Постанова від 26.06.2025 по справі 120/12619/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/12619/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бошкова Юлія Миколаївна

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

26 червня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Решкатюк Л.O.,

представника позивача Романюка І.М.,

представника відповідача: Сабардак Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И В :

у вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайнс Рітейл" (далі ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл", позивач) звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі ГУ ДПС у Вінницькій області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Вінницькій області проведено камеральну перевірку ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" щодо порушення термінів сплати (перерахування) узгодженої суми податкового зобов`язання зі сплати ПДВ.

За результатами перевірки складено Акт від 28.06 2024 року №24850/02-32-04-06-07/44755072 про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати (перерахування) узгодженої суми податкового зобов`язання зі сплати ПДВ. Актом перевірки встановлено порушення податкового законодавства: п.57.1, ст.57 та п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, а саме ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" порушено терміни сплати (перерахування) узгодженої суми податкового зобов`язання зі сплати ПДВ.

За наслідками перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0260690406 від 18.07.2024 року, яким податковий орган згідно з п.124.1, ст.124 ПК України застосував штраф у розмірі 3698992,72 грн.

На думку ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" оскаржуване рішення є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки відповідно до уточнюючого розрахунку коригування від 25.01.2024, не передбачено зобов`язань зі сплати ПДВ, які відображено в уточнюючих розрахунках коригування за аналогічний період. Окремо позивач зауважує, що сплату податку на додану вартість в січні 2024 не здійснювалось.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вказує, що ним було акцентовано увагу при зверненні до суду, що жодних сплат податку на додану вартість позивачем в січні 2024 року не здійснювалось (арк. 4 позовної заяви), а відтак про порушення вимог п.57.1 ст.57 ПК України в частині несвоєчасної сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання не можу бути і мова, як відсутня сама подія, яка може бути кваліфікована як відповідне правопорушення податкового законодавства згідно ст.124 Податкового кодексу України. Відсутність платежів з боку платника податків у вказаний період, за який нараховані штрафні санкції, визнав під час судового засідання і представник податкового органу. Крім того, відповідач у своїх письмових поясненнях від 05.03.2025 визнав, що сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу може бути здійснено лише: шляхом самостійної сплати; за рахунок надмірно сплачених сум такого платежу (без заяви платника); за рахунок надмірно помилково та/або надмірно сплачених сум з інших платежів (на підставі заяви платника); за рахунок бюджетного відшкодування ПДВ (на підставі заяви платника). Тобто, інших варіантів сплати, в тому числі і несвоєчасної, крім окреслених вище немає. Натомість, спірне податкове повідомлення-рішення стосується нарахування штрафних санкцій в результаті несвоєчасної сплати платником податків здійсненої 22.01.2024, 25.01.2024 та 26.02.2024.

Зазначає, що судом першої інстанції взагалі не надано оцінки відповіді ДПС України від 20.12.2024, яка було долучена до матеріалів справи згідно клопотання позивача від 16.01.2025, за змістом якої станом на 16.01.2024 року залишок на рахунку платника становив (- 72 105 545) (від`ємне значення). Жодних поповнень чи залишку на рахунку у розмірах зазначених у спірному податковому повідомленні рішенні не було. Єдина сплата платником податку відбулась лише 26.02.2024 у розмірі 1000 000 грн. Натомість, відсутні відомості про платежі у розмірі 8127589,00 грн. (22.01.2024), 61581239,16 грн. (25.01.2024), 4271025.84 грн. (25.01.2024) саме на які нараховано штрафні санкції контролюючим органом згідно додатку до спірного податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2025 року розгляд справи призначено у відкритому судовому засіданні на 24 червня 2025 року.

18 червня 2025 року від Головного управління ДПС у Вінницькій області надійшов відзив на апеляційну скаргу. У поданому відзиві представник відповідача зазначає, що в апеляційній скарзі позивачем неправильно сформульовано твердження, зазначене відповідачем у додаткових поясненнях від 05.03.2025 року, а саме позивач в апеляційній скарзі зазначив: Крім того відповідач у своїх письмових поясненнях від 05.03.2025 визнав, що сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу може бути здійснено лише: шляхом самостійної сплати; за рахунок надмірно сплачених сум такого платежу (без заяви платника); за рахунок надмірно помилково та/або надмірно сплачених сум з інших платежів (на підставі заяви платника); за рахунок бюджетного відшкодування ПДВ (на підставі заяви платника).

Вказує, що відповідач в додаткових поясненнях від 05.03.2025 року зазначив, як додаткову інформацію про те, що сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено, окрім самостійної сплати, також: за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у п.43.4 прим.1 ст.43 ПК України; за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Вважає, в даному випадку не мається на увазі те, що сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу може бути здійснено лише та виключно в наведених випадках, як це зазначено позивачем.

В судовому засіданні представник ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши представників сторін, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ Податкового кодексу України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Вінницькій області проведено камеральну перевірку ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" щодо порушення термінів сплати (перерахування) узгодженої суми податкового зобов`язання зі сплати ПДВ.

За результатами перевірки складено Акт від 28.06 2024 року №24850/02-32-04-06-07/44755072 (надалі - Акт перевірки від 28.06.2024 року) про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати (перерахування) узгодженої суми податкового зобов`язання зі сплати ПДВ. Актом перевірки встановлено порушення податкового законодавства: п.57.1, ст.57 та п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, а саме ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" порушено терміни сплати (перерахування) узгодженої суми податкового зобов`язання зі сплати ПДВ.

За наслідками перевірки ГУ ДПС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0260690406 від 18.07.2024 року, яким податковий орган згідно з п.124.1, ст.124 ПК України застосував штраф у розмірі 3698992,72 грн.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням від 18.07.2024 №0260690460 та вважаючи його протиправними та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позивача, відтак і відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-17 (далі ПК України, тут і далі у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

За приписами пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п.75.1 ст.75 ПК України).

У відповідності до вимог пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно вимог п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Таким чином, із аналізу наведених чинних приписів слідує, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п.75.1 ст.75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.

З наведеного правового регулювання вбачається, що камеральна перевірка з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання проводиться без попередження платника податків, без його згоди та не потребує присутності під час її проведення.

У зв`язку з набранням чинності з 01.01.2017 змін до ПК України (Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII), зокрема, до ст.75 були внесені зміни, за якими предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Отже, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання є предметом камеральної перевірки, яка проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах податкового органу.

При цьому, камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, а саме: не пізніше закінчення 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Водночас, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків у платіжному документі.

Аналогічні правові висновки узгоджуються і з правовими висновками, які викладені у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №823/457/18, які є обов`язковими для врахування адміністративним судом у порядку, встановленому ч.5 ст.242 КАС України.

З наведеного аналізу приписів податкового законодавства, а також судової практики, можна дійти висновку, що повноваження контролюючого органу щодо проведення перевірки з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання платником податків у межах саме камеральної перевірки, закріплені у пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, які наведені вище, та позивачем не оспорюються у межах даного спору.

Досліджуючи питання факту порушення термінів сплати позивачем узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість, що були предметом камеральної перевірки, та порушення, які зафіксовано актом про результати камеральної перевірки від 28.06.2024 №24850/02-32-04-06-07/44755072, а також правомірності притягнення платника податків ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" до відповідальності за порушення правил сплати грошового зобов`язання, передбачених ст.124 ПК України, суд виходить з такого.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За правилами п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку, як передбачено п.38.1 ст.38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Положеннями п.54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, податкові зобов`язання, які самостійно визначені платником у податкових деклараціях, є узгодженими.

Згідно з п.137.4 ст.137 ПК України визначено, що податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Відповідно до пп.49.18.2, пп.49.18.3 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 цього пункту протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наведених норм ПК України слідує висновок, що граничним строком сплати узгоджених податкових зобов`язань, самостійно визначених платником податків у податковій декларації з податку на прибуток, є 10 (десятий) календарний день після закінчення 40-денного періоду для подачі податкової декларації за календарний квартал та 60-денного для подання податкової декларації за календарний рік.

Відповідно до п.86.2 ст.86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст.42 вказаного Кодексу.

За приписами п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі Порядок № 1204, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин;).

Відповідно до п.7 Розділу ІІ Порядку №1204 якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов`язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку, наданої відповідними підрозділами контролюючого органу, до функцій яких належить розгляд скарг в адміністративному порядку та/або супроводження справ у судах, складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов`язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов`язань та/або інших зобов`язань, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку з використанням платником податку права на податкову знижку, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені, у тому числі за порушення норм іншого законодавства.

Згідно п.9 Розділу ІІ Порядку №1204 податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 6-8 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником (виконувачем його обов`язків, його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.

З аналізу наведених норм слідує, що за результатами адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення останнє може бути скасовано контролюючим органом вищого рівня повністю або частково. У випадку часткового скасування податкового повідомлення-рішення податковий орган повинен надіслати платнику податків нове податкове повідомлення-рішення, яке міститиме зменшену суму грошового зобов`язання.

Так, у разі задоволення скарги у адміністративному порядку контролюючий орган протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного оскарження складає податкове повідомлення-рішення на суму зменшеної штрафної санкції.

При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.

Колегія суддів звертає увагу, що позивач не заперечує допущені ним порушення п.57.1 ст.57 ПК України в частині несвоєчасної сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання та розміру штрафних санкцій.

Підставою для скасування податкового повідомлення-рішення позивач зазначає лише факт порушення контролюючим органом порядку прийняття податкового повідомлення-рішення та звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату податків та зборів під час воєнного стану та на період дії карантину, при цьому не спростовує доводи контролюючого органу по суті виявлених порушень податкового законодавства, що були встановлені у ході перевірки та зафіксовані в акті.

Як встановлено судом з матеріалів справи, посадовою особою контролюючого органу виявлені факти порушення позивачем термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання зі сплати ПДВ, що свідчить про порушення позивачем вимог пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І. п.75.1 ст.75 розділу ІІ ПК України щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на прибуток, за що позивача згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення притягнуто до відповідальності у вигляді застосування штрафу у розмірі 5%, 10% на підставі п.124.1 ст.124 ПК України, що підтверджено змістом наведеного акта перевірки від 28.06.2024 №24850/02-32-04-06-07/44755072, оспорюваним податковим повідомленням-рішенням від 18.07.2024 №0260690406 форми "Ш".

Апеляційний суд зазначає, що порядок оформлення результатів перевірок регламентовано статтею 86 ПК України.

Згідно п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

За приписами п.86.7 ст.86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.

Як зазначає позивач у адміністративному позові та підтверджує сторона відповідача, скарга на оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18.07.2024, позивачем не подавалась.

Відтак, податкове повідомлення-рішення, з приводу правомірності якого виник спір, відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України, оскільки прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття (п.3), та з урахуванням права особи (в даному випадку платника податку) на участь у процесі його прийняття (п.9). Неврахування контролюючим органом при прийнятті податкового повідомлення-рішення своєчасно поданих заперечень на акт перевірки є підставою для його скасування. Проте, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що заперечення позивач не подавав, а відтак, відсутні підстави для скасування спірного податкового повідомлення-з процесуальних питань.

Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем дотримано встановлений Порядком №1204 порядок винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Водночас, слід зазначити, що з 01.01.2021 набрали чинності положення пункту 79 Закону України від 16.01.2020 №446-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (з урахуванням змін, внесених Законом України від 17.12.2020 №1117-ІХ, якими статті 123, 124, 126 і 128 ПК України фактично викладено в нових редакціях.

За вказаними змінами відповідальність за порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з 01.01.2021 регулюється статтею 124 ПК України.

Згідно з пунктом 124.1 цієї статті, передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Положеннями п.124.2 ст.124 ПК України встановлено, що діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Згідно з пунктами 109.2, 109.3 статті 109 ПК України визначено, що порушення податкового законодавства та порушення вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Так, з аналізу вищенаведених приписів податкового законодавства слідує, що у разі застосування контролюючим органом до платника податку штрафу за порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання на підставі п.124.1 ст.124 ПК України встановлення контролюючим органом вини такого платника у вчиненні ним умисного діяння доведенню не потребує, а достатнім є виявлення лише факту допущення платником податків порушення строку сплати такої узгодженої суми грошового зобов`язання.

У постановах від 03.08.2023 у справі №520/22505/21, від 22.08.2023 у справі №520/18519/21, від 05.10.2023 у справі №520/14773/21, від 16.11.2023 у справі №160/24147/21 Верховний Суд сформував висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.

Позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Наведена правова позиція є такою, що узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду у його постанові, яка була прийнята більш пізніше, від 23.01.2024 у справі №160/17160/21, яка є обов`язковою для врахування адміністративними судами згідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Таким чином, з огляду на зазначені висновки спростовуються аргументи позивача з приводу того, що саме контролюючий орган повинен довести вину позивача у вчиненні ним умисного правопорушення, оскільки така вина підлягає доведенню лише при застосуванні до платників податків штрафу на підставі п.124.2, п.124.3 ст.124 ПК України, що підтверджено вищенаведеною правовою позицією.

