Рішення

від 24.12.2007 по справі 20/251-07-8367

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/251-07-8367

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2007 р.Справа  № 20/251-07-8367

За позовом  ВАТ „Укртелеком”;

До відповідача Військової частини А –1283;

про стягнення 14 025,48  грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: Єлістратов К.Ю., діючий за дов. №8 від 15.01.2007 року.

від відповідача: не з'явився;

          У судовому засіданні було оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: ВАТ „Укртелеком” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Військової частини А - 1283 заборгованості за експлуатаційне – технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку в сумі 13 217 грн. 39 коп., пені за прострочення платежу у сумі 437 грн. 20 коп., індексу інфляції у сумі 280 грн. 71 коп. та 3% річних від суми заборгованості за час прострочки в розмірі 90 грн. 18 коп. Позивач також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 140 грн. 25 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №2181-8 від 15.08.2006р.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавши при цьому на виконання ухвали господарського суду Одеської області від 28.11.2007р. рахунки, що виставлялися ВАТ "Укртелеком", та докази відправлення відповідачу акту звірення взаєморозрахунків.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.12.2007р. надав суду відзив на позов, в якому зазначив що ВЧ А-1283 являється бюджетною організацією та отримує кошти за рахунок державного бюджету. ВЧ А–1283 відповідно до договору №2181-8 від 15.08.2006р. у березні 2007р. оплатила суму 1320,85 грн., що підтверджується платіжним дорученням №58 від 23.03.2007р. У зв'язку з відсутністю кошторисних призначень та грошових коштів на розрахункових рахунках ВЧ А –1283 подальша оплата рахунків згідно договору №2118-8 не проводилась. Відповідач також просив суд не стягувати штафні санкції, посилаючись на наказ Міністерства Фінансів України №83 від 6.04.1998р.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

15.08.2006р. між ВАТ „Укртелеком” та Військовою частиною А - 1283 було укладено договір № 2181-8, відповідно до якого ВАТ „Укртелеком” (підприємство зв'язку) зобов'язується здійснювати експлуатаційно –технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку, а споживач –Військова частина А - 1283 зобов'язується своєчасно та в повному обсязі вносити плату за надані послуги зв'язку. Відповідно до п.3.2 зазначеного договору споживач зобов'язаний щомісячно до 20 числа місяця, наступного за поточним, вносити плату за надані послуги на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі рахунку, виставленого до 5 числа згідно з вимогами законодавства.

У зв'язку з несплатою Військовою частиною А -1283  ВАТ „Укртелеком” за період з 09.01.2007р. по 12.07.2007р. послуг. на загальну суму 13 217 грн. 39 коп. та нарахованої позивачем у відповідності з п.4.1 договору пені у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення в сумі 437 грн. 20 коп.,  ВАТ „Укртелеком звернулося до суду із відповідним позовом.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 3.2  договору №2181-8 від 15.08.2006 року споживач зобов'язаний вносити плату за надані послуги на розрахунковий рахунок виконавця.

Враховуючи, що факт наявності основної заборгованості підтверджується матеріалами справи, відповідачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, не спростований,  позовні вимоги ВАТ „Укртелеком” в цій частині є обґрунтованими, а плата за послуги в сумі 13 217 грн. 39 коп.  підлягає стягненню на користь позивача.  

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 232 Господарського кодексу України відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

З урахуванням викладеного, стягненню на користь позивача, згідно із наданим ним розрахунком, який перевірено судом, підлягають також 3% річних від суми боргу в сумі 90 грн. 18 коп. та інфляційні витрати в сумі 280 грн. 71 коп.

Щодо вимог позивача про стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник гоподарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до положень ч.6 ст.232 господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи, що зобов'язання по оплаті поставленої продукції відповідачем належним чином не виконано, а положеннями п.4.1. договору № 2181-8, які повністю відповідають нормам чинного законодавства, розмір пені визначений в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг за кожний день прострочення, стягненню з відповідача підлягає також пеня за прострочення грошового збов'язання в сумі 437грн. 20 коп. Посилання відповідача на  наказ Міністерства Фінансів України №83 від 6.04.1998р. не приймається до уваги у зв"язку зі скасуванням його державної реєстрації на підставі висновку Міністерства юстиції України №12/70 від 14.07.2006р.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в сумі 140 грн. 25 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд–

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Військової частини А - 1283 (65033, м. Одеса, пер. Штабний, 1, ідентифікаційний  код 22994917) на користь ВАТ „Укртелеком”(03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3, п/р 26006501022891, одержувач в Київський регіональній дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” МФО 322904, ідентифікаційний 16479714) – 13 217 /тринадцять тисяч двісті сімнадцять/ грн. 39 коп. основного боргу, 437 /чотириста тридцять сім/ грн. 20 коп. пені; 280 /двісті вісімдесят/ грн. 71 коп. збитки від інфляції; 90 /дев'яносто/ грн. 18 коп. 3% річних; 140 /сто сорок/ грн. 25 коп. держмита та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ  видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Щавинська Ю.М.