Рішення

від 03.04.2025 по справі 120/12619/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 квітня 2025 р. Справа № 120/12619/24

Вінницький окружний адміністративний суд

у складі головуючої судді Бошкової Ю.М.,

за участі секретаря судового засідання: Свистун Н.Л.,

представника позивача Романюка І.М.,

представника відповідача: Сабардак Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл"

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл" (далі ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл", позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Вінницькій області проведено камеральну перевірку ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" щодо порушення термінів сплати (перерахування) узгодженої суми податкового зобов`язання зі сплати ПДВ.

За результатами перевірки складено Акт від 28.06 2024 року № 24850/02-32-04-06-07/44755072 про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати (перерахування) узгодженої суми податкового зобов`язання зі сплати ПДВ. Актом перевірки встановлено порушення податкового законодавства: п. 57.1, ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" порушено терміни сплати (перерахування) узгодженої суми податкового зобов`язання зі сплати ПДВ.

За наслідками перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0260690406 від 18.07.2024 року, яким податковий орган згідно з п. 124.1, ст. 124 ПК України застосував штраф у розмірі 3698992,72 грн.

На думку ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" оскаржуване рішення є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки відповідно до уточнюючого розрахунку коригування від 25.01.2024, не передбачено зобов`язань зі сплати ПДВ, які відображено в уточнюючих розрахунках коригування за анологічний період. Окремо позивач зауважує, що сплату податку на додану вартість в січні 2024 не здійснювалось.

Ухвалою суду від 01.10.2024 позовну заяву залишено без руху з підстав не доплати судового збору в розмір 5367,94 грн.

15.10.2024 через підсистему "Електронний суд" позивачем до суду подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 21.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 28.11.2024.

05.11.2024 представником ГУ ДПС у Вінницькій області до суду подано відзив на адміністративний позов, яким заперечує заявлені позовні вимоги. Крім іншого зазначає, що за результатами висновків перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.07.2024 № 0260690406 за затримку на 7, 10, 35, 3 календарних днів сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 73979854,16 грн.

Так, представник відповідача зазначає, що позивачем надано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2022. Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту звітного періоду, яке сплачується до державного бюджету - 71105545 грн. При цьому, як зауважує відповідач, згідно АІС "Податковий блок" станом на 14.01.2024 в ІКП платника податку рахується переплата з ПДВ 253192,84 грн. У зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2022, заборгованість з податку на додану вартість склала (72105545 грн. - 253192,84 грн.) 71852352,16 грн. В подальшому з підстав зарахування ПДВ в сумі 2143524 грн. зменшено податковий борг позивача, тому станом на 19.01.2024 заборгованість з ПДВ складала 69708828,16 грн.

22.01.2024 позивачем надано податкову декларацію податку на додану вартість за грудень 2023, яким частково погашено податкові зобов`язання за уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2022 в сумі 8127589 грн.

Одночасно позивачем надано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2022, в результаті чого, станом на 22.01.2024 заборгованість з ПДВ складає 65852265,16 грн.

25.01.2024 позивачем надано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2023, в якому спрямовує на зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість, що виник за попередні звітні періоди 65852265 грн. В результаті надання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань за грудень 2023, відбувається погашення податкових зобов`язань за уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2022 в сумі 61581239,16 грн. та часткове погашення уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2022 в сумі 4271025,54 грн.

Остаточне погашення податкових зобов`язань за уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виправлених помилок за жовтень 2022 у сумі 0,16 грн відбулося 26.02.2024за рахунок надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ.

Ухвалою від 13.11.2024 задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл" про участь у судовому засіданні у справі № 120/12619/24, призначеному на 28.11.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

27.11.2024 через підсистему "Електронний суд" представником позивача до суду подано клопотання про оголошення перерви у підготовчому судовому засіданні з підстав необхідності подачі заяви про зміну підстав позову.

Судове засідання, призначене на 28.11.2024 не відбулося з підстав не явки сторін, що підтверджується складеною секретарем судового засідання довідкою від 28.11.2024. Розгляд підготовчого засідання відкладено на 18.12.2024, про що сторони повідомлено повістками про виклик до суду.

