Рішення

від 11.04.2025 по справі 909/987/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.04.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/987/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

04116, вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ

ел. пошта: ngt@naftogastrading.com.ua

до відповідача: Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району)

вул. Національної Гвардії, буд. 14 Г, м. Івано-Франківськ, 76014

про стягнення 878 161 грн 08 коп. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Рильцова Євгенія Юріївна;

від відповідача: Кіт Роман Степанович

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) про стягнення заборгованості в сумі 878 161 грн 08 коп., з яких: 819 898 грн 97 коп. - основний борг, 50 694 грн 84 коп. - пеня, 5 107 грн 57 коп. - 3% річних, 2 459 грн 70 коп. - інфляційні втрати.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.10.2024, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 27.11.2024; встановив сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

Сторонам ухвалу про відкриття провадження у справі від 28.10.2024 направлено в їхні електронні кабінети, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України та доставлено до електронних кабінетів 28.10.2024 о 17:57 год., що підтверджується довідками від 31.10.2024.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПУ України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області про відкриття провадження у справі від 28.10.2024 вручено сторонам - 29.10.2024.

15.11.2024 через систему "Електронний суд" до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 14.11.2024 (вх.№17886/24).

19.11.2024 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 19.11.2024 (вх. №18065/24).

26.11.2024 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з неможливістю участі представника в судовому засіданні.

В судовому засіданні 27.11.2024 суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та протокольно відклав підготовче засідання на 17.12.2024, про що представник позивача повідомлений в судовому засіданні, а відповідач - ухвалою повідомленням від 27.11.2024.

За наслідками підготовчого засідання 17.12.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.01.2025, про що представники сторін повідомлені в судовому засіданні.

02.01.2025 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив від 02.01.2025 (вх. №9/25).

Відповідно до ухвали від 14.01.2025, у зв`язку з перебуванням з 16.01.2025 по 20.01.2025 судді Рочняк О.В. у відпустці, суд змінив дату та час судового засідання на 03.02.2025.

03.02.2025 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника відповідача на лікарняному.

03.02.2025 суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та протокольно відклав розгляд справи по суті на 27.02.2025, про що сторони повідомлені ухвалою повідомленням від 03.02.2025.

В судовому засіданні 27.02.2025 представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для можливості добровільного врегулювання спору шляхом укладення мирової угоди, яке суд задовольнив та відклав розгляд справи по суті на 27.03.2025, про що представники сторін повідомлені в судовому засіданні.

27.03.2025 через систему "Електронний суд" до суду від відповідача надійшло клопотання від 26.03.2025 (вх.№5018/25) про зменшення розміру неустойки та відмову в позові в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

У зв`язку з надходженням повідомлення про замінування суду, розгляд справи по суті 27.03.2025 не відбувся.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 27.03.2025, суд повідомив сторони про те, що розгляд справи по суті відбудеться 02.04.2025.

У зв`язку з надходженням повідомлення про замінування суду, розгляд справи по суті 02.04.2025 не відбувся.

02.04.2025 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшло заперечення від 02.04.2025 (вх.№5418/25) на клопотання про зменшення розміру неустойки та відмову в позові в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.04.2025, суд повідомив сторони про те, що розгляд справи по суті відбудеться 09.04.2025.

В судовому засіданні 09.04.2025 суд задовольнив клопотання представника позивача про оголошення перерви в судовому засіданні у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Києві та оголосив перерву в судовому засіданні до 11.04.2025.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч договірних зобов`язань відповідач не здійснив оплати природного газу, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 819 898 грн 97 коп., на яку позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Щодо посилання відповідача на те, що природний газ в кількості 49,52909 тис. куб.м. поставлений на бездоговірній основі, позивач вказав на те, що такі твердження відповідача не відповідають нормам чинного законодавства України, є необґрунтованими, безпідставними та спростовуються пунктом 2.4 договору, відповідно до якого в будь-якому випадку, обсяг визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до п.3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.

Проти задоволення клопотання відповідача про відмову у стягненні пені, 3% річних та інфляційних втрат заперечив з огляду на те, що не вбачає виключних та достатніх підстав для зменшення неустойки (штрафу, пені), а посилання на норми права (ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України) не є підставою для звільнення від господарсько-правової відповідальності за невиконання умов укладеного між сторонами договору. Визначене ч.2 ст.625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити майнові права та інтереси; розмір заявлених до стягнення відсотків річних відповідає розміру, встановленому законом (3%), а наведені відповідачем підстави для зменшення пені не можуть бути підставою для зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат без встановлення судом виключних (надзвичайних) обставин.

Позиція відповідача. Відповідач проти позову заперечив мотивуючи тим, що ним повністю оплачено визначений договором об`єм природного газу в кількості 172,94508 тис. куб. м. Зазначив, що природний газ в кількості 49,52909 тис. куб.м. на загальну суму 819 898 грн 97 коп. поставлено позивачем споживачу на бездоговірній основі, а тому у зв`язку з відсутністю пред`явлення позивачем вимоги (як це передбачено ч. 2 ст. 530 ЦК України) строк оплати цього природного газу не настав. Крім того, вказав на те, що ця сума коштів (за об`єм газу, який не було узгоджено сторонами в договорі) не була закладена в бюджетному кошторисі.

У клопотанні від 26.03.2025 відповідач просив суд відмовити у стягненні пені, 3% річних та інфляційних втрат з посиланням на ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України, мотивуючи тим, що Івано-Франківська КЕЧ району, одним з основних завдань якої є: забезпечення військових частин фондами військового містечка, територією та земельними ділянками; забезпечення військових частин комунальними послугами та енергоносіями, допустила заборгованість за природний газ з вини третіх осіб (російської федерації, відсутністю належного бюджетного фінансування Центрального управління інфраструктурного забезпечення Командування сил логістики Збройних Сил України).

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представників сторін, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 04.09.2018 № 962, здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

15.09.2023 між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) та Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина (району) (споживач) укладено договір № 08-4158/23-БО-Т постачання природного газу, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору, постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з вересня 2023 року по 31.12.2023 (включно) в кількості 172,94508 тис. куб.м.

Споживач зобов`язався самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування обсягів за цим договором. В будь-якому випадку, обсяг визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до п.3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу (п. 2.4 Договору).

В п. 3.5 договору сторони визначили, що приймання передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

За змістом п. 3.5.1 договору, споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

Відповідно до п. 3.5.2 договору, на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника.

Згідно з п. 3.5.3 договору, споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору (п. 3.5.4 договору).

За змістом п. 4.1 договору, ціна природного газу за 1000 куб. м. з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовлені потужності на добу, за цим договором становить 16 553, 89 грн.

Згідно з п. 4.3 договору, загальна вартість цього договору на дату укладення становить 2 385 761,54 грн, крім того ПДВ - 477 152,31 грн, разом з ПДВ - 2 862 913,85 грн.

Відповідно до пункту 5.1 договору, оплата за природний газ за розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 5.5 цього Договору.

Відповідно до п. 5.3 договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.

Згідно з п. 7.1 договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках передбачених законодавством і цим договором.

В п. 7.2 договору сторони визначили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 13.1 договору, даний договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині поставки газу до 31.12.2023 (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Відповідно до підписаних та скріплених печатками обох сторін актів приймання-передачі природного газу від 12.10.2023 на суму 18 954 грн 85 коп., від 14.11.2023 на суму 305 246 грн 40 коп., від 11.12.2023 на суму 3 358 611 грн 55 коп., на виконання договірних зобов`язань позивач поставив відповідачу за період з вересня по листопад 2023 року природний газу на загальну суму 3 682 812 грн 80 коп., за який відповідач оплатив частково у сумі 2 862 913 грн 83 коп., в підтвердження чого позивач надав суду Інформацію про надходження коштів на рахунки ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" за період з 15.09.2023 по 15.04.2024.

Згідно з розрахунками позивача, за несвоєчасне виконання зобов`язань відповідачу нараховано 50 694 грн 84 коп. пені, 5 107 грн 57 коп. 3% річних, 2 459 грн 70 коп. інфляційних втрат.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як визначено в ст.1 Закону України "Про ринок природного газу" споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

За нормами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За встановлених судом обставин, відповідно до п. 2.1 договору, постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з вересня 2023 року по 31.12.2023 (включно) в кількості 172,94508 тис. куб.м.

