ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2025 р. Справа № 440/13529/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2025, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 20.01.25 по справі № 440/13529/24
за позовом ОСОБА_1
до 3 територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до 3 територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - липень 2015 року, а за період з 28.02.2018 по 31.12.2021 - виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - березень 2018 року;
- зобов`язати 3 ТВУЗ здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2021 з урахуванням базового місяця січень 2008 року відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (зі змінами та доповненнями) та постанови КМ від 17.07.2003 №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" (зі змінами та доповненнями) за вирахуванням виплачених сум.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 позов ОСОБА_1 у справі №440/13529/24 залишено без задоволення.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації. На момент виникнення спірних правовідносин посадові оклади військовослужбовців встановлювались відповідно до постанови Кабміну Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 №1294, яка набрала чинності з 01.01.2008. З набранням чинності Постановою №1294 з 01.01.2008 відбулось підвищення посадових окладів військовослужбовців. Тому, з урахуванням пункту 5 Порядку №1078, січень 2008 року є базовим для обчислення індексації грошового забезпечення позивача. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів військовослужбовців. Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців з 01 березня 2018 року. У період з 01 січня 2008 року по 01 березня 2018 року розміри посадових окладів військовослужбовців не змінювались. З набранням чинності Постанови №704, відбулось збільшення посадових окладів військовослужбовців, яке, відповідно, призвело до зміни базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення позивача. Отже, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 31.12.2021 є січень 2008 року.
Відповідач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, у тому числі її територіальні органи та територіальні підрозділи, не входять до складу Збройних Сил України та жодним чином не мають відношення до них, тому нормативно-правові акти, які поширюють свою дію на Збройні Сили України, зокрема накази Міністерства оборони України не поширюють свою дію на Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України. Вказує, що дія Постанови №1294 стала поширюватися на Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України після набрання (з 01.09.2011) законної сили Постанови №917, а отже, дія її норм не могла регулювати та поширюватися на спірні правовідносини між позивачем та відповідачем з 2008 року. Стверджує, що з 28.02.2018 посадові оклади військовослужбовців органів Держспецзв`язку не збільшувалися, а лишилися на тому ж рівні, що був визначений Постановою №1588 (станом на 01.01.2007). Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу у складі 3 ТВУЗ. Відповідно до витягу з наказу начальника 3 ТВУЗ від 09.12.2021 №85-ОС "Про особовий склад" звільнено із служби за підпунктом "а" пункту 2 (у зв`язку з закінченням строку контракту) частини п`ятої статті 26 Закону та пунктом 173 Положення у запас Збройних Сил України майора ОСОБА_1 , заступника начальника Першої групи вузлів зв`язку, припинено контракт та виключено його зі списків особового складу з урахуванням часу на здачу справ і посади 31.12.2021.
Позивач через свого представника 19.10.2024 звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2021 із зазначенням базових місяців.
Листом від 28.10.2024 відповідач зазначив, що період з 01.01.2016 по 31.12.2021 ОСОБА_1 нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення із дотриманням вимог Порядку №1078 своєчасно та в повному обсязі. До вказаного листа додано довідку про розмір нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, висновок про обчислення вислуги років для виплати процентної надбавки за вислугу років.
З довідки про розмір нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2021 вбачається, що ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 нараховувалась і виплачувалась індексація грошового забезпечення із застосуванням базового місяця - липень 2015 року - збільшення постійної надбавки за вислугу років зі збільшенням грошового доходу. У подальшому нарахування індексації проводилося з урахуванням фіксованої індексації в сумі 799,86 грн; 2018 - базовий місяць березень 2018 року.
Не погоджуючись із правомірністю визначення базових місяців при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2021, позивач звернувся до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з підстав їх необгрунтованості.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII, Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року №2017-III, Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII, Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Статтею 17 Конституції України гарантовано, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
За змістом частини третьої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно з положеннями статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" №2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
За визначенням частини другої статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" №2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Частинами першою-четвертою та шостою статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII визначено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів.
Індексація виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших видів соціальної допомоги проводиться відповідно за рахунок фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також за рахунок коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Пунктом 1-1 Порядку №1078 передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з абзацом 2 пункту 4 Порядку №1078 оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Наведені норми у сукупності свідчать про те, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Пунктами 2, 6 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців. Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, зокрема, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01.12.2015).
Аналізуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів дійшла до висновку, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому, відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Положеннями Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII та Порядку №1078 чітко визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 825/874/17.
При цьому, суд враховує, що статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог діючих нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
В подальшому ст.4 Закону №1283-ХІІ (в редакції станом на 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Стосовно позовних вимог про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосування базового місяця січень 2008 року, колегія суддів зазначає наступне.
Визначальним критерієм для визначення "базового місяця" проведення нарахування індексації грошового забезпечення є встановлення, в якому місяці відбулося підвищення тарифних ставок (окладів).
Так, у відповідності до вимог Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" 15 листопада 2006 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 1588 "Про грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу та умови оплати праці працівників Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації".
Дана постанова набрала чинності з 01.01.2007.
Відповідно до пункту 1 вказаної Постанови установлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації складається з грошового утримання та додаткових видів грошового забезпечення і визначається залежно від посади, спеціального звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.
До грошового утримання належать посадовий оклад та оклад за спеціальним званням, до додаткових видів грошового забезпечення - надбавки до грошового утримання і посадового окладу, доплати, одноразова та щомісячна винагорода, матеріальна і грошова допомога та премія.
Пунктом 2 вказаної постанови затверджено схеми посадових окладів та окладів за спеціальними званнями осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації згідно з додатками 1-3.
Отже, посадовий оклад для осіб, які проходили службу в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації починаючи з 01.01.2007 визначений Постановою №1588.
Колегією суддів з копії витягу з наказу начальника 3 територіального Одеського вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 09.12.2021 №85-ос встановлено, що позивач проходив службу на посаді заступника начальника Першої групи вузлів зв`язку.
07 листопада 2007 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Дана постанова набрала чинності з 01.01.2008.
У відповідності до пункту 1 даної постанови вона визначала, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 2 Постанови № 1294 (в редакції станом на 01.01.2008) закріплено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв`язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним департаментом з питань виконання покарань.
Вказаною Постановою затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців та курсантів навчальних закладів у розмірах згідно з додатками до неї, серед яких відсутні схеми посадових окладів рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.
Таким чином, станом на 01.01.2008 Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України була відсутня в переліку органів, які здійснюють виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, в порядку визначеному Постановою №1294, та відповідно схеми посадових окладів працівників даної установи не були затверджені вказаною постановою.
Отже, відсутні підстави для застосування січня 2008 року як базового місяця, для обрахунку індексації грошового забезпечення, оскільки з січня 2008 року розмір посадового окладу позивача не підвищувався.
Разом з тим, 31 серпня 2011 року прийнято постанову Кабінетом Міністрів України №917, яка набрала чинності з 01.09.2011.
Вказаною постановою визнано такою, що втратила чинність Постанова №1588 та дію Постанови № 1294 було поширено на військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.
У зв`язку з цим постанову № 1294 доповнено, зокрема, додатками № 30-33, якими, в тому числі, визначалась Схема посадових окладів осіб середнього і старшого начальницького складу Адміністрації та регіональних органів Держспецзв`язку за основними типовими посадами.
Таким чином, розмір посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації в період з 01.01.2007 по 31.08.2011 визначався саме Постановою №1588, а з 01.09.2011 - Постановою № 1294.
Враховуючи те, що Постанова № 1294, яка набула чинності 01.01.2008, не розповсюджувалась на осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а тому за посадою, яку займав позивач не відбулися зміни в грошовому забезпечення з 01.01.2008, у зв`язку із запровадження Постановою №1294 нових посадових окладів.
З наведеного у сукупності вбачається помилковість доводів позивача відносно застосування постанови № 1294 для цілей визначення січня 2008 як базового місяця для проведення індексації, оскільки, як вже зазначалося, дію постанови № 1294 поширено на військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України лише з прийняттям постанови КМ України від 31 серпня 2011 № 917, яка набрала чинності з 01.09.2011.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо правомірності дій відповідача під час виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 без застосування на підставі Постанови № 1294 січня 2008 як "базового" місяця.
Колегія суддів зазначає, що питання визначення будь-якого іншого базового місяця, окрім як січня 2008 року, не є предметом спору в межах розгляду даної справи.
Між тим, позивачу індексація грошового забезпечення у період з січня 2016 року по лютий 2018 року (включно) нараховувалась та виплачувалась, що підтверджується довідкою про розмір нарахованої та виплаченої індексації від 27.11.2024 (а.с. 31).
Отже, суд правомірно відмовив в позові за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року, оскільки розмір посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації станом на 01.01.2008 не змінювався.
Стосовно позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2021 з урахуванням обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, колегія суддів зазначає наступне.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затвердив схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, у зв`язку з чим наступним місяцем підвищення грошових доходів для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення позивачу за період з грудня 2018 року по грудень 2021 року включно із застосуванням базового місяця - березень 2018 року.
Індексація грошового забезпечення за березень 2018 року позивачу не виплачувалася, оскільки березень 2018 року є місяцем підвищення грошових доходів, тому за цей місяць індексація грошового забезпечення не нараховується та не виплачується в силу Закону.
При цьому, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року - 100,8%, в травні 2018 року - 100,0%, в червні - 100,0%, в липні - 99,3%, в серпні - 100,0%, в вересні - 101,9%, в жовтні - 101,7%.
Керуючись абзацами 1 - 2 пункту 5 Порядку №1078, у березні 2018 року позивачу індексація не нараховувалася у зв`язку з підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), при цьому обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення грошових доходів населення, тобто з квітня 2018 року.
Таким чином, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% було перевищено (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% = 103,7: 100 = 3,7 де 3,7 коефіцієнт індексації). При цьому, оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року у розмірі 71,08 грн.
Як свідчать наявні матеріали справи, індексація грошового забезпечення позивача здійснювалася щомісячно починаючи з грудня 2018 року по грудень 2021 року, що підтверджується довідкою про розмір нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 31.12.2021 (а.с. 16-18).
Відповідачем правомірно застосовано в якості місяця підвищення грошових доходів березень 2018 року при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по грудень 2021 року, оскільки Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 від 30.08.2017, що набрала чинності 01.03.2018, якою було підвищено посадові оклади.
Відтак, нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по грудень 2021 року з урахуванням місяця підвищення грошових доходів - березень 2018 року здійснено відповідачем у повній відповідності до вимог Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Позивачем не доведено факту порушення відповідачем вимог пунктів 4, 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, в частині незастосування січня 2008 року як базового при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача за період з березня 2018 року по грудень 2021 року включно, з огляду на що, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність обгрунтованих підстав для задоволення позову в цій частині вимог.
Колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 по справі № 440/13529/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді В.Б. Русанова І.М. Ральченко
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2025 |
Оприлюднено | 17.04.2025 |
Номер документу | 126626704 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Бегунц А.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні