Рішення

від 15.04.2025 по справі 926/51/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 квітня 2025 року Справа № 926/51/25

Господарський суд Чернівецької області в складі судді Ковальчук Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою

Акціонерного товариства Державний ощадний банк України, м. Чернівці,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Чернівці,

про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави в сумі 422804,66 грн.,

за участю секретаря судового засідання Орловської М.Л.,

представників сторін:

позивача Калмикова С.С., адвокат, дов. № 19/402/808 від 19.12.2024,

відповідачка не з`явилася,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Державний ощадний банк України звернулося з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави на суму 422804,66 грн., у тому числі 332615,46 грн. боргу за простроченим кредитом і 90189,20 грн. процентів за користування кредитом.

В обгрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначено, що на порушення укладеного між сторонами кредитного договору № 478-ДК від 20.11.2020 відповідачка, як позичальниця, на вимогу банку не повернула в установлений строк кошти кредиту та не сплатила проценти, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з неї борг і звернути стягнення на предмет застави, яким є обладнання та устаткування для ультразвукової діагностики згідно з договором застави обладнання № 914-ДК від 20.11.2020.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2025 позовну заяву Акціонерного товариства Державний ощадний банк України передано на розгляд судді Ковальчук Т.І.

Ухвалою від 13.01.2025 відкрито спрощене провадження у справі за участю представників сторін, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 11.02.2025, відповідачці встановлено строк упродовж 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву і заяви із запереченнями про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (за наявності).

У судове засідання 11.02.2025 відповідачка ФОП ОСОБА_1 не з`явилася, відзиву на позов не подала, надіслана їй ухвала від 13.01.2025 повернулася без вручення, з урахуванням чого ухвалою від 11.02.2025 розгляд справи відкладено на 25.02.2025.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ковальчук Т.І. (з 17.02 по 03.03.2025 включно) призначене на 25.02.2025 судове засідання не відбулося, після закінчення періоду непрацездатності судді та виходу на роботу ухвалою від 04.03.2025 розгляд справи в судовому засіданні призначено на 24.03.2025.

У судове засідання 24.03.2025 відповідачка повторно не з`явилася, ухвалу суду від 04.03.2025 не отримала, при цьому, про дату, час і місце розгляду справи ФОП ОСОБА_1 повідомлена в порядку, визначеному статтею 122 Господарського процесуального кодексу України шляхом публікації оголошення про виклик до суду на веб-порталі судової влади України.

З урахуванням зазначених обставин суд у судовому засіданні 24.03.2025 розпочав розгляд справи по суті, заслухав вступне слово представниці позивача, дослідив докази у справі та оголосив перерву в засіданні до 10.04.2025.

У судове засідання 10.04.2025 відповідачка вкотре не з`явилася, оголошення про її виклик до суду опубліковане на веб-порталі судової влади 24.03.2025 р., відтак, її неявка не перешкоджає розгляду справи.

За результатами судового засідання 10.04.2025 суд закінчив з`ясування обставин справи і перевірку їх доказами та ухвалив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення 15.04.2025.

Представниця позивача в судовому засіданні 24.03.2025 позовні вимоги підтримала, пояснила, що АТ Державний ощадний банк України на підставі укладеного з відповідачкою кредитного договору надав їй кошти кредиту в обумовленій сумі на умовах повернення у визначений строк згідно з графіком платежів та сплати процентів за користування кредитом, однак відповідачка кредит не повернула, у зв`язку з чим позивач просить стягнути заборгованість з ФОП ОСОБА_1 за кредитом і процентами та звернути стягнення на предмет застави, яким є медичне обладнання.

Заслухавши пояснення представниці позивача, розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

20 листопада 2020 року між Акціонерним товариством Державний ощадний банк України в особі заступника керуючого-начальника відділу мікро-, малого та середнього бізнесу територіально відокремленого безбалансового відділення № 10025/055 І типу філії Чернівецького обласного управління АТ Ощадбанк Дегтяр Тетяни Євгенівни (Банк) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено кредитний договір № 478-ДК (далі Кредитний договір), предметом якого згідно з пунктом 2.1 визначено: Банк зобов`язується надати на умовах цього договору, а Позичальник зобов`язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього договору, та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з пунктом 3 Кредитного договору:

- сума кредиту складає 714503,00 грн. (п.п. 3.1), цільове призначення кредиту придбання транспортних засобів/обладнання, що використовуватиметься в комерційних та виробничих цілях (пп. 3.7);

- остаточний строк повернення кредиту 19 листопада 2025 року (пп. 3.2);

- виконання Позичальником своїх зобов`язань забезпечується заставою рухомого майна системи ультразвукової діагностики портативної медичної Versana Aktive, 2020 р.в., а саме: консолі ультразвукової діагностичної Versana Aktive, 2020 р.в., датчика лінійного L6-12-RS 2020 р.в., датчика конвексного 4С-RS 2020 р.в., датчика фазованого 3Sc-RS 2020 р.в., що належать ОСОБА_1 (пп. 3.3);

- розмір базової процентної ставки 13,14% річних (пп. 3.4).

Пунктом 3.10 Кредитного договору передбачено, що Позичальник здійснює повернення кредиту відповідно до Графіку платежів (Додаток 2) і забезпечує сплату процентів за користування кредитом відповідно до умов договору.

Згідно з пунктом 3.12 Кредитного договору Банк має право призупинити надання кредиту або відмовитись від надання Позичальнику кредиту частково або в повному обсязі, відкликати кредит або вимагати дострокового повернення суми кредиту та сплати суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами, що підлягають сплаті за цим договором) у тому числі, але не виключно, у випадку:

- Позичальник не вчасно здійснив погашення кредиту або його частину, або не забезпечив сплату процентів в порядку та способи, визначені цим договором та з урахуванням Програми, або не здійснив погашення будь-яких інших сум, які підлягають сплаті за цим договором (пп. 3.12.2, Програма програма фінансової державної підтримки суб`єктів мікро-, малого підприємництва Доступні кредити 5-7-9%, пп. 16 п. 1.1 п. 1 Кредитного договору).

Відкликання Банком кредиту з підстав, визначених пунктом 3.12 цього договору, здійснюється шляхом направлення Позичальнику в порядку, визначеному пунктом 8.4 цього договору вимоги про відкликання кредиту (п. 3.13 Кредитного договору).

Згідно з пунктом 3.14 Кредитного договору після отримання від Банку зазначеної вище вимоги про відкликання кредиту Позичальник зобов`язаний не пізніше 25 банківських днів (банківський день проміжок часу, протягом якого банки України проводять операції з виконання електронних розрахунків у системі електронних платежів, пп. 1 п. 1.1 п. 1 Кредитного договору) з дати направлення Банком такої вимоги здійснити повне погашення заборгованості за цим договором (в тому числі повернути основну суму боргу (основна сума боргу заборгованість за фактично наданим кредитом (дебетовий залишок по рахунку (рахункам) для обліку заборгованості Позичальника, пп. 12 п. 1.1 п. 1 Кредитного договору), сплатити нараховані та не сплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов цього договору.

У відповідності до пункту 3.15 Кредитного договору Позичальник зобов`язаний забезпечити своєчасну сплату Банку процентів в порядку та розмірах, визначених цим договором.

Підпунктом 3.15.1 пункту 3.15 Кредитного договору передбачено, що проценти нараховуються щомісячно методом факт/факт у розмірі базової процентної ставки на основну суму боргу та за строк фактичного користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту включно до повного погашення основної суми боргу за цим договором.

За змістом підпункту 3.15.2 Кредитного договору проценти, нараховані за користуванням кредитом у відповідному місяці (звітному місяці) протягом строку дії договору, сплачуються Позичальником не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з підпунктом 4.2.7 Кредитного договору Банк має право звернути стягнення на предмет застави (іпотеки) та задовольнити в повному обсязі за рахунок його вартості свої вимоги за цим договором у випадку невиконання та/або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим договором та/або за будь-яким іншим договором, який укладений Позичальником з Банком з метою здійснення будь-якої кредитної операції.

Пунктом 8.6 визначено, що Кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

До Кредитного договору сторонами складено і підписано Графік платежів за Кредитним договором (додаток 2). Згідно вказаного Графіку повернення коштів кредиту здійснюється Позичальником щомісячно 15 числа кожного місяця починаючи з грудня 2020 року по 15 жовтня 2025 року сплачуючи по 11908,00 грн. кожного місяця та 19.11.2025 сплачується 11931,00 грн.

На виконання Кредитного договору АТ Державний ощадний банк України надало відповідачці кошти кредиту в сумі 714503,00 грн. на придбання обладнання за договором купівлі-продажу з ТОВ Протек Солюшнз Україна, що підтверджується меморіальним ордером № 7901918525 від 23.11.2020 і випискою по рахунку клієнта ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , де облікована проводка 23.11.2020 платежу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Протек Солюшнз Україна в сумі 714503,00 грн. за обладнання згідно договору купівлі-продажу № 08092020/1 від 08.09.2020.

До позовної заяви додано копію укладеного ТОВ Протек Солюшнз Україна (Продавець) із фізичною особою ОСОБА_1 (Покупець) договору купівлі-продажу № 08092020/1 від 08.09.2020, предметом якого є купівля відповідачкою Системи ультразвукової портативної діагностичної у комплекті по ціні 1099235,57 грн. (згідно із Специфікацією до договору товар: система ультразвукова діагностична портативна медична Versana Aktive, 2020 р. в., 1 комплект, консоль ультразвукова діагностична Versana Aktive, 2020 р. випуску 1 шт., датчик лінійний L6-12-RS 2020 р. випуску 1 шт., датчик конвексний 4С-RS 2020 р. випуску 1 шт, датчик фазований 3Sc-RS 2020 р. випуску 1 шт.).

20 листопада 2020 року сторони уклали договір застави обладнання № 914-ДК (далі Договір застави).

Згідно з пунктом 1.1 Договору застави Заставодавець ( ОСОБА_1 ) з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що випливає з Кредитного договору, передає в заставу, а цим приймає в заставу в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, Предмет застави, що належить Заставодавцю на праві власності.

Зобов`язанням, що випливає з Кредитного договору, є:

1. повернути Заставодавцю кредитні кошти, надані у розмірі 714503,00 грн. із терміном погашення не пізніше 19 листопада 2025 року, із погашенням згідно графіку та на умовах, зазначених у Кредитному договорі;

2. сплатити Заставодержателю проценти за користування кредитом у розмірі, що визначений на основі процентних ставок, які встановлюються відповідно до умов, зазначених у Кредитному договорі;

3. сплатити Заставодержателю комісійні винагороди у строки та на умовах, зазначених у Кредитному договорі;

4. сплатити на користь Заставодержателя штрафні санкції у випадку неналежного виконання зобов`язань за Кредитним договором, а також інші платежі, що підлягають сплаті згідно умов Кредитного договору;

5. відшкодувати Заставодержателю в повному обсязі збитки, понесені у випадку неналежного виконання Заставодавцем зобов`язань за Кредитним договором, в тому числі витрати, понесені Заставодержателем, втрачені грошові кошти та/або неодержані ним доходи (п. 2 розділу Терміни та їх тлумачення Договору застави).

Предметом застави є основні засоби, що належать відповідачці на праві власності обладнання та устаткування, перелік, опис та адреса розташування яких наведені в Додатку № 1 до цього договору (пункт 1.3 Договору застави):

система ультразвукова діагностична портативна медична Versana Aktive, 2020 р.в., а саме:

консоль ультразвукова діагностична Versana Aktive, 2020 р. випуску,

датчик лінійний L6-12-RS 2020 р. випуску,

датчик конвексний 4С-RS 2020 р. випуску,

датчик фазований 3Sc-RS 2020 р. випуску. Договірна вартість предмета застави становить 1099235,57 грн. (пункт 1.4 Договору застави).

Згідно з пунктом 1.8 Договору застави на період дії договору Предмет застави залишається у володінні та користуванні Заставодавця з урахуванням обмежень, які накладено на Предмет застави відповідно до пунктів 2.1-2.4 цього Договору, наступні застави цього Предмету застави не допускаються, крім випадків, коли наступним Заставодержателем виступає АТ Ощадбанк (п. 2.4 Договору застави).

У випадку невиконання або неналежного виконання Заставодавцем зобов`язання за Кредитним договором Заставодержатель (позивач) має право звернути стягнення на Предмет застави і задовольнити свої вимоги за рахунок його вартості в повному обсязі (пп. 3.1.4 Договору застави).

Пунктом 4.1 Договору застави передбачено, що право застави виникає у Заставодержателя з моменту укладення цього договору, згідно з пунктом 4.2 у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання в цілому чи тієї чи іншої її частини, а також у інших випадках, передбачених цим договором та/або законодавством, Заставодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на Предмет застави у порядку, визначеному цим договором.

Заставодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати Предмет застави у випадках, передбачених умовами цього договору та законодавством, у тому числі у разі невиконання або неналежного виконання Заставодавцем умов зобов`язання (повністю або частково), у тому числі у випадку одноразового прострочення, а також в інших випадках, передбачених Кредитним договором (п. 6.1 Договору застави).

Звернення стягнення на Предмет застави здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законодавством, або в позасудовому порядку згідно законодавства та цього Договору (абз. 3 пункту 6.2 Договору застави).

Договір застави укладений з моменту його підписання сторонами і діє до виконання зобов`язання за Кредитним договором у повному обсязі (пункт 10.1 Договору застави).

Листом від 28.08.2024 № 55/5.7-02/110871/2024 позивач надіслав відповідачці повідомлення щодо заборгованості, в якому зазначив, що у неї наявна прострочена заборгованість за Кредитним договором станом на 27.08.2024 у сумі 401920,49 грн., яка складається з боргу за кредитом 332615,46 грн. та прострочених відсотків за користування кредитом 69305,03 грн., запропонував вирішити питання щодо добровільного врегулювання заборгованості, попередив, що в іншому випадку банк буде змушений вжити заходів примусового стягнення боргу.

06 листопада 2024 року позивач з посиланням на пункт 3.13 Кредитного договору надіслав відповідачці цінним листом вимогу про дострокове повернення кредиту у сумі 413322,21 грн., у тому числі прострочений основний борг 332615,46 грн., заборгованість за процентами 80706,75 грн. Дану вимогу відповідачка не виконала.

Застава за Договором застави зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, 03.12.2024 зареєстровані зміни обтяження: зареєстровано звернення стягнення (№ витягу 94909300 від 03.12.2024).

03.12.2024 позивач надіслав ФОП ОСОБА_1 повідомлення про порушення забезпечених заставою зобов`язань за кредитним договором № 478-ДК від 20.11.2020 та просив відповідачку протягом 30 календарних днів з дня моменту реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про звернення стягнення на предмет застави погасити заборгованість перед банком.

Позивач у позові і його представниця в судовому засідання зазначають, що починаючи з 23.08.2023 відповідачка не виконувала взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором у частині повернення коштів кредиту та сплати процентів за користування, в результаті чого утворилася заборгованість на загальну суму 422804,66 грн., з яких 332615,46 грн. основний борг за кредитом, 90189,20 грн. проценти за користування кредитом.

З виконаного позивачем розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_1 по кредитному договору № 478-ДК від 20/11/2020, який кореспондує з доданими до позовної заяви виписками по рахунках відповідачки в АТ Ощадбанк, вбачається, що ФОП ОСОБА_1 здійснювала повернення коштів кредиту у відповідності до Графіку платежів, утім, починаючи з 15.08.2023 вносила кошти у меншому аніж належало розмірі, сплативши 137,51 грн. 23.08.2023 та 162,35 грн. 28.09.2023, а в черговий термін погашення 15.09.2023 платіж у сумі 11908,00 грн. та наступні чергові платежі не виконала. Всього на користь позивача відповідачка станом на 28.09.2023 сплатила 381887,54 грн. коштів кредиту.