Водночас, у п. 2.4 договору сторони узгодили, що споживач повинен самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування обсягів за цим договором. В будь-якому випадку, обсяг визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до п.3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.

В матеріалах справи містяться підписані та скріплені печатками обох сторін акти приймання-передачі природного газу від 12.10.2023 на суму 18 954 грн 85 коп., від 14.11.2023 на суму 305 246 грн 40 коп., від 11.12.2023 на суму 3 358 611 грн 55 коп., які складені на підставі договору від 15.09.2023 №08-4158/23- БО-Т. Всього на суму 3 682 812 грн 80 коп.

Таким чином, з урахуванням п.2.1., п. 2.4 договору обсяг газу, спожитий відповідачем у вересні - листопаді 2023 року отримано ним саме відповідно до умов договору від 15.09.2023 №08-4158/23- БО-Т, а не на бездоговірній основі, як про це стверджує відповідач.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В п. 5.1 договору визначено, що плата за природний газ за розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 5.5 цього Договору.

Таким чином, граничний строк оплати природного газу отриманого відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 12.10.2023 є 15.11.2023, відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 14.11.2023 є 15.12.2023, відповідно до акту приймання-передачі природного газу від 11.12.2023 є 15.01.2024.

Як встановлено судом, позивач на виконання умов договору постачання природного газу за період з вересня по листопад 2023 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 3 682 812 грн 80 коп., який відповідач оплатив частково у розмірі 2 862 913 грн 83 коп.,

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України.

Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов`язань за договором у повному обсязі суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 819 898 грн 97 коп. основного боргу є обґрунтованими та належать до задоволення.

За приписами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.611 ЦК України).

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

В п. 7.2 договору сторони визначили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення

За прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі ст. 625 ЦК України та п.7.2 договору позивачем нараховано відповідачу 50 694 грн 84 коп. пені, 5 107 грн 57 коп. 3% річних, 2 459 грн 70 коп. інфляційних втрат.

За перерахунком суду, заявлені позивачем до стягнення суми пені, 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та арифметично правильними.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст.625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Таким чином, враховуючи норми чинного законодавства, у суду відсутні підстави для зменшення розміру нарахованих на суму основного боргу інфляційних втрат та 3 % річних чи відмови у їх стягненні.

Можливість зменшення судом неустойки передбачена ст.233 ГК України та ст.551 ЦК України.

Так, за приписами ч.1 ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст.551 ЦК України).

Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Оцінюючи у даній справі можливість зменшення суми пені суд враховує, що відповідач є державною організацією, видом діяльності якої є забезпечення військових частин фондами, комунальними послугами та енергоносіями; те, що заборгованість за поставку природного газу, яка становила 3 682 812 грн 80 коп., оплачена відповідачем в розмірі 2 862 913 грн 83 коп., тобто майже 78%., а також те, що позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків в результаті дій саме відповідача, не надано.

З урахуванням викладеного у сукупності, суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо можливості зменшення розміру пені на 50 відсотків, тобто до 25 347 грн 42 коп.

На думку суду, стягнення з відповідача такої суми пені компенсує негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем строків сплати боргу, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов`язання. Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, тобто, судовий збір належить покласти на відповідача без урахування суми зменшеної пені.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) (76014, вул. Національної Гвардії, буд. 14 Г, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 08494013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, код ЄДРПОУ 42399676) 852 813 (вісімсот п`ятдесят дві тисячі вісімсот тринадцять) грн 66 коп. заборгованості, з яких: 819 898 (вісімсот дев`ятнадцять тисяч вісімсот дев`яносто вісім) грн 97 коп. основний борг, 25 347 (двадцять п`ять тисяч триста сорок сім) грн 42 коп. пеня, 5 107 (п`ять тисяч сто сім) грн 57 коп. 3% річних та 2 459 (дві тисячі чотириста п`ятдесят дев`ять) грн 70 коп. інфляційні втрати, а також 10 537 (десять тисяч п`ятсот тридцять сім) грн 93 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.04.2025.

Суддя О.В. Рочняк