Рішення від 14.04.2025 по справі 904/5302/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2025 Справа № 904/5302/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді: Кеся Н.Б.за участю секретаря судового засідання Мороз В.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агралекс", м.Дніпро

до Відповідача-1 - Приватного підприємства "Аеліта", м.Дніпро

Відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Мотор", м.Київ

Відповідача-3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюндай мотор Україна", м.Київ

про розірвання договору; стягнення 2 475 060,00 грн

Представники сторін в судове засідання не з`явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Агралекс" (далі-Позивач) 04.12.2024 року через "Електронний суд" звернулося з позовом до Відповідача-1 - Приватне підприємство "Аеліта", м.Дніпро, Відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Мотор", м.Київ та Відповідача-3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюндай мотор Україна", в якому просить суд:

1. Розірвати договір купівлі продажу транспортного засобу № 349 від 30 серпня 2022 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Олімп Мотор (ЄДРПОУ 40468480) та Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Агралекс (ЄДРПОУ 40142315).

2. Сягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Олімп Мотор (ЄДРПОУ 40468480), Товариства з обмеженою відповідальністю Хюндай Мотор Україна (ЄДРПОУ 33261252), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Агралекс (ЄДРПОУ 40142315) суму 2 330 000 грн, отриману за договором купівлі-продажу транспортного засобу № 349 від 30.08.2024 року.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Олімп Мотор (ЄДРПОУ 40468480), Товариства з обмеженою відповідальністю Хюндай Мотор Україна (ЄДРПОУ 33261252), Приватного підприємства Аеліта (ЄДРПОУ 14287324) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Агралекс (ЄДРПОУ 40142315) суму збитків у розмірі 145060 грн.

В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем-2 своїх зобов`язань за Договором купівлі-продажу транспортного засобу №349 від 30.08.2022 року, оскільки Відповідач-2 обмежив Позивача у виборі організації для проведення технічного обслуговування та оцінки стану автомобіля у період гарантійного терміну експлуатації, надавши вичерпний перелік підприємств для сервісного обслуговування автомобіля.

18.03.2025 Господарським судом Дніпропетровської області прийнято рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агралекс" (49000, м.Дніпро, пр.Мануйлівський, буд. 73, прим. 204, код ЄДРПОУ 40142315) до Приватного підприємства "Аеліта" (49000, м.Дніпро, вул.Езау Івана, 1, код ЄДРПОУ 14287324), Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Мотор" (03039, м.Київ, вул.М.Грінченка, 18 А, код ЄДРПОУ 40468480) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюндай мотор Україна" (04080, м.Київ, вул.Новокостянтинівська, 1 а, код ЄДРПОУ 33261252) залишено без задоволення.

25.03.2025 через "Електронний суд" представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Мотор" звернувся із завою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агралекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Мотор" витрати на правову (професійну правничу) допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

03.04.2025 ухвалою суд призначив судове засідання для розподілення судових витрат на правничу допомогу на 14.04.2025 о 15:00 год.

09.04.2025 року через систему Електронний суд від представника Позивача надійшло клопотання (арк.с. 36-37 Т.2), в якому представник просить суд відмовити у задоволенні заяви про стягнення з Позивача витрат на правову допомогу, оскільки рішення суду у справі було ухвалено 18.03.2025 року, а Відповідачем-2 заява про розподіл судових витрат подана 24.03.2025 року, тобто з пропущенням п`ятиденного строку звернення до суду з такою заявою. При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Слід зазначити, що згідно платіжної інструкції №12064208 від 21.03.2025 року, отримувачем платежу зазначено Міхо Кирило Вадимович, як фізична особа, а не суб`єкт господарювання (самозайнята особа) - адвокат. Крім того, на сьогоднішній день в Україні діють дві форми розрахунку: РРО та оплата на розрахунковий рахунок. Тож, Позивач вважає, що у даному випадку розрахунок не підтверджено, а тому не підлягає задоволенню.

Представники сторін в судове засідання 14.04.2025 не з`явились, про дату та час розгляду заяви повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (арк.с. 31-35 Т.2).

09.04.2025 представник Відповідача-2 через систему Електронний суд подав клопотання про розгляд справи у відсутності представника (арк.с. 42 Т.2).

Згідно зі ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Тож, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Статтею 123 ГПК України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами п.п. 1-2 ст. 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, чч. 4-5 зазначеної статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статус адвоката Міхо Кирила Вадимовича підтверджується копією ордеру на надання правничої (правової) допомоги, а також укладеним договором про надання правової (професійної правничої) допомоги (арк.с. 23 Т.2).

Зокрема, 24.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Олімп Мотор (далі-Клієнт) та фізичною особою-підприємцем, адвокат Міхо Кирило Вадимович (далі-Адвокат) укладено Договір про надання правової (професійної правничої) допомоги (далі-Договір):

Відповідно до умов Договору:

1.1. За цим Договором Адвокат бере на себе зобов`язання надавати Клієнтові за його дорученням (дорученнями) правову (професійну правничу) допомогу, яка полягає у представництві та захисті інтересів Товариство з обмеженою відповідальністю Олімп Мотор у справі № 904/5302/24 за позовом ТОВ ТД Агралекс до ПП Аеліта, ТОВ Олімп Мотор, ТОВ Хюндай Мотор Україна про розірвання договору, стягнення коштів, (далі - Справа).

1.2. Доручення Клієнта, може бути як усним, так і письмовим, щодо необхідності надання правової (професійної правничої) допомоги, зазвичай, має містити сутність відповідного завдання, бажаний результат, межі, порядок і умови надання правової допомоги. Підтвердженням надання Клієнтом усного доручення є, зокрема, передача Адвокатові будь-яких документів, речей, інформації, документів чи їх копій тощо, що стосуються сутності відповідного Доручення Клієнта.

1.3. За надання Адвокатом правової допомоги Клієнт зобов`язується сплатити гонорар у порядку, строки та на умовах, визначених даним Договором.

3.1. Сума гонорару Адвоката за надання правової (професійної правничої) допомоги у Справі в суді першої інстанції, враховуючи складність Справи, її значення для Клієнта, загальний обсяг необхідної допомоги та вчинення дій, складає 20 000 грн. без ПДВ, в суді апеляційної інстанції у разі потреби 15 000 грн. без ПДВ, в суді касаційної інстанції у разі потреби 15 00 грн. без ПДВ. Обов`язкові платежі (судовий збір, поштові послуги тощо) Клієнт сплачує додатково.

3.2. Факт наданої Адвокатом та отриманої Клієнтом правової (професійної правничої) допомоги підтверджується відповідним Актом.

5.1. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до моменту виконання обома сторонами зобов`язань за цим договором.

На підтвердження факту та обсягів наданих Адвокатом Міхо К.В. послуг з боку Відповідача-2, наданий Акт №1 від 20.03.2025 за Договором №24/01 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 24.01.2025 (арк.с. 24 Т.2), в якому зазначено, що відповідно до зазначеного вище Договору Адвокат надав правову допомогу Клієнтові відповідно до вказаного Договору, а саме: ознайомлення з матеріалами справи №904/5302/24, підготовка правової позиції по справі та судової практики, проведення консультацій за участі технічних спеціалістів, участь у чотирьох судових засіданнях. Всього було надано вказаної вище правової допомоги на загальну суму 20 000 грн. без ПДВ. Клієнт прийняв вказану правову допомогу та оплатив її в повному обсязі на умовах Договору.

Також адвокатом Міхо К.В. надана платіжна інструкція №12064208 від 21.032025 на суму 20000,00 грн (арк..с. 25 Т.2), в призначенні платежу якої зазначено: оплата згідно акту №1 від 20.03.2025 договір №24/01 від 24.01.2025 (справа №904/5302/24) року без ПДВ.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 по справі №904/4507/18 зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).

В п. 30 Постанови Верховного суду по справі № 922/2604/20 від 20.07.2021 зазначено: відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Критерії визначення справедливого розміру відшкодування судових витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовуються і Європейським судом з прав людини. Наприклад, у п. 80 Рішення ЄСПЛ від 12.10.2006 по справі Двойних проти України зазначається: відповідно до практики Суду заявнику відшкодовуються тільки ті судові витрати, які були доведені, що вони були необхідними та фактично понесеними, а також обґрунтованими щодо розміру. Аналогічні висновки зазначені й у п.34, п. 35 Рішення ЄСПЛ від 10.12.2009 по справі "Гімадуліна та інші проти України" та у п.95 рішення ЄСПЛ від 26.02.2015 по справі Баришевський проти України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі №910/23210/17, види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність і процесуального закону.

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Постановою Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі №910/15944/17 та від 19.02.2019 року у справі №917/1071/18 встановлено, що якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та від 01.06.2018 року у справі №904/8478/16, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі №910/23210/17 та від 13.02.2019 року у справі №911/739/15, для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а за наявності заперечень позивача щодо співмірності заявленої суми компенсації також має бути обґрунтовано, що такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумним і виправданим. ! Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами.

Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі №904/4507/18 у процесі вирішення питання про віднесення до судових витрат, які розподілені за результатами розгляду спору, бонусів, передбачених договором про надання правничої допомоги, залежно від результатів розгляду справи, тобто так званого гонорару успіху, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у разі укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи те, чи були вони фактично здійснені, а також їх необхідність. При цьому суд, визначаючи суму відшкодування, має послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що витрати Відповідача-2 на адвоката підтверджені документально, пов`язані із веденням цієї справи, та враховуючи складність справи та досудову поведінку сторін, їхня неспівмірність не доведена Позивачем, тому суд вбачає підстави для покладення цих витрат на Позивача у розмірі 10 000,00 грн.

Заперечення Позивача про те, що Відповідач-2 пропустив строк подачі доказів витрат на правничу допомогу, спростовуються даними "Електронного суду", які свідчать про завантаження Відповідача-2 доказів 24.03.2025, тобто з дотриманням строку встановленого ч.8 ст.129 ГПК України. Щодо заперечень Позивача про відсутність розрахунків з адвокатом, а оплату перераховано особі без зазначення статусу адвоката, суд визнає ці заперечення суто формальними.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 130, 241, 244, 326 ГПК України, господарський суд -

ДОДАТКОВО ВИРІШИВ:

Стягнути додатково з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Агралекс" (49000, м.Дніпро, пр.Мануйлівський, буд. 73, прим. 204, код ЄДРПОУ 40142315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Мотор" (03039, м.Київ, вул.М.Грінченка, 18 А, код ЄДРПОУ 40468480) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 (десять тисяч грн 00 коп.) грн.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).

Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст додаткового рішення підписано - 15.04.2025

Суддя Н.Б. Кеся