Постанова від 15.04.2025 по справі 400/4936/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/4936/24

Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.,

повний текст судового рішення

складено 07.08.2024, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.,

суддів: Шляхтицького О.І., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «АГРО-ДІЛО», Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 у справі №400/4936/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «АГРО-ДІЛО» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.02.2024 №171914290704

У С Т А Н О В И В :

27.05.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «АГРО-ДІЛО» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області №171914290704 від 16.02.2024 щодо зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (податкового кредиту) на суму 259200 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що жодних порушень податкового законодавства під час декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2023 року товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «АГРО-ДІЛО» не допущено. Як стверджує платник податку, надані ГУ Держпродспоживслужби у Миколаївській області відомості (лист від 02.01.2024 №14.3.4-2-09/15-24) щодо норм висіву озимої пшениці носять виключно інформативний та рекомендаційний характер. Також, на думку суб`єкта господарювання, працівників податкового органу не наділено повноваженнями щодо оцінки достатності та визначення фактичних норм висіву сільськогосподарських культур. У досліджуваній ситуації податковим органом не доведено понаднормового висіву ТОВ «АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «АГРО-ДІЛО» озимої пшениці на 1 га. Позивач зазначає, що посів озимої пшениці ним здійснено у межах передбачених норм. Крім того, платник податку уважає, що ним не було занижено базу оподаткування з господарської операції щодо надання послуг перевезення сільськогосподарської техніки. Витрати, які пов`язані з перевезенням предмета оренди покладаються на ТОВ «АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «АГРО-ДІЛО» та понесено останнім в межах господарської діяльності для посіву озимини. Також, позивач наголошує про реальність господарських операцій з ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП».

Відповідач Головне управління ДПС у Миколаївській області з позовними вимогами не погоджується з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зазначаючи про перевищення ТОВ «АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «АГРО-ДІЛО» висіву насіння озимої пшениці. Також, податковий орган вказує, що платником податку безпідставно не включено до складу податкових зобов`язань податок на додану вартість з вартості послуг перевезення сільськогосподарської техніки. Крім того, на думку суб`єкта владних повноважень, ТОВ АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «АГРО-ДІЛО» не підтверджено, що отримані від ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП» послуги адміністрування використано в межах власної господарської діяльності з метою отримання прибутку. Як зазначає податковий орган, такі господарські операції є нереальними.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 у справі №400/4936/24 позов товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА "АГРО-ДІЛО" задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 06.02.2024 №171914290704 на суму 126576грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Приймаючи таке рішення в частині задоволених позовних вимог суд першої інстанції вказав про правомірність включення до декларації за жовтень 2023 року сум ПДВ по господарській операції з ПП «Транс-Авто-Д». Також, правомірно включено до податкового кредиту за жовтень 2023 року суми ПДВ, адже інформація, що міститься в сертифікатах на насіння та науково-практичні рекомендації Миколаївського аграрного університету та кафедри агрохімії і ґрунтознавства Уманського НУС носять виключно рекомендаційний та теоретичний характер. Відповідачем не встановлено, що позивачем фактично внесено менше посівного матеріалу, ніж списано.

Приймаючи рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог окружний адміністративний суд дійшов висновку, що позивачем не доведено отримання та використання послуг, які надавалися ТОВ «ЕйДжіЕр Групп» у господарській діяльності платника податків, доцільність та вплив на розвиток фінансово-господарської діяльності підприємства, яка повинна бути спрямована на отримання прибутку.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог Головним управлінням ДПС у Миколаївській області подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на неправильне застосування окружним адміністративним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржувану частину судового акту із прийняттям у відповідній частині нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач акцентує увага на тому, що ризики із здійснення підприємницької діяльності несуть господарюючі суб`єкти. Також, податковий орган вказує про перевищення ТОВ «АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «АГРО-ДІЛО» показників висіву насіння озимої пшениці. Крім того, платником податку безпідставно не включено до складу податкових зобов`язань податок на додану вартість з вартості послуг перевезення сільськогосподарської техніки.

Не погоджуючись із рішенням окружного адміністративного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ «АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «АГРО-ДІЛО» також подано апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржувану частину судового акту із прийняттям у відповідній частині нового судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Мотивуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначає, що господарські взаємовідносини з ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП» щодо надання послуг адміністрування були реальними.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного, на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги сторін задоволенню не підлягають, з урахуванням наступного.

Зокрема, колегією суддів установлено, що 17.11.2023 ТОВ Агро-торгівельна фірма АГРО-ДІЛО подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2023 року №9312748114, відповідно до якої товариство задекларувало 9584368грн. від`ємного значення, що зараховується до складу наступних періодів, у тому числі 4056257грн. ПДВ, яке підлягає бюджетному відшкодуванню.

З матеріалів справи убачається, що в період з 21.12.2023 по 29.12.2023 фахівцями податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Агро-торгівельна фірма АГРО-ДІЛО з питань дотримання законодавства при декларуванні за жовтень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатом такої перевірки складено акт №91/14-29-07-04/36384300 від 05.01.2024, у висновку якого зазначено про завищення суми від`ємного значення з ПДВ за жовтень 2023 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 1455895грн., що є порушенням приписів п.189.1 ст.189, п. 198.1 п.198.3 абз. «г» п. 198.5 ст.198, п.200.1, абз. «в» п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України.

Не погодившись із таким висновком ТОВ Агро-торгівельна фірма АГРО-ДІЛО до податкового органу скеровано заперечення на акт перевірки.

За наслідком розгляду означенех заперечень ГУ ДПС у Миколаївській області надано відповідь від 01.02.2024, якою платника податку повідомлено про внесення змін до акту перевірки від 05.01.2024, зокрема, розділ 4 «висновки» доповнено абзацом 3 наступного змісту: «документальною позаплановою перевіркою встановлено порушення при відображенні ТОВ «АТФ «Агро-Діло» у декларації за жовтень 2023 року від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 12184730грн.».

Також, п.2 розділу 3 «висновок» акту перевірки викладено в такій редакції: « 1) п.189.1 ст.189, п. 198.1 п.198.3 абз. «г» п. 198.5 ст.198, п.200.1, абз. «в» п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення з ПДВ за жовтень 2023 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 259200грн.».

На підставі висновків акту перевірки та рішення «Про розгляд заперечень на акт перевірки» від 22.01.2024, Головним управлінням ДПС у Миколаївській області 06.02.2024 прийнято податкове повідомлення-рішення №171914290704 щодо зменшення ТОВ Агро-торгівельна фірма АГРО-ДІЛО розміру від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового кредиту) на суму 259200грн. у звітному періоді жовтень 2023 року.

Не погодившись із вищеозначеними індивідуальним актом ТОВ Агро-торгівельна фірма АГРО-ДІЛО звернулось до суду з позовною заявою про визнання його протиправним та скасування.

Здійснюючи перегляд справи в апеляційному порядку, в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів визначено Податковим кодексом України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно із підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Згідно п.189.1 ст.189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Пунктами 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків унормовано приписами статті 200 Податкового кодексу України.

Згідно із пунктами 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість, та їх використання у власній господарській діяльності.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Враховуючи вищенаведені норми права колегія суддів зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності і свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо її реальності.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між платником податку та контролюючим органом покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Однак, у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати такі доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, ураховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належним чином оформлені, та, які в сукупності з установленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Недоведеність вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування і відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Так, апеляційним адміністративним судом з`ясовано, що в межах перевіряємого періоду ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» придбано у ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП» насіння пшениці озимої (договори поставки №01/03/23 від 01.03.2023, №01/08/23-10ПМ від 01.08.2023).

Як установлено податковим органом, відповідно сертифікатів, виданих ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» товаровиробникам, що засвідчують посівні/сортові/ якості насіння пшениці озимої, ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» застосовувало для сівби насіння пшениці озимої, яке відповідає ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості».

До перевірки надано акти витрат насіння і садивного матеріалу на озиму пшеницю, наказ ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» від 01.07.2023 №02/07-ДЗ «Щодо встановлення норм внесення добрив та ЗЗР», відповідно до якого на підприємстві встановлено норму внесення насіння озимої пшениці в кількості 300 кг на 1 гектар, наказ ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» від 30.09.2023 №01/09-ДЗ «Про внесення змін та доповнень до наказу №02/07-ДЗ від 01.07.2023 «Щодо встановлення норм внесення добрив та ЗЗР», відповідно до якого на підприємстві встановлено норму внесення насіння озимої пшениці в кількості 370 кг на 1 гектар.

Колегією суддів установлено, що 28.12.2023 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області на адресу Головного управління Держпродслужби у Миколаївській області скеровано запит №12211/5/14-29-07-04-02 про надання інформації щодо рекомендованих норм висіву в південних регіонах України озимої пшениці та озимого ріпаку залежно від умов посіву (при сприятливих умовах, при середніх умовах, при несприятливих умовах висіву).

02.01.2024 від Головного управління Держпродслужби у Миколаївській області надійшла відповідь, у якій наведено рекомендовані норми висіву в південних регіонах України озимої пшениці та озимого ріпаку залежно від умов посіву: при сприятливих умовах, при середніх умовах, при несприятливих умовах.

Врахувавши такі норми фахівці контролюючого органу дійшли, що ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» здійснено списання насіння озимої пшениці (кілограм на 1 гектар), яке значно перевищує показники, зазначені в сертифікатах.

Водночас, колегія суддів зазначає, що наведені в сертифікатах відомості носять виключно рекомендаційний та теоретичний характер.

Відомості, на які посилається відповідач, не відповідають критерію юридичної значимості та не є допустимими та достовірними доказами у розумінні процесуального Закону. У супереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України суб`єктом владних повноважень не доведено та не надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів допущення позивачем порушень вимог чинного податкового законодавства.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що позивачем фактично внесено менше посівного матеріалу, ніж списано, а тому безпідставними є сумніви податкового органу щодо надлишкового використання ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» посівного матеріалу під час висіву озимої пшениці.

Також, апеляційним адміністративним судом з`ясовано, що між ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» (Суборендар) та ТОВ «ЄМЕЛЬЧИНЕ АГРОКОМ» (Орендар) договір суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем №13.09-23-1 від 13.09.2023, за умовами якого Орендар зобов`язується передати Суборендареві в тимчасове платне володіння та користування трактор колісний та сівалку, а також зобов`язується забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію, а Суборендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування вказану сільськогосподарську техніку під керуванням екіпажу Орендаря і сплачувати орендну плату.

У матеріалах справи наявний акт приймання-передачі техніки від 13.09.2023 №13.09-23-1, який складено в с. Партизанське, Миколаївського району, Миколаївської області.

Також, у матеріалах справи міститься акт здачі-приймання виконаних робіт з ПП «Транс-Авто-Д» №5048 від 25.09.2023 на перевезення вантажу - трактору та сівалки з с.Семенівка Чернігівської області до с.Партизанське Первомайської громади Миколаївського району Миколаївської області.

У зв`язку з виконанням договірних зобов`язань, ПП «Транс-Авто-Д» виписано на адресу ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» податкову накладну №5048 від 25.09.2023 на суму 130000 грн, в т.ч. ПДВ на суму 21666грн. 67коп, яку позивачем включено до декларації з ПДВ за жовтень 2023 року.

На думку податкового органу, жодної потреби в переміщенні сільськогосподарської техніки не було, адже вона знаходилась у с.Партизанське Первомайської громади Миколаївського району Миколаївської області.

Такого висновку відповідач дійшов виходячи із того, що договір суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем №13.09-23-1 від 13.09.2023 укладено в с.Партизанське.

Натомість, колегія суддів уважає такий висновок суб`єкта владних повноважень необґрунтованим, т.я. жодних доказів на підтвердження означеного відповідачем до матеріалів справи не додано.

На противагу наведеного позивачем до матеріалів справи додано договір про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів від 11.11.2022 №36384300, товарно-транспортну накладну від 21.09.2023 №948330, акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 25.09.2023 №5048.

