ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
10.04.2025Справа № 910/16217/20
За скаргоюАкціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє Філія «Відокремлений підрозділ «Складське господарство»на діїДержавного виконавця Голосіївського Відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Куц Ольги Валеріївниу справі№ 910/16217/20За позовомАкціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє Філія «Відокремлений підрозділ «Складське господарство»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Промдезактивація» в особі ліквідаційної комісіїпрозобов`язання визнати та включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу
Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:
від позивача: Дворецький В.Є.;
від відповідача: не з`явився;
від відділу ДВС: не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/16217/20 за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Складське господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Промдезактивація" в особі ліквідаційної комісії про зобов`язання включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Складське господарство" в розмірі 71 392, 08 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2021 у справі № 910/16217/20 позов задоволено повністю, а 15.06.2021 на виконання вказаного рішення видано відповідні накази.
Ухвалою від 14.03.2024 суд замінив позивача на правонаступника - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє Філія «Відокремлений підрозділ «Складське господарство».
10.03.2025 від Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє Філія «Відокремлений підрозділ «Складське господарство» надійшла скарга на дії/бездіяльність Державного виконавця Голосіївського Відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 21.03.2025 скаргу прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 10.04.2025.
01.04.2025 на виконання вимог суду від Відділу ДВС надійшли матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Крім того, державним виконавцем надані письмові пояснення та заявлено клопотання про перенесення розгляду скарги.
Безпосередньо в судовому засіданні 10.04.2025 представник скаржника надав усні пояснення та наполягав на задоволенні скарги. Проти відкладення заперечив.
Представники відповідача та відділу ДВС у судове засідання 10.04.2025 не з`явилися.
Разом із тим, в силу ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. Клопотання державного виконавця про перенесення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.
Частинами 1 та 2 статті 18 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Таким чином, рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2021 у справі № 910/16217/20, що набрало законної сили є обов`язковим до виконання та з урахуванням наведених вище приписів не може залишатися невиконаним.
Як зазначалося вище, на виконання зазначеного рішення суду видано накази від 15.06.2021.
Як вбачається з доводів, викладених у скарзі, в межах строку пред`явлення виконавчих документів до виконання, встановленого законодавством, вказані накази було пред`явлено до виконання у передбаченому порядку до Голосіївського районного відділу ДВС м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а 29.07.2021 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Втім, 26.02.2025 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1, з якої вбачається, що 19.12.2024 державним виконавцем направлено до Голосіївського управління поліції ГУ НПУ у м. Києві повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності керівника боржника, керуючись ст. 382 Кримінального кодексу України. Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що за вищевказаним повідомленням зареєстровано кримінальне провадження за № 12025100010000386 від 23.01.2025. Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Скаржник, у свою чергу, вважає, що постанову про закінчення виконавчого провадження винесено передчасно, державний виконавець не вчинив всіх передбачених законодавством заходів, а рішення у справі залишилося не виконаним, що порушує права позивача.
Державний виконавець у письмових поясненнях від 09.04.2025 наголошує, що він діяв в межах повноважень та вчинив всі необхідні дії у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Суд вважає за необхідне звернути увагу, що статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Проте, станом на дату розгляду скарги, відділом ДВС не надано доказів щодо здійснення ним всіх необхідних заходів щодо примусового виконання рішення передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
З моменту відкриття ВП № НОМЕР_1 до моменту його закінчення - державним виконавцем було здійснено невеликий обсяг виконавчих дій, які могли б забезпечити виконання рішення суду, а саме:
- 29.07.2021 керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1. У постанові зазначено про необхідність виконання рішення протягом 10 робочих днів;
- 23.05.2023 за невиконання рішення суду та ненадання підтвердження про повне чи часткове самостійне виконання, державним виконавцем у порядку ст.ст.63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладення штрафу на боржника ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Промдезактивація» у розмірі 5100,00 грн, та зобов`язано виконати рішення суду;
- 21.06.2023 державним виконавцем на підставі ч.2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання рішення суду винесено постанову про накладення штрафу на боржника ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Промдезактивація» у розмірі 10200,00 грн;
- 19.12.2024 державний виконавець звернувся до Голосіївського управління поліції із повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення;
- 22.01.2025 державним виконавцем здійснено вихід за адресою боржника, яка зазначена у виконавчому документі, а сааме: м. Київ, пр-т Науки, 4/2. Виходом державного виконавця, боржника за вказаною адресою не розшукано, про що складено Акт державного виконавця.
- постановою від 26.02.2025 закінчено виконавче провадження № НОМЕР_1 на підставі п.11 ч.1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Проте, державним виконавцем не були реалізовані інші способи забезпечення виконання рішення суду (зокрема, не ініційовано розшук боржника чи його посадових осіб; до суду з поданням про обмеження права виїзду керівника за межі України не звертався тощо).
Закінчення виконавчого провадження без фактичного виконання рішення суду суперечить вимогам закону України «Про виконавче провадження». Державний виконавець зобов`язаний вживати всі передбачені законом заходи для повного і своєчасного виконання рішення. Натомість у даному випадку рішення суду залишилося невиконаним, тобто мети виконавчого провадження не досягнуто.
