Рішення

від 03.04.2025 по справі 300/2460/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2025 р. справа № 300/2460/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кафарського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Вакун В. В.,

представника позивача Поповича В.В.,

представника відповідача Васько С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів,

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» (далі позивач, АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз») звернулося до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі відповідач, НКРЕКП), у якому просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову від 30.12.2022 №1954 «Про накладення штрафу та АТ «Івано-Франківськгаз» у розмірі 850 000 грн за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

визнати протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про усунення порушень АТ «Івано-Франківськгаз» №149-р від 30.12.2022.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в період з 10.11.2022 по 30.11.2022 НКРЕКП проведено планову перевірку дотримання АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» вимог законодавства та ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, за результатами якої Регулятором складено Акт від 07.12.2022 за №349. Не погоджуючись із викладеними в акті порушеннями, 14.12.2022 позивач подав до НКРЕКП заперечення №76005.1-Сл-15651-1222 до Акту перевірки від 07.12.2022 за №349. Проте, не зважаючи на подані заперечення, 30.12.2022 НКРЕКП прийняло постанову за №1954 «Про накладення штрафу та АТ «Івано-Франківськгаз» у розмірі 850 000 грн за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» та розпорядження за №149-р «Про усунення порушень АТ «Івано-Франківськгаз». Позивач вважає, що прийняті відповідачем 30.12.2022 постанова за №1954 та розпорядження за №149-р є такими, що суперечать нормам чинного законодавства, не враховують фактичних обставин справи, а відтак, вказані акти індивідуальної дії підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2024, позов задоволено частково, внаслідок чого:

- визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.12.2022 за №1954 «Про накладення штрафу на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання»;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 29.10.2024 касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг задоволено частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі №300/2460/23 скасовано і направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 3 а.с. 78-84).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.11.2024 прийнято до провадження адміністративну справу №300/2460/23 та, зокрема, встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов, а позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив. Призначено підготовче судове засідання на 10.12.2024 о 10:00 (т. 3 а.с. 89-90).

29.11.2024 позивачем подано відповідь на відзив, у якій представник зазначив, що обставини, викладені у відзиві на позов, є безпідставними, а тому просить задовольнити позов. Наголошено, що при визначенні міри відповідальності за порушення позивачем вимог Ліцензійних умов, відповідачем було порушено норми статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та статті 69 Закону України «Про ринок природного газу», статті 22 Закону України «Про НКРЕКП», а саме: не враховано принципу пропорційності порушення і покарання, наслідки правопорушення для інтересів ринку природного газу та учасників ринку, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини, та притягнуто до відповідальності без наявності вини (т. 3 а.с. 95-100).

09.12.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник послався на порушення, які зафіксовані в акті №349 від 07.12.2022 та просив відмовити у задоволенні позову. Звернув увагу суду на те, що планова перевірка позивача за період діяльності з 01.01.2021 по 31.12.2021 була здійснена НКРЕКП у грудні 2022 року. Водночас, АТ «Івано-Франківськгаз», у період з 01.01.2022 по грудень 2022, не вчинено жодних дій щодо усунення або нівелювання порушень, які були вчинені останнім з 01.01.2021 по 31.12.2021. Вищенаведене, на думку представника відповідача, свідчить про те, що поведінка позивача направлена на продовження вчинення останнім правопорушень. Також акцентовано увагу на тому, що позивач не наводить жодних доводів на спростування тверджень НКРЕКП у відзиві у розрізі виявлених порушень АТ «Івано-Франківськгаз» вимог законодавства (а.с. 109-113).

Протокольною ухвалою від 10.12.2024 судом оголошено перерву у зв`язку із неналежним виконанням вимог ухвали суду від 12.11.2024 та зобов`язано, зокрема, представника відповідача надати суду додаткові пояснення щодо кожного встановленого порушення в ході перевірки, а також докази (первинні документи), на підставі яких зроблено висновки про порушення АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» вимог законодавства (т. 3 а.с. 122-123).

20.12.2024 суду надійшов відзив на позовну заяву, який сформований в електронній системі «Електронний суд» 26.11.2024, в якому представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Зазначив, що НКРЕКП в межах наданих повноважень та у спосіб, що визначені Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201 на підставі виявлених в ході перевірки порушень зафіксованих в акті перевірки від 07.12.2022 за №349 правомірно прийняло постанову від 30.12.2022 №1954 «Про накладення штрафу та АТ «Івано-Франківськгаз» у розмірі 850 000 грн та розпорядження за №149-р «Про усунення порушень АТ «Івано-Франківськгаз». На думку відповідача, спірні постанова №1954 та Розпорядження №149-р прийняті в межах компетенції та у спосіб, визначений законодавством України з дотриманням балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, а також основних принципів діяльності Регулятора законності, справедливості та недопущення дискримінації. Представник відповідача звернув увагу, що, ураховуючи сукупність чинників (серйозності та кількість порушень, які Регулятором виявленні під час планової перевірки позивача та обтяжуючі обставини) у межах дискреційних повноважень Регулятором прийнято рішення про накладення штрафу на позивача в розмірі 850 000 грн. Водночас, Регулятор вважає виваженим рішення про накладення постановою №1954 на позивача штрафу у такому розмірі, який, відповідно до положень пункту статті 59 Закону України «Про ринок природного газу», не є максимальним. Також відповідачем звернуто увагу суду на те, що АТ «Івано-Франківськгаз» у позові не наводить жодних доказів та аргументів щодо протиправності розпорядження №149-р (т. 3 а.с. 137-148).

Протокольною ухвалою від 08.01.2025 судом відкладено розгляд справи у зв`язку із ненаданням відповідачем витребуваних доказів, та повторно витребувано докази (первинні документи), на підставі яких зроблено висновки про порушення АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» вимог законодавства (т. 3 а.с. 195-196).

Протокольною ухвалою від 05.02.2025 судом повторно відкладено розгляд справи у зв`язку із ненаданням відповідачем витребуваних доказів, на підставі яких зроблено висновки про порушення АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» вимог законодавства (т. 3 а.с. 210).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 повторно витребувано у Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133, вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057) додаткові письмові докази (первинні документи), на підставі яких зроблено висновки про порушення АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» вимог законодавства (т. 3 а.с. 215-219).

17.02.2025 від відповідача на виконання вимог ухвали суду від 07.02.2025 надійшли додаткові пояснення (т. 4 а.с. 1-2) з додатками (т. 4 а.с. 3-250, т. 5 а.с. 1-250, т. 6 а.с. 29).

Протокольною ухвалою від 20.02.2025 судом відкладено розгляд справи у зв`язку із клопотанням представника позивача (т. 6 а.с. 31, 35).

Протокольною ухвалою від 06.03.2025 судом оголошено перерву у зв`язку із наданням додаткових доказів представником відповідача (т. 6 а.с. 128-129).

18.03.2025 представник відповідача надала додаткові пояснення щодо предмету позову. (а.с. 133-135).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 закрито підготовче провадження в адміністративній справі №300/2460/23 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 6 а.с. 139-141).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила суд в задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву, запереченнях та додаткових поясненнях.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, ознайомившись зі змістом відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень та додатковими письмовими поясненнями, а також заслухавши усні пояснення сторін, дослідивши і оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» зареєстроване як юридична особа 12.11.1999, здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, виданої згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.03.2015 за №815 (29.06.2017 переоформлена на безстрокову).

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2022 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 17.11.2021 №2222 (в редакції постанови НКРЕКП від 09.09.2022 №1116), постанови НКРЕКП від 23.11.2022 №1547 та посвідчення на проведення планової перевірки від 27.10.2022 за №371, у період з 10.11.2022 по 07.12.2022 відповідачем проведено планову перевірку щодо дотримання позивачем вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу, за період діяльності з 01.01.2021 по 31.12.2021.

За результатами планової перевірки AT «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» складено Акт від 07.12.2022 №349, відповідно до змісту якого констатовано ряд порушень законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201 (далі Ліцензійних умов) допущених Ліцензіатом при здійсненні своєї господарської діяльності з розподілу природного газу, а саме:

-підпункту 6 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині складання звітності, затвердженої НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та подання її до НКРЕКП у встановленому порядку;

-підпункту 7 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині подання НКРЕКП копії фінансової звітності у встановленому законодавством порядку;

-підпункту 21 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині виконання плану розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років:

-підпункту 16 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині використання коштів, отриманих рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачених структурою тарифу (річної планованої тарифної виручки) у визначеному розмірі та цільовим призначенням та з дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону У країни «Про публічні закупівлі»;

-підпункту 27 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу;

- підпункту 29 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині обов`язку ліцензіата, дотримуватись мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП, а саме пункту 4.5 глави 4 постанови НКРЕКП від 21.09.207 № 1156 «Про затвердження Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу» (далі - Стандарти та вимоги) в частині формування реєстру надання послуг Оператора ГРМ згідно з додатком 9;

-підпункту 31 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов щодо обов`язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та чинним законодавством;

-пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, зокрема, пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 (далі Кодекс ГТС) та положення пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постаново НКРЕКП від 30.09.2015 №2497 (далі Типовий договір транспортування), у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом; пункту 2.1. глави 2 Ліцензійних умов, в частині дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме, підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» в частині забезпечення встановлення лічильників газу для населення, що проживас у квартирах та приватних будинках, в яких природний газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення до 1 січня 2012 року, для підігріву води та приготування їжі до 1 січня 2016 року;

-підпункту 6 пункту 2.5 глави 2 Ліцензійних умов у частині обов`язку ліцензіата забезпечити укладання актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін з суміжними суб`єктами ринку природного газу, у тому числі зі споживачами;

-підпункту 8 пункту 2.5 глави 2 Ліцензійних умов у частині обов`язку ліцензіата забезпечити проведення періодичної перевірки (у тому числі демонтаж, транспортування, монтаж та ремонт) лічильників газу, які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, за власний рахунок незалежно від того, чи є ліцензіат власником лічильника (т. 1 а.с. 88-146).

Позивач 14.12.2022 направив відповідачу листом за №76005.1-Сл-15651-1222 свої заперечення та пояснення до вищевказаного акту перевірки (т. 1 а.с. 147-150).

На підставі акту від 07.12.2022 №349 та пояснень позивача, відповідачем 30.12.2022 прийнято постанову за №1954 «Про накладення штрафу на АТ «Івано-Франківськгаз» у розмірі 850 000 грн за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» (т. 1 а.с. 160-161) та розпорядження за №149-р «Про усунення порушень АТ «Івано-Франківськгаз», яким зобов`язано АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» усунути порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201 (т. 1 а.с. 162-163).

Не погоджуючись з оскаржуваними постановою та розпорядженням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до статті 244 КАС України, суд вирішуючи питання, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин та враховуючи період, в якому тривали спірні правовідносини, а також дати застосування фінансових санкцій зазначає, що до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню норми права, які діяли в часі на момент їх виникнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначені Законом України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі Закон №1540-VIII).

Відповідно до приписів статті 1 Закону №1540-VIII, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Приписами статті 3 Закону №1540-VIII передбачено, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 14 Закону №1540-VIII засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

Згідно з частиною 4 статті 14 Закону №1540-VIII Регулятор на своїх засіданнях: 1) розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції; 2) розглядає і схвалює в межах своїх повноважень проекти актів законодавства, пропозиції стосовно вдосконалення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції; 4) затверджує щорічний звіт Регулятора; 5) затверджує регламент Регулятора; 6) розглядає справи про адміністративні правопорушення; 7) розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб`єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суміжних ринків.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону №1540-VIII рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Згідно з частиною 9 статті 14 Закону №1540-VIII рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до пунктів 1, 11, 12, 14 частини 1 статті 17 Закону №1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції; контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства; забезпечує захист прав та законних інтересів споживачів товарів (послуг), які виробляються (надаються) суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, розгляд звернень таких споживачів та врегулювання спорів, надання роз`яснень з питань застосування нормативно-правових актів Регулятора.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 Закону №1540-VIII визначено, що регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Частинами 1-3 статті 19 Закону №1540-VIII визначено, що регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату або територіальних органів Регулятора.

Згідно з частиною 5 статті 19 Закону №1540-VIII, за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Згідно з частиною 11 статті 19 Закону №1540-VIII рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором.

Статтею 22 Закону №1540-VIII передбачена відповідальність за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону №1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.

Згідно з частинами 3, 4 статті 22 Закону №1540-VIII у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив. Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України «Про ринок електричної енергії», «Про природні монополії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про ринок природного газу», «Про теплопостачання».

Частиною 5 статті 22 Закону №1540-VIII передбачено, що суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

Суд зауважує, що відповідно до частини 3 статті 59 Закону України «Про ринок природного газу», у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу до відповідних суб`єктів ринку природного газу можуть застосовуватися санкції у виді:

1) попередження про необхідність усунення порушень;

2) штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

Частиною 4 статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на суб`єктів ринку природного газу (крім споживачів) у таких розмірах: 1) до 10 відсотків річного доходу (виручки) вертикально інтегрованої організації, який визначається як сумарна вартість доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) усіх юридичних та фізичних осіб, що входять до складу такої організації, - на вертикально інтегровану організацію за порушення вимог про відокремлення і незалежність оператора газотранспортної системи, передбачених цим Законом; 2) до 10 відсотків від річного доходу (виручки) оператора газотранспортної системи - на оператора газотранспортної системи за порушення вимог про відокремлення і незалежність оператора газотранспортної системи, передбачених цим Законом; 3) до 10 відсотків від річного доходу (виручки) власника газотранспортної системи - на власника газотранспортної системи за порушення вимог про відокремлення і незалежність оператора газотранспортної системи, передбачених цим Законом; 4) від 900 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на посадових осіб вертикально інтегрованої організації або оператора газотранспортної системи за порушення вимог про відокремлення і незалежність оператора газотранспортної системи, передбачених цим Законом; 5) від 3000 до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу відповідно до законодавства у сфері функціонування ринку природного газу: а) за провадження господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії, у тому числі провадження господарської діяльності на ринку природного газу за відсутності остаточного рішення про сертифікацію, прийнятого щодо відповідного суб`єкта; б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню; б-1) за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Регулятора, прийнятих у межах його повноважень; б-2) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку природного газу; в) за порушення правил обліку та звітності суб`єктів ринку природного газу, передбачених цим Законом; в-1) за порушення обов`язку з відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги розподілу природного газу, та порушення обов`язку з перерахування на рахунки із спеціальним режимом використання коштів за розподіл природного газу, зарахованих на інші рахунки, ніж поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відповідно до частини третьої статті 40 цього Закону; г) за неподання інформації Регулятору, оператору газотранспортної системи або іншому суб`єкту ринку природного газу, якщо обов`язковість подання такої інформації встановлена законодавством; ґ) за відмову у доступі до газотранспортної або газорозподільної системи, газосховища або установки LNG у непередбачених законом випадках; д) за недодержання встановлених технічних норм та норм безпеки; е) за здійснення операцій з оптовими енергетичними продуктами без реєстрації як учасника оптового енергетичного ринку; 5-1) до 27000000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу відповідно до законодавства у сфері функціонування ринку природного газу: а) за порушення встановлених обмежень щодо використання інсайдерської інформації; б) за маніпулювання на ринку природного газу; 5-2) до 2700000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу відповідно до законодавства у сфері функціонування ринку природного газу, - за нерозкриття або розкриття інсайдерської інформації з порушенням вимог, встановлених для розкриття такої інформації; 6) від 20 до 900 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу відповідно до законодавства у сфері функціонування ринку природного газу, за порушення, передбачені пунктом 5 цієї частини.

Відповідно до частини 7 статті 59 Закону №329-VIII, за одне правопорушення на ринку природного газу може застосуватися лише один вид штрафної санкції (штраф) або штраф разом із зупиненням дії ліцензії.

Із вказаної норми слідує, що суб`єкт господарювання не може бути притягнутий до відповідальності у вигляді застосування більш ніж одного виду штрафної санкції, які визначені частиною третьою статті 59 вказаного Закону.

Як уже судом встановлено, відповідачем на підставі акту від 07.12.2022 за №349 та пояснень позивача, 30.12.2022 прийнято постанову за №1954 «Про накладення штрафу на АТ «Івано-Франківськгаз» у розмірі 850 000 грн за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання» та розпорядження за №149-р «Про усунення порушень АТ «Івано-Франківськгаз» (т.1 а.с. 245-253).

Зі змісту оскаржуваної постанови НКРЕКП від 30.12.2022 за №1954 встановлено, що на підставі акта перевірки на позивача накладено штраф у розмірі 850 000,00 грн за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме: пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування; пункту 4.1 Типового договору транспортування у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування; підпункту 6 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині складання звітності, затвердженої НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та подання її до НКРЕКП у встановленому порядку; підпункту 7 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині подання НКРЕКП копії фінансової звітності у встановленому законодавством порядку; підпункту 16 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині використання коштів, отриманих рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачених структурою тарифу (річної планованої тарифної виручки) у визначеному розмірі та цільовим призначенням та з дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону У країни «Про публічні закупівлі»; підпункту 21 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині виконання плану розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років, зокрема розділу І (2021 рік) Плану розвитку; підпункту 27 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу; підпункту 29 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині дотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП; підпункту 31 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині виконання рішень НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та чинним законодавством, а саме підпунктів 3 та 4 пункту 2 постанови № 1070; підпункту 6 пункту 2.5 глави 2 Ліцензійних умов у частині укладання актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін з суміжними суб`єктами ринку природного газу, у тому числі зі споживачами; підпункту 8 пункту 2.5 глави 2 Ліцензійних умов у частині забезпечення періодичної повірки ( утому числі демонтажу, транспортування, монтажу та ремонту) лічильників газу, які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, за власний рахунок незалежно від того, чи є ліцензіат власником лічильника (т. 1 а.с. 245-249).

Враховуючи викладене, суд дійшов переконання, що вимоги частини 7 статті 59 Закону №329-VIII відповідачем в даному випадку не порушені, адже відповідачем спірною постановою накладено за декілька виявлених порушень один вид штрафної санкції, а саме штраф. При цьому, відповідачем встановлено сукупну суму штрафу, яка не перевищує максимальний розмір, встановлений чинним законодавством.

В той же час, перевіряючи правомірність притягнення позивача до відповідальності за скоєння правопорушення у сфері розподілу природного газу, вчинення якого позивач заперечує, суд установив такі обставини.

Так, спірною постановою від 30.12.2022 №1954 відповідачем накладено штраф за недотримання позивачем вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201, на підставі встановлення факту недотримання пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу. Зокрема, штраф застосовано за виявлені правопорушення, зафіксовані у акті від 07.12.2022 №349.

При цьому, судом з`ясовано, що перед винесенням постанови від 30.12.2022 №1954 Департаментом ліцензійного контролю складено та надано голові та членам НКРЕКП обґрунтування до проекту постанови, в якому вказано кожне виявлене порушення позивачем та описано суть кожного порушення з посиланням на відповідні норми та документи (т. 1 а.с. 151-155).

Суд, в свою чергу, з`ясував суть виявлених порушень та перевіривши і дослідивши матеріали справи у сукупності, дійшов переконання, що зафіксовані в акті порушення мали місце, при цьому, позивачем не спростовано допущення таких порушень. Зокрема, актом №349 від 07.12.2022 НКРЕКП зафіксовано, що AT «Івано-Франківськгаз» під час провадження господарської діяльності з розподілу природного газу було недотримано вимоги:

1) підпункту 6 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині складання звітності, затвердженої НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та подання її до НКРЕКП у встановленому порядку. Зокрема, позивач надав звітність щодо провадження господарської діяльності з розподілу природного газу у 2021 році за формами, затвердженими НКРЕКП (на паперових носіях) з порушенням встановлених термінів, підтвердженням чого є листи щодо уточнення звітності від 29.11.2022, 06.12.2022, 23.11.2022 та 30.11.2022 (т. 4 а.с. 28-31), лист позивача від 07.12.2022 за наслідками проведеної перевірки про направлення НКРЕКП виправлених форм звітів про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків (т. 4 а.с. 40), супровідні листи щодо подання форм звітності (т. 6 а.с. 17-19, 23), а також узагальнена інформація щодо термінів подання звітності (т. 6 а.с. 75-76).

2) підпункту 7 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині подання НКРЕКП копії фінансової звітності у встановленому законодавством порядку. Зокрема, позивач надав звітність за І квартал 2021 року з порушенням терміну на 42 дні (т. 5 а.с. 1-10).

3) підпункту 21 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині виконання плану розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років. Зокрема, позивачем не виконано Розділ І (2021 рік) Плану розвитку газорозподільної системи AT «Івано-Франківськгаз» на 2021-2030 роки (далі План розвитку на 2021 рік), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.12.2020 №2795 (т. 6 а.с. 78-81), оскільки станом на 31.12.2021 заходи розділу І (2021 рік) Плану розвитку на 2021 рік, при затверджених джерелах у сумі 56 894,2 тис. грн (без ПДВ). профінансовані на загальну суму 54 632,1 тис. грн (без ПДВ) або 96% від затверджених витрат; ліцензіатом закрито актами виконаних робіт заходи на загальну суму 46 947,19 тис. грн (без ПДВ), що становить 86,00% профінансованих витрат.

Суд зауважує, що позивач у наданих поясненнях до акту перевірки фактично підтвердив порушення підпункту 21 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, а саме неповне виконання Плану розвитку на 2021 рік (т. 1 а.с. 147-150). Також підтвердженням вказаного порушення є деталізована інформація щодо стану виконання заходів розділу І (2021 рік) Плану розвитку на 2021-2030 роки станом на 31.12.2021 (т. 4 а.с. 49-60).

4) підпункту 16 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині використання коштів, отриманих за рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачених структурою тарифу (річної планованої тарифної виручки) у визначеному розмірі, за цільовим призначенням та з дотриманням принципів здійснення закупівель відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі». Зокрема, встановлено відхилення фактичних витрат за статтями тарифу від затвердженої структури тарифу на послуги розподілу природного газу. Так, згідно матеріалів справи, виручка, яка передбачена тарифом, становить 929 942,00 тис. грн, при цьому, скоригована по факту виручка становить 949 243,89 тис. грн (тобто наявне відхилення на суму 19 301,89 тис. грн), а фактична виручка відповідно до форми 8б-НКРЕКП-газ моніторинг становить 963 373,74 тис. грн (тобто наявне відхилення становить 33 431,74 тис. грн) (т. 5 а.с. 121-171).

Окрім цього, суд звертає увагу, що позивач у наданих поясненнях до акту перевірки фактично підтвердив порушення підпункту 16 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов (т. 1 а.с. 147-150).

5) підпункту 27 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу. Так, актом звірки розрахунків за період з 01.10.2021 по 31.12.2021 підтверджується заборгованість AT «Івано-Франківськгаз» перед ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» станом на 31.12.2021 за отримані у 2021 році послуги по Договору транспортування природного газу від 04.02.2020 №2002000104 (т. 4 а.с. 129-131).

6) підпункту 29 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов у частині обов`язку ліцензіата дотримуватись мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених НКРЕКП, а саме пункту 4.5 глави 4 постанови НКРЕКП від 21.09.207 №1156 «Про затвердження Мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу» (далі Стандарти та вимоги) в частині формування реєстру надання послуг Оператора ГРМ згідно з додатком. Так, встановлено, що позивачем у Додатку 9 до Стандартів та вимог внесено недостовірні дані, а саме невірно (некоректно) зазначено дату початку чи завершення надання послуги по деяких споживачах (замовниках) (т. 6 а.с. 105-110).

7) підпункту 31 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов щодо обов`язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та чинним законодавством. Зокрема, судом в процесі розгляду справи встановлено, що ліцензіат не виконав у встановлені строки вимоги постанови НКРЕКП від 30.06.2021 №1070 «Про накладення штрафу на AT «Івано-Франківськгаз» (т. 6 а.с. 111-112) за порушення вимог законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання», а саме: до 01.12.2021 вимоги підпункту 3 пункту 2 (щодо виконання заходів ІП); до 31.12.2021 вимоги підпункту 4 пункту 2 (щодо встановлення лічильників; проведення періодичної повірки; укладання актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін і суміжними суб`єктами ринку природного газу; здійснення розрахунків з оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування).

