Ухвала

від 14.04.2025 по справі 200/4971/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 квітня 2025 року

м. Київ

справа №200/4971/24

адміністративне провадження № К/990/12354/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Блажівська Н. Є. Дашутіна І. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі № 200/4971/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛАВБУДМАТЕРІАЛ", Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛАВБУДМАТЕРІАЛ", Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ, в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 17.05.2024 № 354206-2414-0522-UA14120210000056793 орендна плата з фізичних осіб за 2024 рік в сумі 670,17 грн;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 17.05.2024 № 354207-2414-0522-UA14120210000056793 орендна плата з фізичних осіб за 2024 рік в сумі 95 338,01 грн;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 17.05.2024 № 354208-2414-0522-UA14120210000056793 орендна плата з фізичних осіб за 2023 рік в сумі 637,65 грн;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 17.05.2024 № 354209-2414-0522-UA14120210000056793 орендна плата з фізичних осіб за 2023 рік в сумі 90 711,71 грн;

-зобов`язати Слов`янську міську військову адміністрацію звільнити позивача від сплати орендної плати за земельні ділянки, розташовані за адресою: м. Слов`янськ, вул. Літературна, 115: площею 1,5933 га, кадастровий номер 1414100000:01:019:1861 та площею 0,0112 га, кадастровий номер 1414100000:01:019:1860 на період використання цих ділянок для потреб ЗСУ.

Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року, залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 17.05.2024 № 354208-2414-0522-UA14120210000056793 орендна плата з фізичних осіб за 2023 рік в сумі 221,13 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 17.05.2024 № 354209-2414-0522-UA14120210000056793 орендна плата з фізичних осіб за 2023 рік в сумі 31 456,48 грн.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно ч. 1 ст. 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 257 КАС України та пункту 4 частини четвертої статті 12 КАС України (в редакції, чинній до 19 липня 2024 року) справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не можуть розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, їх розгляд здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження.

Пунктом 4 частини четвертої статті 12 КАС України (в редакції, чинній з 19 липня 2024 року) визначено, що справи у спорах щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На час звернення позивача з адміністративним позовом, а саме у 2024 році, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028, 00 гривні.

Спір у цій справі виник щодо правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, сума якого не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на час звернення до суду з позовом.

Тобто, предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі наведеного, оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, установивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності, а тому, розглядаючи цю справу в порядку спрощеного позовного провадження, судом не було порушено норм процесуального права.

В касаційній скарзі скаржник не зазначає обставини та випадки наведені п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2024 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2025 року у справі № 200/4971/24.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді Н. Є. Блажівська

І. В. Дашутін