Водночас, як встановлено судом із наявним в матеріалах справи документів, за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано штраф за затримку сплати сум грошових зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 10% на підставі п.124.1 ст.124 ПК України за якою, притягнення позивача до відповідальності можливе за умови виявлення лише факту допущення позивачем порушення строку сплати такої узгодженої суми грошового зобов`язання без встановлення його вини у формі умислу з урахуванням вищенаведених правових висновків.

Як зазначалося вище, зі змісту акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, розділу І, пункту 75.1 статті 75 ПК України щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість. При цьому, як установлено ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" надано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2022 року. Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації), яке сплачується до державного бюджету - 72105545грн.

Станом на 14.01.2024 в ІКП платника ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" рахується переплата з ПДВ 253192,84 грн. податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2022, заборгованість з податку на додану вартість склала 71852352,16 грн. (72105545 грн. - 253192,84 грн.).

Так, податковим органом враховано, що в автоматизованому режимі списується у рахунок погашення нарахованих податкових зобов`язань, тому сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може здійснюватися, окрім самостійної сплати, також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); за рахунок помилково або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у п.43.4 прим.1 ст.43 ПК України, а також за рахунок бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Отже, 19.01.2024 до ІКП платника зараховано надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ згідно платіжного доручення №60601606 від 19.01.2024 в сумі 2143524 грн., що зменшує податковий борг позивача на зазначену суму (2143524 грн.). Тому, станом на 19.01.2024 заборгованість з ПДВ складала - 69708828,17 грн. (71852352,16 грн - 2143524 грн.).

22.01.2024 ТОВ "Трейд Лайнс Рітейл" подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2023, у якій задекларовано рядок 20.1 - 8127589 грн, який зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість. Крім того, частково погашено податкові зобов`язання за уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2022, в сумі 8127589 грн.

Згідно з п.п.4 п.5 розд.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 №21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, на момент подання податкової декларації з ПДВ у рядок 20.1 зараховується сума від`ємного значення з рядка 20 декларації з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджету, у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди.

Положеннями підпункту 5 п. 2 розділу III Порядку № 5 під час погашення суми податкового боргу (його частини) кошти, які сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов`язання.

Саме тому, зарахування суми, зазначеної у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ, у рахунок зменшення податкового боргу з ПДВ в ІКП проводиться у граничний день подання податкової декларації з ПДВ та використовується виключно в погашення податкового боргу з ПДВ.

22.01.2024 паралельно, позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2022. Тому, позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного періоду складає 4271026 грн. У зв`язку із чим, станом на вказану дату, заборгованість з ПДВ склала 65852265, 16 грн.

25.01.2024 позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2023, в якому зменшує суми податкового боргу з податку на додану вартість, що виник за попередні звітні періоди в сумі 65852265 грн.

В результаті надання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2023 відбулося погашення податкових зобов`язань за уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2022 в сумі 61581239,16 грн. та часткове погашення уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2022 в сумі 4271025,54 грн.

Водночас, остаточне погашення податкових зобов`язань за уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2022 у сумі 0.16 грн. відбулось 26.02.2024 за рахунок надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ, платіжне доручення №622214109 від 26.02.2024.

Зазначена послідовність дій відповідача вчинена з метою погашення податкового боргу, здійснена з урахуванням вимог визначених з п.87.9 ст.87 ПК України, якою визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Згідно з п.131.2 ст.131 ПК України визначено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Згідно з п.200.4. ст.20 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: - враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

Пункту 200 прим.1.5 ст.200 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Отже, з урахуванням зазначеного у разі якщо підприємством не здійснюється погашення наявного податкового боргу з ПДВ коштами, а таке погашення здійснюється за рахунок від`ємного значення ПДВ в частині, що не перевищує суму обчислену відповідно до норм п.200.1.3 ПК України, то сума, яка задекларована в рядку 20.1 декларації з ПДВ, зменшує реєстраційну суму та вважається відшкодованою в рахунок погашення податкового боргу та відповідно п.87.1 ст.87 ПК України є джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань / погашення податкового боргу платника податків.

Відповідно до вимог п.124.1 ст.124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи позивача є необґрунтованими, а спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, - правомірним та таким, що відповідає нормам чинного законодавства.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені всі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.