Постанова

від 14.04.2025 по справі 320/32028/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/32028/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.

Суддів: Грибан І.О., Кузьмишиної О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЗОНІН ЛТД" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасувати рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "МЕЗОНІН ЛТД" із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість Критеріям ризиковості платника податків № 30568 від 27.03.2023, № 48099 від 28.04.2023, № 55795 від 15.05.2023, № 90439 від 01.08.2023, № 92132 від 03.08.2023;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЗОНІН ЛТД» з переліку платників податку, які відповідають пункту 8 Критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за порядковими номерами: №1 від 30.04.2023, №2 від 30.04.2023, №1 від 31.05.2023, № 2 від 31.05.2023, №1 від 28.06.2023, №2 від 28.06.2023, №1 від 31.07.2023р, №2 від 31.07.2023.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представником Головного управління ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Крім того, відповідачем подано клопотання про участь у судовому засіданні.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року та від 11 лютого 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

13 лютого 2025 року позивачем подано відзив на апеляційну скаргу.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Щодо клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне.

Частинами 2 та 3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У той же час, згідно частин 1-3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 12, частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з поданого клопотання відповідача, в такому не наведено доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частин 1-3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

За приписами частин 5 та 7 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Стаття 261 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює наступні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні.

Відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.

Колегія суддів зазначає, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ніяким чином не обмежує процесуальні права учасників справи, а свої пояснення та докази у справі учасники справи мають можливість надати до суду за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши клопотання відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, беручи до уваги пункт 20 частини 1 статті 4 та частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.

Відповідно до фактичних обставин справи, ТОВ «МЕЗОНІН ЛТД» є юридичною особою, основний вид діяльності - надання в оренду інших машин, устаткування та товарів.

Позивачем укладено договори оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНАЛ РОЗЕТКА» (код ЄДРПОУ - 33584049) №2022/127560/ТР-ОР від 01.05.2022, предметом якого є передача в оренду мезонінної конструкції та №2022/127562/ТР-ОР від 01.05.2022, предметом якого є передача в оренду контейнерів сітчастих на колесах.

Відповідно до п.1.1 Договору оренди обладнання №2022/127560/ТР-ОР від 01.05.2022 року, орендодавець передає, орендар приймає в тимчасове оплатне користування мезонінну конструкцію, яке є об`єктом власності орендодавця. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання для ведення власної господарської діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору.

Відповідно до п.3.1 Договору, обладнання за даним договором передається Орендодавцем та приймається Орендарем за Актом приймання-передачі, шляхом встановлення (монтажу) Орендодавцем кожної одиниці Обладнання за місцезнаходженням Орендаря, що вказане в Акті прийому-передачі Обладнання. Орендодавець має право при встановленні (монтажі) Обладнання, що передається в оренду за даним Договором, залучати третіх осіб - підрядників.

Згідно з п.8.1.2, п. 8.1.3, п. 8.1.4, п. 8.1.9, Орендар за цим договором зобов`язаний: нести необхідні витрати по ремонту (у разі якщо необхідність такого ремонту виникла у зв`язку із порушенням Орендарем правил експлуатації Обладнання) орендованого Обладнання та його транспортуванню при отриманні від Орендодавця та при поверненні на склад Орендодавця; призначити відповідальну особу за зберігання Обладнання та безпечне використання орендованого Обладнання; забезпечити експлуатацію Обладнання кваліфікованим персоналом; самостійно узгоджувати з державними органами нагляду, органами дозвільної системи та іншими державними органами всі питання, пов`язані з використанням орендованого Обладнання в своїй господарській діяльності.

Відповідно до п.1.1 Договору №2022/127562/ТР-ОР від 01.05.2022 року, Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування контейнери сітчасті на колесах (надалі по тексту - Обладнання) , яке є об`єктом власності Орендодавця.

Відповідно до п.3.1 Договору, Обладнання за даним Договором передається Орендодавцем та приймається Орендарем за актом прийому-передачі Обладнання Сторони підписують даний Акт після встановлення (монтажу) Орендодавцем Обладнання в цілому за місцезнаходженням Орендаря, що вказане у Акті прийому-передачі Обладнання. Орендодавець має право при встановленні (монтажі) Обладнання, що передається в оренду за даним Договором залучати третіх осіб-підрядників.

Згідно з п. 7.1.2, п. 7.1.3, п. 7.1.4,п. 7.1.9, Орендар за цим договором зобов`язаний: за власний рахунок та власними силами забезпечити ремонт, сервісне обслуговування та інші необхідні дії для відновлення нормального функціонування орендованого Обладнання; призначити відповідальну особу за зберігання Обладнання та безпечне використання орендованого Обладнання; забезпечити експлуатацію Обладнання кваліфікованим персоналом; самостійно узгоджувати з державними органами нагляду, органами дозвільної системи та іншими державними органами всі питання, пов`язані з використанням орендованого Обладнання в своїй господарській діяльності.

З метою здійснення господарської діяльності укладено договори на придбання, встановлення, обладнання, та подальше передачу цього обладнання в оренду.

Надалі, позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних №1 від 30.04.2023, №2 від 30.04.2023, №1 від 31.05.2023, № 2 від 31.05.2023, №1 від 28.06.2023, №2 від 28.06.2023, №1 від 31.07.2023, №2 від 31.07.2023, які були складені позивачем та подані на реєстрацію.

Так, 27.03.2023 рішенням комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №30568 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, позивачу було відмовлено в реєстрації податкових накладних.

Зі змісту рішення № 30568 від 27.03.2023 року вбачається, що рішення про відмову прийнято у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податкам пункту 8:

03 - код податкової інформації - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податкових накладній/розрахунку коригування (відсутність відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місця зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

07 - код податкової інформації - недостатньо кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній /розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

Відповідач у рішенні № 30568 від 27.03.2023 дійшов висновків щодо відповідності позивача критеріям ризиковості на підставі операції постачання з 01.01.2022 по 02.03.2023; код згідно з ДКПП операції, визначеної як ризикова - 77,39.

Постачання є основною діяльністю позивача за КВЕД 77.39 - надання в оренду інших машин устаткування та товарів, що підтверджується наступними договорами: договір оренди №2022/127560/ТР-ОР від 01.05.2022, договір оренди №2022/127562/ТР-ОР від 01.05.2022.

20.04.2023 через електронний кабінет платника податків позивачем було подано Повідомлення № 1 з поясненнями та первинними документами з метою розблокування податкових накладних складених позивачем, повідомлення було отримано відповідачем, що підтверджено Квитанцією № 2.

28.04.2023 з урахуванням отриманих від позивача інформації та копій відповідних документів, відповідачем було прийнято Рішення № 48099 від 28.04.2023, щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків - пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

В рішенні вказані код податкової інформації:

07 - код податкової інформації - недостатньо кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній /розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

Відповідач у рішенні № 48099 від 28.04.2023 року вказує, що інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку з 01.01.2022 по 02.03.2023; код згідно з ДКПП операції, визначеної як ризикова - 77.39.

Ненадання платником копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку - передбачено наступними документами: первинні документи щодо постачання /придбання товарів /послуг; первинні документи щодо зберігання; первинні документи щодо транспортування; первинні документи щодо навантаження продукції; первинні документи щодо розвантаження продукції; складські документи (інвентаризаційні описи); рахунки -фактури /інвойси; акт приймання передачі товарів (робіт послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків.

05.05.2023 через електронний кабінет платника податків позивачем було подано Повідомлення № 1 з поясненнями та документами, витребуваними відповідачем з метою розблокування податкових накладних складених позивачем, повідомлення було отримано відповідачем, що підтверджено Квитанцією № 2

15.05.2023 з урахуванням отриманої від позивача інформації та копій відповідних документів, відповідачем було прийнято Рішення № 55795 від 15.05.2023 щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків - пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

В рішенні вказано код податкової інформації:

07 - код податкової інформації - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній /розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

Відповідач у рішенні № 55795 від 15.05.2023 вказує, що інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за період з 01.01.2022 по 15.05.2023; код згідно з ДКПП операції, визначеної як ризикова - 77.39.

Ненадання платником копій документів, які можуть свідчати про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Відсутність трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності.

24.07.2023 року через електронний кабінет платника податків позивачем було подано Повідомлення № 1 з поясненнями та документами з метою розблокування податкових накладних складених позивачем, повідомлення було отримано відповідачем, що підтверджено Квитанцією № 2.

01.08.2023 з урахуванням отриманих від позивача інформації та копій відповідних документів, відповідачем було прийнято Рішення № 90439 від 01.08.2023, щодо відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків - пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

В рішенні вказані код податкової інформації:

07 - код податкової інформації - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній /розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

Відповідач у рішенні № 90439 від 01.08.2023 року вказує, що інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за період з 01.01.2022 по 15.05.2023; код згідно з ДКПП операції, визначеної як ризикова - 77.39.

Ненадання платником копій документів, які можуть свідчати про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Недостатня чисельність трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності.

01.08.2023 року через електронний кабінет платника податків позивачем була подана скарга на Рішення № 90439 від 01.08.2023, отримання скарги підтверджено Квитанцією № 2, до скарги в сумі прикріплено 26 вкладень: Лист роз`яснення від 24.07.2023; Виписка з ЄДРПОУ ТОВ «МЕЗОНІН ЛТД»; Повідомлення про прийняття на роботу; Банківська виписка позивача за 17.07.2023; Договір поставки та монтажу обладнання № 03-2017/10 від 03.10.2017 р. з додатками № 1 специфікації на поставку та монтаж обладнання від 16.11.2017 р., № 2 вимоги до зони виконання монтажних робіт (купівля мезонінної конструкції); Платіжне доручення № 255 від 21.05.2018 р. (оплата за мезоніну конструкцію ); Платіжне доручення № 179 від 10.11.2017 р. (оплата за мезоніну конструкцію ); Платіжне доручення № 210 від 07.02.2018 р. (оплата за мезоніну конструкцію ); Договір поставки № UA-686/19 від 14.11.2016 р. (купівля контейнерів сітчасті на колесах); Специфікації за № № 1, 2, 3 до Договору поставки № UA-686/19 від 14.11.2016 р. (купівля контейнерів сітчасті на колесах); Комерційне пропозиція до дог. UA-686/19; Видаткова накладна № 15106 від 10.07.2018 р. (контейнерів сітчасті); Акт № 15107 від 10.07.2018 р. здачі -приймання робіт - транспортні-експедиційне послуги на підставі договору поставки № UA-686/19 від 14.11.2016 р. (купівля контейнерів сітчастих на колесах); Товарно-транспортна накладна № РТС1945 від 10.07.2018 р. до видаткової накладній № 15106 від 10.07.2018 р. (контейнерів сітчастих); Видаткова накладна № 16364 від 24.07.2018 р. до договору поставки № UA-686/19 від 14.11.2016 р. (купівля контейнерів сітчастих на колесах); Акт № 16363 від 24.07.2018 р. здачі -приймання робіт - транспортні-експедиційне послуги на підставі договору поставки № UA-686/19 від 14.11.2016 р. (купівля контейнерів сітчастих на колесах); Товарно-транспортна накладна № РТС2117 від 24.07.2018 р. до видаткової накладній № 16363 від 24.07.2018 р. (контейнерів сітчастих); Платіжне доручення № 269 від 26.06.2018 р. (за мобільні стелажі та транспортні послуги дог. поставки № UA-686/19 від 14.11.2016 р.); Платіжне доручення № 268 від 26.06.2018 р. (за мобільні стелажі та транспортні послуги дог. поставки № UA-686/19 від 14.11.2016 р.); Договір № Б-СП-02/2020/ИЛ на бухгалтерське обслуговування з додатками; Акт № 47 від 31.03.2023 р. надання комплексу бухгалтерських послуг за березень 2023 р. до договору № Б-СП-02/2020/ИЛ на бухгалтерське обслуговування з додатками; Довіреність на право підпису; Договір оренди обладнання №2022/127562/ТР-ОР від 01.05.2022 р. (передача в оренду контейнерів сітчастих на колесах); Договір оренди обладнання №2022/127560/ТР-ОР від 01.05.2022 р. (передача в оренду мезонінної конструкції);.Акт приймання -передачі до Договору оренди обладнання №2022/127560/ТР-ОР від 01.05.2022 р. (передача в оренду мезонінної конструкції); Акт приймання-передачі до Договору оренди №2022/127562/ТР-ОР від 01.05.2022 р. (передача в оренду контейнерів сітчастих на колесах).

03.08.2023 позивач отримав рішення за результатами розгляду скарги за

№ 92132, скаргу позивача відповідно до п. 56.23 ст. 56 Податкового Кодексу України залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості без змін.

Не погоджуючись зі спірними рішеннями про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вказав, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав належних доказів в обґрунтування своєї позиції та у зв`язку з цим не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, а судом такі не встановлені.

Приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна певна податкова інформація, яка визначає ризиковість здійснення господарської операції, комісія повинна була обґрунтувати у рішенні, на підставі якої конкретної інформації вона дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Крім того, сам платник податку повинен бути обізнаний із податковою інформацією, яка стала підставою для віднесення його до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, оскільки це забезпечує його право подати на розгляд комісії документи, необхідні для розгляду питання про виключення платника з переліку таких, які відповідають критеріям ризиковості.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення не містить достатнього обґрунтування підстав віднесення позивача до ризикових платників відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи висновки суду про протиправність оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації складеної позивачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд виснував, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою їх подання на реєстрацію.

Переглядаючи оскаржуване рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

За визначенням, наведеним у п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, окрім іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, Порядком № 1165 визначено процедуру прийняття комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

З аналізу положень Порядку вбачається, що платник податку щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості може подати до комісії регіонального рівня документи для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Тобто, передбачене право, а не обов`язок.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, п. 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п. 25 Порядку № 1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених вище приписів Порядку № 1165 дає підстави для висновку про те, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, додаток 1 до Порядку № 1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, віднесення до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У затвердженій формі рішення (про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку № 1165) передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Отже, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган проводить моніторинг відповідності/не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.

При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.

Згідно з додатком 4 Порядку № 1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності п. 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зауважує, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваних рішень Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 30568 від 27.03.2023, № 48099 від 28.04.2023, № 55795 від 15.05.2023, № 90439 від 01.08.2023 вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування (а.с.21-28).

Зі змісту оскаржуваних у цій справі рішень вбачається, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким позивача віднесено до ризикових, прийнято у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів, а не за наслідками подання позивачем податкових накладних для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.

Водночас, суд звертає увагу, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 у справі № 160/93/19, від 04.06.2020 у справі № 340/422/19 та від 16.04.2021 у справі № 813/1301/15.

Підставами для прийняття вищезазначених оскаржуваних рішень № 30568 від 27.03.2023, № 48099 від 28.04.2023, № 55795 від 15.05.2023, № 90439 від 01.08.2023 визначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Як наголошує апелянт, відповідність позивача критеріям ризиковості встановлена з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Водночас, оскаржувані рішення не містять жодної розшифровки, яка саме інформація є підставою для висновку про відповідність Товариства пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Отже, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, що свідчить про те, що відповідач діяв не у спосіб, визначений законодавством, а тому рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 30568 від 27.03.2023, № 48099 від 28.04.2023, № 55795 від 15.05.2023, № 90439 від 01.08.2023, відповідно до яких позивач відповідає критеріям ризиковості платника податку, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В контексті доводів відповідача про відсутність діючого рішення про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЗОНІН ЛТД» критеріям ризиковості платника податку станом на дату подання «цього відзиву», колегія суддів зауважує, що наведене належними та допустимими доказами не підтверджено. Крім того, відповідачем подано апеляційну скаргу, а не відзив.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЗОНІН ЛТД» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями п. 6 Порядку № 1165 зокрема визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскільки рішення про визначення позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягають скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Отже, позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 340/1098/20.

Також, колегія суддів враховує відсутність заперечень апелянта в частині задоволених позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у м. Києві зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за порядковими номерами: №1 від 30.04.2023, №2 від 30.04.2023, №1 від 31.05.2023, № 2 від 31.05.2023, №1 від 28.06.2023, №2 від 28.06.2023, №1 від 31.07.2023, №2 від 31.07.2023.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити реєстрацію відповідних податкових накладних, тому в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Отже, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович

Судді: І.О. Грибан

О.М. Кузьмишина