Ухвала

від 14.04.2025 по справі 300/1926/25

НЕ ВКАЗАНО

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

"14" квітня 2025 р. справа № 300/1926/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши питання про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити виплату індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.11.2018, з 30.11.2018 по 14.07.2020, з 15.07.2020 по 31.12.2022, без урахування фактично виплачених сум поточної індексації пропорційно дням служби,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Котович Ігор Олексійович (надалі по тексту також представник позивача, адвокат Котович І.О.), 21.03.2025 звернувся в суд з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі по тексту також відповідач 1, ВЧ НОМЕР_1 ), Військової частини НОМЕР_2 (надалі по тексту також відповідач 2, ВЧ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 (надалі по тексту також відповідач 3, ВЧ НОМЕР_3 ), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 29.11.2018 із застосуванням абзаців 4-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17 липня 2003 року за №1078 в фіксованому розмірі 4 426,69 гривень на місяць, без урахування фактично виплачених сум поточної індексації;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 4 426,69 гривень на місяць у загальній сумі 39 554,62 гривень за період з 01.03.2018 по 29.11.2018 включно, відповідно до приписів абзаців 4-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17 липня 2003 року за №1078, та пропорційно дням служби в зазначеному періоді;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 30.11.2018 по 14.07.2020 із застосуванням абзаців 4-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17 липня 2003 року за №1078 в фіксованому розмірі 3 866,99 гривень на місяць, без урахування фактично виплачених сум поточної індексації;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 3 866,99 гривень в місяць у загальній сумі 75 343,93 гривень за період з 30.11.2018 по 14.07.2020 включно, відповідно до приписів абзаців 4-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17 липня 2003 року за №1078, та пропорційно дням служби в зазначеному періоді;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 15.07.2020 по 31.12.2022 із застосуванням абзаців 4-6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17 липня 2003 року за №1078 в фіксованому розмірі 3 858,65 гривень на місяць, без урахування фактично виплачених сум поточної індексації;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 3 858,65 гривень в місяць у загальній сумі 114 016,88 гривень за період з 15.07.2020 по 31.12.2022 включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17 липня 2003 року за №1078, та пропорційно дням служби в зазначеному періоді.

Підставою звернення позивача із вказаним позовом є дії відповідачів у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в неповному обсязі, а саме з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078 за період з 01.03.2018 по 29.11.2018 у загальній сумі 39 554,62 гривень, за період з 30.11.2018 по 14.07.2020 у загальній сумі 75 343,93 гривень, за період з 15.07.2020 по 31.12.2022 у загальній сумі 114 016,88 гривень.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами, встановленими статтею 262 КАС України.

Представником Військової частини НОМЕР_3 через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему подано клопотання із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 09.04.25" про залишення позовної заяви без розгляду, в якому вказує наступне.

Так, з доданих до позовної заяви копій документів слідує, що позивач, не погоджуючись із порядком виплати йому грошового забезпечення, звернувся до суду із даним позовом, проте згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 30.08.2023 за №208 останній був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, при цьому, позовну заяву було подано до суду лише 25.03.2025, тобто з пропущенням встановленого КАС України строку на звернення до суду.

З урахуванням наведеного, на переконання представника Військової частини НОМЕР_3 , позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Разом із тим, зазначено, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача, вчинених на звернення позивача, при цьому, слід презюмувати обізнаність ОСОБА_1 щодо розміру заробітної плати, котру останній отримував кожного місяця, а отже й про порушені права та/або інтереси.

Розглянувши клопотання від 09.04.2025, а також дослідивши матеріали справи, судом зазначається наступне.

Відповідно до частини 13 статті 171 КАС (надалі по тексту також КАС України, Кодекс), суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, відповідно до частини третьої вказаної статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Варто зазначити, що норми КАС України передбачають можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Водночас у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.

Разом із цим, частиною другою статті 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Суд зазначає, що перебування особи на публічній службі, є однією із форм реалізації закріпленого в статті 43 Конституції України права на працю.

Водночас, індексація грошового забезпечення є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Із змісту адміністративного позову слідує, що представник позивача просить суд, зокрема, зобов`язати, зокрема, Військову частину НОМЕР_3 провести позивачу нарахування і виплату індексації грошового забезпечення, обчислену відповідно до норм законодавства.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 30.08.2023 за №208, офіцера організаційної групи відділу планування логістичного забезпечення, майора ОСОБА_1 , з 30.08.2023 виключено зі списків особового складу.

Серед іншого, у клопотанні від 09.04.2025 зазначено, що 13.02.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу про передачу справи №460/21394/23 на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду з метою відступу від висновків Верховного Суду щодо застосування статті 233 Кодексу законів про працю України (надалі по тексту також КЗпП України) у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 29 січня 2025 року у справі №500/6880/23, від 28 серпня 2024 року у справі №580/9690/23, від 23 січня 2025 року у справі №400/4829/24, від 20 листопада 2023 року у справі №160/5468/23. Вказана ухвала мотивована тим, що під час касаційного перегляду установлено наявність неоднакової практики Верховного Суду з цього питання.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень (із повним доступом) судом встановлено, що постановою Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі №460/21394/23 скасовано, справу №460/21394/23 направлено до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Вказана набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Вирішуючи питання того, з якою подією слід пов`язувати початок перебігу строку звернення до суду з позовом у категорії спорів, строк звернення яких врегульовано статтею 233 КЗпП України, Верховним Судом в межах описової та мотивувальної частин постанови від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 викладено наступне:

"32. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.

33. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

34. Законом України від 01 липня 2022 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:

"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

35. Характерною особливістю спірних правовідносин є те, що позивач просив перерахувати грошове забезпечення за період, який охоплює часові проміжки як до, так і після внесення змін до статті 233 КЗпП України [19 липня 2022 року]".

Суд зазначає, що у даному адміністративному спорі, період, за яких позивач просить зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення, складає з 15.07.2020 по 31.12.2022, а отже, як і досліджуваному Верховним Судом у справі №460/21394/23 випадку, так само охоплює часові проміжки як до, так і після внесення змін до статті 233 КЗпП України [19 липня 2022 року].

Так, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати Судова палата дійшла таких висновків:

"65.1. Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин").

65.2. З урахуванням пункту 1 глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.

[…]

71. Предметом спору у цій справі є перерахунок грошового забезпечення військовослужбовця за період з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року.

72. Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції керувався частиною другою статті 233 КЗпП України, у редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року, та зазначив, що відлік тримісячного строку для звернення з цим позовом до адміністративного суду почався30 березня 2023 року і мав би закінчитися 30 червня 2023 року.

73. Отже, звернувшись до суду з позовом лише 11 вересня 2023 року, ОСОБА_2 пропустив визначений законом строк звернення до суду та не навів поважних причин, які зумовили його пропуск.

74. Судова палата зазначає, що спірний період [з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року] умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" [19 липня 2022 року] та після цього.

75. Період з 01 лютого 2020 року до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.

76. Проте період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

77. Судова палата частково поділяє позицію суду апеляційної інстанції щодо порядку обчислення строку звернення до адміністративного суду, зазначену у його висновку. Зокрема, слід погодитися із висновком апеляційного суду про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).

78. Виходячи з цього, Судова палата вважає обґрунтованим висновок про те, що саме дата вручення позивачу зазначеного документа, а саме 30 березня 2023 року, є подією, з якою пов`язаний початок перебігу строку звернення до суду.

79. Водночас слід наголосити, що визначення моменту вручення грошового атестата як початку перебігу строку у цій справі відповідає вимогам частини другої статті 233 КЗпП України та не суперечить принципу юридичної визначеності.

З матеріалів адміністративної справи №300/1926/25 судом з`ясовано, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 30.08.2023 за №208, офіцера організаційної групи відділу планування логістичного забезпечення, майора ОСОБА_1 , призначеного наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 01.08.2023 за №973 слухачем штатним Інституту логістики та підтримки військ (сил) Національного університету оборони України, вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби, м. Київ, виключеним зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення з 30.08.2023 (зворотній бік а.с.86).

Як визначено підпунктом 11.1 пункту 11 "Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту", затверджених наказом Міністра оборони України від 22.05.2017 за №280, з урахуванням змін, внесених наказом Міністра оборони України від 22.04.2021 за №104 (надалі по тексту також Правила №280), грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, у таких випадках, зокрема, вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини.

Згідно підпункту 11.2 пункту 11 Правил №280 на грошовому атестаті зазначаються:

умовне найменування військової частини, яка видала грошовий атестат військовослужбовцю, а якщо немає умовного, - дійсне найменування військової частини та її поштова адреса;

найменування займаної штатної посади. Найменування штатної посади не повинно розкривати організаційну структуру військової частини і характер діяльності військовослужбовця. Наприклад, посада "Командир взводу" зазначається без згадування слова "саперного", "танкового"; "Помічник начальника штабу" - без зазначення, з якої роботи; "Інженер служби озброєння" - без уточнення, з якого виду озброєння, тощо;

присвоєне військове звання;

прізвище, ім`я та по батькові військовослужбовця і реєстраційний номер його облікової картки платника податків;

у пункті 1 (не заповнюється для військовослужбовців строкової військової служби) - розмір окладу за військовим званням і виплачена сума записуються словами; дата, до якої включно виплачено (у цьому та наступних пунктах грошового атестата назва місяця записується словом);

у пункті 2 - тарифний розряд за останньою займаною посадою, розмір посадового окладу та виплачена сума записуються словами; дата, до якої включно виплачено;

у пункті 3 (не заповнюється для військовослужбовців строкової військової служби) - розмір надбавки за вислугу років та виплачена сума записуються словами; дата, до якої включно виплачено. Також записується вислуга років для отримання надбавки за вислугу років (у тому числі з пільговою вислугою) і зазначається станом на 01 число місяця, наступного за місяцем видачі грошового атестата. Наприклад: "Обчислена на 01 січня 2019 року вислуга років становить: немає років немає місяців та сім днів" або: "Обчислена на 01 січня 2019 року вислуга років становить: сім років сім місяців сім днів з пільговою вислугою: дев`ять років дев`ять місяців дев`ять днів". Записи про обчислення вислуги років на пільгових умовах здійснюються військовослужбовцям, які мають право на таку вислугу років;

у пункті 4 (підпункти 4.1-4.7) - виплачені щомісячні додаткові види грошового забезпечення; назва виплати, яку отримував військовослужбовець за час виконання обов`язків за посадою, їх розмір та виплачена сума записуються словами; дата, до якої включно виплачено;

у пункті 5 (не заповнюється для військовослужбовців строкової військової служби) (підпункти 5.1 - 5.3) - виплачені одноразові додаткові види грошового забезпечення;

у підпункті 5.1 - виплачена грошова допомога на оздоровлення; найменування військової частини, дата та номер наказу про виплату та за який рік вона виплачена;

у підпункті 5.2 - виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; найменування військової частини, дата та номер наказу про виплату та за який рік вона виплачена;

у підпункті 5.3 - виплачена одноразова грошова допомога після укладення першого контракту; найменування військової частини, дата та номер наказу про виплату;

у підпунктах 5.1 - 5.3 грошового атестата зазначається тільки остання виплата кожного одноразового додаткового виду грошового забезпечення, здійснена за період служби військовослужбовця в даній військовій частині;

у пункті 6 (не заповнюється для військовослужбовців строкової військової служби) - найменування військової частини, дати та номери наказів про виплату підйомної допомоги військовослужбовцю та на членів його сім`ї; найменування військової частини, дати та номери наказів про виплату підйомної допомоги військовослужбовцю та на членів його сім`ї за попереднім місцем служби військовослужбовця;

у пункті 7 - сума виплаченої одноразової грошової допомоги в разі звільнення з військової служби (записується словами);

у пункті 8 - дата, до якого числа включно виплачено індексацію;

у пункті 9 - сума залишку непогашеного нарахування на день вибуття військовослужбовця з військової частини (записується словами); найменування військової частини, дата та номер наказу про здійснення нарахування. Якщо є декілька наказів про здійснення нарахувань, то по кожному наказу заповнюються окремі підпункти 9.1; 9.2; 9.3 тощо;

у пункті 10 - сума непогашеної заборгованості по аліментах - словами (заповнюється, якщо військовослужбовець є платником аліментів); прізвище, ім`я та по батькові, адреса одержувача аліментів; дата та номер виданого виконавчого листа. Якщо є декілька виконавчих листів, за якими рахується заборгованість по сплаті аліментів, то за кожним листом заповнюються окремі підпункти 10.1; 10.2; 10.3 тощо;

у пункті 11 - інформація про стягнення аліментів (заповнюється, якщо військовослужбовець є платником аліментів); найменування суду, який видав виконавчий лист, розмір аліментів для стягнення - словами, прізвище, ім`я та по батькові, адреса одержувача аліментів; дата та номер виданого виконавчого листа, а також по яке число стягнуто аліменти. Якщо є декілька виконавчих листів про сплату аліментів, то по кожному листу заповнюються окремі підпункти 11.1; 11.2; 11.3 тощо;

у пункті 12 - інформація про звільнення військовослужбовця з посади, зарахування його в розпорядження відповідних командирів (начальників) і виключення його зі списків особового складу військової частини; посада особи, яка видала наказ про звільнення (відсторонення, усунення) військовослужбовця з посади, а також найменування посади звільненого з посади військовослужбовця; дата, номер наказу про звільнення (відсторонення, усунення), а також дата зарахування в розпорядження;

у пункті 13 - інформація про виплату інших видів грошового забезпечення, не передбачених формою грошового атестата;

у пункті 14 - правильність записів, здійснених у пунктах 1-13, засвідчується особистим підписом власника грошового атестата.

У той же час, щодо порядку видачі грошових атестатів, підпунктом 11.3 пункту 11 Правил №280 визначено, що грошовий атестат виписується у двох примірниках на кожного військовослужбовця окремо (друкованим способом або ручкою), підписується командиром військової частини і начальником фінансового органу і засвідчується особистим підписом власника грошового атестата та відтиском гербової печатки з найменуванням частини, зазначеної в атестаті, та реєструється у журналі реєстрації вихідної документації.

Перший примірник грошового атестата видається під підпис у картці особового рахунку військовослужбовця, в якій зазначається дата його видачі, а другий залишається в діловодстві фінансового органу військової частини.

Як слідує зі змісту грошового атестата ОСОБА_1 за вих.№313/9/5115 від 30.08.2023, такий складено у зв`язку з виключенням позивача зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 відповідно до наказу за №208 від 30.08.2023.

Окрім того, коментований документ містить підписи командира військової частини і начальника фінансового органу, засвідчений відтиском гербової печатки з найменуванням частини, зазначеної в атестаті, а також включає особистий підпис власника грошового атестата ОСОБА_1 із рукописним зазначенням поруч "Отримав".

За таких обставин, враховуючи попередньо викладені висновки Верховного Суду, за якими початок перебігу тримісячного строку, передбаченого статтею 233 КЗпП України, для подання адміністративного позову пов`язаний з моментом, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, зокрема, шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні), у спірному випадку, саме дата вручення ОСОБА_1 зазначеного документа, а саме 30 серпня 2023 року, є подією, з якою пов`язаний початок перебігу строку звернення останнього до суду у даній адміністративній справі.

Отже, звернувшись до суду з позовом лише 21 березня 2025 року, ОСОБА_1 пропустив визначений законом строк звернення до суду та не навів поважних причин, які зумовили його пропуск.

Також слід зазначити, що отримання листа у відповідь на адвокатський запит не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Відтак, триваюча пасивна поведінка позивача щодо не вчинення дій для реалізації свого права не свідчить про існування таких обставин, які перешкоджали позивачу дізнатися про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Таким чином, із змісту позовної заяви вбачається, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду із заявленими позовними вимогами. При цьому, ні позивачем, ні його представником не зазначено обставин та не надано доказів, що об`єктивно унеможливили б своєчасне звернення до суду.

За змістом частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В силу вимог частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, згідно з вимогами частини 1 статті 169, частини 1 статті 123 КАС України позовну заяву належить залишити без руху та надати позивачу строк для їх усунення у спосіб подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, підтверджене належними доказами.

В силу правового регулювання частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху, згідно вимог частини 2 статті 169 КАС України зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина 4 статті 123 КАС України).

Таким чином, клопотання Військової частини НОМЕР_3 подане через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему із приміткою "Документ сформований в системі "Електронний суд" 09.04.25" про залишення позовної заяви без розгляду, буде вирішуватись судом за наслідками виконання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити виплату індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.11.2018, з 30.11.2018 по 14.07.2020, з 15.07.2020 по 31.12.2022, без урахування фактично виплачених сум поточної індексації пропорційно дням служби, - залишити без руху.

2. Встановити позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних в описовій частині ухвали недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема:

- подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску.

Роз`яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде залишена без розгляду.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя Чуприна О.В.