Рішення

від 15.04.2025 по справі 707/451/25

ЧИГИРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №707/451/25

Провадження №2/707/446/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2025 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Костроміної Л.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представниці позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, за участю Сагунівської сільської ради як органу опіки та піклування, -

ВСТАНОВИВ:

1.Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. ОСОБА_1 звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, за участю Сагунівської сільської ради як органу опіки та піклування.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, який було розірвано рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 22.10.2024. Під час шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька - ОСОБА_4 . З квітня 2024 року відповідачка свій обов`язок по утриманню їх спільної дитини не виконує, не цікавиться її життям та здоров`ям, не піклується про її фізичний та моральний розвиток, не надає коштів на утримання доньки, ставиться безвідповідально до своїх батьківських обов`язків, тобто ухиляється від їх прямого виконання.

На підставі викладеного, позивач звернувся з цим позовом до суду та просить позбавити відповідачку батьківських прав щодо його доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

1.2. В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, які викладені у позові, та просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що він познайомився з відповідачкою в 2017 році, а у 2018 році вони одружилися. Відповідачка після народження дитини ставилася до дитини емоційно холодно, не хотіла проводити час вдома з дитиною, а у квітні 2024 року відповідачка покинула його з дитиною. Де зараз знаходиться відповідачка йому невідомо, він до неї не їздив у село жодного разу. Його мати допомагає йому опікуватися дитиною, поки він на роботі. Батьки відповідачки вже близько півроку знаходяться закордоном. Він хоче, що відповідачка була позбавлена батьківських прав у зв`язку з тим, що вона покинула дитину, а також для того, щоб вона не отримувала 800 грн. щомісячно у зв`язку із народженням дитини.

Представниця позивача в судовому засідання підтримала позовну заяву та додатково вказала, що метою подання цього позову є покладення відповідальності на відповідачку за ухилення від виконання батьківських обов`язків, а також створення умов для того, щоб позивач в майбутньому зміг самостійно влаштувати дитину у дошкільний заклад освіти без згоди відповідачки.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про причину неявки суд не повідомила, про день, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином. Заяви про розгляд справи без її участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідачки також не надходило.

Представник органу опіки та піклування та служби у справах дітей в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги з підстав, які викладені у письмовому висновку. Додатково пояснила, що

1.3. Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач не заперечував проти заочного розгляду справи за відсутності відповідачки. У зв`язку з наведеним, суд вважав за можливе слухати справу за відсутністю відповідачки, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

1.4. Під час допиту в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що вона протягом 4 років проживає в АДРЕСА_1 , а позивач та його батьки є її сусідами. ОСОБА_6 , мати позивача, є її подругою, вона заходить до її помешкання, де також мешкає позивач з дитиною, приблизно 3 рази на тиждень. Відповідачка ОСОБА_3 відразу після народження дитини була байдужа до дитини, а взагалі ОСОБА_7 не видно в будинку з весни 2024 року і дитиною опікується позивач та його мати. Чому відповідачка покинула дитину їй невідомо.

Під час допиту в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що він є чоловіком сестри позивача ОСОБА_9 . Він приблизно один раз на тиждень приїжджає до своєї тещі (матері позивача) в с. Сагунівка в будинок, де також проживає позивач з дитиною. Відповідачка ОСОБА_10 не хотіла бути вагітною, а після народження дитини не сильно опікувалася дитиною. З весни 2024 року ОСОБА_7 він в будинку не бачив. Він не бачив, щоб ОСОБА_10 зловживала спиртними напоями.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 05.08.2023 Черкаським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. м. Черкаси Черкаської області, про що 05.08.2023 зроблено відповідний актовий запис № 206. При цьому, батьком дитини записаний ОСОБА_1 , а матір`ю - ОСОБА_3 .

З витягу з реєстру Сагунівської територіальної громади № 2024/003881923 від 18.04.2024 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з довідкою № 9, виданою 14.01.2024 Виконавчим комітетом Сагунівської сільської ради, за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані: ОСОБА_4 , 2023 р.н., ОСОБА_11 , 1963 р.н., ОСОБА_12 , 1955 р.н.

Відповідно до рішення Черкаського районного Черкаської області у справі № 707/2271/24 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_13 , що був зареєстрований 17 лютого 2018 року Виконавчим комітетом Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області, актовий запис № 1, розірвано. Крім того, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішення набрало законної сили 22.11.2024.

29.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до Черкаського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою щодо примусового виконання рішення на підставі виконавчого листа № 707/2271/24, виданого 22.11.2024 Черкаським районним судом Черкаської області.

З розрахунку заборгованості державного виконавця з приводу виконання вищевказаного виконавчого листа від 10.02.2025 видно, що з серпня 2024 року ОСОБА_3 не сплачувала аліменти на утримання дитини жодного разу.

Згідно з актом обстеження умов проживання дитини від 14.01.2025, затвердженого головою Сагунівської сільської ради І. Бодяненко, 14.01.2025 проведено обстеження умов проживання дитини ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 . Умови проживання відповідають санітарно-гігієнічним нормам, будинок газифікований, проведено водопостачання і в кухню і в ванну кімнату, в кімнатах чисто, всі кімнати достатньо умебльовані, наявна вся необхідна побутова техніка і предмети повсякденного вжитку. Для дитини відведена окрема омебльована кімната з ліжком, столом, шафою для одягу, є багато іграшок та книжок. Батько створив всі необхідні умови для повноцінного проживання, виховання та розвитку своєї дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Родина піклується про дитину, допомагають бабуся з дідусем, які тут проживають. З їх слів мати дитини не приходить до своєї дочки, не турбується дитиною.

Відповідно до листа КНП «Другий черкаський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 11.02.2025 малолітня ОСОБА_4 має укладену декларацію з лікарем-педіатром, яку уклала мати дитини ОСОБА_3 . Дитину на огляду до лікаря-педіатра з січня 2024 року батьки супроводжували удвох, а після виповнення дитині одного року у липні 2024 року у лікувальний заклад звертається лише батько дитини, мати станом дитини не цікавиться.

Відповідно до довідки від 14.04.2025, виданої директором комерції та головним бухгалтером ТОВ «Єдрон», ОСОБА_1 працює у вказаному Товаристві з 03.03.2025 і його дохід за березень 2025 року склав 38140 грн.

2.2. З висновку, затвердженого рішенням виконавчого комітету Сагунівської сільської ради від 15.01.2025 № 10, вбачається, що орган опіки вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 щодо її доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .В обґрунтування висновку вказано, що мати на засідання комісії з питань захисту прав дитини не з`явилася та не проявляє зацікавленості у житті доньки.

3. Релевантні джерела права

3.1. У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

3.2. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України), мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

За положенням частини шостої статі 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до пунктів 16, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Ухвалюючи таке рішення, суд має право вирішити питання про відібрання дитини у відповідача і передачу органам опіки та піклування (якщо цього потребують її інтереси), але не повинен визначати при цьому конкретний заклад.

3.3. У постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року по справі № 466/9380/17 вказано, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

3.5. У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 204/2097/22 зроблено висновок про те, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

3.6. Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. На думку суду, позбавлення батьківських прав, як вірно вказано у вищезазначеній постанові Пленуму Верховного Суду України та постановах Верховного Суду, є крайнім заходом, який застосовується у виняткових випадках та виключно тоді, коли невиконання батьківських обов`язків зумовлено винною, усвідомленою поведінкою одного з батьків, що негативно впливає на фізичний, духовний, психологічний розвиток дитини як складові її виховання.

Зі змісту вищенаведених письмових доказів, а також зі змісту пояснень позивача та показань свідків вбачається, що відповідачка з квітня 2024 року не бере участі у процесі виховання дитини, зокрема, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не спілкується з дитиною, не надає коштів на утримання доньки, тобто ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Разом з тим, суд враховує наступні обставини:

- з липня 2023 року по квітень 2024 року відповідачка проживала з дитиною та брала участь у її вихованні, що свідчить про наявність у відповідачки в минулому волі до участі у процесі виховання дитини;

- станом на час розгляду цієї справи дитині ще не виповнилося навіть двох років, а з часу припинення відповідачкою участі у вихованні дитини пройшов лише один рік, що свідчить про можливість відповідачки повернутися до процесу виховання дитини без значної шкоди для психологічного чи емоційного розвитку дитини;

- відповідачка згідно з показаннями свідка та поясненнями позивача не зловживає алкогольними напоями, відсутні відомості про її аморальний чи антисоціальний спосіб життя.

Суд також враховує, що в якості мети подання позову про позбавлення батьківських прав позивач та його представниця визначили необхідність майбутнього влаштування дитини до навчального закладу без згоди відповідачки та необхідність позбавлення відповідачки щомісячних виплат у зв`язку із народженням дитини. З цього приводу суд зазначає, що згідно з п. 8 Положення про заклад дошкільної освіти, затвердженого постановою КМУ від 12 березня 2003 р. № 305, заява про зарахування дитини до дошкільного навчального закладу подається особисто одним із батьків або іншим законним представником дитини, тобто згода другого з батьків не є необхідною для подання такої заяви. Щомісячні виплати відповідачці у зв`язку із народженням дитини складають 800 грн. на місяць та є незначними порівняно з доходом позивача в розмірі більше 38000 грн. на місяць.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням відомостей про особу матері дитини та віку дитини, а також з урахуванням мети подання позову про позбавлення батьківських прав, у якнайкращих інтересах дитини буде надання матері можливості зберегти зв`язки із дитиною, оскільки мати не є явно неблагополучною, не створювала небезпечного чи нестійкого середовища під час участі у вихованні дитини або після припинення участі у вихованні дитини.

З вищенаведених підстав суд також не погоджується з висновком органу опіки та піклування в частині відповідності інтересам дитини позбавлення батьківських прав її матері. На думку суду, на даний час інтересам дитини не відповідає позбавлення батьківських прав її матері.

4.2. В підсумку суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідачку про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на орган опіки та піклування за місцем проживання дитини контроль за виконанням відповідачкою батьківських обов`язків.

При цьому суд, з метою додержання принципу юридичної визначеності, який є складовою принципу верховенства права, вважає за необхідне визначити конкретну тривалість відповідного контролю з боку органу опіки та піклування, а також окреслити для відповідачки конкретний обсяг дій, який може свідчити про зміну нею ставлення до виховання дитини.

5. Розподіл судових витрат та інші процесуальні питання

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією від 07.02.2025 про сплату судового збору у сумі 1211 грн. 20 коп. Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, суд не вважає за можливе стягувати з відповідачки на користь позивача вказану суму судових витрат.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.

Попередити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 )про необхідність зміни ставлення до виховання малолітньої доньки ОСОБА_4 , а саме про необхідність приділення регулярної уваги піклуванню про фізичний і духовний розвиток дитини, її дошкільне навчання, підготовку до самостійного життя шляхом здійснення наступних дій:

- систематичного відвідування дитини за місцем проживання батька;

- систематичного спілкування з дитиною;

- участі в матеріальному забезпеченні дитини їжею, одягом, іграшками тощо.

Покласти на Сагунівську сільську раду як орган опіки та піклування контроль за виконанням батьківських обов`язків ОСОБА_3 протягом одного року з дня набрання цим рішенням законної сили.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що у разі повторного допущення нею ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, орган опіки та піклування матиме право повторно звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем або третьою особою шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 15 квітня 2025 року.

Суддя Д. Б. Баронін