Рішення

від 16.04.2025 по справі 485/368/25

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 485/368/25

Провадження №2/485/210/25

РІШЕННЯ

іменем України

16 квітня 2025 року м.Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючий - суддя Соловйов О.В.,

секретар судового засідання Гусарова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка Миколаївської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Козирєва Анна Володимирівна, до Снігурівської міської ради, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

встановив:

У лютому 2025 року позивач ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Козирєвої А.В., звернувся до суду із вказаною позовною заявою.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Снігурівка Баштанського району Миколаївської області померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 4,7470 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Снігурівської міської ради (до ліквідації - Першотравневої сільської ради). За життя, ОСОБА_4 склала заповіт, згідно якого вище вказану земельну ділянку заповідала позивачу. Однак, за звернення до нотаріальної контори, останньому відмовлено в оформленні спадкових прав у зв"язку з пропуском встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач вважає поважними причини такого пропуску посилаючись на те, що ОСОБА_4 проживала в с. Трудолюбівка, пізніше вона виїхала до м.Снігурівка. Лише у жовтні 2024 року від доньки ОСОБА_5 - ОСОБА_6 йому стало відомо, що заповідачка померла після деокупації м.Снігурівка у 2022 році. У зв"язку з введенням на території України воєнного стану та окупацією територій України, а саме Горохівської та Снігурівської територіальних громад, за твердженням доньки заповідачки вона не мала можливості повідомити раніше про смерть матері, оскільки після окупації та звільнення міста Снігурівка вона не оговталася в повній мірі, на той час було відсутнє стабільне та постійне транспортне сполучення, здіснювалися дії з розмінування громадських місць та приватного житла, проводилися роботи з відновлення електро- та водопостачання, роботи мобільного зв"язку, налагодження побуту та життя кожною людиною.

Враховуючи викладене, позивач просить визнати причини пропуску ним визначеного законом строку для подання заяви на прийняття спадщини поважними та визначити додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_4 .

В судове засідання сторони не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Представник позивача - адвокат Козирєва А.В. у поданій заяві просила про розгляд справи без участі позивача та його представника, позов підтримують, також зазначила про те, що на відшкодуванні судових витрат не наполяггають.

Представник відповідача згідно з поданою заявою також просив справу розглядати у відсутність представника Снігурівської міської ради Миколаївської області, позовні вимоги позивача визнають.

Третя особа ОСОБА_2 просила про розгляд справи без її участі. Заперечень щодо позовних вимог не має.

Третя особа ОСОБА_3 про причини неявки суд не повідомив.

На підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд вважаєможливим проводитирозгляд справиза відсутностісторін, на підставі наявних у справі доказів.

У зв"язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснено без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Снігурівка Баштанського району Миколаївської області померла ОСОБА_4 , що підтверджується даними відоцтва про її смерть серії НОМЕР_1 виданого повторно 18 червня 2024 року (а.с. 5).

За життя, 07 грудня 2017 року ОСОБА_4 залишила заповіт, посвідчений секретарем Першотравневої сільської ради Снігурівського району Миколаївської області Наумець Т.С. за реєстровим номером 45, згідно з яким належну їй на праві власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4825783900:17:000:0056, яка розташована на території Першотравневої сільської ради (на теперішній час Снігурівської міської ради), заповіла позивачу ОСОБА_1 (а.с. 7-8).

Наявність спадкового нерухомого майна підтверджується наданим державним актом на право приватної власності на землю серії І-МК № 040836 виданого 21 серпня 2001 року та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4803060232017 сформованого 14 лютого 2017 року (а.с. 9-12).

За звернення позивача до Снігурівської державної нотаріальної контори Миколаївської області для оформлення спадкових прав за заповітом після смерті ОСОБА_4 , 11 листопада 2024 року завідуючою нотаріальною конторою надано письмове роз`яснення щодо неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв"язку з пропуском встановленого законом шестимісячного строку для відповідного звернення (а.с. 4).

На запит суду, Снігурівською державною нотаріальною конторою Миколаївської області надано повідомлення від 13 березня 2025 року №166/01-16 про те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася. Вказане також підтверджується наданою інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 80469929 від 14 березня 2025 року (а.с. 32-33).

Таким чином, діти померлої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з заявами про прийняття спадщини до наторіальної контори не зверталися.

Відповідно до Витягу № 72 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб виданої в.о. старостою Першотравневоого старостинського округу Снігурівської міської ради Миколаївської області ві 08 листопада 2024 року, померла ОСОБА_4 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею за вказаною адресою також значиться зареєстрованою ОСОБА_7 , яка доводиться дружиною онука померлої, а тому не відноситься до кола спадкоємців за законом (а.с. 6).

