Ухвала

від 15.04.2025 по справі 907/857/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"15" квітня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/857/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Худенко А.А.,

за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.,

розглянувши заяву представника Рахівського комунального підприємства Рахівтепло про розстрочення виконання рішення від 04.03.2025 у справі №907/857/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджі-Агент, м. Одеса Одеської області до відповідача Рахівського комунального підприємства Рахівтепло, м. Рахів Рахівського району Закарпатської області про стягнення суми 2 195 482,04 грн (з урахуванням заяви про зміну предмету позову).

представники:

Позивача

Відповідача Бернар І.І. в порядку самопредставництва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 04.03.2025 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Рахівського комунального підприємства РАХІВТЕПЛО (90600, м. Рахів, вул. Рахівський район, Закарпатська область, вулиця Шевченка, будинок 43, код ЄДРПОУ: 36428735) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРДЖІ-АГЕНТ (65026, м. Одеса, Приморський бульвар, будинок 14, офіс 5, код ЄДРПОУ: 43249137) заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 2 195 482,04 грн (Два мільйона сто дев`яносто п`ять тисяч чотириста вісімдесят дві гривні 04 коп) та суму 26 345,78 грн (Двадцять шість тисяч триста сорок п`ять гривень 78 коп) на відшкодування витрат по сплаті судового збору. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ-АГЕНТ» (65026, м. Одеса, Приморський бульвар, будинок 14, офіс 5, код ЄДРПОУ: 43249137) із Державного бюджету надмірно сплачений судовий збір у розмірі 19 625, 28 грн (Дев`ятнадцять тисяч шістсот двадцять п`ять гривень 28 коп), сплачений відповідно до платіжної інструкції 2896 від 22.11.2024.

Представник відповідача через систему «Електронний суд» подав заяву б/н від 21.03.2025 (вх. №02.3.1-02/2753/25 від 21.03.2025) про розстрочення виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 04.03.2025 у справі №907/857/24.

Заявник просить розстрочити виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 04.03.2025 у справі №907/857/24 про стягнення з Рахівського комунального підприємства РАХІВТЕПЛО на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРДЖІ-АГЕНТ заборгованість за спожиту електричну енергію та суму витрат по сплаті судового збору.

Із врахуванням часткового погашення 19.03.2025 частини заборгованості, що підтверджується долученою до заяви платіжною інструкцією №3049 на суму 185 152,32 грн, заборгованість боржника перед стягувачем становить 2 036 675,50 грн, які боржник просить розстрочити шляхом погашення заборгованості рівними частками строком на 11 місяців, починаючи з 30 квітня 2025 року по 28 лютого 2026 року, рівними платежами щомісячно у розмірі 185 152,32 грн, з кінцевим строком погашення заборгованості 28 лютого 2026 року.

В обґрунтування необхідності вчинення судом означеної процесуальної дії, представник боржника покликається на відсутність фінансової можливості погасити наявний борг, що в майбутньому може призвести до колапсу в роботі підприємства, затримці у виплатах заробітних плат, сплат податків, сплат поточних рахунків іншим контрагентам від яких безпосередньо залежить безперебійна робота підприємства.

Розглянувши матеріали заяви з доданим до неї документами, заслухавши представника Рахівського комунального підприємства Рахівтепло суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно зі статтею 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

З огляду на те, що розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача при її наданні, необхідно враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні даної норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто, довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №905/2953/17 зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява №6962/02).

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Обставини, які зумовлюють надання відстрочки/розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Таким чином, питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення такої заяви є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.

Відтак, відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Розстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача. Розстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує надання відстрочки/розстрочки виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

В обґрунтування поданої заяви про надання розстрочки виконання судового рішення боржник зазначає, що на сьогоднішній день відповідач (боржник) перебуває у складному фінансовому становищі, що значно ускладнює виплату одним платежем суми боргу, а сплата одразу усієї суми заборгованості негативно вплине на господарську діяльність боржника та на можливість виконання зобов`язань перед контрагентами.

Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Суд звертає увагу відповідача також і на ту обставину, що скрутне фінансове становище не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для розстрочки виконання рішення, оскільки фінансові ускладнення не є винятковою і непрогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки та належного планування власної діяльності, в тому числі й в частині своєчасного і належного стягнення дебіторської заборгованості.

При прийняті рішення, суд дійшов висновків, що зобов`язання відповідачем не виконується протягом тривалого часу.

З урахуванням викладеного, дослідивши заяву відповідача, оцінивши подані на її підтвердження докази відповідно до статті 86 ГПК України, заслухавши представника Рахівського комунального підприємства Рахівтепло, суд дійшов висновку, що відповідачем, не доведено та не підтверджено належними і допустимими доказами подій наявності виняткових та виключних обставин, які б істотно утруднювали чи робили неможливим рішення суду в даній справі.

Таким чином суд доходить висновку відмовити у задоволені заяви представника Рахівського комунального підприємства Рахівтепло б/н від 21.03.2025 (вх. №02.3.1-02/2753/25 від 21.03.2025) про розстрочення виконання рішення від 04.03.2025 у справі №907/857/24.

Керуючись ст. 233, 234, 235, 326, 327, 331 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволені заяви представника Рахівського комунального підприємства Рахівтепло б/н від 21.03.2025 (вх. №02.3.1-02/2753/25 від 21.03.2025) про розстрочення виконання рішення від 04.03.2025 у справі №907/857/24.

2. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.А. Худенко