Рішення

від 14.04.2025 по справі 910/1207/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.04.2025Справа № 910/1207/25

За позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГОАЛЬЯНС"

про стягнення 1 741 541,57 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Піскунова О.Ю.

Представники:

від позивача - Яковченко Р.Г.

від відповідача - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (далі - позивач, НЕК "УКРЕНЕРГО") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГОАЛЬЯНС" (далі - відповідач, ТОВ "ГАЗЕНЕРГОАЛЬЯНС") про стягнення 1 741 541,57 грн, з яких: 952 167,28 грн заборгованості; 155 612,20 грн 3% річних; 552 759,34 грн інфляційних втрат; 32 295,14 грн пені; 48 707,61 грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами Договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 2047-02024 від 28.04.2024 (далі - Договір) в частині не здійснення оплати послуг з передачі електричної енергії на загальну суму 952 167,28 грн за актами коригування від 13.03.2024 № ПРА_К-0002100, від 21.03.2024 № ПРА_К-0002693, від 31.12.2024 № ПРА_К-0003283, складеними до актів приймання передачі послуги за жовтень, листопад, грудень 2023. Крім того, решту вартості послуг з передачі електричної енергії у період з червня 2021 по грудень 2023 відповідач сплачував з порушенням установлених Договором строків, у зв`язку з чим позивачем нараховані 3% річних, інфляційні втрати, пеня та штраф.

05.02.2025 до суду від позивача надійшла заява, згідно якої надано платіжну інструкцію про сплату судового збору за подання позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 позовну заяву НЕК "УКРЕНЕРГО" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

11.02.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 прийнято позовну заяву НЕК "УКРЕНЕРГО" до розгляду та відкрито провадження у справі №910/1207/25, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 17.03.2025 о 10:20 год.

У підготовче засідання, призначене на 17.03.2025, представник позивача з`явився. Предствник відповідача не з`явився, про дату, час і місце цього засідання був повідомлений належним чином.

У підготовчому засіданні, призначеному на 17.03.2025, судом оголошено перерву до 31.03.2025 о 11:20 год.

У підготовче засідання, призначене на 31.03.2025, представник позивача з`явився. Предствник відповідача не з`явився, про дату, час і місце цього засідання був повідомлений належним чином.

У підготовчому засіданні, призначеному на 31.03.2025, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2025 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 14.04.2025 о 11:40 год.

11.04.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі щодо рахунків на поетапну оплату планової вартості послуги за червень-серпень 2021; щодо планових обсягів послуги за січень 2022, лютий 2023, травень-жовтень 2023 та виставлення рахунків на оплату планової вартості за цей період.

У судове засідання, призначене на 14.04.2025, представник позивача з`явився. Предствник відповідача не з`явився, про дату, час і місце цього засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Судом враховано, що явка учасників справи у судове засідання, призначене на 14.04.2025, визнана ухвалою суду від 31.03.2025 не обов`язковою.

У судовому засіданні 14.04.2025 здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

У судовому засіданні 14.04.2025 судом заслухане вступне слово представника позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 14.04.2025 судом здійснювалось з`ясування обставин справи та дослідження доказів, наявних в матеріалах справи.

Після закінчення з`ясування обставин справи та дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд перейшов до судових дебатів.

У судових дебатах представник позивача виступив з промовою (заключним словом).

Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та оголосив перерву для проголошення рішення.

У судовому засіданні 14.04.2025 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення суду буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши в судовому засіданні наявні в матеріалах справи докази, суд

УСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (далі - позивач, НЕК "УКРЕНЕРГО") виконує функції оператора системи передачі (далі - ОСП) - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 31, 33 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГОАЛЬЯНС" (далі - відповідач, ТОВ "ГАЗЕНЕРГОАЛЬЯНС") здійснювало діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.04.2021№ 665.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 06.02.2024 № 253 анульовано Товариству з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГОАЛЬЯНС" ліцензію на право провадження господарської діяльності з з постачання електричної енергії споживачу, видану відповідно до постанови НКРЕКП від 14.04.2021 № 665.

28.04.2021 між НЕК "УКРЕНЕРГО" (далі - ОСП, позивач) і ТОВ "ГАЗЕНЕРГОАЛЬЯНС" (далі - користувач, відповідач) укладено Договір про надання послуг з передачі електричної енергії №2047-02024 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга) відповідно до умов цього Договору, а користувач, зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього Договору.

Додатковою угодою від 21.09.2021 № 1 Договір викладено в новій редакції.

Враховуючи, що предметом даного позову визначено надання позивачем відповідачу Послуг у період з червня 2021 по грудень 2023, судом досліджено умови Договору у редакції до 21.09.2021 та після 21.09.2021.

Згідно з п. 1.2 Договору (у редакції до 21.09.2021 та після 21.09.2021) сторони здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, Правил ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку, ліцензій, відповідно до яких сторони здійснюють господарську діяльність, інших нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України.

Відповідно до п. 2.1 Договору (у редакції до 21.09.2021 та після 21.09.2021) терміни, які використовуються в цьому договорі, вживаються в значеннях, наведених у Законі України "Про ринок електричної енергії", Кодексі системи передачі, Кодексі систем розподілу, Кодексі комерційного обліку, Правилах ринку.

Згідно з п. 3.1 Договору (у редакції після 21.09.2021), планова та/або фактична вартість Послуги визначається на підставі діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором) та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті в мережі Інтернет.

За змістом п. 4.1 Договору (у редакції після 21.09.2021), для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги:

1) плановий обсяг Послуги визначається на основі наданих користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У разі ненандання або несвоєчасного надання користувачем повідомлень плановим обсягом Послуги визначається фактичний обсяг наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді;

2) фактичний обсяг послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі (КСП).

Відповідно до п. 4.3 Договору (у редакції після 21.09.2021) вимоги щодо засобів (систем) обліку електроенергії в точках комерційного обліку Користувача, а також інші організаційно-технічні питання, пов`язані зі збором, обробкою, верифікацією, валідацією, агрегацією, зберіганням та передачею даних комерційного обліку, визначені Кодексом комерційного обліку електричної енергії.

Відповідно до п. 6.1 Договору у редакції до 21.09.2021 (п. 5.1 Договору у редакції після 21.09.2021), розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.

Відповідно до п. 6.2 Договору (у редакції до 21.09.2021) користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості Послуги ОСП таким чином:

1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 5 цього Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуги, яка визначена згідно з розділом 5, у кожен з наступних періодів:

2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового місяця;

3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового місяця;

4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового місяця;

5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.

Відповідно до п. 5.2 Договору (у редакції після 21.09.2021) користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості Послуги ОСП таким чином:

1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості Послуги, яка визначена згідно з розділом 3 відповідно до такого алгоритму:

2 платіж -до 10 числа розрахункового місяця;

3 платіж -до 15 числа розрахункового місяця;

4 платіж -до 20 числа розрахункового місяця;

5 платіж -до 25 числа розрахункового місяця.

Відповідно до п. 5.4 Договору (у редакції після 21.09.2021), у разі зміни тарифу на Послугу з передачi електричної енергії OCП здійснює розрахунок належної до сплати вартості Послуги за новим тарифом, починаючи з дня набрання чинності рішенням Регулятора про зміну тарифу.

Відповідно до п. 5.5 Договору (у редакції після 21.09.2021) користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі Послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата Послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - Сервіс), з використанням кваліфікованого електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді у порядку, визначеному законодавством.

Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається на підставі даних, що надаються до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО).

Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Сервісі згідно з вимогами Правил ринку.

Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу. Користувач здійснює підписання акта коригування наданої Послуги відповідного розрахуннового періоду протягом 3 календарних днів та повертає один примірник підписаного акта ОСП. Оплату вартості Послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості Послуг, користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.

Згідно з п. 6.6 Договору у редакції до 21.09.2021 (п. 5.6 Договору у редакції після 21.09.2021), у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі Послуги користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі Послуги вартість Послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов`язання у встановлений Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обгрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.

Пунктом п. 6.7 Договору у редакції до 21.09.2021 (п. 5.7 Договору у редакції після 21.09.2021) передбачено, що у випадку порушення будь-яких термінів розрахунку за цим Договором користувач сплачує ОСП пеню в розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати. Пеня нараховується до повноговиконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

ОСП має право отримувати від користувача своєчасну оплату за Послугу (пп 1 п. 7.1 Договору у редакції до 21.09.2021, пп. 1 п. 6.1 Договору у редакції після 21.09.2021).

Відповідно до пп 2, 3 п. 9.3 Договору у редакції до 21.09.2021 (пп 2, 3 п. 8.3 Договору у редакції після 21.09.2021) користувач зобов`язується, зокрема, повертати ОСП підписані зі свого боку акти у терміни та у прядку, що визначені у розділах 5 та 9 цього Договору; здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 10.4 Договору у редакції до 21.09.2021 (п. 9.4 Договору у редакції після 21.09.2021) рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, будь-які повідомлення за цим Договором повинні направлятись однією стороною іншій електронною поштою, факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов`язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі.

Згідно з п. 13.1 Договору (у редакції після 21.09.2021) він набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021. Якщо користвач не направив ОСП у строк не менший ніж місяць до закінчення терміну дії Договору повідомлення про припинення дії Договору, то цей Договір вважається подовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2 наведеної статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, одним з яких є примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Частиною 2 статті 4 ГПК України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач (ОСП) посилався на те, що на виконання умов Договору у період з червня 2021 по грудень 2023 відповідачу (користувачу) надавались послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується Актами приймання-передачі послуги та рахунками за послугу з передачі електричної енергії/ рахунками-фактурами, перелік яких наведено у додатках 3, 5, 6 до позовної заяви (в редакції, викладеній у заяві про усунення недоліків).

Позивач стверджує, що станом на час подання даного позову до суду відповідач в порушення зобов`язань за Договором не погасив основну заборгованість за Послуги за Договором у загальному розмірі 952 167,28 грн, яка виникла:

на суму 113 816,69 грн - за Актом коригування від 13.03.2024 № ПРА_К-0002100 до Акту приймання передачі послуги від 31.10.2023 (за жовтень 2023);

на суму 330 930,56 грн - за Актом коригування від 21.03.2024 № ПРА_К-0002693 до Акту приймання передачі послуги від 30.11.2023 (за листопад 2023);

на суму 507 420,03 грн - за Актом коригування від 31.12.2024 № ПРА_К-0003283 до Акту приймання передачі послуги від 31.10.2023 (за грудень 2023).

Позивач також зазначає, що решту вартості послуг з передачі електричної енергії у період з червня 2021 по грудень 2023 відповідач сплачував з порушенням установлених Договором строків (не здійснював у повному обсязі поетапну попередню оплату планової вартості послуги, несвоєчасно здійснював розрахунок за фактичний обсяг Послуги), у зв`язку з чим позивачем нараховані до стягнення з відповідача 155 612,20 грн 3% річних та 552 759,34 грн інфляційних втрат на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, а також 32 295,14 грн пені та 48 707,61 грн штрафу на підставі п. 6.7 Договору у редакції до 21.09.2021 (п. 5.7 Договору у редакції після 21.09.2021).

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Враховуючи приписи ч. 9 ст. 165 ГПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно з ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.

За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії":

електрична енергія - це енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу (п. 26);

передача електричної енергії - це транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями (п. 60);

система передачі електричної енергії (далі - система передачі) - система ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для передачі електричної енергії (п. 81).

користувачі системи передачі/розподілу (далі - користувачі системи) - фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії (п. 40 ч. 1 ст. 1 Закону "Про ринок електричної енергії");

оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55).

Згідно з п. 5.1 гл. 5 розд. XI Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309 (далі - КСП) (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір про надання послуг з передачі електричної енергії визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює передачу електричної енергії електричними мережами системи передачі. Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі передачі електричної енергії електричними мережами Оператора системи передачі від виробників до систем розподілу та споживачів, а також при здійсненні експорту електричної енергії.

Укладення договорів про надання послуг з передачі електричної енергії є обов`язковою умовою надання користувачам доступу до системи передачі (п. 5.2 гл. 5 розділу XI КСП).

Згідно ч. 4 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної енергії" Оператор системи передачі надає послуги, зокрема, з передачі електричної енергії на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії.

На виконання зазначених положень, між сторонами укладено Договір № 2047-02024 від 28.04.2021, який Додатковою угодою № 1 від 21.09.2021 викладено у новій редакції.

З матеріалів справи також вбачається, що у подальшому, 01.01.2024, між сторонами укладено інший Договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 2047-02024-ПП.

З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип презумпції правомірності правочину, суд приймає Договір № 2047-02024 від 28.04.2021 як належну підставу, у розумінні норм статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків у період з 28.04.2021 по грудень 2023.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості з оплати послуг з передачі електричної енергії за Договором № 2047-02024 від 28.04.2021 у загальному розмірі 952 167,28 грн, яка виникла за Актами коригування від 13.03.2024 № ПРА_К-0002100, від 21.03.2024 № ПРА_К-0002693, складеними відповідно Актів приймання-передачі послуги від 31.10.2023 (за жовтень 2023), від 30.11.2023 (за листопад 2023), від 31.10.2023 (за грудень 2023) (далі відповідно спірні Акти коригування 1, 2, 3 до Актів приймання-передачі послуги за жовтень 2023, листопад 2023, грудень 2023).

Також, предметом спору у даній справі є вимоги про стягнення з відповідача 155 612,20 грн 3% річних; 552 759,34 грн інфляційних втрат; 32 295,14 грн пені; 48 707,61 грн штрафу, у зв`язку з порушенням відповідачем передбачених Договором № 2047-02024 від 28.04.2021 строків оплати вартості послуг з передачі електричної енергії у період з червня 2021 по грудень 2023.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положенням ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.2 Договору у редакції до 21.09.2021, п. 5.2 Договору у редакції після 21.09.2021 встановлний порядок здійснення користувачем поетапної попередньої оплати планової вартості послуги ОСП.

Відповідно до п. 6.5 Договору у редакції до 21.09.2021, п. 5.5 Договору у редакції після 21.09.2021, встановлено, зокрема, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі отриманого акта приймання-передачі Послуги, який ОСП надає Користувачу. Оплата Послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих ОСП або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком".

Відповідно до п. 5.5 Договору у редакції після 21.09.2021 встановлено, що коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку. Акт коригування наданої послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу. Оплату вартості Послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості Послуг, користувач здійснює протягом 3 банківських днів з дня отримання акта.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач надав, а відповідач отримав послуги з передачі електричної енергії за період червень 2021 по грудень 2023, що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання-передачі послуги, перелік яких наведено у додатку 5 до позовної заяви (в редакції, зазначеній у заяві про усунення недоліків).

Частина Актів приймання-передачі послуги, Актів коригування до Актів приймання-передачі послуги та рахунків на оплату за послугу з передачі електричної енергії (рахунків-фактур) за відповідний місяць (з червня 2021 по січень 2022) направлялись позивачем відповідачу цінними листами з описом вкладення, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Частина Актів приймання-передачі послуги, Актів коригування до Актів приймання-передачі послуги та рахунків на оплату за послугу з передачі електричної енергії (рахунків-фактур) за відповідний місяць (за період з лютого 2022 по грудень 2023) були створені в електронній формі і підписані електронними підписами, доставлені відповідачу через систему електронного документообігу, що використовується сторонами відповідно до умов Договору, що підтверджується інформацією з системи електронного документообігу з датами доставки документів (додаток 7 до позовної заяви).

Копії рахунків-фактур та актів приймання-передачі послуги, що складені в електронній формі, додано до позову з протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису. Протоколи сформовані в процесі перевірки на вебсайті Центрального засвідчувального органу - Міністерства цифрової трансформації України і містять інформацію, зокрема, про особу, яка підписала документ, дату і час підписання.

Відповідно до п. 10.4 Договору в редакції до 21.09.2021, п. 9.4 Договору в редакції після 21.09.2021 встановлено, що рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими стороною:

у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником;

у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом);

у день направлення за допомогою Сервісу та/або електронною поштою.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази та з урахуванням п. 10.4 Договору в редакції до 21.09.2021, п. 9.4 Договору в редакції після 21.09.2021, судом встановлено, що Акти приймання-передачі послуги (за період з лютого 2022 по грудень 2023), Акти коригування до цих актів приймання-передачі послуги та рахунки-фактури за відповідний місяць були отримані відповідачем у встановленому Договором порядку та відповідно до п. 6.5 Договору у редакції до 21.09.2021, п. 5.5 Договору у редакції після 21.09.2021 строк виконання зобов`язання з оплати Послуги є таким, що для відповідача настав (у тому числі за спірними Актами коригування 1, 2, 3 до Актів приймання-передачі послуги за жовтень 2023, листопад 2023, грудень 2023 на загальну суму 952 167,28 грн).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не повернув позивачу підписані зі своєї сторони примірники Актів приймання-передачі послуги (крім актів від 30.06.2021 та від 31.08.2021), водночас і не оскаржив їх у порядку, передбаченому Договором, відтак з урахуванням п. 6.6 Договору у редакції до 21.09.2021, п. 5.6 Договору у редакції після 21.09.2021 Акти приймання-передачі послуги за спірний період вважаються прийнятими без розбіжностей.

Судом встановлено, що відповідач здійснював оплату Послуг за спірний період (поетапну попередню оплату планової вартості послуги; оплату фактичної вартості послуг за місяць; оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг) з простроченням строку, встановленого пунктами 6.2, 6.5 Договору у редакції до 21.09.2021, пунктами 5.2, 5.5 Договору у редакції після 21.09.2021. Докази протилежного відповідачем суду не надані, в матеріалах справи відсутні.

Належні дати оплат Послуг за спірний період (дати виникнення заборгованості) за кожним актом, рахунком-фактурою визначені позивачем у розрахунку 3% річних, інфляційних втрат, штрафу, пені станом на 31.12.2024 (додаток 11 до позовної заяви), який перевірено судом з урахуванням вище встановлених обставин даної справи.

Дати та суми здійснених відповідачем оплат (дати погашення заборгованості) підтверджуються інформацією про надходження коштів на рахунок позивача від відповідача, доданою до наявної в матеріалах справи довідки АТ "Державний ощадний банк України" від 26.12.2024 № 77/4-11/157472/2024 (додаток 8 до позовної заяви). Також судом досліджено, що згідно з листом відповідача від 20.02.2024 № 20-02 сплата 355 094,95 грн була зарахована позивачем в оплату послуг за іншим договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 2047-02024-ПП від 01.01.2024.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідно до п. 5.5 Договору у редакції після 21.09.2021 строк виконання зобов`язання з оплати вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг за жовтень 2023, листорад 2023, грудень 2023 згідно спірних Актів коригування 1, 2, 3 є таким, що для відповідача настав.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за спірними Актами коригування 1, 2, 3 у повному обсязі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Таким чином, відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань за Договором, оплату вартості послуги, що виникла в результаті коригування обсягів та вартості послуг за жовтень 2023, листорад 2023, грудень 2023 згідно спірних Актів коригування 1, 2, 3 у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим, за відповідачем обліковується заборгованість у загальному розмірі 952 167,28 грн, а відтак позов у цій частині підлягає задоволенню повністю.

Також, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 155 612,20 грн 3% річних; 552 759,34 грн інфляційних втрат, 32 295,14 грн пені; 48 707,61 грн штрафу.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Судом встановлено, що відповідачем порушено строк виконання грошового зобов`язання за Договором, а відтак наявні підстави для нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку доданих до позовної заяви розрахунків 3% річних та інфляційних втрат (додаток № 11 до позовної заяви), суд визнає такі розрахунки обґрунтованими та арифметично вірними, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 155 612,20 грн 3% річних; 552 759,34 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню в повному обсязі. Контррозрахунок сум 3% річних та інфляційних втрат відповідачем суду не подано.

Відповідно до ч. 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 547 ЦК України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до пункту п. 6.7 Договору у редакції до 21.09.2021 (пункт 5.7 Договору у редакції після 21.09.2021) встановлено, що у випадку порушення будь-яких термінів розрахунку за цим Договором користувач сплачує ОСП пеню в розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

Як вбачається із наданих позивачем розрахунків пені та штрафу (додаток № 11 до позовної заяви) позивач нарахував штрафні санкції (пеню та штраф) за періоди прострочення оплати лише до 23.02.2022, оскільки згідно з п. 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" НКРЕКП надала настанови на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.

Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наданих позивачем пені та штрафу суд визнає такі розрахунки обґрунтованим та арифметично вірними, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 32 295,14 грн пені та 48 707,61 грн штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі. Контррозрахунок сум пені та штрафу відповідачем суду не подано.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, здійснивши оцінку доказів у порядку статті 86 ГПК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, у зв`язку з чим позов НЕК "УКРЕНЕРГО" підлягає задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до частин 1, 2 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивач у позовній заяві зазначив попередній розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, який складається із суми сплаченого судового збору у розмірі 20 898,50 грн, із застосуванням коефіцієнта 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", враховуючи подання позовної заяви до суду в електронній формі.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на приписи п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України та задоволення позову повністю, сплачений позивачем за подання позовної заяви судовий збір у сумі 20 898,50 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГОАЛЬЯНС" (Україна, 02125, місто Київ, вулиця Шиманоського Віталія, будинок 2/1, офіс 104; ідентифікаційний код 44103421) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (Україна, 01032, ммісто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; ідентифікаційний код 00100227) 952 167,28 грн (дев`ятсот п`ятдесят дві тисячі сто шістдесят сім гривень 28 коп.) заборгованості; 155 612,20 грн (сто п`ятдесят п`ять тисяч шістсот дванадцять гривень 20 коп.) 3% річних; 552 759,34 грн (п`ятсот п`ятдесят дві тисячі сімсот п`ятдесят дев`ять гривень 34 коп.) інфляційних втрат; 32 295,14 грн (тридцять дві тисячі двісті дев`яносто п`ять гривень 14 коп.) пені; 48 707,61 грн (сорок вісім тисяч сімсот сім гривень 61 коп.) штрафу, 20 898,50 грн (двадцять тисяч вісімсот дев`яносто вісім гривень 50 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 15.04.2025

Суддя Оксана ГУМЕГА