Між сторонами мають місце правовідносини, що виникають зі спадкових прав.

В силу ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом - ст.1217 ЦК України. Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за законом або за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За нормою ч.ч. 1,2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини - ст. 1270 ЦК України.

Частинами першою та третьою статті 1272 ЦК України визначено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" вирішуючи спір про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Верховний Суд у постанові від 30 липня 2020 року у справі № 172/888/18, зазначив, що вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов"язок доведення поважності пропущеного строку покладається на спадкоємця.

Як на поважність причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач вказує на те, що лише у жовтні 2024 року від рідних померлої йому стало відомо про смерть заповідачки, причиною чого стало введення на території України воєнного стану та тимчасової окупації частини територій України, як наслідок були перебої з транспортним сполученням та мобільним зв"язком, що зумовлювало певні труднощі у спілкуванні та обміні інформації.

За змістом правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеної в ухвалі від 16 серпня 2023 року в рамках справи №638/16540/20, провадження №61-6761св22, незнання спадкоємцем про факт смерті спадкодавця, у тому числі через приховування цього факту від спадкоємця іншими спадкоємцями, може бути поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, якщо цей необізнаний спадкоємець діє добросовісно та з моменту отримання інформації про смерть спадкодавця у розумні строки (які не повинні перевищувати шести місяців) звертається до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини суд має виходити з того, що відсутність обізнаності про законні підстави виникнення відповідного права та, як наслідок, початку строку його реалізації, передбаченого законом, за своєю суттю є умовою, яка виключає можливість реалізації цього права, а тому дійсно відсутні підстави говорити, що це є обставина, яка створює об`єктивні, непереборні або істотні труднощі у поданні заяви про прийняття спадщини. Об`єктивні, непереборні або істотні труднощі можуть виникати у спадкоємця, який знає про факт смерті спадкодавця, у зв`язку з чим знає (має знати) про наявність у нього певного строку для прийняття його спадщини, але зіштовхується з певними обставинами, які йому заважають це зробити. У цьому випадку суд оцінює характер цих обставин. Незнання ж про смерть спадкодавця це не факт, який підтверджує відповідні труднощі, а факт, який за своєю суттю вказує на неможливість подання заяви про прийняття спадщини до моменту, коли особа дізнається про смерть спадкодавця. Є безпідставним та таким, що не виконує завдання Конституції України, ЦК України та судочинства підхід, що незнання про смерть спадкодавця не є поважною причиною пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини та ототожнення цього факту із об`єктивними, непереборними або істотними труднощами у поданні цієї заяви.

З досліджених матеріалів справи слідує, що позивач значиться зареєстрованим та проживає в с. Трудолюбівка Баштанського району Миколаївської області.

Спадкодавиця проживала та померла в м. Снігурівка Баштанського району Миколаївської області.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжувався і триває дотепер.

Відповідно до наказу Мінреінтеграції тимчасового окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" (далі - Перелік), територія Снігурівської та Горохівської територіальних громад у період з 24 лютого 2022 року по 11 листопада 2022 року перебували під окупацією.

Згідно вказаного Переліку, зазначені території до цього часу визначені як території, де можливе виникнення бойових дій.

Приймаючи до уваги загальновідомі факти про те, що у зв"язку з тимчасовою окупацією, зокрема на вказаних територіях було відсутнє елетро- та водопостачання, не працювали мережа інтернет та мобільний зв"язок, було відсутнє транспортне сполучення, також була призупинена й діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, а також нотаріальних контор. Після деокупації проводилися відновлювальні роботи для забезпечення нормальної життєдіяльності населення та розмінування територій.

За вказаних підстав громадяни України були позбавлені можливості в повній мірі реалізовувати свої права, передбачені законом.

Враховуючи вищенаведені причинипропуску позивачемстроку наприйняття спадщини,які судвважає поважними,враховуючи щоінших спадкоємців,які бприйняли спадщину,немає,а відповідач Снігурівськаміська радаМиколаївської області позовні вимоги визнала повністю, від третіхосіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечень щодопозовних вимогне надійшло, суд вважає наявними підстави для задоволення позовних вимог й поновлення позивачу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 .

Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 142, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Козирєва Анна Володимирівна, до Снігурівської міської ради, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 у, ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці з дня набрання даним рішення законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 16 квітня 2025 року.

Суддя О.В. Соловйов