Постанова

від 03.04.2025 по справі 520/17455/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 р. Справа № 520/17455/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Еталон" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2024, суддя Полях Н.А., по справі № 520/17455/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Еталон"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "ЕТАЛОН" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00321920713 від 07.06.2024 з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1426835,00 грн.; № 00321990713 від 07.06.2024 про застосування адміністративного штрафу на суму 6120,00 грн.; № 00321840713 від 07.06.2024 з податку на додану вартість на загальну суму 376017,50 грн.; № 00322162411 від 07.06.2024 про застосування штрафних санкцій на суму 19628,04 грн.; № 00322542411 від 07.06.2024 про застосування штрафних санкцій на суму 2513,76 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог посилався на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неправильність та неповноту дослідження доказів і невірне встановлення обставин у справі, що призвело до неправильного вирішення справи судом, зазначав про неможливість належного виконання податкового обов`язку, яке підтверджено рішенням суду та прийнятим рішенням Головного управління ДПС в Харківській області № 424/20-40-04-05-16 від 13.12.2023 року про встановлення неможливості своєчасного виконання ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій "ЕТАЛОН" свого податкового обов`язку. Стосовно господарських відносин із ТОВ «Елемент Базіс» та ТОВ «Віта Прайм» позивач зазначав, що факт здійснення реалізації товару підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку позивача та податковій звітності.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції таким, що не підлягає скасуванню, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій «ЕТАЛОН» з питань контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2021 по 31.12.2023.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 02.05.2024 № 20437/20-40-07-13-05/38771657, яким зафіксовано наступні порушення:

- п.п. 44.1, 44.2 ст. 44, п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 п. 135.1 ст. 135, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, що призвело до заниження доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) загальну суму 4882419 грн., у тому числі за 2 квартал 2021 на суму 606813 грн., за 3 квартал 2021 на суму 4275606 грн.;

- Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 № 318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 за № 27/4248, що призвело до - завищення витрат загальну суму 1459068,00 грн. за 2 квартал 2021.

За висновками податкового органу зазначені порушення призвели до заниження податку на прибуток всього на суму 1141468 грн., у тому числі за 2 квартал 2021 на суму 371859 грн., за 3 квартал 2021 на суму 769609 грн.;

- завищення податкових зобов`язань на загальну суму ПДВ 813736,44 грн., в т.ч. у травні 2021 у сумі 101135,52 грн., у липні 2021 у сумі 101264,43 грн., у серпні 2021 у сумі 185864,16 грн., у вересні 2021 у сумі 425472,33 грн.; не нарахування податкових зобов`язань при реалізації товарів іншим особам на загальну суму ПДВ 813736,44 грн., в т.ч. у травні 2021 у сумі 101135,52 грн., у липні 2021 у сумі 101264,43 грн., у серпні 2021 у сумі 185864,16 грн., у вересні 2021 у сумі 425472,33 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187, п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкові зобов`язання у сумі 9000 грн. за грудень 2021 порушено пп. «а» п. 198.1 ст. 198, абзаців першого і другого п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит у сумі 291814 грн. у червні 2021, що призвело до: заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, у сумі 300814 грн., у тому числі: за серпень 2021 у сумі 291814 грн., за травень 2022 у сумі 9000 грн., чим порушено п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).;

- п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями неподання Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП на 6 господарських об`єктів, які використовуються для здійснення господарські діяльності; ст. 24 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці" заробітна плата виплачувалась з порушенням термінів виплати: за лютий 2022 року та березень 2022 року; п.п. 162.1 ст. 162, ст. 163, пп. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, ст. 171, п.п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI при нарахуванні орендної плати по договорам оренди з громадянами встановлено несвоєчасне перерахування податку на доходи з фізичних осіб в сумі 8910 грн. в т.ч за вересень 2022 в сумі 1080 грн. за листопад 2022 в сумі 2430 грн., за грудень 2022 в сумі 1800 грн., січень 2023 в сумі 1800 грн. лютий 2023 в сумі 1800 грн., та при виплаті заробітної плати встановлено несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 222990,88 грн., в т.ч. за січень 2022 в сумі 1258,34 грн., за лютий 2022 в сумі 32841,92 грн., за травень 2022 в сумі 114571,12 грн., за червень 2022 в сумі 73059,56 грн., за липень 2022 в сумі 399,23 грн., за жовтень 2022 в сумі 860,71 грн. Згідно з пп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року N 2836-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України" (далі - Закон N 2836), який набрав чинності 03.01.2023, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), І квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 31 грудня 2022 року в повному обсязі податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору із сум доходів, зазначених у податковій звітності, поданій у строк, визначений абзацом шостим цього підпункту, штрафні санкції та пеня за несплату або несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору із сум таких доходів не застосовуються;

