Постанова

від 25.12.2007 по справі 16/151-07-4260

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16/151-07-4260

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 25 грудня 2007 р.                                                                                    № 16/151-07-4260  

Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

Представництва по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради

на постанову від  02.10.07 Одеського апеляційного господарського суду

у справі№16/151-07-4260 господарського суду Одеської області

за позовомПредставництва по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради

доТзОВ "Ліра"

провиселення

та за зустрічним позовом ТзОВ "Ліра"

до Представництва по управлінню комунальної власністю Одеської міської ради

про визнання договору оренди продовженим

у справі взяли участь представники

позивача: не з'явились

відповідача: Ческідов М.М., довір. від 01.12.07

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.08.2007 задоволені первісні позовні вимоги і зобов'язано виселити ТОВ “Ліра” з нежитлового приміщення за адресою м. Одеса, вул. Базарна, 40 (на користь позивача). В задоволенні зустрічного позову  про визнання договору оренди приміщення № 1365/17 від 30.06.2003 продовженим на той самий строк і на тих самих умовах відмовлено. Рішення мотивоване закінченням строку дії договору оренди приміщення (суддя С. Железна).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 2.10.2007 рішення місцевого суду скасовано: в задоволенні позову Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міськради відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково: договір № 1365/17 від 30.06.2003 визнано продовженим на той самий строк та на тих самих умовах. Постанова мотивована тим, що позивач впродовж місяця після спливу строку договору не вирішував питання про його припинення (судді: Т. Гладишева, Я. Савицька, О. Лавренюк).

Представництво по управлінню комунальною власністю в касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційної інстанції і залишити в силі рішення місцевого суду. Скаржник вважає, що постанова не відповідає вимогам ч.2 ст. 26 та ч.1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ч.2 ст. 291 ГК України, ст. 785 ЦК України, ст. 118 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”. ТОВ “Ліра” не має переважного права на продовження дії договору оренди, воно з 01.04.2005 знало про небажання позивача продовжувати дію договору оренди приміщення.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню   з наступних підстав.

Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

Між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та ТОВ „Ліра" (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1365/17 від 30.06.2003р., відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування з метою розміщення кафе нежитлове приміщення підвалу загальною площею 127 кв. м., розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Базарна 40, строком до 01.04.2005р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.10.2005 р. по справі № 17/240-05-7750, яке набрало законної сили, відмовлено в позові Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради до ТОВ "Ліра" про усунення перешкод в користуванні та виселенні. Цим рішенням суду встановлено, що договір № 1365/17 від 30.06.2003 р., укладений між сторонами у справі, є продовженим на той самий строк і на тих самих умовах у зв'язку з відсутністю заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.

Отже строк дії договору оренди № 1365/17 від 30.06.2003 р. з урахуванням встановленого судом факту відносно строку його дії спливав 01.01.2007 р.

Бездіяльність Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради впродовж місяця після спливу строку договору (з 01.01.2007 р. до 01.02.2007 р.) об'єктивно є юридичним фактом, який разом з продовженням використання майна ТОВ "Ліра" після спливу строку використання майна на умовах найму тягне поновлення договору найму на новий строк.

Щодо зустрічного позову ТОВ "Ліра", то суд апеляційної інстанції прийшов  до висновку про часткове задоволення зустрічного позову, визнавши договір оренди № 1365/17 від 30.06.2003р., за відсутності заперечень Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, поновленим на строк, який був   раніше встановлений договором.

Щодо позовних вимог ТОВ "Ліра" про зобов'язання Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради виконувати обов'язки орендодавця по договору оренди, то в цій частині позову відмовлено за недоведеністю позивачем за зустрічним позовом, в чому саме відповідач порушує свої зобов'язання та якими саме діями (бездіяльністю) порушує права ТОВ "Ліра" як орендаря спірного приміщення.

Відповідно ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін. В разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені. Такі правові наслідки передбачені і ст. 764 ЦК України.

Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції не встановив факт припинення дії договору, то вимоги ст. 26, 27 зазначеного вище Закону та             ст. 785 ЦК України судом не порушені.

Доводи скаржника про те, що судом не застосована ст. 118 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” колегія суддів до уваги не приймає. Цей закон є актом, що регулює бюджетні відносини в Україні і він не вносив змін до Закону України “Про оренду державного та комунального майна”. Останнім передбачені підстави для проведення конкурсу. Вимоги ст. 118 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” не поширюються на майно, здане в оренду до вступу цього закону в дію. Крім того, в наказі Фонду Державного майна України від 18.01.2007 № 43 вказано, що договори оренди, строк яких закінчується у 2007 році, можуть бути продовжені в порядку, визначеному законодавством, за умови перерахунку розміру орендної плати за ставками, визначеними постановою КМУ від 27.12.2006 № 1846. Судом апеляційної інстанції не встановлено, що на протязі місяця після закінчення терміну дії договору, позивач звертався до орендаря з пропозиціями про розірвання договору або про внесення до нього змін щодо розмірів орендної плати. Слід зауважити, що сторони у спірному договорі не обумовили порядок пролонгації договору, але зазначили, що питання, не врегульовані договором, вирішуються у відповідності з чинним законодавством.

Відповідно встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Касаційна інстанція дійшла висновку, що підстави для скасування постанови апеляційного суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

                                      ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.10.2007 –без змін.

Головуючий, суддя                                                            В. Овечкін

Судді:                                                                                   Є. Чернов

                                                                                              В. Цвігун