Рішення

від 07.04.2025 по справі 911/321/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2025 р.

м. Київ

Справа № 911/321/25

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Василець О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (04136, м. Київ, вул, Стеценка, 1-А, ЄДРПОУ 23243188)

до Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (08631, Київська область, Фастівський р-н, селище міського типу Глеваха(3), вул. Вокзальна, б. 11/1, ЄДРПОУ 44668713)

про стягнення 635827,05 грн вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, 3% річних та втрат від інфляції,

за участю представників:

позивача: Безштанька Віталія Васильовича;

відповідача: Богоноса Володимира Анатолійовича,

ВСТАНОВИВ:

Історія розгляду справи.

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України про стягнення 635827,05 грн вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також 2293,15 грн 3% річних та 12080,71 втрат від інфляції.

Ухвалою суду від 24.01.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено судом здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого судового засідання на 03.02.2025 на 15:15 та встановлено строк для подання відзиву на позов.

Через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області 03.02.2025 надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 03.02.2025 з`явився представник позивача Безштанько Віталій Васильович. Представник відповідача не з`явився. Разом із цим суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, мотивоване необхідністю підготовки ним відзиву на позовну заяву, оскільки строк для його подачу, встановлений ухвалою про відкриття провадження від 24.01.2025 по даній справі, на момент проведення судового засідання у підготовчому провадженні ще не закінчився. З огляду на це суд відклав розгляд справи у підготовчому провадженні на 10.02.2025 на 15:00.

Через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області 10.02.2025 надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача, а також від представників обох сторін надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 10.02.2025 представники позивача не з`явились. Натомість суд констатував наявність в матеріалах справи клопотань обох сторін про відкладення судового засідання у підготовчому провадженні та відзиву на позовну заяву, у зв`язку із чим суд встановив строк для подання відповіді на відзив до 21.02.2025, строк для подання заперечення до 07.03.2025 та відклав розгляд справи у підготовчому провадженні на 10.03.2025 на 14:30.

Через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області 20.02.2025 надійшла відповідь на відзив представника позивача та 06.03.2025 надійшли заперечення представника відповідача, а крім цього 07.03.2025 надійшли додаткові пояснення представника позивача та 09.03.2025 надійшло клопотання про призначення експертизи представника відповідача.

10.03.2025 через канцелярію до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про долучення копії доказу акту встановлення/заміни/технічної перевірки/контрольного огляду/збереження пломб вузла обліку (засобу обліку) №425704/1 від 06.07.2023, на підставі якого позивачем нарахована вартість необлікованої електричної енергії, а через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло заперечення на клопотання про призначення експертизи.

У судове засідання 10.03.2025 з`явився представник позивача Безштанько Віталій Васильович та представник відповідача Богонос Володимир Анатолійович. Суд констатував наявність усіх необхідних заяв по суті спору та заслухавши виступ представника відповідача щодо поданого клопотання про призначення експертизи та заперечення представника позивача щодо його задоволення, суд, в порядку статті 183 ГПК України, вирішив оголосити перерву у підготовчому судовому засіданні до 17.03.2025 до 14:30.

12.03.2025 через канцелярію до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про долучення копії доказу згаданого вище акту встановлення/заміни/технічної перевірки/контрольного огляду/збереження пломб вузла обліку (засобу обліку) №425704/1 від 06.07.2023, а 13.03.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення.

У судове засідання 17.03.2025 з`явився представник позивача Гучок Віктор Володимирович та представник відповідача Богонос Володимир Анатолійович. Вирішуючи питання щодо призначення у цій справі експертизи та дослідивши усі необхідні матеріали, зокрема копію журналу подій лічильника GAMA 300 №02625640 за період з 10.04.2024 по 08.07.2024, наданих позивачем 28.02.2025 на адвокатський запит відповідача та заслухавши позиції сторін щодо даного клопотання, суд констатував відсутність необхідності у проведенні експертизи, оскільки вищезгадані відомості дають можливість суду самостійно визначити та дослідити ті питання, які відповідач наводив у прохальній частині поданого ним клопотання про призначення експертизи від 09.03.2025, у зв`язку з чим суд відмовив у задоволенні даного клопотання. При цьому з огляду на те, що усі необхідні заяви по суті спору наявні у матеріалах справи, суд, керуючись пунктом 3 частини 2 статті 185 ГПК України, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 01.04.2025 на 10:30.

Через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області 26.03.2025 надійшли додаткові пояснення представника позивача.

У судове засідання 01.04.2025 з`явився представник позивача Безштанько Віталій Васильович та представник відповідача Богонос Володимир Анатолійович. Під час судового засідання від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення із оригіналом акту встановлення/заміни/технічної перевірки/контрольного огляду/збереження пломб вузла обліку (засобу обліку) №425704/1 від 06.07.2023, в редакції, що додана позивачем до позовної заяви, який витребовувався судом у минулому судовому засіданні 17.03.2025. Представником позивача було заявлено, що довіритель не надав йому вищезгаданий оригінал документа, тому він не зміг надати їх суду та іншим учасникам процесу для ознайомлення. З огляду на вищенаведене, суд в порядку частини 6 статті 91 ГПК України вирішив з власної ініціативи витребувати оригінал акту встановлення/заміни/технічної перевірки/контрольного огляду/збереження пломб вузла обліку (засобу обліку) №425704/1 від 06.07.2023, в редакції, що додана позивачем до позовної заяви. Також суд витребував у позивача письмові пояснення щодо порядку оформлення та заповнення означених актів (зокрема щодо присвоєння нумерації акта), позаяк представником позивача у судових засіданнях повідомлялось, що акт складається у трьох екземплярах. З цих підстав, суд оголосив перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті до 07.04.2025 до 14:15.

Через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області 04.04.2025 надійшли додаткові пояснення представника позивача, а 07.04.2025 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, клопотання про залишення позову без розгляду та клопотання про долучення до матеріалів справи доказів про надання правової допомоги.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Так, оскільки у своїх поясненнях позивач вказав на неможливість надання акту встановлення/заміни/технічної перевірки/контрольного огляду/збереження пломб вузла обліку (засобу обліку) №425704/1 від 06.07.2023 в редакції, що була додана до позовної заяви, з огляду на те, що наданий позивачем у ході розгляду справи оригінал примірнику акту є єдиним наявним у позивача, суд приймає ці пояснення щодо неподання витребуваного судом доказу, у зв`язку із чим відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Крім того, суд роз`яснив представнику відповідача про те, що в силу пункту 8 частини 2 статті 182 ГПК України питання про призначення експертизи вирішується судом під час підготовчого провадження в справі, а не під час розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 07.04.2025, що відбувалося за участю представників сторін судом прийнято рішення.

Доводи позивача та передумови звернення до суду.

Звертаючись до суду із цим позовом позивач вказує на те, що 08.07.2024 його представниками під час проведення технічної перевірки на об`єкті відповідача, який є споживачем електричної енергії, за адресою: Київська обл., смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 11 було виявлено факт порушення останнім Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 (далі ПРРЕЕ), а також Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг № 311 від 14.03.2018 (далі ККО), у зв`язку із чим позивачем, у відповідності до п. 8.2.5 ПРРЕЕ, було складено акт про порушення № К 050308 від 08.07.2024 з відповідною графічною схемою електропостачання.

Зокрема, позивач у вказаному акті зазначив про наступне:

-«Порушення п.2.3.2, 2.3.4, 5.5.5. ПРРЕЕ, п. 5.16.11, 5.16.18 п. 5.16.19, п. 6.4.2 ККО, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме відсутні пломби з відбитками тавр ОСР, встановлені на металевій панелі, яка закривала доступ до трансформаторів струму № 38403661, 38403662, 38403663, 38403664 - відсутні. Пломби на ТС в наявності».

- «Порушення п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 5.5.5 ПРРЕЕ, 6.4.2 ККО, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ інші дії споживача, які призвели до зміни показів обліку електричної енергії, а саме по фазі «В» відкушена напруга, електрична електроенергія споживається, лічильником не враховується. Порушення продемонстровано споживачу».

При цьому позивач звертає увагу суду на те, що електроустановка, в тому числі електролічильник та трансформатори струму, за результатами проведення перевірки яких складений означений вище акт про порушення, були опломбовані та передані на відповідальне зберігання споживачу (відповідачу) згідно з актом встановлення/заміни/технічної перевірки/контрольного огляду/збереження пломб вузла обліку (засобу обліку) №425704/1 від 06.07.2023 (далі акт №425704/1 від 06.07.2023).

Позивач зазначив про те, що за результатами розгляду згаданого вище акту про порушення № К 050308 від 08.07.2024 на засіданні комісії 10.09.2024 було прийняте рішення, що оформлене протоколом № 121 від 10.09.2024, згідно з яким позивачем було здійснено нарахування обсягу необлікованої електричної енергії, внаслідок вчиненого відповідачем порушення, згідно п. 8.4.10 ф.4 ПРРЕЕ за 33 дні (з 05.06.2024 по 08.07.2025) та з урахуванням замірів зазначених в акті про порушення, обсяг електричної енергії необлікованої внаслідок порушення становить 52515 кВТ/год, вартість якої, згідно розрахунку позивача склала 635827,05 грн.

Позивач зауважив, що 12.09.2024 відповідачу було надіслано копію означеного протоколу комісії № 121 від 10.09.2024, розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно акту про порушення № К 050308 від 08.07.2024 та відповідний рахунок (повідомлення про оплату за вересень 2024 року від 11.09.2024 по атку про порушення № К 050308 на загальну суму 635827,05 грн). Відповідач вказаний рахунок отримав 17.09.2024 та, з урахуванням положень п. 8.2.7 ПРРЕЕ, мав сплатити до 17.10.2024, проте не сплатив, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом.

Заперечення відповідача.

Відповідач позовних вимог не визнав, вказує на те, що згідно акту про порушення № К 050308 від 08.07.2024 було виявлено 2 порушення, а саме: 1) відсутні пломби з відбитками тавр ОСР, встановлені на металевій панелі, яка закривала доступ до трансформаторів струму; 2) по фазі «В» відкушена напруга, електрична електроенергія споживається, лічильником не враховується.

При цьому відповідач зауважив на тому, що акт встановлення/заміни/технічної перевірки/контрольного огляду/збереження пломб вузла обліку (засобу обліку) №425704/1 від 06.07.2023 був складений позивачем в односторонньому порядку, без присутності представника відповідача, зокрема в графі де має бути вказано прізвище, ім`я, по-батькові та посада споживача (уповноваженого представника) або представника організації на балансі якої перебуває об`єкт (у разі встановлення на об`єкті споживача) вказано назву відповідача Інститут механіки та автоматики АВ НААН, тобто при складанні даного акту працівниками позивача, представник відповідача не був присутній. Також у нижній частині акту під написом «Споживач» відсутній підпис представника відповідача та не вказано прізвище та ініціали представника відповідача.

З огляду на вказані обставини, відповідач зауважує, що оскільки представник відповідача не був присутній при складанні означеного акту, то відповідач і не міг прийняти на зберігання пломби з відбитками тавр оператора системи розподілу, встановлені на металевій панелі, яка закривала доступ до трансформаторів струму № 38403661, 38403662, 38403663, 38403664. А відтак, відповідач вказує на те, що позивачем не передавались на відповідальне зберігання відповідачу опломбовані трансформатори струму згідно акту №425704/1 від 06.07.2023, тому цей акт є недопустимим доказом у цій справі, так як в порушення вимог ККО, акт був складений без участі представника відповідача.

При цьому відповідач звертає увагу суду на те, що в ході розгляду справи 12.03.2025 позивачем надано суду оригінал акту № 425704/1 від 06.07.2023 з підписом в графі «Споживач», натомість оригінал акту № 425704/1 від 06.07.2023 без підпису в графі «Споживач», копію якого було долучено до позовної заяви, позивач на вимогу суду не надав, водночас позивач надав суду суперечливі пояснення з приводу підписання саме представником відповідача означеного акту. З огляду на ці обставини, відповідач вказує на те, що оригінал акту № 425704/1 від 06.07.2023, що був наданий позивачем на вимогу суду 12.03.2025 містить несправжній підпис представника відповідача та є підробленим.

Також відповідач вказує на те, що лічильник електричної енергії із заводський номером 02625640 (тип GAMA 300), про який зазначено в акті про порушення № К 050308 від 08.07.2024 був придбаний і встановлений позивачем, не передавався на зберігання відповідачу і йому не належить та при цьому зауважив, що інформація щодо відсутність напруги у лічильнику має бути зафіксована автоматизованою системою контролю обліку електричної енергії, повні відомості щодо чого позивач, у свою чергу, не надав.

Обставини встановлені судом та висновки суду.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі Закон), згаданими вище Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), Кодексу комерційного обліку електричної енергії (ККО), нормами Цивільного Кодексу (далі ЦК України) та Господарського кодексу (далі ГК України), а також іншими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини в сфері енергетики.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно частиною 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Приписами ст. 275 ГК України визначено, що окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

Згідно пунктом 1.2.1. ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 58 Закону споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

Так, як вбачається зі статуту Приватно акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі", що затверджений рішенням одноосібного акціонера ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі" від 08.12.2023, Приватне акціонерне товариство "Київобленерго", найменування якого змінено на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі". При цьому згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності позивача є розподілення електроенергії (35.13).

Позивачем до позовної заяви долучено копію повідомлення про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та укладення додатків (не публічних) № 4088 306720950 від 25.10.2022, що було надане позивачем відповідачу за результатом розгляду заяви-приєднання останнього до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 306720950 від 24.10.2022 для потреб об`єкта за адресою: смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 11., а також копію паспорту точки (точок) розподілу електричної енергії (додаток № 2 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії о/р № 230037400 від 25.10.2022, в якому зазначений ряд об`єктів відповідача із вказанням ЕІС точок розподілу за означеною адресою.

Відтак, з наведеного випливає, що за результатом надання відповідачем позивачу заяви-приєднання, між сторонами був укладений договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, у яких позивач виступив в якості оператора системи, а відповідач виступив у якості споживача електричної енергії.

Частиною 1 статті 526 ЦК, що кореспондується за змістом зі статтею 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами частини 3 статті 58 Закону визначено, що споживач зобов`язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Відповідно до положень частини 1 статті 77 Закону учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Частина 2 цієї статті визначає перелік правопорушень на ринку електричної енергії, до я яких, зокрема, входять: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо; відмова у доступі уповноважених працівників постачальників послуг комерційного обліку до приміщень, де розташовані лічильники електричної енергії, якщо обов`язок надання такого доступу встановлений законодавством; невиконання постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб`єктів владних повноважень на ринку електричної енергії, а також створення перешкод для виконання службових обов`язків посадовими особами таких суб`єктів.

Разом з цим положення пункту 5.5.5. ПРРЕЕ визначають обов`язки споживача, до яких, зокрема входять: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Положеннями пункту 8.2.5. ПРРЕЕ (станом на момент складення акту про порушення № К 050308 від 08.07.2024) визначено, зокрема, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу:

меж балансової належності;

перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;

номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;

фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред`явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред`являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення та пред`являти документ, що посвідчує його особу, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

При цьому положеннями пункту 8.2.6 ПРРЕЕ закріплено, між іншого, що акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Пунктом 8.2.7. ПРРЕЕ визначено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Відповідно до пункту 8.4.2. ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення, зокрема, таких порушень:

2) пошкодження або відсутність пломб з відбитками тавр оператора системи чи інших заінтересованих сторін, установлених на засобах вимірювальної техніки (вузлах обліку) (крім пломб, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії), та/або пристроїв (шафи обліку, захисної панелі тощо), на яких встановлені такі пломби та які закривають доступ до струмоведучих частин схеми (вузла) обліку (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб);

9) пошкодження або відсутність пломб на засобах вимірювальної техніки, що вимірюють обсяг електричної енергії, розподіленої мережами споживача (основного споживача), пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) зазначених засобів вимірювальної техніки (за наявності акта про пломбування, складеного в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб), інші дії споживача, які призвели до зміни показів цих засобів вимірювальної техніки.

Так, у акті про порушення № К 050308 від 08.07.2024 представниками позивача зазначено наступне:

-«Порушення п.2.3.2, 2.3.4, 5.5.5. ПРРЕЕ, п. 5.16.11, 5.16.18 п. 5.16.19, п. 6.4.2 ККО, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме відсутні пломби з відбитками тавр ОСР, встановлені на металевій панелі, яка закривала доступ до трансформаторів струму № 38403661, 38403662, 38403663, 38403664 - відсутня. Пломби на ТС в наявності».

- «Порушення п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 5.5.5 ПРРЕЕ, 6.4.2 ККО, що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ інші дії споживача, які призвели до зміни показів обліку електричної енергії, а саме по фазі «В» відкушена напруга, електрична електроенергія споживається, лічильником не враховується. Порушення продемонстровано споживачу.».

Водночас як вбачається із протоколу комісії № 121 від 10.09.2024, розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії згідно акту про порушення № К 050308 від 08.07.2024 був здійснений позивачем лише згідно з п. 2 п. 8.4.2. ПРРЕЕ та ф. 4 п. 8.4.10 ПРРЕЕ, в той час як згідно акту про порушення, як вже зазначалося вище, представниками позивача заначено про "інші дії споживача, які призвели до зміни показів обліку електричної енергії", що співвідноситься зі змістом порушення, про яке йдеться в підпункті 9) п. 8.4.2. та не відповідає порушенню, що визначене підпунктом 2) п. 8.4.2. ПРРЕЕ.

Крім того, стосовно змісту згадуваного вище акту встановлення/заміни/технічної перевірки/контрольного огляду/збереження пломб вузла обліку (засобу обліку) №425704/1 від 06.07.2023 (акт №425704/1 від 06.07.2023), суд зауважує наступне.

Пунктом 1.1.2. ПРРЕЕ у цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях, зокрема: контрольний огляд засобу комерційного обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів.

Поряд із цим підпунктом 14 пункту 1.2.1. глави 1.2. розділу І ККО (в редакції, що діляда станом на момент складення акту №425704/1 від 06.07.2023), у цьому Кодексі терміни, зокрема, вживаються в таких значення: вузол обліку електричної енергії (вузол обліку) - сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, змонтованих та з`єднаних між собою за встановленою схемою для забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії в заданій точці вимірювання. До складу вузла обліку можуть входити лічильники електричної енергії, трансформатори струму, трансформатори напруги, устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності, засоби захисту (автоматичні вимикачі або запобіжники), вторинні кола струму і напруги та інші допоміжні засоби (тестові блоки, перетворювачі імпульсів, блоки живлення, обладнання дистанційної передачі даних тощо). Характеристики складових вузла обліку мають бути достатніми для вимірювання електричної енергії із заданою періодичністю та похибкою.

Відповідно до пункту 5.2.27 глави 5.2. розділу V ККО факт проведення технічної перевірки вузла обліку має бути зафіксований в акті технічної перевірки, який повинен, зокрема, містити інформацію про технічні параметри та покази лічильників на момент їх пломбування. Акт технічної перевірки вузла обліку складається у двох примірниках представниками оператора системи у присутності замовника або уповноваженої ним особи та підписується ними. Один примірник акта технічної перевірки передається замовнику.

Пунктом 5.2.28 глави 5.2. розділу V ККО встановлено, що факт установлення оператором мережі, ППКО (постачальник послуг комерційного обліку електричної енергії) та заінтересованими сторонами пломб, а також індикаторів та їх стан мають бути зафіксовані в акті пломбування, що складається відповідно до вимог цього Кодексу в необхідній кількості примірників представниками оператора мережі у присутності замовника та власника електроустановки, об`єкта або окремого елемента об`єкта, території, приміщення, де встановлюється вузол обліку, або уповноважених ними осіб та підписується ними. По одному примірнику акта пломбування передається замовнику та власнику об`єкта, де встановлений вузол обліку.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Так, зі змісту наданого позивачем вимогу суду оригіналу акту №425704/1 від 06.07.2023 вбачається, що позивачем наче були вчинені дії щодо заміни/технічної перевірки/збереження пломб вузла обліку, у зв`язку із чим наче було встановлено, зокрема, пломби № 38403661, 38403662, 38403663, 38403664 за адресою відповідача: смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 11, про які йшлося в акті про порушення № К 050308 від 08.07.2024.

Разом із цим у копії цього акту, що була надана позивачем разом із позовом, всупереч означеним приписам ККО, був відсутній підпис у графі «Споживач», який засвідчував би прийняття на зберігання згадуваних вище лічильника та пломб, повноважною на те особою.

Водночас копія акта, що була надана позивачем на адвокатський запит представнику відповідача, після звернення позивача до суду з позовом (тобто після 23.01.2025), та його оригінал, що були надані позивачем на вимогу суду в ході розгляду справи вже містили підпис у графі "Споживач" (на місці де мав поставити свій підпис представник відповідача).

При цьому суд констатує, що копія акту №425704/1 від 06.07.2023, яка була надана позивачем із позовом (посвідчена електронним підписом) та копія, яка була надана позивачем представнику відповідача на адвокатський запит, а також оригінал цього акту, є повністю ідентичними, окрім підпису, що з`явився в графі «Споживач», якого не було на оригіналі акту №425704/1 від 06.07.2023, з якого знімалась копія що подавалась до суду 23.01.2025 року.

Згідно з частиною 2 статті 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Поряд із цим частиною 10 статті 81 ГПК України також встановлено, що у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ.

За змістом приписів статті 91 ГПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Як зазначалось вище, судом було витребувано у позивача для огляду оригінал акту №425704/1 від 06.07.2023, в редакції, що додана до позовної заяви, позаяк представник позивача стверджував, що подана до суду копія була знята з одного з екземплярів акта, який не був підписаний споживачем. Позивач, у свою чергу, оригінал акту в указаній редакції суду не надав, а натомість надав оригінал акту №425704/1 від 06.07.2023, в якому вже містився підпис у графі "Споживач".

При цьому суд критично ставиться до тверджень представника позивача про те, що акт №425704/1 від 06.07.2023 надавався відповідачу наступного робочого дня після встановлення та опломбування лічильника та згодом був повернутий позивачу, оскільки ці обставини не підтвердженні належними та допустимим доказами та заперечуються відповідачем. Так, суд констатує, що позивачем на підтвердження цієї обставини не надано ні супровідного листа з описом вкладення на адресу відповідача, ні супровідного листа відповідача, яким той повертав підписані документи.

Також, суд перевіривши надані «примірники акта №425704/1 від 06.07.2023», на яких має місце підпис в графі «Споживач», вважає за необхідне констатувати, що запис про приналежність вказаного підпису конкретній уповноваженій особі відповідача у цьому варіанті акту відсутній.

З цих підстав, суд додатково зазначає, що наявність означеного підпису не є доказом того, що визначені в акті пломби були передані на збереження відповідачу, позаяк на акті наданому суду міститься підпис невідомої особи, в той час як представник позивача лише припускає, що цей підпис може належати якійсь уповноваженій особі відповідача.

Суд зауважує, що вказані обставини свідчать про те, що означений підпис з`явився вже після подання позову до суду та надходження адвокатського запиту від представника відповідача, оскільки всі дії позивача, що неподання витребовуваного судом оригіналу документу, з якого було зроблено копію акта №425704/1 від 06.07.2023 (без підпису), що подана разом з позовною заявою, свідчать саме про це.

Все вищенаведене дає підстави суду визнати обставину того, що позивачем не передавались повноважній особі відповідача означені в акті №425704/1 від 06.07.2023 пломби на зберігання та дає суду підстави не брати акт №425704/1 від 06.07.2023 до уваги як доказ, що підтверджує встановлення та передачу означених пломб, зокрема № 38403661, 38403662, 38403663, 38403664, на зберігання відповідачу.

Принагідно суд звертає увагу сторін на те, що для можливості проведення експертизи приналежності підпису у справі, суд повинен мати підставу перевіряти приналежність підпису саме конкретній особі, для цього документ, підпис на якому перевіряється, повинен містити відомості про особу, якій належить підпис або від імені якої він проставлений, чого у даному акті нема.

В контексті вищевикладеного, до спірних правовідносин сторін підлягає застосуванню доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці) та на принципі добросовісності.

Пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Між тим частиною 4 статті 236 ГПК України, що кореспондується за змістом із частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у своїй постанові від 08.06.2022 в справі № 396/269/18 зауважив на тому, що дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Добросовісність це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

Ця правова позиція міститься в постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 в справі № 910/16579/20, а також в постановах Верховного Суду від 11.08.2021 в справі № 909/436/20, від 28.09.2021 в справі № 918/1045/20 та від 06.10.2021 в справі № 925/1546/20.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 10.04.2019 в справі № 390/34/17, від 28.04.2021 в справі № 910/9351/20, від 09.06.2021 в справі № 911/3039/19 та від 08.09.2021 в справі № 910/10444/20).

Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці) та на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова Верховного Суду в справі №390/34/17 від 10.04.2019).

Поряд із цим, суд зауважує, що оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).

Між тим, досліджуючи подані на розгляд суду документи, слід вказати, що в силу статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).

Водночас відповідно до приписів статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що означені обставини свідчать про суперечливу та недобросовісну поведінку позивача в частині подання доказів суду, спрямовану на формування хибного уявлення суду про обставини справи, які мають значення для її правильного розгляду. Зокрема обставини про які йшлося вище свідчать про недостовірність наданого позивачем доказу акту №425704/1 від 06.07.2023, відсутність підпису відповідача в якому, всупереч вимогам ККО, вказує на те, що пломби, відсутність яких вказана в акті про порушення, відповідачу на зберігання не передавались, що у свою чергу свідчить про неправомірність акту про порушення № К 050308 від 08.07.2024, в частині, на підставі якої позивачем, в подальшому, були здійснені нарахування відповідачу вартості необлікованої електричної енергії в сумі 635827,05 грн на підставі рішення, що оформлене протоколом № 121 від 10.09.2024.

Так, як зазначалось вище, у вказаному протоколі комісії № 121 від 10.09.2024 позивачем був здійснений розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням лише на підставі п. 2) п. 8.4.2. ПРРЕЕ, в той час як у акті про порушення № К 050308 від 08.07.2024 йдеться також і про інше порушення, що визначається як - "інші дії споживача, які призвели до зміни показів обліку електричної енергії", що відповідає п. 9) п. 8.4.2 ПРРЕЕ та розраховується за іншою формулою, розрахунок за яким не проводився та вимоги позивачем не заявлялись.

Відтак, враховуючи встановлення судом обставин не доведення позивачем факту передачі відповідачу на зберігання пломб за актом №425704/1 від 06.07.2023, зокрема, пломб № 38403661, 38403662, 38403663, 38403664, про відсутність яких йшлося в акті про порушення № К 050308 від 08.07.2024, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 635827,05 грн вартості необлікованої електричної енергії, позаяк вказані нарахування були здійснені позивачем лише на підставі п. 2) п. 8.4.2. ПРРЕЕ, а саме з підстав відсутності означених вище пломб. З огляду на викладене не підлягають задоволенню також і заявлені до стягнення 2293,15 грн 3% річних та 12080,71 втрат від інфляції, у зв`язку із чим суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати відповідно до статті 123 ГПК України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов`язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій. За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволені позову відмовлено, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на позивача повністю.

Згідно приписів частини 4 статті 11 ГПК України, що кореспондуються за змістом зі статтею Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд вказує, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

В контексті викладеного, обставина щодо обґрунтованості нарахування позивачем обсягу необлікованої електроенергії відповідно до фіксації автоматизованою системою контролю обліку електричної енергії судом не досліджується з огляду на те, що позивачем не доведений сам факт передачі відповідачу на зберігання пломб, що є достатньою та самостійною підставою для визнання необгрунтованості вимог позивача та відмови у задоволенні позову, позаяк розрахунок проведений позивачем здійснено саме з підстав відсутності пломб.

В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями пункту 3 частини 2 статті 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.04.2025.

Суддя А.Ф. Черногуз