- п. 1 ч. 2 ст. 6, абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7, ст. 8, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (із змінами та доповненнями) платником самостійно донараховано суму різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованої заробітної плати за березень 2022, яка складає 879,12 грн. відповідно до поданого подано уточнюючого Додаток1 Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за I квартал 2022 від 14.11.2022; п. 2 ст. 9 неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, що призвело до нарахувань єдиного внеску; п. 1 ч. 2 ст. 6, абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7, ст. 8, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (із змінами та доповненнями) платником самостійно донараховано суму різниці між розміром мінімальної заробітної плати та фактично нарахованої заробітної плати за березень 2022, яка складає 879,12 грн., таким чином сума несвоєчасно нарахованого єдиного внеску складає 193,41 грн., відповідно до поданого подано уточнюючого Додатку Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2022 від 14.11.2022.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 00321920713 від 07.06.2024 з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1426835,00 грн.;

- № 00321990713 від 07.06.2024 про застосування адміністративного штрафу на суму 6120,00 грн.;

- № 00321840713 від 07.06.2024 з податку на додану вартість на загальну суму 376017,50 грн.;

- № 00322162411 від 07.06.2024 про застосування штрафних санкцій на суму 19628,04 грн.;

- № 00322542411 від 07.06.2024 про застосування штрафних санкцій на суму 2513,76 грн.

Позивач, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з законності та правомірності податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення № 00321920713 від 07.06.2024, яким ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій «ЕТАЛОН» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1426835,00 грн., з яких 1141468 грн. за основним зобов`язанням, 285367 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, колегія суддів зазначає наступне.

За даними акту перевірки від 02.05.2024 № 20437/20-40-07-13-05/38771657 контролюючим органом встановлено заниження позивачем показника доходу від будь-якої діяльності за період з 01.01.2021 по 31.12.2023 на загальну суму 4882418,79 грн., у тому числі за 2 квартал 2021 на суму 606813,18 грн., за 3 квартал 2021 на суму 4275605,61 грн., що виникло за наслідками відображення доходів від реалізації товарів на адресу ТОВ "КЛАРІКС ВІТАЛ 23" (попередня назва ТОВ "ВІТА ПРАЙМ").

В обґрунтування зазначених висновків податковий орган посилався на рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку від 10.08.2020 № 108687, від 17.08.2021 № 46415 про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «ВІТА ПРАЙМ» критеріям ризиковості платника податку згідно п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених у додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН, затвердженого Постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.

Отже, на думку податкового органу, заниження сум доходу відбулось внаслідок того, що реалізація товару не здійснювалась, а отримані від ТОВ "КЛАРІКС ВІТАЛ 23" кошти на суму обсягу 4882418,79 грн. не пов`язані з постачанням товарів, та за відсутності даних щодо їх повернення у майбутньому визнається активом, який враховується у складі інших доходів відповідного звітного періоду, та мають бути враховані при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

У пункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Із матеріалів справи встановлено, що під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено заниження позивачем податку на прибуток за 2-3 квартал 2021 на суму 1141468 грн.

Судовим розглядом встановлено, що у перевіряємий період ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій «ЕТАЛОН» здійснювало господарську діяльність з реалізації товару будівельних матеріалів ТОВ "КЛАРІКС ВІТАЛ 23".

Як зазначено позивачем сторонами не укладався договір, а реалізація товару здійснювалась на підставі виставлених рахунків.

Так, згідно з рахунком № 2188 від 17.05.2021 здійснено реалізацію товару на загальну суму 606813,18 грн., про що складено видаткові накладні: від 17.05.2021 № 3587, 18.05.2021 № 3591, 3593, від 19.05.2021 № 3594, від 20.05.2021 № 3598, 3602, від 21.05.2021 № 3603, від 24.05.2021 № 3605, від 25.05.2021 № 3606, від 25.05.2021 № 3606, від 26.05.2021 № 3608, від 27.05.2021 № 3671; відповідно до рахунку № 3297 від 13.07.2021 на загальну суму 607586,63 грн., про що складено видаткові накладні: від 29.07.2021 № 6205,6206, 6207, 6219, 6220, від 30.07.2021 № 6208,6210,6222, 6223, 6224, 6225, 6226; згідно з рахунком № 4138 від 10.08.2021 на загальну суму 1115185,06 грн., про що складено видаткові накладні: від 02.08.2021 № 6835, 6837, 6838, 6881, від 03.08.2021 № 6840, 6841, від 04.08.2021 № 6842, 6843, від 05.08.2021 № 6844, 6846, 6849, від 06.08.2021 № 6855, від 07.08.2021 № 6856, 6857, 6858, від 09.08.2021 № 6860, 6861, 6862, 6887, від 10.08.2021 № 6852, 6889, від 14.08.2021 № 6910, 6914, відповідно до рахунків № 4860 від 07.09.2021 на загальну суму 46011,60 грн., № 4879 від 07.08.2021 на загальну суму 1506821,82 грн., про що складено видаткові накладні: 01.09.2021 № 8114, від 02.09.2021 № 8098, 8099, 8102, 8103, 8120, 8121, 8275, від 03.09.2021 № 8107, 8108, 8109, 8116, від 04.09.2021 № 8110, 8111, 8112, 8276, від 06.09.2021 № 8117, 8118, 8186, від 07.09.2021 № 8128, 8134, 8135, 8136, 8187, від 08.09.2021 № 8151, 8188, 8195, від 09.09.2021 № 8152, 8196, 8197, 8198, від 10.09.2021 № 8154, 8155, 8199, 8201, 8202, від 11.09.2021 № 8157, 8158, 8269, від 13.09.2021 № 8260, 8261, 8272, 8273, 8277, від 14.09.2021 № 8257, 8258, 8259, від 15.09.2021 № 8255, 8256, 8278, від 28.09.2021 № 7902, згідно з рахунком № 5403 від 27.09.2021 на загальну суму 1000000,50 грн., про що складено видаткові накладні та видаткові накладні: від 01.10.2021 № 10152, від 04.10.2021 № 10154.

На підтвердження транспортування товару надано ТТН № 7846, 7853, 7855, 7856, 7859,7864, 7865, 7867, 7868, 7874, 8085, 13974,13975,13976, 13995, 13998, 14070, 14071, 14047, 14000, 14001, 14002, 15559, 15353, 15555, 15365, 15356, 15401, 15361, 15409, 15362, 15376, 15557, 15558, 15410, 15416, 15421, 15402, 15378, 15379, 15556, 15435, 15436, 15500, 18607, 18583, 18588, 18590, 18591, 18619, 1862, 19037, 18600, 18603,18610, 18604, 18605, 18606, 19038, 18611, 18851, 18645, 18674, 18678, 18853, 18769, 18854, 18868, 18770, 18869, 18872, 18874, 18775, 18778, 18876, 18880, 18881, 18780, 18782, 19093, 19094, 19095, 19097, 19098, 19011, 19012, 19035, 19036, 19044, 19092, 19007, 19008, 19009, 19001, 19005, 19006, 19045, 18049, 23351, 23352, 23354, 23355, 23356, 23357, 23358, 23360, 23361, 23362, 23363, 23364, 23365, 23366, 23367, 23368.

Факт оплати товару підтверджується наданими позивачем копіями платіжних інструкцій від 27.05.2021 № 1 на суму 606813,18 грн., від 14.06.2021 № 49 на суму 24705,01 грн., від 14.06.2021 № 48 на суму 19000,04 грн., від 29.07.2021 № 106 на суму 607586,63 грн., від 12.08.2021 № 133 на суму 1115185,06 грн., від 10.09.2021 № 151 на суму 1506821,82 грн., від 28.09.2021 № 166 на суму 46011,6 грн., від 28.09.2021 № 162 від 1000000,5 грн.

Колегія суддів зазначає, що показники обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, визначаються на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Правові наслідки у вигляді виникнення у платника права на формування даних податкового обліку виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту руху відповідного активу.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судовим розглядом встановлено, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій і господарський характер понесених за ними витрат, а саме: видаткових накладних; рахунків, товарно-транспортних накладних, платіжних інструкцій.

Також встановлено, що на момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавалися.

За наведених обставин колегія суддів зазначає, що факт здійснення реалізації товару підтверджується документально, господарська операція належним чином відображена у бухгалтерському обліку позивача та податковій звітності.

Натомість, Головне управління ДПС у Харківській області, обґрунтовуючи правомірність висновків щодо заниження позивачем зобов`язань з податку на прибуток зазначило, що стосовно контрагента позивача - ТОВ "КЛАРІКС ВІТАЛ 23" (попередня назва ТОВ "ВІТА ПРАЙМ") прийняті рішення щодо відповідності останнього п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, платником податків не подавалась податкова звітність, зокрема «Податкові декларацiї з податку на прибуток пiдприємства» та «Фiнансові звiти суб`єкта малого підприємництва» за період діяльності підприємства за 2021 рік.

У свою чергу, слід зазначити, що контролюючим органом не наведено доводів, що спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не представлено доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, а також не зазначено про здійснення платником розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Надаючи оцінку доводам відповідача, колегія суддів зазначає, що податкова інформація, на основі якої контролюючий орган дійшов висновку про відсутність реальних господарських операцій, не може бути самостійною підставою для висновку щодо нереальності операцій з позивачем, оскільки податкові перевірки або зустрічні звірки контрагента не проводились, а наявна в інформаційно-аналітичних базах інформація відносно контрагентів суб`єкта господарювання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Реалізуючи господарську компетенцію при укладенні та виконанні господарських договорів, сторони договору можуть вимагати від контрагента дотримання умов цих договорів, тією мірою якою дозволяють його (їх) умови. Перекладати на сторону договору обов`язки контролю свого контрагента за межами взаємовідносин, як того вимагає податковий орган, знаходиться за межами господарської компетенції суб`єкта господарювання та не входить до прав та обов`язків платника податку, зокрема на додану вартість. Це в свою чергу у межах спірних відносин позивача як платника податку покладає додаткове не передбачене законом обтяження, що є недопустимим.

Вказані висновки щодо застосування норм викладені в постановах Верховного Суду від 11.12.2018 в справі № 803/2094/15, від 20.12.2018 в справі № 815/4992/16, від 02.06.2021 у справі № 200/10502/19-а, 14.09.2022 у справі № 200/12446/19-а.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентом податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру господарських правовідносин, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені контрагентами, якщо не буде доведено їх безпосередню участь у зловживанні.

При цьому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, як-то неподання звітності, недекларування податкових зобов`язань, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкових зобов`язань від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету.

Будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа, має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК та статтею 9 Закону № 996-ХIV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо цей документ містить, зокрема: достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла.

Зазначені висновки сформовано Верховним Судом у постанові від 07.07.2022 у справі № № 160/3364/19.

Також слід вказати, що без встановлення у судовому порядку обставин відсутності у контрагента суб`єкта господарювання основних засобів, трудових та виробничих ресурсів, реального ланцюга постачання у контрагента позивача, включення позивача до переліку ризикових суб`єктів господарювання, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій з огляду на зазначені обставини носять лише характер припущень.

Таким чином, у ході судового розгляду досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та встановлено, що останні містять відомості, які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та його контрагент, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування своїх податкових зобов`язань.

За наведених обставин колегія суддів вважає необґрунтованими висновки податкового органу щодо заниження позивачем доходу від реалізації ТОВ "КЛАРІКС ВІТАЛ 23" товару на загальну суму 4882419 грн., з огляду на що є безпідставним донарахування контролюючим органом податку на прибуток оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 00321920713 від 07.06.2024, з огляду на що останнє підлягає скасуванню.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення № 00321840713 від 07.06.2024, яким ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій «ЕТАЛОН» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 376017,50 грн., з яких 300814 грн. за основним зобов`язанням, 75203,5 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до акту перевірки від 02.05.2024 № 20437/20-40-07-13-05/38771657 підставою для прийняття вказаного рішення стали висновки щодо порушення позивачем:

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187, п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податкові зобов`язання у сумі 9000 грн., з огляду на виявлення заниження показника податку на додану вартість у сумі 9000,00 грн. на підставі розрахунків коригування, які мають статус реєстрацію зупинено;

- пп. «а» п. 198.1 ст. 198, абзаців першого і другого п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту у сумі 291814 грн. за наслідками взаємовідносин із ТОВ "ЕЛЕМЕНТ БАЗИС".

