Ухвала

від 10.03.2025 по справі 626/758/25

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/758/25

Провадження № 1-кс/626/392/2025

УХВАЛА

10 березня 2025 року м.Берестин

Красноградський районний суд Харківської області

у складі: слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання заступника начальника Берестинського РВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 , погодженого з прокурором Зачепилівського відділу Берестинської окружної прокуратири ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Зачепилівка Зачепилівського району Харківської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.153 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу з кримінального провадження №12025221090000250 від 07.03.2025 року ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.153 КК України.

В клопотанні про застосування запобіжного заходу слідчий вказує на те, що ОСОБА_5 07.03.2025близько 14:20години перебуваючипо вулиціЦентральна сел.Зачепилівка Берестинськогорайону Харківськоїобласті,скориставшись відсутністюінших перехожих,почав переслідувати ОСОБА_8 ,яка вцей часйшла попередунього,яка побачившийого,почала тікати. ОСОБА_8 ,не втримавширівновагу,впала наживіт обличчямдо землі, післячого ОСОБА_5 ,діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи власні дії, з метою задоволення власної статевої пристрасті, ігноруючи загальноприйняті норми моралі та поведінки у суспільстві, нехтуючи правом особи на статеву свободу та статеву недоторканість, користуючись безпорадним станом ОСОБА_8 , в силу її малолітнього віку, відсутності специфічного життєвого досвіду (зокрема, в інтимних питаннях), рівня інтелектуального розвитку та індивідуальних особливостей, у зв`язку з чим остання не могла чинити йому активний опір, використовуючи свою значну фізичну перевагу, достовірно знаючи про малолітній вік потерпілої, можливість настання тяжких наслідків у вигляді психологічної травми, підійшов до ОСОБА_8 , після чого ліг на неї своїм тілом, і почав торкатися руками грудей потерпілої протягом декількох хвилин.

Своїми умиснимита протиправнимидіями, ОСОБА_5 скоїв кримінальнеправопорушення злочин,передбачений ч.4ст.153КК України,а саме вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи, щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди.

В обґрунтуванняклопотання слідчийпосилається нанаявність ризиків,передбачених ст.177КПК України,а саме: ОСОБА_5 може переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята/абосуду,з метоюуникнення кримінальної відповідальності,оскільки підозрюється увчиненні тяжкого злочину,за якийпередбачено покаранняу виглядіпозбавлення волівід 5до 10років.Підозрюваний може незаконновпливати насвідків, (п.3 ч.1 ст.177 КПК України), щоб останні не надавали свідчень, які б підтверджували його причетність до вчинення злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, .

У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання, тому що є відповідні ризики передбачені ст. 177 КПК України, які підтверджуються наданими до суду матеріалами клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_5 ,захисник ОСОБА_4 клопотали про застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема домашнього арешту.

Слідчий суддя, вислухавши думку прокурора, захисника, допитавши підозрюваного прийшов до наступного висновку: органом досудового розслідування Берестинського РВП ГУНП в Харківській області 07.03.2025 року внесена інформація за № 12025221090000250 до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 153 КК України. Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 вручене 08.03.2025 року, допитано свідків, потерпілу.

У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити у сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров"я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини. У відповідності до ч.1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключного у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст. 176 КПК України.

Як встановленоу судовомузасіданні, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.153 КК України та повідомив про події що мали місце в денний час 07.03.2025 року в с.Зачепилівка Берестинського району. Суд враховує, що сама лише тяжкість вчиненого злочину, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Щодо ризику переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), прокурор обґрунтовує його наявність тим, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та невідворотність покарання почне переховуватися. Однак, зазначений ризик лише припущення прокурора, а його обґрунтування тяжкістю та суворістю покарання суперечить практиці ЄСПЛ з цього питання. Європейський суд з прав людини вказує, що небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з врахуванням низки інших релевативних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправданням для тримання під вартою («W v.Switzerland», Заява № 14379/88, 26 січня 1993 року). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Becciev v.Moldova» (Бекчиєв проти Молдови), пункт 58). Стосовно загрози втечі, практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою. При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв язки, будь-яких зв язків з іншою країною, або наявність зв`язків в іншому місці.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), прокурор обґрунтовує його наявність тим, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, оскільки знає їх. Однак, прокурор будь-яких обґрунтувань такого ризику не наводить, виходячи з матеріалів кримінального провадження основні свідки допитані, слідчий, прокурор в клопотанні не посилається на необхідність допиту будь-яких свідків.

Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України), на думку суду, взагалі не було наведено обгрунтування.

Доводи сторони обвинувачення, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, про наявність яких зазначено прокурором, не підтверджуються наданими стороною обвинувачення матеріалами і прокурором у судовому засіданні не доведені.

Слідчий суддя враховує, що інкримінований ОСОБА_5 злочин належать до категорії тяжких ,за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до десяти років. Висунуте ОСОБА_5 обвинувачення на час розгляду клопотання відповідає мінімальному рівню обґрунтованості, тобто зазначені у клопотанні і додані до нього докази, досліджені в судовому засіданні, на мінімальному рівні підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити це кримінальне правопорушення за наведених обставин, а наявні в матеріалах клопотання докази у їх сукупності та взаємозв`язку є достатніми для висновку, що обвинувачення не є вочевидь необґрунтованим та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра, обвинувачення».

Оцінюючи ризики визначені ст.177 КПК України щодо ОСОБА_5 з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням даних про особистість підозрюваного встановлено, що він є громадяниним України, має зареєстроване та постійне місце проживання в с.Зачепилівка Берестинського району Харківської області, мешкає разом з матір`ю 1949 року народження, яка потребує його постійного догляду, раніше не судимий.З цихпідстав, є незначним ризик того, що підозрюваний, під важкістю відповідальності, переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду або перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення не було доведено, що наявним ризикам не можливо запобігти шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, серед яких, зокрема, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. На думку слідчого судді, у цій конкретній справі запобіжний захід у вигляді домашнього арешту забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, його належну процесуальну поведінку та дієвість кримінального провадження щодо нього, а менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання щодо переліку обов`язків, які необхідно покласти на підозрюваного, слідчий суддя також враховує тяжкість, предмет та спосіб вчинення кримінального правопорушення, наявність у підозрюваного постійного місця проживання і родини, відсутність судимостей, достатність запобіжного заходу для запобігання ризику перешкоджання кримінальному провадженню та утворять моральні запобіжники, які унеможливляь обрання підозрюваним протиправної моделі поведінки,та будуть здатні перешкодити вчинити йому дії, передбачені ч.1 ст.177 КК України.

У відповідності до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

З урахуваннямвсього викладеного,саме запобіжнийзахід увигляді домашньогоарешту будедостатнім таефективним заходомзабезпечення кримінальногопровадження таналежної поведінки ОСОБА_5 під час досудового слідства.

З урахуванням вимог ч. 7 ст. 194 КПК України, відповідно до якої обов"язки, передбачені частиною пятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців, а також враховуючи положення ст. 219 КПК України, строк дії покладених на підозрюваного обов`язків слід визначити до 08 травня 2025 року.

На підставі ст.ст.176,177,178,181,183,184,193,194,196,309 КПК України слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання заступника начальника Берестинського РВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 - відмовити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту до 08 травня 2025 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; утримуватися від спілкування з свідками, потерпілою; не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановити строк перебування під домашнім арештом ОСОБА_5 до 08 травня 2025 року.

Роз`яснити підозрюваному, що працівники поліції, що здійснюють контроль за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з"являтися у житлове приміщення цієї особи, вимагати надавати будь-яких пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на нього судом обов`язків.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1