Ухвала

від 08.04.2025 по справі 626/758/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа: № 626/758/25 Головуючий І інстанції: ОСОБА_1

Провадження: № 11-сс/818/442/25 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2

Категорія: обрання запобіжного

заходу

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , з участю підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме потерпілої, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи ні від кого не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 10 03 2025 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .

Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 08 травня 2025 року з покладенням певних обов`язків.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить про скасування ухвали та про постановлення нової, якою просить задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів в ДУ «Харківський слідчий ізолятор»

Вважає, що слідчим суддею при винесенні ухвали неповно та поверхово проведено розгляд клопотання слідчого, без всебічної оцінки обставин в їх сукупності, без наведення достатніх доводів про відсутність у провадженні підстав для застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вважає безпідставним посилання слідчого судді на наявність у ОСОБА_7 міцних соціальних зв`язків, оскільки міцність соціальних зв`язків не може ґрунтуватися лише на наявності постійного місця мешкання, а повинно бути обґрунтовано сукупністю факторів, серед яких у тому числі наявність офіційного місця роботи, родини (родичів та власної сім`ї, дітей) за місцем самостійного мешкання, тощо. Однак, як зазначено самим підозрюваним ОСОБА_7 він офіційно не працевлаштований, тому не має постійного джерела доходу, власної родини, дітей не має, є втричі старшим за потерпілу, що не виключає можливість будь-якого впливу на малолітню дівчину з метою зміни або відмови від свідчень.

Крім того, вважає, що слідчим суддею не було враховано наявність у підозрюваного ОСОБА_7 рідного брата, який також може здійснювати догляд за матір`ю.

Прокурор вказує, що події, які інкримінуються підозрюваному ОСОБА_7 відбулися у невеликому селищі, стали відомі кожному місцевому жителю вже наступного дня, а факт того, що підозрюваний залишився перебувати за місцем свого проживання, викликав неабияке обурення суспільства.

Вважає, що враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує у разі визнання підозрюваного винним у інкримінованому злочині, обставини його вчинення та суспільну небезпечність вчиненого діяння, значний суспільний резонанс вчиненого, запобігти ризиками, передбаченим п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, можливо лише шляхом обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що зможе гарантувати його процесуальну поведінку.

Позиції учасників апеляційного провадження.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції прокурор просив про задоволення його апеляційної скарги з посиланням на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді.

Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважаючи її вимоги безпідставними та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю доповідача, доводи прокурора, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Статтею 370 КПК Українивизначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність його соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.

Статтею 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом Берестинського РВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025221090000250 від 07 03 2025 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 07 03 2025 близько 14-20 години перебуваючи по вулиці Центральна сел. Зачепилівка Берестинського району Харківської області, скориставшись відсутністю інших перехожих, почав переслідувати ОСОБА_9 , яка в цей час йшла попереду нього, яка побачивши його, почала тікати. ОСОБА_9 , не втримавши рівновагу, впала на живіт обличчям до землі,після чого ОСОБА_7 ,діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи власні дії, з метою задоволення власної статевої пристрасті, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, користуючись безпорадним станом ОСОБА_9 , в силу її малолітнього віку, відсутності специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, у зв`язку з чим остання не могла чинити йому активний опір, використовуючи свою значну фізичну перевагу, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої, можливість настання тяжких наслідків у вигляді психологічної травми, підійшов до ОСОБА_9 , після чого ліг на неї своїм тілом, і почав торкатися руками грудей потерпілої протягом декількох хвилин.

Своїми умисними та протиправними діями, ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення злочин, передбачений ч. 4 ст. 153 КК України, а самевчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи,щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

08 03 2025 року ОСОБА_7 згідно вимог ст. ст. 42, 276 - 278 КПК України повідомлено про підозру, у вчиненнікримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 153КК України.

У зв`язку з вищевикладеним, з метою виконання підозрюваним ОСОБА_7 , покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий вважав, що обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить досягнення мети кримінального провадження, а також запобігання зазначеним у клопотанні ризикам та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Вирішуючи питання про обрання виду запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 , слідчий суддя вважав обґрунтованою підозру, повідомлену останньому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України,а також врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення та особу підозрюваного.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, як на підставу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, є незначними та вважав, що стороною обвинувачення не було доведено, що наявним ризикам не можливо запобігти шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Слідчий суддя дійшов висновку щодо необхідності застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Проте, на переконання колегії судів посилання слідчого судді на те, що ризики, передбачені п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України є незначними, не ґрунтуються на матеріалах досудового розслідування, враховуючі, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, до того ж щодо малолітньої особи, при цьому нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі та правом особи на статеву свободу та недоторканість, офіційно не працевлаштований, неодружений, дітей не має, а припинення протиправної діяльності обвинуваченого не було добровільним, що свідчить про відсутність у останнього осуду своєї протиправної поведінки та не виключає схильність його свідомості до вчинення аналогічних діянь.

Крім того, на переконання колегії суддів, підозрюваний ОСОБА_7 , розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та суворість покарання у разі доведення його винуватості, може здійснити як психологічних так і фізичний незаконний вплив на свідків, потерпілу, понятих, з метою зміни останніми свідчень на його користь.

Висновок слідчого судді про те, що всі свідки у кримінальному провадженні вже допитані в ході досудового розслідування, а тому ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України відсутній, колегія суддів вважає помилковим, оскільки показання свідків суд має сприймати безпосередньо в ході судового розгляду у судовому засіданні.

Колегія суддів не може залишити поза увагою і факт суспільного резонансу, який був викликаний вчиненням підозрюваним інкримінованих йому дій, оскільки події відбувались з повним ігноруванням ОСОБА_7 загальноприйнятими нормами моралі, нехтуванням правом малолітньої особи на статеву недоторканість, при цьому, підозрюваний розумів безпорадність стану потерпілої, викликаного її віком.

На підставі викладеного, колегія суддів переконана, що застосування до ОСОБА_7 іншого запобіжного заходу крім тримання під вартою є недостатнім, недоцільним та таким, що створить в очах суспільства уяву безкарності та свавілля.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Вирішуючи питання про визначення ОСОБА_7 розміру застави, колегія суддів виходить з наступного.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК). Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК). У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).

Так, із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її пункту 3, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (§ 42 рішення ЄСПЛ у справіMusuc v. Moldovaвід 06.11.2007, заява №. 42440/06). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (рішення ЄСПЛ у справіMangouras v. Spain,заява № 12050/ 04, § 79).

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Колегія суддів звертає увагу, що положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8) «професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.

Так, ОСОБА_7 підозрюється, зокрема, у вчиненні будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи, щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, внаслідок чого здійснив посягання на статеву свободу та статеву недоторканість малолітньої особи, яка не могла чинити йому активний опір, та імовірно отримала психологічну травму.

З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, враховуючи усі обставини кримінального правопорушення та особу підозрюваного, враховуючи, що вчиненими діями, ОСОБА_7 показав своє зневажливе ставлення як до загальноприйнятих норм моралі у суспільстві взагалі, так і до прав потерпілої, зокрема, враховуючи особу підозрюваного та обставини дій, що йому інкримінуються, забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків, зможе лише призначення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Тобто, на переконання колегії суддів, з огляду на обставини кримінального правопорушення, лише застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків та запобігти встановленим ризикам, та не є завідомо непомірною для нього із урахуванням викладеного вище.

На підставівикладеного,колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги прокурора та вважає за необхідне скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням застави та покладенням певних обов`язків.

Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, ст.ст. 176-206, ст.ст. 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від «10» 03 2025 року про застосування до підозрюваного за ч. 4 ст.153 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту до 08 травня 2025 року, - скасувати.

Апеляційну скаргу прокурора, - задовольнити.

Постановити нову ухвалу якою клопотання слідчого, - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», в межах строку досудового розслідування, на строк до 08 травня 2025 року, включно.

Встановити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 80 х 3028 = 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн. які необхідно внести у грошовій одиниці України на рахунок Харківського апеляційного суду:

р/р UA078201720355279002000085314, МФО 820172 в ДКС України, ЄДРПОУ 42261368, призначення платежу застава.

У разі внесення застави за ОСОБА_7 його слід вважати таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави із звільненням з під варти та зобов`язати його прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування чи суду, а також покласти на нього наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду із встановленою ними періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту в якому він перебуває чи проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування чи проживання;

- утримуватися від спілкування з свідками та потерпілою у цьому кримінальному провадженні без дотримання умов, визначених слідчим, прокурором чи судом;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (в разі наявності таких);

Вказані обов`язки у разі внесення застави покласти на строк до 08 05 2025 року.

Термін дії цієї ухвали до 08 05 2025 року.

Копію даної ухвали направити прокурору для організації її виконання.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення.

Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3