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цьогоКодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексуна момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Із матеріалів справи встановлено, що у період, який перевірявся, позивач здійснював господарські операції з ТОВ "ЕЛЕМЕНТ БАЗИС".

Так, між позивачем (покупець) та ТОВ "ЕЛЕМЕНТ БАЗИС" (постачальник) було укладено договір поставки № 22/06/21-1-БМ від 22.06.2021, за умовами якого постачальник зобов`язується передати (поставити) на умовах даного договору товар: цемент, портландцемент у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар у власність і оплатити його на умовах даного договору.

На виконання умов даного договору ТОВ "ЕЛЕМЕНТ БАЗИС" складено рахунки на оплату за № 251 від 22.06.2021 на загальну суму 500775,60 грн., № 276 від 29.06.2021 на загальну суму 1250106,00 грн.

Виконання умов зазначеного договору підтверджується видатковими накладними № 242 від 30.06.2021, № 241 від 24.06.2021, № 243 від 30.06.2021, товарно- транспортними накладними: від 30.06.2021 № 19124, 19152, 19125, 19121, 19123, 19149, 19151, 19150, 19148, 19127, що складені до видаткової накладної № 242 від 30.06.2021; від 24.06.2021 № 18916, 18917, 18914, 18915, 19412, 19107, 19110, 19108, 18918, що складені до видаткової накладної № 241 від 24.06.2021; від 30.06.2021 № 19156, 19160, 19154, 19153, 19161, 19159, 19155, 19158, що складені до видаткової накладної № 243 від 30.06.2021.

Факт оплати товару на суму 1750881,60 грн. підтверджується наданою позивачем банківською випискою.

Разом з тим, податковим органом за наслідками проведеної перевірки оцінка наданим позивачем первинним документам не надавалась, а висновки податкового органу щодо нереального характеру господарських взаємовідносин позивача із ТОВ "ЕЛЕМЕНТ БАЗИС" ґрунтуються на твердженні щодо відсутності у контрагента позивача необхідних власних основних засобів, складських приміщень, транспортних засобів, виробничих потужностей та достатньої кількості штатних працівників для виконання зобов`язань.

Так, Верховний Суд неодноразово в своїх постановах наголошував, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Однією із судових доктрин, виділених на сьогоднішній день національним законодавством та судовою практикою Верховного Суду є доктрина реальності господарської операції.

Суть вказаної доктрини полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Отже, надаючи оцінку доводам контролюючого органу колегія суддів зазначає, що викладені в акті перевірки висновки щодо безтоварності операцій через ймовірне недотримання контрагентами позивача податкового законодавства не можуть бути підставою для позбавлення платника (позивача) права на формування податкових вигод, як і не є підставою для визнання нереальності господарських операцій.

Твердження контролюючого органу про те, що контрагент позивача не мав достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій, не можуть слугувати беззаперечними доводами щодо фактичного нездійснення господарських операцій, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, базуються лише на «податковій інформації» без проведення контрольних заходів щодо контрагентів позивача та дослідження первинних документів.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання податкового органу на неможливість виконання відповідних робіт з огляду на кількість працівників у контрагентів позивача, оскільки кількісний показник людино-годин згідно з кошторисом не є вказівкою на кількість людей, які мають бути залучені до виконання відповідного обсягу робіт; трудомісткість є складним і багатоелементним показником, при визначенні якого враховуються відповідні коефіцієнти та нормативи.

При цьому, відповідач не надав належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем контрагент були фіктивним, вчиняв порушення в сфері оподаткування, документував безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб`єктів господарювання.

Натомість, під час судового розгляду справи встановлено, що товарність господарських операцій між позивачем та контрагентам підтверджено дослідженими належним чином оформленими первинними документами в їх сукупності.

Таким чином, у ході судового розгляду досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та встановлено, що останні містять відомості, які у повній мірі відображають суть господарських операцій, що відбулись між позивачем та ТОВ "ЕЛЕМЕНТ БАЗИС", що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування своїх податкових зобов`язань.

За наведених обставин колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо безпідставного віднесення позивачем до податкового кредиту суми у розмірі 300814 грн., з огляду на що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Харківській області № 00321840713 від 07.06.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно правомірності податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС України у Харківській області № 00322162411 від 07.06.2024, № 00322542411 від 07.06.2024 колегія суддів зазначає наступне.

Так, підставою прийняття зазначених рішень стали висновки податкового органу щодо несвоєчасного перерахування позивачем податку на доходи фізичних осіб при виплаті заробітної плати за червень 21022 в сумі 73059,56, за липень 2022 в сумі 399,23 грн, за жовтень 2022 у сумі 860,71 грн.; при нарахуванні орендної плати відповідно до договорів оренди з ОСОБА_1 № 0111/22-2 від 22.10.2022, ОСОБА_2 № 839 від 18.04.2021 в сумі 8910 грн., у тому числі за вересень 2022 у сумі 1080 грн., за листопад 2022 у сумі 2430 грн., за грудень 2023 у сумі 1800 грн, за лютий 29023 у сумі 1800 грн.

З огляду на викладене, податковий орган дійшов висновку про порушення ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій «ЕТАЛОН» положень пп. 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, пп. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України, що стало підставою для застосування штрафних санкцій згідно з п. 125-1.2 ст. 125 ПК України.

Відповідно до п. 125-1.1 ст. 125 Податкового кодексу України ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Згідно з п. 125-1.2 ст. 125 Податкового кодексу України ті самі дії, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Позивачем не заперечується факт несвоєчасної сплати податкових зобов`язань, втім такі обставини позивач пояснює введенням воєнного стану та неможливість належного виконання податкового обов`язку, яке підтверджено відповідним рішенням суду, що за умови наявності рішення податкового органу про неможливість своєчасного виконання платником податку свого податкового обов`язку є підставою для звільнення платника податків від відповідальності.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» №2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, було внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, зокрема, щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року); строків сплати грошових зобов`язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

Згідно з пунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, окрім:

строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;

строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;

строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 цього Кодексу;

строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 цього Кодексу.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що починаючи з 27 травня 2022 року і на період дії воєнного стану «карантинний» мораторій щодо не застосовування штрафних санкцій, зокрема за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податків, зборів, платежів, не застосовується.

Відповідно, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, поновлена відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з ПК України та іншими законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому поновлено Законом № 2260-ІХ відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання з плати за землю.

При цьому, згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303, що набрав чинності 06 вересня 2022 року, затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента.

Пункти 1 та 2 розділу І Порядку № 225 визначають, що цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 № 225 до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Судовим розглядом встановлено, що 19.08.2022 ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій «ЕТАЛОН» звернулось до Головного управління ДПС в Харківській області звернулось із заявою про неможливість виконання платниками податків юридичними особами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів).

Головним управлінням ДПС в Харківській області прийнято рішення № 1810/20-40-18-04-25 від 21.10.2022 про можливість своєчасного виконання платником податку свого податкового обов`язку.

Не погодившись із вказаним рішенням позивач оскаржив останнє у судовому порядку, за наслідками чого рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.05.2023 у справі № 520/2712/23, у урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2023 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 21.10.2022 № 1810/20-40-18-04-25 зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області прийняти рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків - ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій «ЕТАЛОН» свого податкового обов`язку.

Головним управління ДПС в Харківській області на виконання вказаного судового рішення прийнято рішення № 424/20-40-04-05-16 від 13.12.2023 про встановлення неможливості своєчасного виконання ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій «ЕТАЛОН» свого податкового обов`язку.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає про наявність підстав застосування підп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України в редакції, діючій станом на дату прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які передбачали звільнення від відповідальності.

Посилання відповідача на те, що позивачем здійснювалось часткове перерахування податку на доходи фізичних осіб в період з 01.01.2021 по 31.12.2023, подання звітності з ПДВ та з податку на прибуток, а отже фактично було відновлено можливість виконання податкового обов`язку, однак не повідомлено про це контролюючий орган, не свідчать беззаперечно про те, що на дату прийняття контролюючим органом оскаржуваного рішення позивач мав можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки.

Натомість, на момент застосування до позивача штрафних санкцій згідно з п. 125-1.2 ст. 125 Податкового кодексу України рішення Головного управління ДПС в Харківській області № 424/20-40-04-05-16 від 13.12.2023 про встановлення неможливості своєчасного виконання ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій «ЕТАЛОН» свого податкового обов`язку було чинним, не скасованим, з огляду на що позивач вважався таким, що не мав можливість виконати податкові обов`язки.

На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про те, що оскільки контролюючий орган, приймаючи спірне рішення не врахував вищенаведеного, з огляду на що рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00322162411 від 07.06.2024, № 00322542411 від 07.06.2024 є протиправними та підлягають скасуванню.

Разом з тим, стосовно податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00321990713 від 07.06.2024, яким до позивача застосовано адміністративний штраф на суму 6120 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Так, підставою прийняття вказаного рішення стали висновки податкового органу щодо неподання позивачем до податкового органу повідомлення про об`єкти оподаткування за формою № 20-ОПП.

Згідно зі змістом акту перевірки позивач має наступні об`єкти оподаткування, які не відображені в 20-ОПП, а саме: автомобіль MAZDA CX-9 держ.номер НОМЕР_1 (власність); нежитлове приміщення площею 100 кв.м. (Івано Франківська область село Братківці вул. Шевченка 3Б) договір оренди №0111/22-2 від 22.10.2022 року з ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ); нежитлове приміщення площею 150 кв.м. АДРЕСА_1 , Договір оренди №211001-01 від 01.10.2021 року з ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3 ); частина Естакади (будівля літера «И» техпаспорту) площею 1 000,0 кв. м м. Івано-Франківськ, вул. Хриплинська, 11, Договір суборенди державного нерухомого майна № 28/10/22 від 28 жовтня 2022 року з ТОВ «ІННОВАЦІЙНО-ІНЖИНІРИНГОВА КОМПАНІЯ «НОВА ТЕХНОЛОГІЯ» код ЄДРПОУ 44556690; нежитлове приміщення площею 93,4 кв.м. (розміщення та експлуатація офісу) м. Івано-Франківськ, вул. Лепкого, буд. 38/1, Договір оренди №1 від 02.01.2023 року з ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_4 ); нежитлове приміщення площею 270,2 кв.м. (офіси 301-30) м. Xapxia, Льва Ландау буд.171, JIiт. «A-7», офіси 301-307, Договір оренди №219 від 01.05.2023 року з ТОВ «Бізнес-Центр «Пушка» (ІПН 38160602).

Відповідно п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) затверджено Порядок обліку платників податків і зборів.

Відповідно до 8.4 Порядку № 462 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 11) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Згідно з п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень.

У ході судового розгляду не встановлено подання позивачем станом на час виникнення спірних правовідносин відомостей про об`єкти оподаткування (Повідомлення за ф. № 20-ОПП) до контролюючого органу, відповідних доказів позивачем не надано.

При цьому, апеляційна скарга ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій «ЕТАЛОН» також не містить доводів стосовно спростування висновків контролюючого органу щодо наявності порушення п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Також слід враховувати, що період невиконання позивачем обов`язку щодо подання повідомлення про об`єкти оподаткування за формою № 20-ОПП не охоплюється дією рішення Головного управління ДПС в Харківській області № 424/20-40-04-05-16 від 13.12.2023 про встановлення неможливості своєчасного виконання ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій «ЕТАЛОН» свого податкового обов`язку.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність відповідного повідомлення за формою № 20-ОПП, наданого ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій «ЕТАЛОН» до Головного управління ДПС у Харківській області, щодо вказаних об`єктів оподаткування, колегія суддів вважає правомірним застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Харківській області № 00321990713 від 07.06.2024, яке є законним та не підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, із прийняттям нового рішення про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області № 00321920713 від 07.06.2024, № 00321840713 від 07.06.2024, № 00322162411 від 07.06.2024, № 00322542411 від 07.06.2024.

Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Еталон" - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 по справі № 520/17455/24 - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Еталон" - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00321920713 від 07.06.2024, № 00321840713 від 07.06.2024, № 00322162411 від 07.06.2024, № 00322542411 від 07.06.2024.

В іншій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "Еталон" - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 14.04.25.