Постанова

від 14.04.2025 по справі 320/27031/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/27031/23 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Грибан І.О., Карпушової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімпартнер» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохімпартнер» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про відповідність ТОВ «Агрохімпартнер» критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку № 91522 від 01.05.2023;

- зобов`язати відповідача виключити ТОВ «Агрохімпартнер» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що не погоджується з оскаржуваним рішенням від 01.05.2023 №91522 про відповідність ТОВ «Агрохімпартнер» критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та вважає його прийнятим без здійснення належного аналізу господарської діяльності платника, достеменно встановленої наявності підстав для віднесення підприємства до ризикових платників податків та без наведення чіткої і конкретної інформації про такі підстави у рішенні про віднесення платника до ризикових.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представником Головного управління ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є таким, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, також в порушення чинного законодавства не з`ясовані всі обставини справи, не досліджені та не враховані надані до суду докази, а тому наведені порушення призвели до необ`єктивного, неправильного та незаконного вирішення справи.

Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що підприємством не надано копії документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку. Так, контролюючим органом, з урахуванням отриманої від ТОВ «Агрохімпартнер» інформації та копій відповідних документів, прийнято рішення від 01.05.2023 №91522, яким позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників.

Апелянт стверджує, що відповідач прийняв рішення за одних обставин та документів, а позивач просить суд скасувати вказане рішення, обґрунтовуючи іншими обставинами та документами.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 відкрито та призначено до розгляду справу у порядку письмового провадження апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімпартнер» до суду 26.02.2025 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та таким, що відповідає чинним законодавчим нормам та вимогам. Представник вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків про недоведеність відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, правомірності прийнятого ним рішення і, відповідно, протиправності рішення №91522 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платників податку.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до фактичних обставин справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохімпартнер» 07.03.2008 зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується виписками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом діяльності за КВЕД зазначено 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами.

Для здійснення господарської діяльності позивач орендує офісне приміщення на підставі відповідного договору, а саме: приміщення, за юридичною адресою з 21.08.2019 по 31.01.2023: м. Київ, вул. Юрія Ілленка, буд. 42, приміщення 13, за договором № 401-7/4 від 21.08.2019 з ПАТ «НСТУ», код ЄДРПОУ 23152907, та за юридичною адресою з 01.02.2023: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.48, кім. 708 за договором суборенди № Д01/02-23-Агр від 01.02.2023 з ТОВ «ІН ПРОФІ», код ЄДРПОУ 41277162, про що була надана інформація у «Повідомлені про об?єкти оподаткування або об?єкти, пов?язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність» за Формою 20-ОПП.

Фактичне ведення діяльності здійснюється за адресою місцезнаходження Товариства, яка зазначена в звітності за формою 20-ОПП і даних ЄДР.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві від 22.03.2023 №58373 позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності. Підставою вказано пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку із зазначенням кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, 03 та 07. Відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку встановлена за господарською операцією з постачання за період з 01.01.2022 по 22.03.2023 товару за кодом УКТ ЗЕД 3102210000 контрагенту з податковим номером 38135005 (ТОВ «Агровіт Груп»).

Позивачем подано на адресу Комісії регіонального рівня заяву від 21.04.2023 №1/2023 про невідповідність ТОВ «Агрохімпартнер» критеріям ризиковості платника податку, зазначеним у рішення від 22.03.2023 №58373.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві від 01.05.2023 №91522 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 21.04.2023 №1 позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підставою вказано пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Так, у рішенні вказано коди податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості:

- код 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування(відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності);

- код 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції).

Відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку встановлена за господарською операцією з постачання за період з 01.01.2022 по 22.03.2023 товару за кодом УКТ ЗЕД 3102210000 контрагенту з податковим номером 38135005 (ТОВ «Агровіт Груп»).

В означеному рішенні вказано про ненадання позивачем копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: договір з додатками до нього; довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинні документи щодо зберігання; первинні документи щодо транспортування; первинні документи щодо навантаження продукції; первинні документи щодо розвантаження продукції; складські документи (інвентаризаційні описи); рахунки-фактури/інвойси; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг); накладна; розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків.

Такі обставини зумовили звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом, за результатами розгляду якого судом першої інстанції ухвалено рішення від 29 листопада 2024 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що спірне рішення всупереч вимогам Порядку №1165 не містить детальної інформації, за якої встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку. Крім того, суд зазначив, що спірне рішення не містить викладення обґрунтування його прийняття, зокрема, аналізу наданих позивачем пояснень з документами та підстав, з яких такі пояснення та документи не були враховані контролюючим органом.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

11 грудня 2019 року Кабінетом Міністрів України Прийнято постанову № 1165, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Пунктами 5-7 Порядку № 1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п. 8 Додатку 1 одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є наявна у контролюючих органах податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до норм Порядку № 1165 законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання платником податків для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому, моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення № 58373 від 22 березня 2023 року про віднесення позивача до критеріїв ризиковості платника податків.

Відповідно до абз. 7 п. 6 Порядку № 1165 у разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з п. 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити детально та конкретно, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Як вбачається зі змісту рішення від 22 березня 2023 року, інформація за якою встановлена відповідність платника податку ТОВ «Агрохімпартнер» критеріям ризиковості зазначено «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності».

В рішенні № 91522 від 01 травня 2023 року відповідач зазначив, що таке прийнято «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 21 квітня № 1». Також зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: договір з додатками до нього, довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинні документи щодо зберігання, первинні документи щодо транспортування, первинні документи щодо навантаження продукції, первинні документи щодо розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), рахунки-фактури/інвойси, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладна, розрахунковий документ, банківська виписка з особових рахунків.

Тобто рішення відповідача містять лише загальну інформацію щодо причин їх прийняття, а саме відповідачем не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Отже, останнє не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Аналогічні висновки виклав Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 05 січня 2021 року № 640/11321/20 (пункт 59).

Крім того, суд зазначає, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем не надано.

Таким чином колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

У розрізі наведеного, судова колегія вважає за необхідне зауважити, що навіть якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, невиконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України має своїм наслідком визнання протиправним та скасування індивідуального акту.

Аналогічні висновки виклав Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20.

Крім того, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.08.2023 витребувано від Головного управління ДПС у м. Києві докази створення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, та її персональний склад; копію протоколу засідання комісії, на якому було прийнято спірне рішення; копію спірного рішення та усіх документів, на підставі яких воно було прийнято (у т.ч. податкова інформація).

Водночас, відповідач вимоги ухвали суду від 11.08.2023 не виконав, витребувані докази суду не надав і тим самим, не підтвердив правомірність висновків щодо відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку.

Колегія суддів підкреслює, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зауважує, що спірне рішення не містить належних мотивів, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податку на додану вартість відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 та від 02.04.2019 у справі №822/1878/18.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про відповідність ТОВ «Агрохімпартнер» критеріям ризиковості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку № 91522 від 01.05.2023 є таким, що не відповідає критеріям, які встановлені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що має своїм наслідком наявність підстав для його скасування та й відповідно задоволення позовних вимог в цій частині.

Посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03 березня 2020 року у справі № 240/3665/19 колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, такі висновки стосуються застосування норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, що втратив чинність 01 лютого 2020 року, і положення якого не надавали платнику права оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, зокрема, в судовому порядку.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ГУ ДПС у м. Києві виключити ТОВ «Агрохімпартнер» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями п. 6 Порядку № 1165 зокрема визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскільки рішення про визначення позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягає скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Отже, позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 340/1098/20.

Отже, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову.

Згідно статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2024 року у справі №320/27031/23- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина

Судді І.О.Грибан

О.В.Карпушова