Рішення від 14.04.2025 по справі 202/7767/24

Справа № 202/7767/24

Провадження № 2-о/202/29/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

14 квітня 2025 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.

присяжних Фадєєвої І.В., Тимошенка Д.І.,

за участю секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

представника заявника адвоката Павелка С.М.,

представника заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 Бурлаченка С.Ю.,

представника заінтересованої особи Міністерства оборони України Матвєєнко Г.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ,заінтересовані особи:Індустріальний відділдержавної реєстраціїактів цивільногостану умісті ДніпріПівденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса),Міністерство оборониУкраїни,військова частина НОМЕР_1 про встановленняфакту,що маєюридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування заяви зазначено, що в травні 2023 року на її адресу надійшло повідомлення що її брат - солдат ОСОБА_2 зник безвісті 27 квітня 2023 року від час виконання бойового завдання в н.п. Хромове Донецької області.

Зниклий безвісті солдат ОСОБА_2 проживав разом із заявницею за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідне житло належить їм на праві спільної часткової власності. Після смерті батьків, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали удвох, разом несли витрати по утриманню житла, піклувалися один про одного.

Заявниця ОСОБА_3 з 2020 року є пенсіонеркою, та отримує пенсію за вислугою років. Через наявність у ОСОБА_3 проблем зі здоров`ям, значна частина її єдиного доходу, яким є пенсія, витрачається нею на придбання ліків, без яких, вона не може існувати. Як до так і після призову на військову службу, ОСОБА_2 надавав своїй сестрі ОСОБА_3 фінансову допомогу у розмірах значно більших ніж її пенсія.

З урахуванням наведеного заявниця просила оголосити ОСОБА_2 загиблим під час виконання військового обов`язку по захисту держави України в російсько-українській війні від дня вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши місцем смерті н.п. Хромове, Донецької області. Встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні її брата ОСОБА_2 по день його загибелі.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2024 року прийнято заяву та відкрито провадження у справі в порядку окремого позовного провадження.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16липня 2024року по справі у якості заінтересованої особи залучено військову частину НОМЕР_1 та витребувано копії документів, пов`язаних із проходженням солдатом ОСОБА_2 , військової служби.

В судовому засіданні представник заявника адвокат Павелко С.М. підтримав заяву, просив її задовольнити. Зазначив, що заявниця мешкала разом з братом. Вже два роки останній є безвісно відсутній у зв`язку з виконанням бойових завдань. Тривалий час заявниця перебуває у невизначеному стані, не може реалізувати свої права, зокрема на спадщину. Брат був єдиним годувальником для заявниці, допомагав їй.

Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 - Бурлаченко С.Ю. в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви. Зазначив, що заявницею не доведено того, що вона знаходилась на утриманні брата. Крім того, заява подана з метою отримання соціальної допомоги, яка призначається родині загиблих військовослужбовців, а отже в даному випадку є спір про право.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Матвєєнко Г.М. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви, зазначила, що відсутні підстави для встановлення факту перебування на утриманні. Крім того, бойові дії у населеному пункті, де зник безвісті ОСОБА_2 досі тривають, територія є окупованою, а отже неможливо достеменно стверджувати про факт загибелі.

Представник Індустріального відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без участі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Щодо вимоги про визнання загиблим ОСОБА_2 ..

За нормою пункту 9 частини першоїст. 315 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суд розглядає справи про встановлення фактусмерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є сестрою ОСОБА_2 . Вказаний факт підтверджується наступними документами: свідоцтвом про народження заявниці НОМЕР_2 від 13.04.1961 р., свідоцтвом про укладення шлюбу заявниці НОМЕР_3 від 21.08.1982 р., свідоцтвом про укладення шлюбу матері заявниці НОМЕР_4 від 12.01.1968 р., свідоцтвом про народження ОСОБА_2 НОМЕР_5 .

Згідно з Повідомленням від 01.05.2023 р. № 7/1089 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) заявниці повідомлено, що її брат ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , стрілець-помічник гранатометника 1 відділення 3 штурмового взводу штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , призваний на військову службу 28 лютого 2022 року ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ) зник безвісті 27 квітня 2023 року від час виконання бойового завдання в н.п. Хромове Донецької області.

Відповідно до витягу з ЄРДР 02.05.2023 року за заявою ОСОБА_1 внесені відомості про зникнення безвісті її брата (№ КП 12023041660000471).

Відповідно до Витягу з Акту службового розслідування 27.04.2023 року, після виконання штурмових дій ворожих позицій, в районі н.п. Хромове (південна околиця Валянівського лісорозсаднику) зник безвісти солдат ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_6 ), стрілець-помічник гранатометника 1 відділення 3 штурмового взводу штурмової роти військової частини НОМЕР_1 .

Під час ведення бойових дій солдат ОСОБА_4 був одягнений в засоби індивідуального захисту бронежилет, каску та мав розпізнавальні знаки системи свій-чужий.

В ході проведення службового розслідування встановити місце знаходження солдата ОСОБА_5 або підтвердження перебування у полоні не вдалось.

Відповідно до частини першоїстатті 46 ЦК Українифізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другоїстатті 46 ЦК Українифізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного суду, викладеній Постанові від 11.12.2024 р. по справі № 755/11021/22 у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другоїстатті 46 ЦК Українисаме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні. Приписи частини другоїстатті 46 ЦК Українипов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов`язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов`язані із зобов`язаннями.

Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» активні бойові дії в сел. Хромове Бахмутської міської територіальної громади відбувались з 24.02.2022 по 11.02.2024. З 12.02.2024 року даний населений пункт є тимчасово окупований.

Отже, з моменту зникнення безвісті ОСОБА_2 (27.04.2023 р.) та закінчення активних бойових дій у місці його зникнення (11.02.2024 р.) станом на час розгляду справи пройшло вже більше року.

Протягом вказаного часу про ОСОБА_2 жодної інформації не встановлено, останній відсутній у списках полонених чи загиблих.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.

Тобто, особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція).

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог заявника та оголошення її брата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померлим, - оскільки обставин загибелі останнього (бойове завдання: виконання штурмових дій ворожих позицій) та відсутність даних про особу протягом тривалого часу є підставами для можливості зробити вірогіднеприпущення про смерть.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

З урахуванням обставин загибелі ОСОБА_2 , суд вважає за доцільне визнати його померлим від 27.04.2023 р.

Щодо встановлення факту перебування заявниці на утриманні ОСОБА_2 ..

За змістомстатті 315 ЦПК Україниу судовому засіданні можуть бути встановлені факти родинних відносин між фізичними особами, перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до ст. 36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника: 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику по справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування: особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Відповідно достатті 81 Цивільного процесуального кодексу Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу Українивизначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за віком згідно посвідчення № НОМЕР_7 .

Відповідно до Посвідчення Серія НОМЕР_8 ОСОБА_1 є ветераном праці.

Заявниця є співвласником квартири АДРЕСА_3 . Іншим співвласником є брат заявниці ОСОБА_2 .. Вказана квартира є зареєстрованим місцем проживання як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 .

Згідно з актом № 23 від 22.05.2024 р., затвердженого головую ОСББ «МИР 12» з липня 2020 року по квітень 2023 року ОСОБА_1 спільно мешкала з братом ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_3 .

Відповідно до даних по картці/рахунку ОСОБА_1 у АТ «КБ «Приватбанк» остання отримує пенсію біля 13000 грн.

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_9 заявниця моє доньку ОСОБА_6 .

Відповідно до ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

З урахуванням наведеного, судом не встановлено, а заявником не доведено, що заявниця перебувала на утриманні свого брата ОСОБА_2 ..

Суд критично ставиться до посилань заявниці, що брат утримував її фінансово. По-перше заявниця отримує підвищену пенсію, має своє житло та відповідні пільги, як ветеран праці. По-друге з аналізу руху коштів по банківському рахунку заявниці вбачається, що ОСОБА_2 дійсно направляв грошові кошти заявниці, однак і остання відправляла йому грошові перекази. Крім того, заявниця направляла кошти своїй доньці, тобто фактично мала можливість фінансово забезпечувати не тільки себе, а й повнолітню доньку.

Також, спільна реєстрація та мешкання, як співвласників, заявниці зі своїм братом та складання ним заповіту на її користь не вказує на перебуванні її на його утриманні. Вказані дії є виключно реалізацію прав особи на свою власність.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.293,294,315,316 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Індустріальний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити частково.

Оголосити померлимпід часвиконання бойовогозавдання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,стрільця-помічника гранатометника 1 відділення 3 штурмового взводу штурмової роти військової частини НОМЕР_1 від дня вірогідної смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши місце смерті селище Хромове, Донецької області.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Роз`яснити заявнику, що у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя О.М. Мачуський

Присяжні: І.В. Фадєєва

Д.І.Тимошенко