Постанова від 13.02.2025 по справі 160/3493/24

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 лютого 2025 року справа 160/3493/24

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

при секретарі Личкатій Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 (суддя Неклеса О.М.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» звернулось 07.02.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, в якому просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення:

- №0000240402 від 15.01.2025 про зменшення від`ємного значення податку на додану вартість на 27350гр;

- №0000250402 від 15.01.2025 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість основний платіж 199 610гр, штрафні санкції 49902гр50к, всього 249 512гр50к.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 позов задоволений. Суд погодився з доводами позивача про реальність господарських операцій з ТОВ «Вольтажком», ТОВ «Інтекс інвест», ТОВ «Лукіївка агро», СФГ «Надія» оскільки надані належні первинні документи, які свідчать про фактичне виконання зобов`язань і подальше використання позивачем отриманих від цих контрагентів товарів, робіт, послуг у власній господарській діяльності, що призвело до зміни активів підприємства.

В апеляційній скарзі Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Наполягають на тому, що господарські операції з ТОВ «Вольтажком», ТОВ «Інтекс інвест», ТОВ «Лукіївка агро», СФГ «Надія» не підтверджуються по ланцюгу постачання товарів, робіт, послуг.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Основними видами діяльності ТОВ «Агропроінвест 08» є виробництво олії та тваринних жирів, готових кормів для тварин, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, вантажний автомобільний транспорт, складське господарство. Для здійснення господарської діяльності підприємство має у власності необхідні виробничі потужності.

Згідно акту №1196/32-00-04-04-02-06-35834331 від 18.12.2023 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агропроінвест 08», проведеної Східним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, встановлена нереальність господарських операцій з ТОВ «Вольтажком», ТОВ «Інтекс інвест», ТОВ «Лукіївка агро», СФГ «Надія». Операції з цими контрагентами не підтверджені рухом товару по усьому ланцюгу постачання, контрагенти позивача не мали матеріально-технічної бази, транспорту, персоналу необхідного для здійснення господарських операцій. Як наслідок, завищено від`ємне значення податку на додану вартість на 27350гр та завищений податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 199 610гр.

Східним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000240402 від 15.01.2025 про зменшення від`ємного значення податку на додану вартість на 27350гр;

- №0000250402 від 15.01.2025 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість основний платіж 199 610гр, штрафні санкції 49902гр50к, всього 249 512гр50к.

Колегія суддів погоджується з висновком окружного суду що в охопленому перевіркою звітному періоді внаслідок укладених договорів на постачання товарів та послуг позивач, серед іншого, мав фінансово-господарські відносини із ТОВ «Вольтажком», ТОВ «Інтекс інвест», ТОВ «Лукіївка агро», СФГ «Надія» та господарські зобов`язання за укладеними позивачем із цими контрагентами договорами виконані в повному обсязі, а саме контрагентами позивача у визначені умовами договору та специфікацій, які є невід`ємною частиною договору, строки поставлено товар/послугу відповідної кількості та якості, а позивачем у повному обсязі сплачена вартість цього товару у безготівковій формі згідно наданих платіжних доручень та у подальшому отриманий від цих контрагентів товар використано у власній господарській діяльності, яка полягає у виробництві олії та тваринних жирів. При цьому контрагенти позивача під час укладання договорів із позивачем та під час виконання сторонами своїх зобов`язань за цими правочинами були у встановлений чинним законодавством спосіб зареєстровані у якості юридичних осіб та платників податків. ТОВ «Агропроінвест 08» надані усі первинні документи за вищезазначеним господарським зобов`язанням, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які є належними первинними документами, засвідчують факт виконання господарських операцій, свідчать про рух активів та зміну результатів фінансово-господарської діяльності учасників.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що з огляду на складений податковою службою акт перевірки, викладені обставини щодо порушень позивачем податкового законодавства зроблені лише на підставі аналізу зібраної податкової інформації щодо контрагентів ТОВ «Агропроінвест 08» та їх контрагентів по ланцюгу постачання. Але така інформація не є підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а підприємство не може автоматично бути визнано правопорушником лише на тій підставі, що його контрагентів по усьому ланцюгу постачання товару не вдалось перевірити, або ними були допущені певні порушення через отримання податковим органом податкової інформації. Наявність такої інформації не звільняє податковий орган від виконання покладеного на нього обов`язку щодо самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону, і зібрана податкова інформація щодо контрагента певного суб`єкта господарювання, у даному випадку позивача у справі, не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

Жодним нормативно-правовим актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язання іншої юридичної особи, яка є його контрагентом у тих чи інших господарських зобов`язаннях, при цьому це стосується і податкових зобов`язань, оскільки відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому при придбанні товару, отриманні послуги покупець зобов`язаний сплатити вартість товару, послуги продавцю, до складу якої входить податок на додану вартість, а продавець зобов`язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету. В разі невиконання продавцем товару, послуги цього обов`язку саме на нього покладається відповідальність. На покупця товару, послуги, який є платником податку, нормами чинного законодавства не покладено обов`язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками в ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення ними господарської діяльності та сплати податків, зборів. Несплата продавцем товару, послуги податку на додану вартість до бюджету в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем товару, послуги.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування, податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Сукупний аналіз наведених норм дає можливість зробити висновок про те, що будь-які документи, в тому числі договори, накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, такі документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством, тому для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом господарської діяльності позивача, колегія суддів погоджується з висновком окружного суду що в результаті господарських операцій з позивача з ТОВ «Вольтажком», ТОВ «Інтекс інвест», ТОВ «Лукіївка агро», СФГ «Надія», відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань, у власному капіталі оскільки у даному випадку для позивача у справі визначальним є саме факт отримання від цих контрагентів товарів та подальше їх використання у власній господарській діяльності, що знайшло своє підтвердження під час розгляду справи, а ці обставини у свою чергу свідчать про наявність в таких діях суб`єкта господарювання ділової мети одержання економічного ефекту у результаті господарської діяльності, і при цьому позивач не зобов`язаний та не має об`єктивної можливості відслідковувати дотримання контрагентами вимог чинного законодавства України.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вищенаведена правова позиція стосовно розв`язання спірних правовідносин, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який під час розгляду справи «Булвес проти Болгарії» зазначив, що платник податку не повинен нести наслідки невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, та сплачувати пеню, оскільки такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з окружним судом, що податковим органом зроблений безпідставний висновок про нереальність господарських операцій з контрагентами ТОВ «Вольтажком», ТОВ «Інтекс інвест», ТОВ «Лукіївка агро», СФГ «Надія», що призвело до завищення податку на додану вартість на 199 610гр та завищення від`ємного значення податку на додану вартість на 27350гр. З урахуванням положень статей 44, 135, 137, 138, 139, 198, 200, 201 Податкового Кодексу України, колегія суддів вважає, що ТОВ «Агропроінвест 08» у справі мав усі визначені чинним законодавством підстави для формування податкового кредиту та витрат з урахуванням сум, які ним були сплачені протягом перевіряємого періоду у вартості отриманого від ТОВ «Вольтажком», ТОВ «Інтекс інвест», ТОВ «Лукіївка агро», СФГ «Надія» товарів, робіт, послуг, оскільки у позивача наявні необхідні первинні документи, які засвідчують наявність певних юридичних фактів за результатами господарської діяльності. Висновок податкового органу про заниження податку на додану вартість та необхідність зменшення від`ємного значення податку на додану вартість по операціям з вищезазначеними контрагентами є безпідставним.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241 244, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 без змін.

Постанова набирає законної сили з 13.02.2025 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.

Головуючий суддяА.В. Суховаров

суддіО.В. Головко

суддіТ.І. Ясенова