Окрема думка

від 14.04.2025 по справі 910/19573/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОКРЕМА ДУМКА

у справі № 910/19573/21

29.11.2021 до Господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Дельта банк" (позивач) із позовною заявою про стягнення з Кабінету Міністрів України (відповідач) як гаранта за Державною гарантією від 26.12.2013 №15010-03/128, виданою відповідачем, на користь позивача заборгованість Державної іпотечної установи по оплаті:

- номінальної вартості облігацій серії "А3", ISIN UA4000178438 в кількості 4565 шт, емітентом яких є Державна іпотечна установа, в сумі 456 500 000,00 грн;

- номінальної вартості облігацій серії "В3", ISIN UA4000178446 в кількості 536 шт, емітентом яких є Державна іпотечна установа, в сумі 53 600 000,00 грн;

- номінальної вартості облігацій серії "С3", ISIN UA4000178453 в кількості 2700 шт, емітентом яких є Державна іпотечна установа, в сумі 270 000 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч порядку та умовам, визначеним проспектом емісії облігацій, її емітентом - Державною іпотечною установою не були виконані зобов`язання щодо сплати номінальної вартості облігацій, у зв`язку з чим, з метою задоволення своїх вимог позивач звернувся до особи, яка надала державну гарантію у забезпечення виконання зобов`язань емітента в частині сплати номінальної вартості облігацій, однак виплата відповідачем здійснена так і не була.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/19573/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з Кабінету Міністрів України як гаранта за Державною гарантією від 26.12.2013 №15010-03/128, виданої Кабінетом Міністрів України в особі Міністерства фінансів України на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість Державної іпотечної установи по оплаті:

- номінальної вартості облігацій серії «А3», ISIN UA400178438 в кількості 4565 штук, емітентом яких є Державна іпотечна установа (ідентифікаційний код 33304730, адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 34, офіс 201), в сумі 456 500 000,00 грн (чотириста п`ятдесят шість мільйонів п`ятсот тисяч гривень 00 копійок);

- номінальної вартості облігацій серії «В3», ISIN UA400178446 в кількості 536 штук, емітентом яких є Державна іпотечна установа (ідентифікаційний код 33304730, адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 34, офіс 201), в сумі 53 600 000,00 грн (п`ятдесят три мільйона шістсот тисяч гривень 00 копійок);

- номінальної вартості облігацій серії «С3», ISIN UA400178453 в кількості 2700 штук, емітентом яких є Державна іпотечна установа (ідентифікаційний код 33304730, адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 34, офіс 201), в сумі 270 000 000,00 грн (двісті сімдесят мільйонів гривень 00 копійок).

Стягнути солідарно з Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» суму судового збору в розмірі 794 500,00 грн.

18.03.2025 Північним апеляційним господарським судом (головуючий - суддя О.М. Гаврилюк, судді Л.Г. Сітайло та А.Г. Майданевич) розглянуто апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/19573/21.

За результатами розгляду апеляційних скарг більшістю голосів суддів було прийнято постанову про задоволення апеляційних скарг Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/19573/21 та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/19573/21, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

При прийнятті зазначеної постанови мною, суддею Північного апеляційного господарського суду О.М. Гаврилюком, висловлено окрему думку, яка відповідає встановленим обставинам та висновкам, викладеним у рішенні Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/19573/21.

Твердження скаржників про неможливість застосування висновків та преюдиційних обставин у пов`язаних справах є безпідставним, оскільки підтвердження наявності обставин невиконаних зобов`язань ДІУ за Облігаціями перед АТ «Дельта Банк» та неможливість здійснення за ними зарахування жодним чином не спростовує обставини існування зобов`язань за Державною гарантією, якою забезпечені Облігації.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлена заборона щодо зарахування зустрічних однорідних вимог відносно банків, які перебувають в процедурі ліквідації, а саме пунктом 8 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено,що забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін. Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на правочини, зобов`язання за якими припиняються у процедурі ліквідаційного неттінгу, що здійснюється в порядку, встановленому статтею 54-1 цього Закону, та припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог боржника, який одночасно є кредитором банку, що ліквідується.

Зарахування зустрічних однорідних вимог боржника, який одночасно є кредитором банку, що ліквідується, здійснюється під час задоволення Фондом відповідної черги акцептованих вимог кредиторів, до якої віднесені вимоги такого кредитора, за заявою кредитора банку і в сумі, що не перевищує суму акцептованих вимог за заявою банку. Наразі задовольняються вимоги кредиторів АТ «Дельта Банк», що віднесені до третьої черги, відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в той час як вимоги ДІУ включено до сьомої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ «Дельта Банк».

Таким чином зарахування вимог ДІУ за облігаціями є таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, а саме заяви ДІУ про зарахування зустрічних однорідних вимог щодо погашення номінальної вартості облігацій подані за наявності заборон встановлених статтею 602 ЦК України та пунктом 8 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому припинення зобов`язання за облігаціями в даному випадку не допускається.

Господарський суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вірно застосував норми права, зокрема, пункт 4-1 частини 1 статті 602 ЦК України та пункту 8 частини 2 статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), щодо неможливості здійснення зарахування за облігаціями з урахуванням висновків Верховного Суду у справі № 910/20302/21.

Зарахування зустрічних однорідних вимог неможливе з огляду на пункт 4-1 частини першої статті 602 ЦК України (де передбачено, що не допускається зарахування зустрічних вимог за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможній банк, крім випадків установлених Законом), а також через заборони встановлені в пункті 8 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у відповідних редакціях, що діяли на дати настання строку погашення Облігацій, враховуючи обставини перебування облігацій серії А3 в заставі Національного банку зобов`язання з погашення номінальної вартості облігацій серії «А3», «В3» та «С3» не можуть бути припиненими шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог із АТ «Дельта Банк».

Відтак твердження скаржників про можливість зарахування вимог за облігаціями і як наслідок не виконання зобов`язань за гарантією не відповідають дійсності та прямо суперечать вимогам чинного законодавства України, а тому позовні вимоги є законними та підлягають задоволенню.

На моє переконання, позовні вимоги в даній справі є спільними для Кабінет Міністрів України та Міністерства фінансів України, оскільки саме Кабінет Міністрів України являється гарантом за Облігаціями, а відповідальність за стан справ у сфері формування та реалізація державної бюджетної політики покладено на Міністерство фінансів України, що підконтрольне Кабінету Міністрів України та здійснює управління державним боргом та гарантованим державою боргом.

Враховуючи викладене, у задоволенні апеляційних скарг Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/19573/21 належало відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/19573/21 підлягало залишенню без змін.

Суддя

Північного апеляційного

господарського суду О.М. Гаврилюк

"14" квітня 2025 р.