Також згідно з розрахунком заборгованості за процентами який узгоджується в відомостями по операціях погашення процентного боргу, відповідачка порушувала зобов`язання зі сплати процентів у визначеній сумі в установлений строк, востаннє сплатила проценти в сумі 3049,00 грн. 22.03.2024, у подальшому зобов`язання зі сплати процентів не виконувала.

Всього відповідачкою сплачено 174676,12 грн. процентів, при тому, що за період з 23.11.2020 по 31.12.2024 нараховані проценти складають 264865,32 грн.

Вирішуючи справу, суд застосовує такі закони України.

Так, спірні правовідносини між сторонами виникли з кредитного договору.

Відповідно до статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За положеннями статті 173 ГК України, яка кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 11 Цивільного та 174 Господарського кодексів України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно положень статей 6, 627 ЦК України встановлено свободу договору, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 2 статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до статті 2 Закону України Про банки і банківську діяльність банківський кредит це будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги бору, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (параграф 2 глави 71 Цивільного кодексу України) встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, які регулюють відносини позики (ст.ст. 1046-1052 Цивільного кодексу).

Згідно з частиною 1 статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості, а частиною 1 статті 1048 ЦК встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено обов`язок позичальника повернути позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до першого речення частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина 2 статті 1050 ЦК).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За приписом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 1 Закону України Про заставу застава це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно припису частини 1 статті 3 Закону України Про заставу заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча вимога або вимога, яка може виникнути в майбутньому, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання (частина 3 статті 3 цього Закону).

Згідно з частинами 1, 2 статті 4 Закону України Про заставу предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Визначений Договором застави предмет застави медичне діагностичне обладнання, не підпадає під визначений в частинах 4-9 статті 4 Закону України Про заставу перелік об`єктів, що не можуть бути предметом застави.

Сторонами договору застави (заставодавцем і заставодержателем) можуть бути фізичні, юридичні особи та держава. Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель) (частини 1, 3 статті 11 Закону України Про заставу).

Частиною 1 статті 12 Закону України Про заставу унормовано, що у договорі застави визначаються суть, розмір та строк (термін) виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, тa/або посилання на договір чи інший правочин, яким встановлено основне зобов`язання, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода. Договір застави повинен бути укладений у письмовій формі (ч. 1 ст. 13 цього Закону).

За загальним правилом право застави виникає з моменту укладення договору застави, реєстрація застави не пов`язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави (ст. 16 Закону України Про заставу).

Відповідно до статті 19 Закону України Про заставу за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно приписів статті 20 Закону України Про заставу:

- заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором (частина 1);

- якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави (частина 5);

- звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п`ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду (частина 7);

- реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором (частина 8).

Частиною 1 статті 21 Закону України Про заставу визначено, що реалізація заставленого майна здійснюється шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, виключно з аукціонів (публічних торгів).

За результатами розгляду справи в судовому засіданні на підставі досліджених у сукупності доказів, яким надана оцінка у відповідності до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд на підставі виписок по рахунках відповідачки і розрахунку заборгованості установив, що отримавши кошти кредиту у сумі 714503,00 грн. і зобов`язавшись повертати кредит позивачу згідно з Графіком платежів, відповідачка не виконувала належним чином дане зобов`язання, зокрема перестала сплачувати чергові платежі по 11908,00 грн. у строки виплат починаючи з 33-го чергового платежу.

У зв`язку з цим у дату сплати чергового платежу 15.08.2023 відповідачка заплатила лише 831,54 грн. (за рахунок часткових переплат у попередні періоди), відтак, станом на 23.08.2023 у неї виникла заборгованість за черговим платежем з погашення кредиту в сумі 11076,46 грн. та в подальшому припинила повертати кредит.

Всього на дату 23.08.2023 ФОП ОСОБА_1 сплатила позивачеві в рахунок погашення кредиту кошти в сумі 381887,54 грн.

Аналогічно, на дати 16.08.2023 та 19.09.2023 відповідачкою було допущено прострочення зі сплати процентів за користування кредитом на суми відповідно 1862,49 грн. та 1837,65 грн., починаючи з вересня 2023 року по листопад 2024 року відповідачка проценти не сплачувала, останній її платіж в рахунок погашення процентів у сумі 3049,06 грн. датований 22.03.2024.

Відтак, встановивши неналежне виконання відповідачкою зобов`язань щодо повернення коштів кредиту і сплати процентів за користування кредитом на умовах Кредитного договору, суд доходить до висновку, що позивач мав підстави вимагати від ФОП ОСОБА_1 дострокового повернення суми кредиту та сплати нарахованих процентів згідно з пунктом 3.12 Кредитного договору та відповідно до припису частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України.

На дату висунення такої вимоги (06.11.2024) з урахуванням сплачених відповідачкою платежів за тілом кредиту і процентами її заборгованість за Кредитним договором складала 413322,21 грн., у тому числі 332615,46 грн. основного боргу (714503,00 грн. 381887,54 грн. = 332615,46 грн.) і 80706,75 грн. процентів за користування кредитом (255382,87 грн. (проценти станом на 04.11.2024) 174676,12 грн. (проценти, сплачені відповідачкою) = 80706,75 грн.).

До стягнення позивач заявив 332615,46 грн. основного боргу (кошти кредиту) і 90189,20 грн. процентів станом на 31.12.2024 (80706,75 грн. + 4414,25 грн. (29.11.2024) + 326,98 грн. (04.12.2024) + 4741,22 грн. (31.12.2024)).

У постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду виклала правову позицію стосовно нарахування кредитодавцем процентів за період після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду, зокрема, виснувала:

83. Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно користуватися кредитом, натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за користування кредитом) за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

84. Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

85. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за користування кредитом поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

86. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

87. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

Резюмуючи, Велика Палата Верховного Суду зазначила в пунктах 91 і 92 постанови від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає.

Таким чином, з урахуванням зазначеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду, слід дійти до висновку, що проценти за користування кредитом у сумі 9482,45 грн. ((4414,25 грн. (29.11.2024) + 326,98 грн. (04.12.2024) + 4741,22 грн. (31.12.2024)), безпідставно нараховані позивачем після пред`явлення вимоги від 06.11.2024 про дострокове повернення кредиту.

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що відповідачка порушила умови Кредитного договору щодо своєчасного повернення коштів кредиту і сплати процентів та не виконала правомірну вимогу позивача від 06.11.2024 про дострокове повернення кредиту, а саме не сплатила протягом 25 днів основний борг за кредитом у сумі 332615,46 грн. і нараховані станом на 04.11.2024 року проценти за користування кредитом у сумі 80706,75 грн.

Отже, в цій частині вимог позовні вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В частині вимог про стягнення процентів за користування кредитом у сумі 9482,45 грн., що нараховані після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивачем також правомірно одночасно заявлені вимогу про звернення стягнення на предмет застави, позаяк стягнення заборгованості за основним зобов`язанням не виключає можливості задоволення вимог кредитора за рахунок забезпечувального зобов`язання (яким є застава), адже саме кредитор має право обрати, яким чином здійснювати стягнення заборгованості.

Указана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.08.2019 р. у справі № 759/4036/18, від 22.05.2019 р. у справі № 640/18356/17, від 05.12.2018 р. у справі № 761/31346/13-ц, від 31.10.2018 р. у справі № 2-1513/10.

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що здійснення особою права на захист не може ставитися в залежність від застосування нею інших способів правового захисту. Забезпечувальне зобов`язання має додатковий (акцесорний) характер, а не альтернативний основному.

Суд може одночасно звернути стягнення на предмет застави та стягнути суму заборгованості за кредитним договором лише в межах непогашених вимог кредитора за основним зобов`язанням із зазначенням у рішенні суми заборгованості за кредитним договором.

Отже, одночасне заявлення відповідних вимог є обґрунтованим, адже кредитна заборгованість є непогашеною та суд вправі задовольнити позовні вимоги щодо стягнення заборгованості та одночасного звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими та достовірними (ст.ст. 76-78 ГПК України).

Встановивши обставини справи та оцінивши за правилами статті 86 ГПК України зібрані у справі докази, враховуючи, що будь-яких доводів чи документів на спростування позовних вимог відповідачка не подала, за результатами розгляду спору в судовому засіданні суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме в частині вимог про стягнення з ФОП ОСОБА_1 332615,46 грн. коштів кредиту і 80706,75 грн. процентів за користування кредитом, нарахованих станом на 04.11.2024, та звернення стягнення даної заборгованості на предмет застави за договором застави обладнання № 914-ДК від 20.11.2020.

Звернення стягнення на предмет застави слід проводити у відповідності до статей 20, 21 Закону України Про заставу шляхом його продажу на аукціонах (публічних торгах), у тому числі у формі електронних торгів, на підставі даного рішення суду, за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження (статті 51, 57 Закону України Про виконавче провадження, абзац 6 пункту 6.6 Договору застави).

У частині вимог про стягнення процентів за користування кредитом у сумі 9482,45 грн. та звернення стягнення в цій сумі на предмет застави у задоволенні позову належить відмовити.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з частки задоволених позовних вимог судовий збір належить розподілити наступним чином:

- відсоток задоволення позовних вимог становить 97,76% за кожною з вимог (413322,21 грн. х 100% : 422804,66 грн.),

- пропорційна сума судового збору за дві вимоги 12684,14 грн. х 97,76% = 12400,02 грн. підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, решта судового збору в сумі 284,12 грн. (12684,14 грн. 12400,02 грн.) залишається за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 20, 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства Державний ощадний банк України до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави в сумі 422804,66 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Чернівецьке облуправління АТ Ощадбанк (вул. Героїв Майдану, 244, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 09356307, рахунок НОМЕР_3 , МФО 356334):

- заборгованість за Кредитним договором № 478-ДК від 20.11.2020 у розмірі 413322,21 грн., у тому числі 332615,46 грн. загальна сума заборгованості за простроченим кредитом та 80706,75 грн. проценти за користування кредитом,

- 12400,02 грн. судового збору.

3. Звернути стягнення на предмет застави за договором застави обладнання № 914-ДК від 20.11.2020, а саме на обладнання та устаткування, яке належить на праві власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), згідно переліку:

1) Система ультразвукова діагностична портативна медична Versana Aktive, 2020 р.в., а саме:

1.1) Консоль ультразвукова діагностична Versana Aktive, 2020 р. випуску, інвентарний /заводський номер НОМЕР_4 ,

1.2) Датчик лінійний L6-12-RS 2020 р. випуску, інвентарний /заводський номер 888275WХ5,

1.3) Датчик конвексний 4С-RS 2020 р. випуску, інвентарний /заводський номер 832208WХ3,

1.4) Датчик фазований 3Sc-RS 2020 р. випуску, інвентарний /заводський номер НОМЕР_5 .

Предмет застави знаходить за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 124А.

Визначити спосіб реалізації предмета застави шляхом продажу на електронних аукціонах (торгах) у межах процедури виконавчого провадження. Початкову ціну продажу предмета застави визначити на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна у межах процедури виконавчого провадження.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета застави, задовольнити вимоги Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Чернівецьке облуправління АТ Ощадбанк (вул. Героїв Майдану, 244, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 09356307, рахунок НОМЕР_3 , МФО 356334) у розмірі 413322,21 грн., у тому числі 332615,46 грн. загальна сума заборгованості за простроченим кредитом та 80706,75 грн. проценти за користування кредитом

4. У частині вимог про стягнення заборгованості в сумі 9482,45 грн. процентів за користування кредитом та звернення стягнення в цій частині на предмет застави у задоволенні позову Акціонерного товариства Державний ощадний банк України відмовити, судовий збір у сумі 284,12 грн. залишити за позивачем.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 257 ГПК України).

Повний текст рішення складено і підписано 15 квітня 2025 року.

Суддя Т.І. Ковальчук