Ухвала від 15.04.2025 по справі 761/31121/14-ц

УХВАЛА

15 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 761/31121/14-ц

провадження № 61-7659св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва,

відповідач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Київська міська рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року у складі судді Пономаренко Н. В. та постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і судових рішень

У січні 2013 року перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Київської міської ради про визнання недійсним рішення, державного акта на право власності на земельну ділянку та договору купівлі-продажу, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року апеляційну скаргу Першого заступника керівника Київської міської прокуратури задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року змінено в частині мотивів для відмови у задоволенні позову.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У травні 2024 року заступник керівника Київської міської прокуратури Нагальнюк Р. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що судами застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 57/314-6/526-2012, від 06 лютого 2020 року у справі № 916/2828/18, від 15 травня 2020 року у справі № 922/1467/19, від 17 березня 2021 року у справі № 922/1017/20, від 30 червня 2021 року у справі № 922/3274/19, від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 17 вересня 2021 року у справі № 922/1017/20, від 14 квітня 2021 року у справі № 922/624/20, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

У червні 2024 року ОСОБА_2 подав до суду відзив у якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення апеляційної інстанції залишити в силі.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 27 травня 2024 року касаційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року передано на розглядсудді-доповідачеві Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.

Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури з підстав визначених пунктами 1 частини другої статті 389 ЦПК України; витребувано із Шевченківського районного суду міста Києва матеріали справи № 761/31121/14-ц; надано іншим учасникам справи строк для подання відзиву.

У вересні 2024 року матеріали справи № 761/31121/14-ц надійшли до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Щодо клопотання заступника керівника Київської міської прокуратури про розгляд справи з викликом сторін

У касаційній скарзі заступник керівника Київської міської прокуратури просив розглядати справу з викликом сторін.

Згідно з частиною 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Абзац другий частини першої цієї статті визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішує Верховний Суд з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.

Положення частин п`ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не вирішує питань доказування у справі і не встановлює обставин справи.

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки суд касаційної інстанції не приймав рішення про виклик осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень, і такої необхідності колегія суддів не вбачає, то у задоволенні клопотання заступника керівника Київської міської прокуратури про розгляд справи з викликом сторін необхідно відмовити.

Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання заступника керівника Київської міської прокуратури про розгляд справи з викликом сторін.

Справу за позовом Шевченківської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Київської міської ради про визнання недійсним рішення, державного акта на право власності на земельну ділянку та договору купівлі-продажу, відновлення становища, яке існувало до порушення, за касаційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на 23 квітня 2025 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник