Ухвала

від 14.04.2025 по справі 400/3475/25

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 квітня 2025 р. № 400/3475/25

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Дерев`янко Л.Л., ознайомившись з позовною заявою:

за позовомФермерського господарства "Фрей-Агро", вул. Сонячна, 20,с-ще Бандурка,Первомайський р-н, Миколаївська обл.,55247,

доГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,

провизнання протиправними та скасування рішень від 06.02.2025 № 7349/43402354/2, від 07.02.2025 № 7695/43402354/2; зобов`язання зареєструвати податкові накладні 26.10.2024 №4, від 14.11.2024 №5,

В С Т А Н О В И В:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства «Фрей-Агро» (далі позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області (далі відповідач 1), Державної податквої служби України (далі відповідач 2) в якій позивач просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі від 07.02.2025 року №7695/43402354/2 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну фермерського господарства «Фрей-Агро» від 26.10.2024 року №4 датою її подання.

- Визнати протиправним та скасувати рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі від 06.02.2025 року №7349/43402354/2 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну фермерського господарства «Фрей-Агро» від 14.11.2024 року №5 датою її подання.

З позову вбачається, що об`єктом оскарження є рішення Державної податкової служби України за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Суд звертає увагу позивача, що зазначені рішення Державної податкової служби України прийнято за наслідками вирішення податкового спору в досудовому порядку, вони не є актам реалізації контролюючими органами повноважень у сфері управлінської діяльності та не породжують для платника жодних правових наслідків, у зв`язку з чим правові підстави для визнання їх незаконними та скасування відсутні, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Стаття 56 Податкового кодексу України регулює питання оскарження рішень контролюючих органів.

Так, указаною статтею встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи та інтереси інших осіб.

Виходячи із положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Із наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

У свою чергу неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Отже, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Водночас, відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, таке рішення прийнято владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюване рішення є юридично значимим, тобто таким, що має безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Рішення ДПС України про результати розгляду скарги у цій справі не є юридично значимими для позивача, оскільки зазначені рішення не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, отже саме по собі не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов`язки.

Зазначене вище відповідає правовим висновкам Верховного Суду, висловленим у Постанові від 31.05.2023 у справі № 640/15530/19.

За таких обставин суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надати позивачу строк для подання до суду уточненої позовної заяви, в якій сформулювати свої позовні вимоги з урахуванням викладеного в мотивувальній частині цієї ухвали.

Згідно зі ст. 169 КАС України, позовна заява, яка подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, залишається без руху, про що суд повідомляє позивача.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Фермерського господарства «Фрей-Агро» - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

3. Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду уточненої позовної заяви, в якій сформулювати свої позовні вимоги з урахуванням викладеного в мотивувальній частині цієї ухвали.

4. Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Л. Дерев`янко