Суд зауважує, що позивач у наданих поясненнях до акту перевірки фактично підтвердив порушення підпункту 23 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов (т. 5 а.с. 76-79), при цьому не підтвердив жодними доказами неможливості з незалежних від AT «Івано-Франківськгаз» причин, своєчасного виконання вимог постанови НКРЕКП від 30.06.2021 №1070.

Так, у поясненнях позивач, серед іншого, вказав на те, що листом від 30.11.2021 №76002.1-Сл-14589-1121 ліцензіат повідомив НКРЕКП про те, що виконання заходів Інвестиційної програми на 2020 рік буде відображено у звітній інформації щодо виконання заходів першого планового року Плану розвитку газорозподільної системи на 2020-2029 роки та надав завірені копії актів приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів. Також у поясненнях зазначено, що інформація про неможливість виконання заходів за Інвестиційною програмою на 2020 рік на загальну суму 35 770,4 тис. грн (без ПДВ) відповідно до Плану розвитку газорозподільної системи на 2020-2029 роки надіслана до НКРЕКП листом AT «Івано-Франківськгаз» від 31.12.2021 №76002.1-Сл-16232-1221.

Відтак, з огляду на вказане, суд констатує, що AT «Івано-Франківськгаз» не забезпечило виконання підпункту 3 пункту 2 Постанови №1070 у визначений термін (до 01.12.2021), що свідчить про порушення AT «Івано-Франківськгаз» підпункту 31 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов щодо обов`язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та чинним законодавством.

8) пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, зокрема:

а) пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 (далі Кодекс ГТС) та положення пункту 4.1 Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 09.2015 №2497 (далі Типовий договір транспортування), у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Так, AT «Івано-Франківськгаз» протягом 2021 року не забезпечувало своєчасної збалансованості свого портфоліо балансування та не вчиняло дій щодо вчасного збалансування свого портфоліо балансування, що призвело до виникнення негативного небалансу природного газу протягом 2021 року у обсязі 61 226,55 тис. м3. Вказане підтверджується долученими до матеріалів справи актами врегулювання щодобових небалансів за січень-листопад 2021 року (т. 4 а.с. 234-245).

З цього приводу суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.05.2023 у справі №160/8881/21. Так, Верховний Суд наголосив, що: «....позивач мав обов`язок щодобово збалансовувати свій портфель балансування шляхом подання відповідних реномінацій до Оператора ГТС України, чого останнім виконано не було. Наведені обставини вказують на те, що ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» порушило вимоги пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, зокрема, вимог пункту 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС та положень пункту 4.1 Типового договору у частині вчасного збалансування свого портфоліо балансування».

б) підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» в частині забезпечення встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких природний газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення до 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі до 1 січня 2016 року. Так, станом на 31.12.2021 Ліцензіатом не забезпечено встановлення лічильників газу: у 950 споживачів, які використовують газ комплексно, у т.ч. для опалення; у 136 споживачів, які використовують газ для підігріву води та приготування їжі (т. 5 а.с. 76-79).

9) підпункту 6 пункту 2.5 глави 2 Ліцензійних умов у частині обов`язку ліцензіата забезпечити укладання актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін з суміжними суб`єктами ринку природного газу, у тому числі зі споживачами. Так, станом на 31.12.2021 позивачем не оформлено акти розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін із 0,99% споживачів, у тому числі, з побутовими споживачами (приватний сектор) 7 555 од., по багатоквартирних будинках 2 281 од. (т. 1 а.с. 138, т. 5 а.с. 76-79).

10) підпункту 8 пункту 2.5 глави 2 Ліцензійних умов у частині обов`язку ліцензіата забезпечити проведення періодичної повірки (у тому числі демонтаж, транспортування, монтаж та ремонт) лічильників газу, які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, за власний рахунок незалежно від того, чи є ліцензіат власником лічильника. Так, суд встановив, що станом на 31. 12.2021 кількість приладів обліку із простроченим терміном державної повірки по AT «Івано-Франкшськтаз» становила 112 971 лічильників газу. При цьому, у 2021 році AT «Івано-Франківськгаз» було проведено повірку 47 981 приладів обліку природного газу, або 42,5% від загальної кількості приладів обліку, по яких у 2021 році настав термін планової повірки. Вказане підтверджено позивачем у наданих поясненнях до акту перевірки (т. 5 а.с. 76-79).

Суд звертає увагу, що представник позивача наголошував в процесі розгляду справи на тому, що певні виявлені порушення, які виявлені відповідачем, частково усувались або ж були усунуті після проведеної перевірки. Проте, суд такі доводи відхиляє, адже поетапне усунення (часткове усунення) виявлених порушень не нівелює факт його виявлення контролюючим органом загалом.

Так, Верховний Суд у постанові від 21.10.2021 у справі №826/14282/17 зазначив, що «При цьому поведінка позивача щодо виконання вимог НКРЕ не являється чимось таким, що виходить за рамки сталої формули «вчинення правопорушення - здійснення відповідних дій на відновлення відносин у сфері його вчинення» та не може враховуватися судом у якості доводів для задоволення позовних вимог, оскільки у цій справі досліджується питання правомірності застосування до позивача наслідків його здійснення, при цьому правовими інструментами для звільнення позивача від відповідальності за його вчинення (з мотивів заявлених позивачем) суд не наділений».

Суд зауважує, що відповідно до пункту 10.3 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, який затверджено постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428, у разі повного або часткового усунення ліцензіатом порушень ліцензійних умов, виявлених під час перевірки, до моменту прийняття рішення на засіданні НКРЕКП, що обов`язково підтверджується відповідними документами, факт усунення враховується при прийнятті рішення щодо застосування до ліцензіата санкцій та/або заходів регуляторного впливу.

В свою чергу, суд встановив, що позивачем не було усунуто виявлені відповідачем порушення до моменту прийняття спірної постанови НКРЕКП від 30.12.2022 №1954.

З огляду на викладене, суд констатує, що у ході розгляду адміністративної справи знайшли своє документальне підтвердження висновки відповідача про вчинення АТ «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» правопорушень законодавства та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу. Відтак, суд вважає, що спірною постановою НКРЕКП від 30.12.2022 №1954 до позивача правомірно застосовано санкції у виді штрафу у розмірі 850 000 грн.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасувати розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про усунення порушень АТ «Івано-Франківськгаз» №149-р від 30.12.2022, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5.4 Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.12.2016 за №2133 (далі Регламент), на засіданнях у формі відкритих слухань НКРЕКП, зокрема, розглядає та приймає рішення з питань, що належать до її компетенції.

Пунктами 8.6 та 8.7 вказаного Регламенту визначено, що рішення НКРЕКП, прийняті на засіданні, оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями.

Постанови та розпорядження візуються виконавцем та керівником структурного підрозділу, до компетенції яких належить питання, літредактором, керівником Управління адміністративної діяльності, керівником Юридичного департаменту, членами НКРЕКП та підписуються Головою НКРЕКП або членом НКРЕКП, який виконував його обов`язки на момент прийняття рішення.

Суд зазначає, що в даному випадку розпорядження про усунення порушень, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що, в свою чергу, відповідає встановленим правилам складання розпорядження, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги розпорядження, хоча формально і підлягають обов`язковому виконанню, однак останнє не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому, його висновки не можуть бути предметом спору.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування постанови від 30.12.2022 №1954 «Про накладення штрафу та АТ «Івано-Франківськгаз» та розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про усунення порушень АТ «Івано-Франківськгаз» №149-р від 30.12.2022.

Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та неупереджено.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач діяв на підставі закону, із урахуванням усіх обставин, які мають значення для вірного вирішення порушеного позивачем питання, у зв`язку із чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України судом не вирішується.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Івано-Франківськгаз» (код ЄДРПОУ 03361046, вул.Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76010) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133, вул. Смоленська, 19, м. Київ, 03057) про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Позивачу та відповідачу рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ Мої справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.

Рішення складене в повному обсязі 14 квітня 2025 р.