Посилання виконавця на абзац 2 ч. З ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» як на автоматичну підставу для закінчення виконавчого провадження є передчасним. Зазначена норма повинна застосовуватися як винятковий завершальний захід у разі, коли вичерпано всі можливості примусового виконання рішення. Однак, на момент винесення постанови від 26.02.2025 такі можливості не були вичерпані - виконавець не використав усіх наданих йому законом важелів впливу на боржника.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що виконавець обмежився штрафами та зверненням до поліції, фактично переклавши подальшу відповідальність за виконання рішення на правоохоронні органи. Однак, відкриття кримінального провадження щодо посадових осіб боржника саме по собі не відновлює порушене право стягувача. Метою кримінального провадження є притягнення винних до відповідальності, але не забезпечення виконання рішення в натурі.
Закон надає державному виконавцю додаткові інструменти впливу на боржника, які в цьому випадку не були застосовані:
- Тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон керівника боржника. Закон України «Про виконавче провадження» прямо передбачає право виконавця звернутися до суду для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи у разі ухилення від виконання зобов`язань (в даному випадку керівник боржника Савицький В.М. є одночасно головою ліквідаційної комісії). Тобто спеціальна норма закону уповноважує виконавця ініціювати заборону на виїзд керівника боржника (голови ліквідаційної комісії) до повного виконання рішення суду.
- У зв`язку з тим, що фактично боржник не перебуває за місцем реєстрації, господарську діяльність не провадить керуючись ст.18813, Кодексу України про адміністративні правопорушення державному виконавцю необхідно було на підставі факту ненадання інформації про зміну фактичного місця перебування, скласти протокол про адміністративне правопорушення за ст. 18813 КУпАП. Боржник має бути повідомлений про складення протоколу та мати можливість подати пояснення. А тому невиконання боржником законних вимог виконавця чи неявка на виклик, або неповідомлення про зміну місця проживання чи місцезнаходження тягнуть за собою складання протоколу про адміністративне правопорушення з подальшим розглядом у суді питання про накладення штрафу. У даному випадку відсутня інформація про складання виконавцем протоколів чи постанов щодо посадових осіб боржника, що свідчить про ігнорування цього заходу впливу.
- Не встановлено актуального місцезнаходження ліквідаційної комісії боржника. Виконавець не надіслав запитів до відповідних органів (державних реєстрів, контролюючих органів тощо) з метою з`ясування адреси та контактних даних голови ліквідаційної комісії боржника. Відомо, що юридична особа боржник перебуває в стані ліквідації, тому належне інформування її ліквідатора (голови ліквідаційної комісії) про виконавче провадження є критично важливим. Відповідно до закону державний виконавець має право і обов`язок отримувати необхідні відомості від державних органів, підприємств та посадових осіб для проведення виконавчих дій, проте таких запитів зроблено не було. Таким чином, виконавець фактично не переконався, що боржник повідомлений про провадження та вимоги виконавчого документа.
- Не забезпечено належного інформування боржника про хід виконання рішення. В матеріалах виконавчого провадження відсутні докази того, що боржнику (ліквідаційній комісії) вручено постанову про відкриття провадження, вимогу про виконання рішення чи постанову про штраф. Виконавець не використовував всі можливості для вручення документів боржнику (зокрема, шляхом направлення за всіма можливими адресами, залучення органів Національної поліції для вручення вимог посадовій особі боржника тощо). Без належного повідомлення боржника неможливо очікувати від нього виконання рішення, а отже бездіяльність виконавця в цьому аспекті напряму призвела до невиконання судового рішення протягом тривалого часу.
Враховуючи вищевикладене, державний виконавець достроково припинив виконавче провадження, фактично відсторонившись від подальшого виконання судового рішення. Це порушує права стягувача на отримання присудженого захисту та суперечить основоположним засадам примусового виконання.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, як заявника скарги та про наявність підстав для визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє Філія «Відокремлений підрозділ «Складське господарство» на дії Державного виконавця Голосіївського Відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Куц Ольги Валеріївни.
Керуючись ст.ст. 120, 234, 239, 340, 341, 342 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
1. Скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», від імені якого діє Філія «Відокремлений підрозділ «Складське господарство» на дії Державного виконавця Голосіївського Відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Куц Ольги Валеріївни задовольнити.
2. Визнати дії головного державного виконавця Голосіївського Відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Куц Ольги Валеріївни щодо закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 такими, що порушують права стягувача та суперечать законодавству.
3. Скасувати постанову головного державного виконавця Голосіївського Відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Куц Ольги Валеріївни від 26.02.2025 про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1.
4. Зобов`язати головного державного виконавця Голосіївського Відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) Куц Ольгу Валеріївну поновити виконавче провадження та продовжити примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва по наказу № 910/16217/20 від 15.06.2021 в порядку ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», вживши для цього всіх передбачених законом заходів (у тому числі шляхом звернення до суду із поданням про тимчасове обмеження керівника боржника у праві виїзду за кордон та інших заходів.
5. Повернути наказ Господарського суду міста Києва № 910/16217/20 від 15.06.2021 до Голосіївського Відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали складено та підписано - 14.04.2025
Суддя Ю.О. Підченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2025 |
Оприлюднено | 16.04.2025 |
Номер документу | 126605693 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі зберігання |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Підченко Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні