Рішення

від 03.01.2008 по справі 10/5417

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/5417

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И    

         "03" січня 2008 р.                                                             Справа №  10/5417

Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В.,  при секретарі судового засідання Рикуновій Л.М., за участю представників сторін:

позивача – Бабій В.І. –за довіреністю,

                    Гринюк А.М. –за довіреністю,

                    Майдак В.Б. –за довіреністю,

відповідача –Мінюкова П.В. –за посадою,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  матеріали справи за позовом Комунального підприємства "Уманьводоканал"        

до   Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку-1     

про  стягнення  16440,94 грн., -

ВСТАНОВИВ:

          Подано позов про стягнення 16440,94 грн. заборгованості  за надані комунальні послуги у вигляді водопостачання та водовідведення.

          Представники позивача позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.  

Відповідач, проти позову заперечив, мотивуючи  це тим, що сторони не досягли згоди на укладення договору про водопостачання за період  до 12.01.2006 року, неврахуванням позивачем при обчисленні суми боргу показників поквартальних приладів обліку (лічильників), води, встановлених в окремих квартирах відповідача, а також тим, що відносно частини заявленого до стягнення боргу, в сумі 2781,48 грн. позивач пропустив встановлений строк позовної давності.

За поданими відповідачем суду розрахунками, відповідач переплатив позивачеві за надані послуги з водопостачання 11247,12 грн., а згідно з доповненнями  до відзиву на позов –7330,80 грн.

На підставі цього відповідач просить суд зарахувати суму 11247,12 грн. в рахунок оплати за подальше надання послуг з водопостачання, визнати суму 7330,80 грн. як переплату.

Крім того відповідач просить суд признати дійсними для обліку води квартирні лічильники в одинадцяти квартирах.

Спори про зарахування переплачених сум в рахунок оплати майбутніх платежів, про визнання сум переплати, про признання водолічильників  дійсними для обліку води не підвідомчі господарським судам.

Згідно з ст.ст. 12, 22 ГПК України спір розглянуто судом по суті позовних вимог позивача та заперечень проти них відповідача.

            У засіданні суду оголошувалася перерва.          

         Встановивши на підставі поданих суду доказів обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з таких мотивів.

       Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Спір виник з неналежного виконання відповідачем зобов'язань  перед позивачем по оплаті наданих послуг з водопостачання.

           Порядок здійснення правовідносин з водопостачання  встановлений Законом України „Про питну воду та питне водопостачання” від 10.01.2002 р. №2918-Ш (у подальшому тексті рішення - „Закону”, „Законом”), Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспом України від 01.07.1994 р. №65 (у подальшому тексті „Правила 1”), Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання  послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2005 р. №630 (у подальшому тексті „Правила 2”).

За характером діяльності , згідно з ст. 1 Закону, позивач є підприємством питного водопостачання, а відповідач –споживачем питної води. Згідно з ст. 19 Закону послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з :

підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням;

підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення;

об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів;

власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Письмовий договір №2001на постачання води сторони уклали 12.01.2006 року.

Однак послуги з водопостачання позивач фактично надавав, а відповідач отримував і в попередніх 2004, 2005 роках. Це підтверджено поданими суду матеріалами та не заперечується відповідачем.

Згідно з ст.ст. 19-23 Закону послуги з водопостачання є платними.

Для встановлення розміру оплати послуг з водопостачання  необхідний належний облік якості і кількості поставленої води.

Згідно з ст. 41 Закону облік у сфері питного водопостачання здійснюється підприємствами питного водопостачання і споживачами за допомогою технічних засобів, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки. У разі відсутності таких технічних засобів облік питної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами.

За весь період користування відповідачем послуг з водовідведення, до порушення судом провадження у цій справі, відповідач не мав технічних засобів  обліку водопостачання. Тому позивачем  визначення вартості наданих відповідачеві послуг здійснено розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами.

Відсутність письмового договору сторін на водопостачання до 12.01.2006 р. не звільняє відповідача  від оплати позивачеві послуг з водопостачання за установленими нормами. Пунктом 4 договору №2001 на подачу води, укладеного сторонами 12.01.2006 р. розрахунки за воду, використану абонентом, та стоки здійснюються згідно з главою 12 Правил  користування  системами  комунального водопостачання  та водовідведення  в містах і селищах України  та чинним законодавством України і затвердженими  міськвиконкомом тарифами.

Оскільки вказані в цьому пункті договору  Правила 1 не містять глав, за суттю умов, викладених у п. 4 вказаного договору сторін суд  вважає, що посилання сторонами мало бути  зроблено на пункт 12 а не на главу 12 Правил 1. Такої глави в Правилах 1 не існує.

Вказаним пунктом Правил 1 встановлений порядок щомісячної оплати абонентами (споживачами води) послуг з водопостачання на підставі  наданих водоканалом (підприємством  питного водопостачання) рахунків на оплату цих послуг.

Згідно з п.п. 12.13 Правил  1 рахунки за воду і за скидання стічних вод до каналізації виписуються водоканалом основному абоненту. Якщо субабонент має особовий рахунок, то він розраховується за воду і скидання стічних вод з Водоканалом. Розподіл суми рахунку поміж мешканцями або субабонентами, на яких не відкрито окремих особових рахунків, здійснюється абонентом за показники водолічильників. У випадках, коли водолічильники відсутні, розрахунки проводяться за нормами водоспоживання.

Згідно з п.п. 12.11, 12.12 Правил 1 претензії до водоканалу за неправильне виписування рахунків або інших платіжних документів (обчислення суми, тарифікація тощо) пред'являються підприємствами у порядку, встановленому Арбітражно-процесуальним кодексом України, а спори між абонентами - громадянами та Водоканалом вирішуються у судовому порядку.

При встановленні правильності претензій надлишки сум, одержаних Водоканалом, повертаються підприємству або за його бажанням зараховуються у наступні платежі за воду.

Доказів надсилання претензій позивачу у зв'язку  з неправильним виписуванням рахунків або інших платіжних документів (обчислення суми тарифікації тощо) відповідач суду не надав.

Правилами 2, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову, також встановлено, що  послуги з водопостачання надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору  про надання послуг (п. 8  Правил 2).

Цими Правилами також не передбачено укладення договорів на надання послуг з централізованого водопостачання  з кожним квартиронаймачем багагатоквартирного будинку.

Згідно з ст. 19 Закону надання послуг з питного водопостачання здійснюється підприємствами питного водопостачання на підставі договорів, укладених, зокрема, з об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, яким є відповідач, а не з кожним квартиронаймачем таких будинків. Правила 2 не містять положень на звільнення  споживачів води від необхідності  встановлення  будинкових засобів обліку води у багагатоквартирному  будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку (лічильниками води).

Відповідачем також не подано доказів прийняття у встановленому  порядку в експлуатацію на абонентський облік засобів обліку води, як це передбачено п. 9 Правил 2.

За викладених обставин висновки та доводи відповідача про необхідність врахування показів приладів обліку води в окремих, одинадцяти квартирах багагатоквартирного будинку є такими, що не  відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам справи.

Тому вказані висновки та доводи відповідача, подані ним розрахунки вартості поставленої йому води, не можуть бути враховані судом  при прийнятті рішення по цьому спору.

Однак, згідно з позовною заявою, поданим до неї розрахунком, частина заявленого до стягнення боргу в сумі 2781,48 грн. виникла за період до  вересня 2004 року.

Детального розрахунку цієї частини боргу позивачем суду не подано.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність для звернення до суду з вимогами про захист цивільного права встановлена тривалістю у три роки.

Підстави для застосування іншої позовної давності за вимогами позивача у цьому спорі відсутні.

Позовна давність для звернення позивача до суду з позовом про стягнення частини боргу , в сумі 2781,48 грн. сплинула до подачі позову до суду.

Згідно з п. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Згідно з п. 4 статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідач подав суду заяву про застосування позовної давності.

Поважних причин пропущення  позовної давності позивач суду не повідомив.

За таких обставин суд  має відмовити позивачеві у позові частково, в частині стягнення 2781,48 грн. за спливом позовної давності.

Заперечуючи проти позову відповідач також посилався на неправомірні дії позивача при укладенні договорів на водопостачання, при прийнятті в експлуатацію приладів обліку води, як на обставини та факти, які спростовують позовні вимоги.

Доводи відповідача в цій частині не можуть бути прийняті до уваги судом при прийнятті цього рішення, оскільки вони не є предметом цього спору.

Згідно з ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.

Тому відповідач має право звернутись з відповідним позовом  до господарського суду.      

За викладених обставин позов підлягає задоволенню частково, в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 13659,46 грн.

Спір виник з вини відповідача тому, згідно з ст. 49 ГПК України  судові витрати покладаються судом на нього.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85  ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягти з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку-1, Черкаська область, м. Умань, вул. Шевченка, 18а, код 22800511,  на користь комунального підприємства "Уманьводоканал", Черкаська область, м. Умань, вул. Залізняка, 16, код 03357174,  13659,46 грн. боргу, 164,41 грн. відшкодування сплаченого державного мита,  118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

У решті позову відмовити.

Суддя                                                                                          В.В. Шумко