18.12.2024 через підсистему "Електронний суд" представником позивача до суду подано заяву про зміну підстав позову, яку мотивовано тим, що відповідач звертає увагу, що в акті перевірки, який став підставою для винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення, позивачем відображено фактичну сплату податку узгодженого грошового зобов`язання 25.01.2024 (61 581 239,16 грн.), 22.01.2024 (8 127 589 грн.), 22.01.2024 (4 271 025,84 грн.), 26.02.2024 (0,16 грн.), при цьому, подаковий орган не зіслався на будь-яке платіжне доручення, яке має бути додатком до акту в такому випадку.

Натомість позивач стверджує, що будь яких-платежів у січні-лютому 2024 він не проводив. В даному випадку, позивач вважає, що причиною розбіжностей у датах зарахування коштів з рахунку №UA338999980385129000000500683, відкритого на ім`я ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" в системі електронного адміністрування ПДВ є порядок зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації.

При цьому, позивач наголошує, якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

А відтак, на думку позивача, у разі якщо зарахування коштів здійснювалось на підставі дій відповідача, яким здійснено таке списання електронного рахунку позивача в наступний операційний період після подачі відповідної податкової звітності, застосування штрафних санкцій виключається в силу абзацу четвертого пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом № 2888-IX від 12.01.2023).

18.12.2024 під час судового засідання, проведеного в режимі відеоконференції, судом протокольною ухвалою, занесеною до журналу судових засідань, вирішено питання про продовження строку підготовчого засідання та задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи. Розгляд підготовчого засідання відкладено на 16 січня 2025 року, про що сторони повідомлені повістками про виклик до суду.

03.01.2025 представником відповідача з урахуванням заяви про зміну підстав позову до суду подано відзив на адміністративний позов, яким заперечує заявлені позовні вимоги та просить відмовити у їх задоволенні. Окремо зазначає, що відповідно до норм п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкового зобов`язання у встановленому податковим законодавством строк.

Згідно з п. 87.9. ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Пунктом 131.2 ст. 131 ПК України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються у рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

16.01.2025 через підсистему "Електронний суд" представником позивача до суду подано клопотання, яким просив долучити до матеріалів справи додаткові докази.

Ухвалою від 16.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті. Судове засідання призначено на 03.02.2025.

Ухвалою від 20.01.2025 задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл" про участь у судовому засіданні у справі № 120/12619/24, призначеному на 03.02.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

03.02.2025 через підсистему "Електронний суд" представником позивача до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

03.02.2025 через підсистему "Електронний суд" представником ГУ ДПС у Вінницькій області, також подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, з підстав зайнятості представника відповідача у іншому судовому засіданні. Розгляд справи по суті відкладено на 20.02.2025 о 12:00 год.

Ухвалою суду від 18.02.2025 задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл" про участь у судовому засіданні у справі № 120/12619/24, призначеному на 20.02.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

20.02.2025 під час розгляду справи по суті, представник позивача наголосив, що 22.01.2024, 25.01.2025 та 26.02.2024 товариство не вносило на рахунок кошти з ПДВ, відтак контролюючим органом не правомірно нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату ПДВ. Водночас, в судовому засіданні уточнив, що 26.02.2024 дійсно позивачем зараховано згідно платіжного доручення 1000000 грн. кошти (сплата ПДВ) за січень 2024.

Представник відповідача, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Протокольною ухвалою від 20.02.2025, занесеною до журналу судового засідання, головуюча суддя зобов`язала сторони підготувати додаткові пояснення та надати їх у письмовому вигляді щодо уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість, поданого позивачем у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2022 року. Розгляд справи по суті відкладено на 13.03.2025.

05.03.2025 представником ГУ ДПС у Вінницькій області до суду подано додаткові пояснення, з яких слідує, що позивачем надано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2022. Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту звітного періоду, яке сплачується до державного бюджету склало 72105545 грн.

Разом з тим, згідно відомостей АІС станом на 14.01.204 в ІКП позивача рахується переплата з ПДВ 253192,84 грн., при цьому враховуючи вказану переплату після подання уточнюючих розрахунків - заборгованість з податку на додану вартість склала 71852352,16 грн.

При цьому, представником податкового органу наголошено, що переплата в автоматичному режимі списується у рахунок погашення нарахованих податкових зобов`язань. Отже, сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків, окрім іншого може бути погашена за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Таким чином, в ході здійснення господарської діяльності, остаточне погашення податкових зобов`язань за уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2022 у сумі 0,16 грн. відбулося 26.02.2024 за рахунок надходжень до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ за платіжним дорученням № 622214109 від 26.02.2024, що підтверджується інтегрованою карткою платника.

Ухвалою суду від 17.03.2025 задоволено клопотання ГУ ДПС у Вінницькій області та відкладено розгляд справи на 03.04.2025.

Ухвалою суду від 31.03.2025 задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл" про участь у судовому засіданні у справі № 120/12619/24, призначеному на 03.04.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

03.04.2025 у судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені у позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Вважає, що позов є необґрунтованим, у зв`язку з чим відсутні підстави для його задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Відповідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Вінницькій області проведено камеральну перевірку ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" щодо порушення термінів сплати (перерахування) узгодженої суми податкового зобов`язання зі сплати ПДВ.

За результатами перевірки складено Акт від 28.06 2024 року № 24850/02-32-04-06-07/44755072 (надалі - Акт перевірки від 28.06.2024 року) про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати (перерахування) узгодженої суми податкового зобов`язання зі сплати ПДВ. Актом перевірки встановлено порушення податкового законодавства: п. 57.1, ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" порушено терміни сплати (перерахування) узгодженої суми податкового зобов`язання зі сплати ПДВ.

За наслідками перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0260690406 від 18.07.2024 року, яким податковий орган згідно з п. 124.1, ст. 124 ПК України застосував штраф у розмірі 3698992,72 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням від 18.07.2024 № 0260690460 та вважаючи його протиправними та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно із приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі ПК України, тут і далі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

За приписами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п. 75.1 ст. 75 ПК України).

У відповідності до вимог пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно вимог п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Таким чином, із аналізу наведених чинних приписів слідує, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.

З наведеного правового регулювання вбачається, що камеральна перевірка з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання проводиться без попередження платника податків, без його згоди та не потребує присутності під час її проведення.

У зв`язку з набранням чинності з 01.01.2017 змін до ПК України (Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII), зокрема, до ст. 75 були внесені зміни, за якими предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Отже, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання є предметом камеральної перевірки, яка проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах податкового органу.

При цьому, камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, а саме: не пізніше закінчення 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Водночас, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків у платіжному документі.

Аналогічні правові висновки узгоджуються і з правовими висновками, які викладені у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №823/457/18, які є обов`язковими для врахування адміністративним судом у порядку, встановленому ч. 5 ст. 242 КАС України.

З наведеного аналізу приписів податкового законодавства, а також судової практики, можна дійти висновку, що повноваження контролюючого органу щодо проведення перевірки з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання платником податків у межах саме камеральної перевірки, закріплені у пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, які наведені вище, та позивачем не оспорюються у межах даного спору.

Досліджуючи питання факту порушення термінів сплати позивачем узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що були предметом камеральної перевірки, та порушення, які зафіксовано актом про результати камеральної перевірки від 28.06.2024 №24850/02-32-04-06-07/44755072, а також правомірності притягнення платника податків ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" до відповідальності за порушення правил сплати грошового зобов`язання, передбачених ст. 124 ПК України, суд виходить з такого.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За правилами п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку, як передбачено пунктом 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, податкові зобов`язання, які самостійно визначені платником у податкових деклараціях, є узгодженими.

Пунктом 137.4 ст. 137 ПК України визначено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Відповідно до пп. 49.18.2, пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 цього пункту протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наведених норм ПК України слідує висновок, що граничним строком сплати узгоджених податкових зобов`язань, самостійно визначених платником податків у податковій декларації з податку на прибуток, є 10 (десятий) календарний день після закінчення 40-денного періоду для подачі податкової декларації за календарний квартал та 60-денного для подання податкової декларації за календарний рік.

Відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 вказаного Кодексу.

За приписами п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі Порядок № 1204, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин;).

Відповідно до п. 7 Розділу ІІ Порядку № 1204 якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку, наданої відповідними підрозділами контролюючого органу, до функцій яких належить розгляд скарг в адміністративному порядку та/або супроводження справ у судах, складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Згідно п. 9 Розділу ІІ Порядку № 1204 податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 6-8 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконувачем його обов`язків, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.

З аналізу наведених норм слідує, що за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення останнє може бути скасовано контролюючим органом вищого рівня повністю або частково. У випадку часткового скасування податкового повідомлення-рішення податковий орган повинен надіслати платнику податків нове податкове повідомлення-рішення, яке міститиме зменшену суму грошового зобов`язання.

Так, у разі задоволення скарги у адміністративному порядку контролюючий орган протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного оскарження складає податкове повідомлення-рішення на суму зменшеної штрафної санкції.

При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.

Суд звертає увагу, що позивач не заперечує допущені ним порушення пункту 57.1 статті 57 ПК України в частині несвоєчасної сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання та розміру штрафних санкцій.

Підставою для скасування податкового повідомлення-рішення позивач зазначає лише факт порушення контролюючим органом порядку прийняття податкового повідомлення-рішення та звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату податків та зборів під час воєнного стану та на період дії карантину, при цьому не спростовує доводи контролюючого органу по суті виявлених порушень податкового законодавства, що були встановлені у ході перевірки та зафіксовані в акті.

Як встановлено судом з матеріалів справи, посадовою особою контролюючого органу виявлені факти порушення позивачем термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання зі сплати ПДВ, що свідчить про порушення позивачем вимог підпункту 20.1.4 п.20.1 ст. 20 розділу І. п. 75.1 ст. 75 розділу ІІ ПК України щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток, за що позивача згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення притягнуто до відповідальності у вигляді застосування штрафу у розмірі 5%, 10% на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України, що підтверджено змістом наведеного акта перевірки від 28.06.2024 №24850/02-32-04-06-07/44755072, оспорюваним податковим повідомленням-рішенням від 18.07.2024 №0260690406 форми "Ш".

Суд зазначає, що порядок оформлення результатів перевірок регламентовано статтею 86 ПК України.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

За приписами п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

Як зазначає позивач у адміністративному позові та підтверджує сторона відповідача, скарга на оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.07.2024, позивачем не подавалась.

Відтак, податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття (п. 3), та з урахуванням права особи (в даному випадку платника податку) на участь у процесі його прийняття (п. 9). Неврахування контролюючим органом при прийнятті податкового повідомлення-рішення своєчасно поданих заперечень на акт перевірки є підставою для його скасування. Проте, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що заперечення позивач не подавав, а відтак, відсутні підстави для скасування спірного податкового повідомлення-з процесуальних питань.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що відповідачем дотримано встановлений Порядком №1204 порядок винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, варто вказати, що з 01.01.2021 набрали чинності положення пункту 79 Закону України від 16.01.2020 №446-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (з урахуванням змін, внесених Законом України від 17.12.2020 №1117-ІХ, якими статті 123, 124, 126 і 128 ПК України фактично викладено в нових редакціях.

За вказаними змінами відповідальність за порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з 01.01.2021 регулюється статтею 124 ПК України.

Так, згідно з пунктом 124.1 цієї статті, передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Пунктом 124.2 статті 124 ПК України встановлено, що діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 ПК України визначено, що порушення податкового законодавства та порушення вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

А отже, із аналізу вищенаведених приписів податкового законодавства слідує, що у разі застосування контролюючим органом до платника податку штрафу за порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України встановлення контролюючим органом вини такого платника у вчиненні ним умисного діяння доведенню не потребує, а достатнім є виявлення лише факту допущення платником податків порушення строку сплати такої узгодженої суми грошового зобов`язання.

У постановах від 03.08.2023 у справі №520/22505/21, від 22.08.2023 у справі №520/18519/21, від 05.10.2023 у справі №520/14773/21, від 16.11.2023 у справі №160/24147/21 Верховний Суд сформував висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.

Так, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Наведена правова позиція є такою, що узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду у його постанові, яка була прийнята більш пізніше, від 23.01.2024 у справі №160/17160/21, яка є обов`язковою для врахування адміністративними судами згідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

А отже, зазначені висновки, спростовують аргументи позивача з приводу того, що саме контролюючий орган повинен довести вину позивача у вчиненні ним умисного правопорушення, оскільки така вина підлягає доведенню лише при застосуванні до платників податків штрафу на підставі п. 124.2, п. 124.3 ст. 124 ПК України, що підтверджено вищенаведеною правовою позицією.

Разом з тим, як встановлено судом із наявним в матеріалах справи документів, за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штраф за затримку сплати сум грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 10% на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України за якою, притягнення позивача до відповідальності можливе за умови виявлення лише факту допущення позивачем порушення строку сплати такої узгодженої суми грошового зобов`язання без встановлення його вини у формі умислу з урахуванням вищенаведених правових висновків.

Як зазначалося вище, зі змісту акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, розділу І, пункту 75.1 статті 75 ПК України щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість. При цьому, як установлено ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" надано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2022 року. Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації), яке сплачується до державного бюджету - 72105545грн.

Станом на 14.01.2024 в ІКП платника ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" рахується переплата з ПДВ 253192,84 грн. податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2022, заборгованість з податку на додану вартість склала 71852352,16 грн. (72105545 грн. - 253192,84 грн.).

Так, податковим органом враховано, що в автоматизованому режимі списується у рахунок погашення нарахованих податкових зобов`язань, тому сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може здійснюватися, окрім самостійної сплати, також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); за рахунок помилково або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПК України, а також за рахунок бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Отже, 19.01.2024 до ІКП платника зараховано надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ згідно платіжного доручення № 60601606 від 19.01.2024 в сумі 2143524 грн., що зменшує податковий борг позивача на зазначену суму (2143524 грн.). Тому, станом на 19.01.2024 заборгованість з ПДВ складала - 69708828,17 грн. (71852352,16 грн - 2143524 грн.).

22.01.2024 ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2023, у якій задекларовано рядок 20.1 - 8127589 грн, який зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість. Крім того, частково погашено податкові зобов`язання за уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2022, в сумі 8127589 грн.

Згідно п.п. 4 п. 5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, на момент подання податкової декларації з ПДВ у рядок 20.1 зараховується сума від`ємного значення з рядка 20 декларації з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджету, у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди.

Підпунктом 5 п. 2 розділу III Порядку № 5 під час погашення суми податкового боргу (його частини) кошти, які сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов`язання.

Саме тому, зарахування суми, зазначеної у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ, у рахунок зменшення податкового боргу з ПДВ в ІКП проводиться у граничний день подання податкової декларації з ПДВ та використовується виключно в погашення податкового боргу з ПДВ.

22.01.2024 паралельно, позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2022. Тому, позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного періоду складає 4271026 грн. У зв`язку із чим, станом на вказану дату, заборгованість з ПДВ склала 65852265, 16 грн.

25.01.2024 позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2023, в якому зменшує суми податкового боргу з податку на додану вартість, що виник за попередні звітні періоди в сумі 65852265 грн.

В результаті надання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2023 відбулося погашення податкових зобов`язань за уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2022 в сумі 61581239,16 грн. та часткове погашення уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2022 в сумі 4271025,54 грн.

При цьому, остаточне погашення податкових зобов`язань за уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2022 у сумі 0.16 грн. відбулось 26.02.2024 за рахунок надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, платіжне доручення № 622214109 від 26.02.2024.

Зазначена послідовність дій відповідача вчинена з метою погашення податкового боргу, здійснена з урахуванням вимог визначених з п. 87.9 ст. 87 ПК України, якою визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Пункту 131.2 ст. 131 ПК України, якою визначено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Пункту 200.4. ст. 20 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: - враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

- або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

Пункту 200 прим. 1.5 ст. 200 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Отже, з урахуванням зазначеного у разі якщо підприємством не здійснюється погашення наявного податкового боргу з ПДВ коштами, а таке погашення здійснюється за рахунок від`ємного значення ПДВ в частині, що не перевищує суму обчислену відповідно до норм п. 200.1.3 ПК України, то сума, яка задекларована в рядку 20.1 декларації з ПДВ, зменшує реєстраційну суму та вважається відшкодованою в рахунок погашення податкового боргу та відповідно п. 87.1 ст. 87 ПК України є джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань / погашення податкового боргу платника податків.

Крім того, відповідно до вимог п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає доводи позивача необґрунтованими, а спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, - правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

У пункті 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 Суд зазначає, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи позивача у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Відтак, зазначені у позовній заяві доводи ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому, такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» (вул. Волошкова, 51а, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 44755072 )

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150)

Рішення суду сформовано: 14.04.2025.

СуддяБошкова Юлія Миколаївна