Ухвала

від 02.05.2025 по справі 300/1926/25

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"02" травня 2025 р. справа № 300/1926/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., в межах розглянувши питання дотримання строку на звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити виплату індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.11.2018, з 30.11.2018 по 14.07.2020, з 15.07.2020 по 31.12.2022, без урахування фактично виплачених сум поточної індексації пропорційно дням служби, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Котович Ігор Олексійович (надалі по тексту також представник позивача, адвокат Котович І.О.), 21.03.2025 звернувся в суд з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі по тексту також відповідач 1, ВЧ НОМЕР_1 ), Військової частини НОМЕР_2 (надалі по тексту також відповідач 2, ВЧ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 (надалі по тексту також відповідач 3, ВЧ НОМЕР_3 ), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 29.11.2018 із застосуванням абзаців 4-6 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17 липня 2003 року за № 1078 в фіксованому розмірі 4 426,69 гривень на місяць, без урахування фактично виплачених сум поточної індексації;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 4 426,69 гривень на місяць у загальній сумі 39 554,62 гривень за період з 01.03.2018 по 29.11.2018 включно, відповідно до приписів абзаців 4-6 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17 липня 2003 року за № 1078, та пропорційно дням служби в зазначеному періоді;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 30.11.2018 по 14.07.2020 із застосуванням абзаців 4-6 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17 липня 2003 року за № 1078 в фіксованому розмірі 3 866,99 гривень на місяць, без урахування фактично виплачених сум поточної індексації;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 3 866,99 гривень в місяць у загальній сумі 75 343,93 гривень за період з 30.11.2018 по 14.07.2020 включно, відповідно до приписів абзаців 4-6 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17 липня 2003 року за № 1078, та пропорційно дням служби в зазначеному періоді;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 15.07.2020 по 31.12.2022 із застосуванням абзаців 4-6 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17 липня 2003 року за № 1078 в фіксованому розмірі 3 858,65 гривень на місяць, без урахування фактично виплачених сум поточної індексації;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у сумі 3 858,65 гривень в місяць у загальній сумі 114 016,88 гривень за період з 15.07.2020 по 31.12.2022 включно, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17 липня 2003 року за № 1078, та пропорційно дням служби в зазначеному періоді.

Підставою звернення позивача із вказаним позовом є дії відповідачів у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення в неповному обсязі, а саме з порушенням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078 за період з 01.03.2018 по 29.11.2018 у загальній сумі 39 554,62 гривень, за період з 30.11.2018 по 14.07.2020 у загальній сумі 75 343,93 гривень, за період з 15.07.2020 по 31.12.2022 у загальній сумі 114 016,88 гривень.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами, встановленими статтею 262 КАС України.

Надалі, ухвалою суду від 14.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити виплату індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 29.11.2018, з 30.11.2018 по 14.07.2020, з 15.07.2020 по 31.12.2022, без урахування фактично виплачених сум поточної індексації пропорційно дням служби, залишено без руху, встановлено позивачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для усунення вказаних в описовій частині ухвали недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску.

На адресу суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (надалі по тексту також підсистема "Електронний суд" ЄСІТС, підсистема) надійшла заява про поновлення строку звернення до суду від 27.04.2025, зареєстрована у канцелярії суду 28.04.2025 (а.с.126-133).

Перевіряючи заяву від 28.04.2025 на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також КАС України, Кодекс), суд встановив, що така підписана в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС електронним цифровим підписом ОСОБА_2 .

Додатком до коментованої заяви слугує сформована у підсистемі від імені Котовича Ігоря Олександровича, котрий первинно звернувся до суду та діє в інтересах позивача ОСОБА_1 на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії "АІ" за №1796339 від 21.03.2025 (а.с.11), довіреність на справу №300/1926/25 від 06.04.2025, котрою останній "уповноважує Біленка Євгена Леонідовича представляти мої інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) у справі №300/1926/25 з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред`являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців)" (а.с.129).

Суд звертає увагу, що при поданні заяви про поновлення строку на звернення до суду, необхідно керуватися загальними вимогами до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, встановленими статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, за змістом пункту 7 частини 1 статті 167 КАС України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні, серед іншого, містити інші відомості, які вимагаються Кодексом.

Згідно частини 1 статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Так, відповідно до пунктів 2,4 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 05.07.2012 за №5076-VI (надалі по тексту також Закон №5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами, а також складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Частиною 2 статті 26 Закону №5076-VI визначено наступне: ордер письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Разом із тим, відповідно до частин 3, 4 статті 26 Закону №5076-VІ, повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

У випадку, який перевіряється судом, такими іншими відомостями є вимога до адвоката, як представника, підтвердити свої повноваження

Згідно з частиною 7 статті 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У той же час, відповідно до вимог частини 8 статті 59 КАС України, у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв`язку, порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем визначені в "Положенні про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи", затвердженому рішення Вищої ради правосуддя за №1845/0/15-21 від 17.08.2021 (надалі по тексту також Положення №1845/0/15-21).

Відповідно до пункту 30 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення №1845/0/15-21, користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

За змістом пунктів 31-32 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення №1845/0/15-21, надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного. Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).

Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду. Довіреність в електронній формі дійсна до моменту її скасування довірителем або протягом строку, на який вона видана. При втраті чинності довіреності в електронній формі автоматично скасовуються також усі її похідні довіреності, що видані в порядку передоручення (пункти 34-35 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення №1845/0/15-21).

Відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу ІІІ коментованого Положення, після надсилання засобами Електронного суду документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо) особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду таких документів у суді або в органі та установі системи правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подано документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).

Отже, частиною 1 статті 59 КАС України та підрозділом 2 розділу ІІІ Положення №1845/0/15-21 визначено особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі. Зі змісту вказаних норм випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми "Електронний суд" електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.

Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.

Подібні висновки щодо застосування частини 1 статті 59 КАС України викладені у постановах Верховного Суду від 10.02.2022 у справі №560/11791/21, від 28.04.2022 у справі №683/1199/21, від 04.08.2022 у справі №300/8766/21, від 30.03.2023 у справах 580/140/23 та 580/6367/22.

Правила посвідчення довіреності фізичної особи, передбачені частиною другою статті 59 КАС України, стосуються довіреностей, виданих у паперовій формі, і не застосовуються до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі "Електронний Суд".

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 59 КАС України за подібних обставин висловлена Верховним Судом у постановах від 18.02.2021 у справі №300/1329/20, від 30.06.2021 у справі №380/830/21, від 11.11.2021 у справі №560/10261/21 та від 20.12.2021 у справі №560/9405/21.

Станом на дату скерування на адресу суду заяви про поновлення строку звернення до суду від 27.04.2025, зареєстрованої у канцелярії суду 28.04.2025 (а.с.126-133), представник позивача Котович Ігор Олександрович діяв в інтересах Нежалківського П.І. на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії "АІ" за №1796339 від 21.03.2025 (а.с.11), що вже містилася в матеріалах справи та була долучена останнім разом із адміністративним позовом.

Разом із тим, коментована заява підписана в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС електронним цифровим підписом Біленка Євгена Леонідовича, котрий, згідно сформованої у підсистемі довіреності на справу №300/1926/25 від 06.04.2025 від імені Котовича І.О., уповноважений "представляти інтереси […]останнього в судах України, в тому числі з правом підписувати, подавати […] інші передбачені законом процесуальні документи […]" (а.с.129).

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 за №3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки.

Взаємовідносини між довірителем та представником мають договірний характер.

Згідно з частина 1,3 статті 237 Цивільного кодексу України (надалі по тексту також ЦК України), представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 240 ЦК України, представник зобов`язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.

Так, представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (частини 1, 3 статті 244 ЦК України).

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що передбачена функціоналом Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема її підсистеми "Електронний суд", можливість уповноваження іншого користувача на вчинення дій із використанням цієї підсистеми в інтересах довірителя шляхом надання довіреності в електронній формі є особливою формою документального підтвердження представництва, передбаченого статтею 237 Цивільного кодексу України та процесуальним законодавством.

Водночас, на переконання суду, довіреність на справу підтверджує початкову волю сторони на надання повноважень представникові та є безпосереднім джерелом виникнення представництва.

Натомість довіреність, видана у порядку передоручення, має похідний характер і є чинною виключно за умови існування належно оформленої первинної довіреності, яка прямо передбачає право на передоручення або допускає таке в силу закону чи обставин, що потребують охорони інтересів особи, яку представляють.

Втім, суд не може погодитися з тим, що сформована адвокатом Котовичем І.О. в підсистемі "Електронний суд" довіреність на справу №300/1926/25 від 06.04.2025, котрою останній "уповноважує Біленка Євгена Леонідовича представляти мої інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) у справі №300/1926/25" (а.с.129) є довіреністю у порядку передоручення у розумінні приписів чинного законодавства, зазначених вище, та є належним доказом на засвідчення повноважень Біленка Є.Л. на подання заяви про поновлення строку на звернення до суду від 27.04.2025 саме в інтересах позивача Нежалківського П.І., виходячи з наступного.

По-перше, пунктом 30 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення №1845/0/15-21 встановлено можливість користувачем ЄСІТС уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.

Формулювання довіреності на справу №300/1926/25 від 06.04.2025 вказує на уповноваження Біленка Є.Л. представляти інтереси саме Котовича І.О. у зазначеній адміністративній справі. Водночас, згідно з частиною 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, участь у судовому процесі через представника передбачена виключно для сторони, третьої особи або особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Натомість сам представник таких учасників справи не наділений правом доручати представництво щодо власних інтересів у цій же справі, оскільки його повноваження обмежені виключно межами інтересів сторони, яку він представляє, і не мають самостійного процесуального характеру у межах відповідного спору.

По-друге, як зазначено в ухвалі Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №826/4872/16, звернення до суду вимагає, зокрема, подання належних і допустимих доказів, що підтверджують дійсну волю учасника справи на уповноваження конкретної особи здійснювати представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви щодо справжності, дійсності та чинності уповноваження на момент вчинення відповідної процесуальної дії.

Так, станом на дату подання заяви від 07.04.2025 разом із довіреністю на справу від 06.04.2025 у матеріалах справи відсутній документ на підтвердження дійсної волі позивача, зокрема, відсутні докази того, що договором про надання правничої допомоги, укладеного між ОСОБА_1 та Котовичем І.О. передбачено право останнього на передачу повноважень частково або в повному обсязі іншій особі, у спірному випадку, Біленку Є.Л.

Відтак, суд вказує на відсутність у Біленка Євгена Леонідовича повноважень на надання правової допомоги Нежалківському Петру Ігоровичу у Івано-Франківському окружному адміністративному суді, зокрема шляхом подання заяви про поновлення строку на звернення до суду від 27.04.2025, з огляду на недотримання визначеного законом порядку посвідчення повноважень представника, що не дає можливості здійснити належну ідентифікацію особи, в інтересах якої коментовану заяву подано.

За приписами частини 2 статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

До таких вимог, зокрема, віднесено зазначення у письмових заявах, клопотаннях та запереченнях інших відомостей, які вимагаються цим Кодексом (пункт 7 частини 1 статті 167 КАС України).

У випадку, що розглядається судом, такими відомостями є вимога до адвоката, як представника, підтвердити свої повноваження у порядку, передбаченому статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на коментовані недоліки заяви, суд доходить висновку про наявність підстав для повернення даної заяви без розгляду.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений з ініціативи суду (частина 2 статті 121 Кодексу КАС України).

Відповідно до частини 3 статті 121 КАС України, якщо інше не встановлено законом, питання про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Суддя, з урахуванням наведених правових норм, вважає за необхідне продовжити на 5 (п`ять) календарних днів процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви, встановленого ухвалою суду від 14.04.2025 із урахуванням мотивів і висновків, визначених у даній ухвалі.

За змістом частини 6 статті 121 КАС України про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене, керуючись частинами 1, 2 статті 167, частиною 6 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Повернути без розгляду заяву ОСОБА_2 про поновлення строку на звернення до суду від 27.04.2025, що надійшла через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зареєстрована у канцелярії суду 28.04.2025.

2. Встановити позивачу з дня вручення цієї ухвали п`ятиденний строк для усунення вказаних в описовій частині ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 недоліків шляхом приведення у відповідність адміністративного позову до вимог, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема:

подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, окремо від рішення суду, включаються до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Чуприна О.В.