Постанова

від 15.04.2025 по справі 560/16681/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/16681/24

Головуючий у 1-й інстанції: Драновський Я.В.

Суддя-доповідач: Капустинський М.М.

15 квітня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ КОЛОР" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ КОЛОР" до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

у листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ КОЛОР" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом довідділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

Позивач зазначив, що не був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та не є автомобільним перевізником в розумінні вимог Закону України "Про автомобільний транспорт".

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що судом першої інстанції було проігноровано всі докази непричетності ТОВ "ВІВАТ КОЛОР" до транспортного засобу, перевірку якого було здійснено посадовими особами ДСБТ, обґрунтовуючи це тим, що водієм згаданого транспортного засобу було продемонстровано працівникам ДСБТ старий розірваний договір оренди транспортного засобу, втрату чинності яким було доведено Позивачем.

18 березня 2025 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті. У поданому відзиві представник відповідача зазначає, що, під час здійснення рейдової перевірки водій здійснював перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме відсутня товарно-транспортна накладна та індивідуальна контрольна книжка водія. Вказав, що позивач належним чином повідомлений про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасування, з прийняттям нової постанови про задоволення позову, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.12.2023 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті здійснено рейдову перевірку транспортного засобу марки ТАТА LPT 613, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , за кермом якого знаходився водій ОСОБА_2 ..

За результатами перевірки складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 22.12.2023 №АР018540, в якому встановлено, що водій здійснював перевезення за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме відсутня товарно-транспортна накладна та індивідуальна контрольна книжка водія.

06.03.2024 року начальник відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті прийняв постанову №ПШ069541 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вимог позивача, відтак і відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача.

Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулює Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до частини 7 статті 6 Закону №2344-ІІІ центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пп. 2, 19 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань - здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; - здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною 14 статті 6 Закону №2344-ІІІ визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За визначенням, наведеним в статті 1 Закону №2344-ІІІ:

- автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

- водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно зі статтею 33 Закону №2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Відповідно до статті 6 Закону №2344-ІІІ Кабінет Міністрів України 08.11.2006 прийняв постанову №1567, якою затвердив Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567). Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктами 2,3 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Пунктом 4 Порядку №1567 визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку №1567).

Крім того, пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема:

- наявність визначених статтею 39 та 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно з положеннями статті 34 Закону №2344-ІІІ, автомобільний перевізник повинен, зокрема:

- виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів;

- забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

- забезпечувати безпеку дорожнього руху.

Таким чином, положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов`язок з забезпечення дотримання вимог чинного законодавства у сфері перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Колегія суддів звертає увагу, що апелянт зазначає, що він не є автомобільним перевізником, а тому не може нести відповідальність за порушення вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», що судом першої інстанції проігноровано докази непричетності ТОВ "ВІВАТ КОЛОР" до перевіряємого транспортного засобу, оскільки його водієм, працівникам ДСБТ було пред"явлено уже розірваний договір оренди транспортного засобу, втрату чинності яким було ним доведено.

Надаючи оцінку наведеним вище твердження апелянта, колегія суддів вказує на наступне.

Так, постановою КМУ від 14.11.2018 №1197 затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідно до пункту 3 якого підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування; визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем; оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом; користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички); користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу; оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона. Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється у сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю) та належного користувача.

Підпункт 3 пункту 2 встановлює, що належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

У відповідності до пункту 3 Порядку №1197, підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є:

1) визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування;

2) визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем;

3) оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом;

4) користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички);

5) користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу;

6) оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона.

Згідно із пунктом 5 Порядку №1197, відомості про належного користувача до Реєстру вносяться через:

1) територіальні органи з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС);

2) веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС;

3) Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Якщо власником транспортного засобу є фізична особа, то внесення до Реєстру відомостей про належного користувача через веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, здійснюється нею особисто (абз.1 п.19 Порядку №1197).

Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється у сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю) та належного користувача (п.21 Порядку №1197).

Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, який користується транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички), здійснюється в сервісному центрі МВС за заявою належного користувача (п.30 Порядку №1197).

Відповідно до п.31 Порядку №1197 до сервісного центру МВС подаються:

- заява за формою згідно з додатком 4: (надається згідно Додатку до пояснень);

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

- належним чином засвідчена копія договору оренди (найму, позички) транспортного засобу (у разі внесення відомостей згідно з пунктом 32 цього Порядку - сканований оригінал чи сканована належним чином засвідчена копія такого договору);

- документ, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи;

- довідка про реєстрацію місця проживання - у разі відсутності в документі, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України чи спеціальний статус особи, відомостей про зареєстроване місце проживання на території України;

- довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);

- довідка про звернення за захистом в Україні (для осіб, які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту);

- відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

- посвідчення водія, яке підтверджує право керування транспортним засобом відповідної категорії, який зазначено у заяві, - якщо право керування підтверджується посвідченням водія іноземної держави.

Постанова КМУ від 8 жовтня 2022 року №1145 «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» визначає процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - Реєстр) відомостей про належного користувача транспортного засобу (далі - належний користувач) для автоматизованого обліку.

Пункт 3 Порядку № 1145 Підставою для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування.

Відомості про належного користувача до Реєстру вносяться через:

- територіальні органи з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС);

- електронний кабінет водія;

- Портал Дія (п.5 Порядку №1145).

Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється в сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю або за дорученням, якщо власником транспортного засобу є юридична особа) та належного користувача (п.14 Порядку №1145).

У разі коли власником транспортного засобу є фізична особа, внесення до Реєстру відомостей про належного користувача або їх виключення через електронний кабінет водія або через Портал Дія здійснюється нею особисто (п.15 Порядку №1145).

Відповідно до п.17 Порядку №1145 до сервісного центру МВС заявниками подаються:

- заява за формою згідно з додатком 1: (надається згідно Додатку до пояснень);

- паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон, або тимчасове посвідчення громадянина України, або посвідка на постійне проживання, або посвідка на тимчасове проживання, або посвідчення біженця, або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, чи пред`являється один із зазначених документів в електронній формі засобами Порталу Дія .

Відповідно до п.25 Порядку №1145, внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив власник транспортного засобу на підставі електронної заяви, здійснюється заявниками через:

1) електронний кабінет водія шляхом заповнення електронної заяви за формою згідно з додатком 1 із накладенням електронних підписів заявників;

2) Портал Дія шляхом заповнення електронної заяви в довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, із зазначенням відомостей, передбачених додатком 1. із накладенням віддаленого кваліфікованого електронного підпису "Дія. Підпис" ("Дія Ш") або електронного підпису заявників та кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Порталу Дія.

У разі наявності у Реєстрі відомостей про належного користувача в належного користувача засобами мобільного додатка Порталу Дія (Дія) автоматично формується електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу у формі електронного відображення інформації в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. №1453 «Про затвердження Порядку формування та перевірки електронного посвідчення водія, електронного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, їх електронних копій» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 10, ст.521) (п.28 Порядку №1145).

Аналізуючи норми Порядку №1197, Порядку №1145, суд приходить до висновку, що обов`язок внесення відомостей про належного користувача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів покладається саме на власника транспортного засобу (в даному випадку ОСОБА_1 , реєстраційний номер - НОМЕР_2 ).

Проте, колегія суддів звертає увагу, що ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що власник транспортного засобу ОСОБА_1 звертався до сервісного центру МВС про реєстрацію належного користувача спірного транспортного засобу.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб.

З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів звернення ОСОБА_1 до сервісного центру МВС про реєстрацію належного користувача спірного транспортного засобу (марки TATA д.н.з. НОМЕР_1 ), суд першої інстанції, не врахувавши надані позивачем докази втрати чинності договору найму (оренди) від 02.10.2021 року, дійшов помилкового висновку, що відповідачем цілком обґрунтовано застосовано адміністративно-господарській санкції саме до позивача.

Згідно з ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження в ході перегляду справи та доводять факт порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку відмовляючи в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.7 ст.139 КАС України).

Матеріалами справи підтверджено, що згідно з наявною в матеріалах справи платіжними інструкціями Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ КОЛОР" сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 2422,40 грн. (а.с.1) та апеляційної скарги на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року в розмірі 3633,60 грн.

Оскільки суд апеляційної інстанції за результатами розгляду даної справи дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ КОЛОР" та скасування рішення суду першої інстанції, з прийняттям постанови про задоволення позову, керуючись статтею 139 КАС України слід стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ КОЛОР" за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги в розмірі 6056,00 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ КОЛОР" задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року скасувати.

Прийняти нову постанову. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ КОЛОР" задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 069541 від 06.03.2024 р., винесену начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Олександром Гречаником.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВАТ КОЛОР" витрати понесені зі сплати судового збору в загальній сумі 6056,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.