Постанова

від 15.04.2025 по справі 640/1140/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/1140/21 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС Україна" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2021 року позивач - ТОВ "ЕТС Україна" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці, яким просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 13 жовтня 2020 року №UA100080/2020/200026/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13 жовтня 2020 року №100080/2020/00157.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2021 року відкрито провадження в адміністративний справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-IX ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2024 року адміністративну справу №640/1140/21 прийнято до провадження та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої порушено норми матеріального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, не враховано доводи контролюючого органу.

Апелянт зазначив про те, що позивачем до митного оформлення були подані документи, які містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за товар.

Звернув увагу суду на те, що за результатами перевірки об`єктивності ціни товарів на підставі п. 2.5 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Державної фіскальної служби від 11 вересня 2015 року №689 встановлено, що заявлені рівні митної вартості значно нижчі за ціни подібних товарів. Крім того декларантом не надано висновку експертної організації щодо вивчення ринку вартості ідентичних та подібних товарів.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, та вбачається з матеріалів справи 10 листопада 2014 року між ТОВ "ЕТС Україна" (покупець) та компанією UTS Scandinavia (Швеція) (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №10/11/14/01, відповідно до п. 1.1 контракту продавець продав, а покупець придбав товари на загальну суму 100 000 000 євро.

Згідно з п. 1.2 контракту конкретні умови кожної окремої поставки, зокрема асортимент товарів, їх ціна за одиницю, одиниці виміру, загальна кількість і вартість, умови поставки визначаються у додатках до контракту.

Відповідно до додатку до контракту від 08 жовтня 2020 року №795 ТОВ "ЕТС Україна" придбало у компанії UTS Scandinavia (Швеція) товар: ровінги (рівниця) StarRov PR 440 2400 086S Grade A, виготовлені зі скловолокна, сполученого за допомогою емульсії на основі скла Е-типу, які використовуються для виробництва склопластикових виробів. Виробник: Johns Manville Slovakia. A.S. (ТОВ "Джонс Манвіл Словаччина), країна-виробник(Словацька Республіка), торгівельна марка StarRov. Поставка товару здійснюється на умовах СРТ Руська Лазова згідно з Інкотермс 2010, а саме:

- товару StarRov PR 440 2400 086S Grade A - у кількості 20899 кг на суму 14733, 80 євро (0,705 євро/кг).

12 жовтня 2020 року з метою митного оформлення вказаного товару позивачем подано до митного поста "Київ-східний" ВМК УДЦТ "Ліски" Київської митниці Держмитслужби електронну митну декларацію №UA100080/2020/525849, митну вартість товару визначено за основним методом.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та відповідно до ч. 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України до митного органу відповідно до його запиту, що надійшов до позивача 12 жовтня 2020 року о 15:36 год., ним подано документи, загальний перелік яких наведений у графі 44 ЕМД №UA100080/2020/525849, а саме: сертифікат якості 0000018861 від 08 жовтня 2020 року; пакувальний лист 802652471 від 08 жовтня 2020 року; рахунок-фактура (інвойс) Виробника Johns Manville Slovakia. A.S.(Декларація-інвойс, складеної уповноваженим (схваленим) експортером) №902459360 від 08 жовтня 2020 року, встановленого продавця товару - UTS Scandinavia (Швеція) на суму 12539, 40 євро; рахунок-фактура (інвойс) продавця UTS Scandinavia (Швеція) виставленого ТОВ "ЕТС Україна" №917112 від 08 жовтня 2020 року на суму 14733,80 євро; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) SK №3076474 від 08 жовтня 2020 року; прас-лист виробника від 01 жовтня 2020 року; зовнішньоекономічний контракт №10/11/14/01 від 10 листопада 2014 року; додаток до зовнішньоекономічного контракту №795 від 08 жовтня 2020 року; договір про надання послуг митного брокера №2609/0028 від 26 вересня 2017 року; заявка по транспорту на 08 жовтня 2020 року; копія договору купівлі-продажу №69 від 14 травня 2019 року за яким здійснювався продаж товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку України; запит ціни від 28 вересня 2020 року; комерційна пропозиція від 08 жовтня 2020 року; лист від 13 жовтня 2020 року; лист-пояснення виробника від 08 жовтня 2020 року; копія митної декларації відправлення №MRN 20SK5864EX02908708 від 08 жовтня 2020 року; копії банківських виписок про надходження грошових коштів за господарськими операціями щодо продажу аналогічного товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку України від 23 вересня 2019 року, від 22 жовтня 2019 року, від 09 вересня 2020 року; копії видаткових накладних щодо продажу аналогічного товару заявником своїм контрагентам №2356 від 09 вересня 2019 року, №2805 від 23 вересня 2019 року, №1888 від 20 липня 2020 року, №2204 від 12 серпня 2020 року, №2593 від 09 вересня 2020 року, №2659 від 15 вересня 2020 року; копія рахунку №1187 від 05 травня 2020 року; копії специфікації до договору купівлі-продажу №21 від 03 квітня 2017 року за яким здійснювався продаж товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку №46 від 12 серпня 2020 року, №47 від 09 вересня 2020 року, №48 від 15 вересня 2020 року; копія договору купівлі-продажу №21 від 03 квітня 2017 року за яким здійснювався продаж товару заявником своїм контрагентам на внутрішньому ринку; лист підтвердження від 30 dthtcyz 2020 року; ордер замовлення №712346 від 30 вересня 2020 року; копія комерційної пропозиції 29092020/01 від 29 вересня 2020 року.

Електронним повідомленням від 12 жовтня 2020 року о 15:38 год. Київська митниця Держмитслужби повідомила позивача про те, що за наслідками розгляду поданих декларантом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару та на підставі інформації з мережі Інтернет встановлено взаємозалежність продавця та покупця товару. Зазначений факт не відображено у графах 9(а) та 9(б) декларації митної вартості товару, поданої разом із ЕМД, що суперечить вимогам наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення", а тому додатково надані документи не можуть бути підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару. Також, ураховуючи взаємозалежність продавця та покупця товару, окрім документів, зазначених в п. 3 ст. 53 Митного кодексу України, відповідач повідомив позивача про необхідність надання документів, зазначених у п. 4 вказаної статті Митного кодексу України, а саме: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, о стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості в країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Листом від 13 жовтня 2020 року декларант повідомив митний орган, що додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості подаватись не будуть, просив завершити митне оформлення товару на підставі раніше наданих документів.

У відповідь митний орган надіслав позивачу електронне повідомлення від 13 жовтня 2020 року "Консультація", зазначивши що подані документи потребують перевірки щодо правильності визначення митної вартості товару.

13 жовтня 2020 року Київською митницею Держмитслужби України прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA100080/2020/200026/2, яким визначено митну вартість імпортованого товару за резервним методом, та збільшено її до 33156,26 євро за 20899 кг.

Також відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13 жовтня 2020 року №/2020/00157.

З урахуванням рішення про коригування митної позивачем подано митну електронну митну декларацію від 13 жовтня 2020 року №UA100080/2020/525972.

Вважаючи протиправним рішення про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи постанову про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не визначено, які саме показники (складові) митної вартості не підтверджено документально та викликали сумнів у контролюючого органу, та стали причиною неможливості застосування основного методу, що, в свою чергу, дає підстави суду стверджувати про надання позивачем до митного оформлення документів, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Приписи ч. 1 ст. 52 МК України визначають, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 52 Митного кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Приписи ч. 1 ст. 53 МК України визначають, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

При цьому документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій та шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Згідно з ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Надаючи оцінку висновкам Київської митниці про неможливість підтвердження митної вартості товару, з якими не погодився суд першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Приписи вказаних вище статей Митного кодексу України зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом разом із митною декларацією від 12 жовтня 2020 року №UА100080/2020/525849 документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Верховний Суд у постанові від 05 березня 2019 року у справі №815/5791/17 зазначив про те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач зазначивши вищевказані обставини, що викликали у нього сумнів достовірності визначеної позивачем митної вартості товару, не зазначив причини неможливості перевірки цих обставин на підставі наданих декларантом документів.

Відповідно до документів наданих позивачем разом із митною декларацією від 12 жовтня 2020 року №UА100080/2020/525849, а так додатково наданих на виконання вимог митного органу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ "ЕТС Україна" було надано всі необхідні документи відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Крім того, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не визначено, які саме показники (складові) митної вартості не підтверджено документально та викликали сумнів у контролюючого органу, та стали причиною неможливості застосування основного методу, що, в свою чергу, дає підстави стверджувати про надання позивачем до митного оформлення документів, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Отже митний орган не обґрунтував свій сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару згідно з електронною митною декларацією від 13 жовтня 2020 року №UА10080/2020/525849.

Щодо доводів апелянта про необхідність надання декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару документів, передбачених ч. 4 ст. 53 МК України, у зв`язку з встановленням за допомогою інтернет ресурсу взаємозалежності продавця та покупця товару, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки належних та достатніх доказів на підтвердження того, що така пов`язаність безпосередньо виплинула на вартість імпортованого товару відповідачем не надано, а судом за наслідками розгляду справи не встановлено.

Неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем необхідності такого подання, не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару за митною вартістю товару заявленою декларантом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч. 2 ст. 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі №804/6243/14.

Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку