Постанова

від 02.04.2025 по справі 305/598/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 305/598/18

провадження № 61-11381св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»,

треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, Рахівський відділ державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

особа, яка подала апеляційну скаргу та касаційну скаргу, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будівельні проекти»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 09 липня 2024 року у складі колегії суддів Мацунича М. В., Фазикош Г. В., Собослоя Г. Г.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи»), треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В. А., Рахівський відділ державної виконавчої служби у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. 07 грудня 2014 року щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку загальною площею 0,0151 га, кадастровий номер 2123656200:09:002:0011, (з розташованим на ній об`єктом незавершеного будівництва, ступінь готовності якого становить 90 % і має загальну площу 204,69 кв. м), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для іншого комерційного призначення (розміщення магазину промислових, продовольчих товарів). У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Судові витрати в розмірі 705,00 грн залишено за позивачкою ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ТОВ «Кредитні ініціативи» оскаржило його в апеляційному порядку.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 грудня 2018 року залишено без змін.

13 травня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» (далі - ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти») подало апеляційну скаргу на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 грудня 2018 року.

ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» обґрунтовувало апеляційну скаргу тим, що з грудня 2016 року воно є власником спірної земельної ділянки загальною площею 0,0151 га, кадастровий номер 2123656200:09:002:0011, на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), яке було видане за наслідками реалізації спірного майна в межах виконавчого провадження № 50207871. Звертаючись у квітні 2018 року до суду з позовом у цій справі, ОСОБА_1 була обізнана з матеріалами виконавчого провадження, де зазначена інформація про нового власника (переможця торгів) спірного майна, а саме ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти». Однак товариство до участі у цій справі залучено не було, а про існування рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 грудня 2018 року ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» стало відомо 09 травня 2024 року. Посилаючись на те, що рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 грудня 2018 року порушено права ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» як чинного власника спірного майна на момент подання позову у цій справі, якого не було залучено до її розгляду, товариство подало апеляційну скаргу на вказане судове рішення.

Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 09 липня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 грудня 2018 року.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» пропустило визначений законом строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Апеляційний суд вказав, що відповідно частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Аналіз вказаної правової норми дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складення повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.

Крім того, апеляційний суд зазначив, що відповідач у справі ТОВ «Кредитні ініціативи» реалізував право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі і таке рішення набрало законної сили 12 лютого 2020 року. При цьому відповідач не оскаржував у касаційному порядку вказане рішення суду апеляційної інстанції. ТОВ Компанія з управління активами «Будівельні проекти» під час перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному суді не заявляло клопотань про залучення товариства до участі в розгляді справи. Апеляційну скаргу подано через шість років і підстави, на які посилається особа, яка подала апеляційну скаргу, щодо пропуску строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

08 серпня 2024 року ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» через підсистему «Електронний суд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 09 липня 2024 року, у якій заявник, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 09 липня 2024 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, а також на положення пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 26 липня 2023 року у справі № 753/4792/17 (провадження № 61-2722св23).

Вказує на те, що помилково застосовані апеляційним судом норми процесуального права щодо строків апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції стосуються учасників справи, які були залучені до її розгляду та знали про ухвалене судове рішення. Однак ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти», яке було власником спірного майна станом на момент подання позову у цій справі, не було залучено до розгляду цього спору. Про існування рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 грудня 2018 року у цій справі ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» стало відомо 09 травня 2024 року. Тому суд апеляційної інстанції передчасно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою заявника, не з`ясував обставини, на які товариство посилалося в апеляційній скарзі, що є порушенням норм процесуального права.

Інші учасники справи не скористалися правом подання відзиву на касаційну скаргу.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У грудні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.

Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2025 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. 07 грудня 2014 року, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку загальною площею 0,0151 га, кадастровий номер 2123656200:09:002:0011, (з розташованим на ній об`єктом незавершеного будівництва, ступінь готовності якого становить 90 % і має загальну площу 204,69 кв. м), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для іншого комерційного призначення (розміщення магазину промислових, продовольчих товарів). У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ТОВ «Кредитні ініціативи» оскаржило його в апеляційному порядку.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 грудня 2018 року залишено без змін.

13 травня 2024 року ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» подало апеляційну скаргу на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 грудня 2018 року.

ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» обґрунтовувало апеляційну скаргу тим, що з грудня 2016 року воно є власником спірної земельної ділянки загальною площею 0,0151 га, кадастровий номер 2123656200:09:002:0011, на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), яке видане за наслідками реалізації спірного майна в межах виконавчого провадження № 50207871.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 09 липня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» на рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 грудня 2018 року.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги та врахувавши позиції усіх учасників справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам процесуального закону оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи заявника є прийнятними з огляду на таке.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).

Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Результат аналізу цієї правової норми дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складення повного судового рішення є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.

Виключенням із цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, та пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Такі висновки про застосування норм права у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 26 липня 2023 року у справі № 753/4792/17 (провадження № 61-2722св23), на яку міститься посилання у касаційній скарзі.

В апеляційній скарзі ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» зазначало, що у межах виконавчого провадження № 50207871 24-26 жовтня 2016 року Державним підприємством «Сетам» було організовано та проведено електронні торги з продажу об`єкта - земельної ділянки загальною площею 0,0151 га, кадастровий номер 2123656200:09:002:0011, переможцем яких стало ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти». 21 грудня 2016 року на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» набуло право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0151 га, кадастровий номер 2123656200:09:002:0011.

ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» звертало увагу, що станом на дату подання позовної заяви ОСОБА_1 (квітень 2018 року) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, спірне майно вже перебувало у власності ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти». Отже, рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 грудня 2018 року у цій справі стосується прав та інтересів товариства.

Апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску товариством річного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, не врахував, що ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» не було залучено до розгляду цього спору судом першої інстанції, тобто не було учасником справи.

Під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18) дійшов правового висновку, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції. При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Суд апеляційної інстанції не встановив обставин, за яких ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» стало відомо про рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 грудня 2018 року саме 09 травня 2024 року та не звернув уваги на те, що положення частини другої статті 358 ЦПК України підлягають застосуванню щодо особи, яка не була залучена до участі у справі, лише за умови, що така особа знала про ухвалене рішення суду першої інстанції, але у строк, передбачений статтею 354 ЦПК України, не звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

У зв`язку із наведеним, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти», апеляційний суд помилково застосував положення процесуального закону щодо строків апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, яке законом визначено для учасників справи, до особи, яка не була залучено до розгляду справи місцевим судом і посилається на те, що рішенням суду першої інстанції порушено її права.

Отже, апеляційному суду необхідно належним чином перевірити доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, щодо того, коли саме їй стало відомо про рішення суду першої інстанції та у зв`язку із цим з`ясувати чи дотрималося ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» вимог ЦПК України щодо строків звернення до суду з апеляційною скаргою та умов апеляційного оскарження рішення місцевого суду.

Враховуючи зазначене, доводи касаційної скарги про порушення апеляційним судом норм процесуального права знайшли своє підтвердження.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню частково, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За вимогами частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Враховуючи наведене, касаційна скарга ТОВ «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» підлягає задоволенню частково, а ухвала Закарпатського апеляційного суду від 09 липня 2024 року - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Щодо судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи судом касаційної інстанції, підлягають розподілу судом, який ухвалює остаточне рішення по суті спору.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 415, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Будівельні проекти» задовольнити частково.

Ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 09 липня 2024 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийІ. М. Фаловська СуддіВ. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. В. Сердюк О. М. Ситнік