В контексті досліджуваного питання слід відмітити, що підписання правочину в с.Партизанське жодним чином не свідчить про те, що сільськогосподарська техніка перебувала на час укладення договору в с. Партизанське.

Крім того, оренда сільськогосподарської техніки з екіпажам означає, що екіпаж буде здійснювати сільгоспроботи, що передбачені договірними відносинами, зокрема, посів озимої пшениці. Договором суборенди сільськогосподарської техніки не передбачено, що екіпаж здійснює доставку трактору та сівалки власними силами самостійно.

З урахуванням наведеного колегія суддів відхиляє не підтвердженні належними та допустимими доказами припущення суб`єкта владних повноважень в досліджуваній частині правовідносин.

Крім того, апеляційним адміністративним судом установлено, що в межах досліджуваного періоду ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» (Замовник) мало господарські взаємовідносини з ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП» (Виконавець) за договорами про надання послуг з адміністрування від 01.07.2022 №0107/13, від 02.10.2023 №AGR/021023-1/АД (з додатками та додатковими угодами), предметом яких є надання Виконавцем послуг з адміністрування господарської діяльності Замовника.

На підтвердження надання послуг з адміністрування позивачем до матеріалів справи додано актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.09.2023 №126 із звітом та актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 31.10.2023 №137.

Згідно фактичних обставин справи ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» також здійснено оплату за отримані послуги, що підтверджується платіжними інструкціями від 23.11.2023 №5175, від 20.11.2023 №5017.

Надаючи оцінку таким правовідносинам між господарюючими суб`єктами, у контексті виникнення у ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» права на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту, колегія суддів зазначає таке.

Видами діяльності ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» є:

- 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний);

- 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів;

- 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур;

- 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві;

- 01.63 Післяурожайна діяльність;

- 01.64 Оброблення насіння для відтворення;

- 10.31 Перероблення та консервування картоплі;

- 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

- 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами;

- 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням;

- 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування;

- 49.41 Вантажний автомобільний транспорт;

- 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

- 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.;

- 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення;

- 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів;

- 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами;

- 52.10 Складське господарство.

Згідно із підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Суд апеляційної інстанції вказує, що отримання платником податків податкової вигоди вимагає від нього доведення зв`язку понесених витрат на придбання послуг з його господарською діяльністю.

Обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний доход на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Дослідивши надані позивачем первинні документи по взаємовідносинам із ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП», які склались у межах виконання умов договорів про надання послуг з адміністрування від 01.07.2022 №0107/13, від 02.10.2023 №AGR/021023-1/АД (з додатками та додатковими угодами), апеляційний адміністративний суд зазначає, що вони не підтверджують використання ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» отриманих від контрагента послуг з адміністрування у власній господарській діяльності.

Позивачем також не обґрунтовано, а колегією суддів не установлено, яким чином отримані від ТОВ «ЕЙ ДЖІ ЕР ГРУП» послуги з адміністрування господарської діяльності ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО» (з урахуванням видів діяльності, якими займається позивач) вплинули на прибуток останнього, тобто призвели до реальних позитивних змін майнового стану платника податку.

У досліджуваній ситуації позивачем також не обґрунтовано економічної доцільності витрат та причинного зв`язку між придбаними послугами та отриманням економічної вигоди, а також наміру придбання послуг для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Вищенаведене у повному обсязі спростовує викладені позивачем в апеляційній скарзі доводи.

З урахуванням установлених фактичних обставин справи колегія суддів уважає правильним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову ТОВ «АТФ «АГРО-ДІЛО».

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а викладені сторонами в апеляційних скаргах доводи не свідчать про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення окружним адміністративним судом було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням результату розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «АГРО-ДІЛО», судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції на його користь стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «АГРО-ДІЛО», Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 у справі №400/4936/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ТОРГІВЕЛЬНА ФІРМА «АГРО-ДІЛО» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.02.2024 №171914290704 без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді О.І. Шляхтицький Ю.В. Осіпов