Ухвала

від 06.03.2025 по справі 752/2399/25

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/2399/25

Провадження № 1-кс/752/1903/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100000000059 від 15.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України ,

за участю :

представників особи, відносно якої вирішується питання про арешт майна - ОСОБА_4 , ОСОБА_5

в с т а н о в и в:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100000000059 від 15.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, а саме на майно вилучене в ході проведення обшуку за місцем проживаннч ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із сім-картками: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .

В обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме арешту майна, прокурором у клопотанні зазначено, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження № 12025100000000059 від 15.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що до слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшли матеріали з Управління стратегічних розслідувань у м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України з відомостями щодо вчинення протиправних дій ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб із директорами та засновниками ряду підконтрольних суб`єктів господарської діяльності, а саме: АТ «ЗНВКІФ «ТРИЛЬЙОН» (код ЄДРПОУ 43588686), ТОВ «TELESENS VENTURES» (код ЄДРПОУ 31632075), ТОВ «ЛЕМБЕРГ-ПЛАЗА СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 40270480), ТОВ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЖИТЛОВА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 34529629), ТОВ «НРБ-КЛУБ» (код ЄДРПОУ 32921536), ТОВ «ПАРКГОТЕЛЬ «КИЇВ» (код ЄДРПОУ 35199464), ТОВ «ЮМ-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 42230235), ТОВ «АУРУМ ЛТД» (код ЄДРПОУ 37044189), ТОВ «АКТИВ-РОЯЛ» (код ЄДРПОУ 35468253), ТОВ «ІНТЕРБАУ ЮНІОН» (код ЄДРПОУ 35677662), ПрАТ «КОРОСТЕНСЬКА СПЕЦІАЛІЗОВАНА ПЕРЕСУВНА МЕХАНІЗОВАНА КОЛОНА» (код ЄДРПОУ 00911463), ТОВ «ДЖИНТАМА БРИЗ» (код ЄДРПОУ 43914154), ТОВ «МАРІЯ» (код ЄДРПОУ 31925346), ТОВ «ЛЕМБЕРГ-ПЛАЗА» (код ЄДРПОУ 39516572) ТОВ «КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ» (код ЄДРПОУ 32830051) та ТОВ «КУА «РОЯЛ-СТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 39287391), які використовуючи вказані суб`єкти господарської діяльності, легалізували грошові кошти отримані злочинним шляхом у великих розмірах.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_6 є кінцевим бенефіціарним власником та керівником Акціонерного товариства «ЗНВКІФ «ТРИЛЬЙОН» (код ЄДРПОУ 43588686), перебуває в управлінні ТОВ «КУА «РОЯЛ-СТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 39287391). За наявною інформацією, посадові особи цього фонду, ймовірно, безпідставно, застосували податкову пільгу, передбачену підпунктом 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 Податкового кодексу України, та як результат, у третьому кварталі 2024 року віднесли суму в розмірі 54 359 321 грн до тієї частини доходу, яка звільняється від оподаткування, що викликає підозри щодо правомірності такого застосування пільги та можливого порушення податкового законодавства.

Так, з метою збирання доказів у кримінальному провадженні, встановлення осіб причетних до вчинення кримінального правопорушення, обставин, що мають важливе значення для встановлення об`єктивної істини, 21.02.2025, на підстави ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11.02.2025 (справа №752/2399/25, провадження (№1-кс/752/1380/25), проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено: мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , із сім-картками: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .

Вилучений телефон належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до постанови слідчого від 21.02.2025, вилучений мобільний телефон визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні. У відповідності до положень ч. 2 ст. 168 КПК України, вказане майно є тимчасово вилученим.

Завданням арешту майна прокурор посилається на необхідність запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна прокурор вказує на п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме: з метою забезпечення збереження речових доказів.

В судове засідання прокурор не з`явився, про дату, час та місце проведення розгляду повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки на електрону адресу прокуратури.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 повідомив, що за фактом виявлених у телефоні фотозображень відкрито інше кримінальне провадження, та загалом заперечив проти задоволення клопотання про накладення арешту на майно. Захисник ОСОБА_4 підтримав заперечення.

Розглянувши клопотання прокурора, дослідивши додані до нього додатки у виді копії матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Розгляд даного клопотання належить до повноважень слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до положень п. 1 ч.2 ст. 132 КПК України. Клопотання про арешт майна подане з дотриманням строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України.

Так, зі змісту клопотання вбачається, що відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 15.01.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100000000059 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

21.02.2025, на підстави ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 11.02.2025 (справа №752/2399/25, провадження (№1-кс/752/1380/25), проведено обшук за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , що за адресою: АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено: мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , із сім-картками: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .

Вилучений телефон належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до постанови слідчого від 21.02.2025, вилучений мобільний телефон визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні. У відповідності до положень ч. 2 ст. 168 КПК України, вказане майно є тимчасово вилученим.

Частиною 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У клопотанні, що розглядається, прокурор посилався на необхідність накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, а тому слідчим суддею мають бути враховані п.п. 1-2, 5-6 наведеної вище статті.

Проте вирішуючи питання про накладення арешту на майно із підстав визнання його речовим доказом, слідчий суддя самостійно перевіряє його ознакам викладеним у ст. 98 КПК України.

Разом із тим, надана стороною обвинувачення постанова слідчого від 21.02.2025 про визнання мобільного телефону Apple iPhone 15 Pro речовим доказом у кримінальному провадженні, не може сама по собі свідчити про наявність ознак речового доказу в розумінні статті 98 КПК України.

Як убачається з матеріалів клопотання, вказаний телефон було вилучено під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_6 , однак фактично він належить ОСОБА_7 , 2009 року народження, тобто особі, яка не є учасником кримінального провадження та не має жодного стосунку до обставин, що досліджуються у межах досудового розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

Стороною обвинувачення не надано доказів, які б підтверджували, що вказаний телефон міг бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, містить сліди такого правопорушення або інші відомості, що мають значення для досудового розслідування. Лише формальне визнання предмета речовим доказом не може слугувати достатньою підставою для арешту майна чи продовження його утримання, якщо відсутні дані про його зв`язок із подією кримінального правопорушення.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що вилучене майно, мобільний телефон Apple iPhone 15 Pro, який належить ОСОБА_7 , не відповідає ознакам речового доказу у розумінні ст. 98 КПК України, а тому в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна слід відмовити.

Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 98, 110, 131, 170, 171, 309 КПК України, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

у задоволенні клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт мобільного телефону Apple iPhone 15 Pro, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , із сім-картками: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1