Рішення

від 16.04.2025 по справі 160/682/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 рокуСправа №160/682/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК ЕЛЕКТРО" (вул. Мудрого Ярослава Князя, буд. 27 оф.213 м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 44064744) до Державної податкової служби України(пл.Львівська буд.8 м.Київ код ЄДРПОУ 43005393) третя особа: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області ( вул. Сімферопольська буд.17-А, м.Дніпро 49005, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

10 січня 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність Державну податкову службу України незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕК ЕЛЕКТРО» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення, сформованого за формулою обчислення реєстраційної суми, за результатами господарських операцій за звітний період травень 2024 у розмірі 1 039 365, 00 грн у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- зобов`язати Державну податкову службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕК ЕЛЕКТРО» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від ємного значення, сформованого за формулою обчислення реєстраційної суми, за результатами господарських операцій за звітний період травень 2024 року у розмірі 1 039 365, 00 грн відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірністю дій ДПС України щодо перерахування та коригування суми реєстраційного ліміту, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач зазначає, що здійснив всі можливі дії передбачені чинним податковим законодавством України з метою недопущення перевищення реєстраційного ліміту. Тому на думку позивача, розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість мав бути врахований ДПС України при відображенні в системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення суми податку, на яку ТОВ «ЕК ЕЛЕКТРО» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 р. відкрито провадження в адміністративній цій справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05 лютого 2025 року від Державної податкової служби України надійшла заява, в якій вони просять здійснювати розгляд вказаної позовної заяви за правилами загального позовного провадження.

05 лютого 2025 року від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить продовжити строк для подання відзиву у справі, посилаючись на те, що з огляду на об`єктивні обставини, що ускладнюють роботу Відповідача в умовах запровадженого в Україні воєнного часу, отримання інформації від структурних підрозділів по зазначеній справі потребує додаткового часу, чим унеможливлює своєчасність реалізації встановленого ст. 162 КАС України права на подання відзиву на позов по справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 р. у задоволенні заяви Державної податкової служби України про розгляд справи за правилами загального провадження з викликом сторін у справі №160/682/25 відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 р. клопотання Державної податкової служби України про продовження строку для надання відзиву по справі задоволено. ПродовженоДержавній податковій службі України строк для подачі відзиву по справі на п`ять днів з дня отримання цієї ухвали.

18 лютого 2025 року від Державної податкової служби України надано відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позову відмовити. Відповідач зазначає, що проблема виникла через помилки самого позивача, який не відобразив у податковій декларації за травень 2024 року своєчасно зареєстрований розрахунок коригування, що спричинило тимчасове перевищення показника ПДВ. Після самостійного виправлення цієї помилки позивачем через уточнюючий розрахунок, показник перевищення був автоматично усунений, що виключає факт порушення прав позивача.

21 лютого 2025 року від Головне управління ДПС у Дніпропетровській області надано пояснення на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позову відмовити.

25 лютого 2025 року від позивача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 р. у задоволенні заяви Державної податкової служби України про розгляд справи за участі представника ДПС України відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕК ЕЛЕКТРО» (код ЄДРПОУ 44064744) є юридичною особою, зареєстровано 17.11.2020 р., номер запису: 1002241020000096043. Товариство зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.12.2020.

Судом встановлено, що 19 квітня 2024 року ТОВ «ЕК ЕЛЕКТРО» отримало передплату від Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНМ-РІЕЛТІ" (код ЄДРПОУ 38483399) у сумі 6500000.00 грн. згідно договору підряду № 1604/2024 від 16.04.2024 р., що підтверджується платіжною інструкцією від 19 квітня 2024 року №035425.

Позивачем складено податкову накладну №3 від 19.04.2024 на суму 6236189,94 грн, з яких ПДВ- 1 039 364,99 грн.

У зв`язку із самостійно виявленою помилкою у наведеній податковій накладній, позивачем 24.05.2024 зареєстрована податкова накладна № 4 від 19.04.2024 р. на вірну суму 6500000,00 грн, з яких ПДВ складає 1 083 333,33 грн.

До податкової декларації з ПДВ за квітень 2024 року податкова накладна №3 від 19.04.2024 на суму 6236189,94 грн, з яких ПДВ- 1 039 364,99 грн, не була включена, так як є помилковою, про що свідчить зареєстрований розрахунок коригування №1 від 21.05.2024 на суму 6236189,94 грн, з яких ПДВ 1 039 364,99 грн.

Під час подачі декларації з ПДВ за травень 2024р. 20.06.2024р. в ліміті підприємства відобразилось перевищення за травень 2024р. в сумі 1 054 699,00 грн.

Згідно витягу з системи електронного адміністрування ПДВ від 20.06.2024 р. №206936 щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні, реєстраційний ліміт складав - 1 012 098,92 грн., а загальна сума перевищення податкових зобов`язань 1 054 699,00 грн.

Листом від 21.08.2024р. №25429/6/99-00-04-02-01 відповідач повідомив, що відповідно до реєстру операцій ТОВ «ЕК Електро» в СЕА ПДВ станом на 31.07.2024 показник УПеревищ за травень 2024 року складав 1 039 365 грн. Даний показник в СЕА ПДВ обрахований автоматично після прийняття звітності за відповідний період на основі задекларованих даних ТОВ «ЕК Електро» та даних ЄРПН. Водночас, за квітень 2024 року розрахована сума відхилення між задекларованими даними та даними ЄРПН у сумі (-) 1 039 365 грн, тобто заниження податкових зобов`язань. За результатами аналізу встановлено, що ТОВ «ЕК Електро» розрахунок коригування № 1 від 21.05.2024 до податкової накладної №3 від 19.04.2024 на зменшення суми компенсації ПДВ 1 039 364,99 грн складено в іншому звітному (податковому періоді і не включено до декларації за травень 2024 року, а податкову накладну, до якої складено відповідний розозрахунок коригування, не включено до складу податкових зобов`язань за квітень 2024 року, як наслідок, розраховано показник ЕПеревищ за травень 2024 року в сумі 1 039 365 грн та розраховано суму відхилення в квітні 2024 року у сумі (-)1 039 365 грн. Станом на 19.08:2024 відповідно до реєстру операцій ТОВ «ЕК Електро» в СЕА ПДВ показник УПеревищ за травень 2024 року складає 0 грн (після подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 01.08.2024 № 9217501103). З урахуванням вищевикладеного та з метою усунення невідповідності між показниками податкової звітності з ПДВ та даними ЄРПН 3 метою вірного обрахунку показника УПеревищ, розрахунки коригування до податкових накладних на зменшення суми компенсації, які складено та зареєстровано в ЄРПН в інший звітний податковий період, ніж податкові зобов`язання, які коригуються, повинні бути відображені в деклараціях з ПДВ по даті складання розрахунку коригування (за умови своєчасної реєстрації в ЄРПН), а податкові зобов`язання, які коригуються, повинні бути відображені в звітних податкових періодах їх виникнення в повному обсязі. Розрахунки коригування до податкових накладних на зменшення суми компенсації, які зареєстровано в ЄРПН з терміну, повинні бути відображені в деклараціях з ПДВ по порушенням даті їх фактичної реєстрації в ЄРПН, а податкові зобов`язання, які коригуються, повинні бути відображені в звітних податкових періодах їх виникнення в повному обсязі. Варто зазначити, що показник УПеревищ не розраховується, Якщо до помилково складеної податкової накладної зареєстрованої в ЄРПН, складено розрахунок коригування у тому ж звітному податковому періоді, за умови своєчасної реєстрації його в ЄРПН.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з підпунктом14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу Україниподатковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно зрозділом V цього Кодексу.

Пунктом198.1 статті 198 ПК Українипередбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями п.198.6 ст.198 ПК Українипередбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом201.11 статті 201цьогоКодексу.

Так, у відповідності до п.201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.201.10 ст. 201 ПК Україниподаткові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З системного аналізу зазначених норм права слідує, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними. Це право платник має незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру.

При цьому, основні принципи функціонування системи електронного адміністрування (далі - СЕА) податку на додану вартість (далі - ПДВ) визначено статтею200-1розділуV ПК України, якою було доповнено вказаний Кодекс згідноЗакону України від 28.12.2014 N 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набрав законної сили з 01.01.2015.

Так, відповідно до п.200-1.1 ст. 200-1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.200-1.5 ст.200-1 ПК України, з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету або на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно достатті 209 цього Кодексу, в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань.

Згідно із п.200-1.6 ст. 200-1 ПК України, за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеномустаттею 200 цього Кодексу.

Законом України від 16.07.2015 № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість»(який набрав чинності з 29.07.2015) були внесені зміни до пункту200-1.3статті200 Податкового кодексу України, відповідно до яких:

Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту208.2 статті 208цьогоКодексута зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; SПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно достатті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок; SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом України від 16.07.2015 № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість»пункт 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу викладений в іншій редакції.

Підпунктами 2 та 4 пункт 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності зазначеним Законом зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене згідно з пунктом200-1.3 статті 200-1цьогоКодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом: - протягом третього робочого дня після дати набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість»на суму залишків коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість станом на початок такого дня за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 2001.6статті2001цьогоКодексу.

Згідно п. 9-2постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість»після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку: 1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення; 2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з податку. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від`ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання з податку вважаються погашеними.

Отже, з 1 січня 2015 року запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартістьЗаконом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71- VIII.

З 1 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу Українита надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування.

На контролюючий орган покладено обов`язок забезпечення автоматичного збільшення реєстраційної суми за алгоритмом, передбаченим пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення».

Підпунктом 4 пункту 34 підрозділу 2розділу XX Податкового кодексу Українивстановлено, що обов`язковою умовою для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку.

Судом встановлено, що позивачем складено податкову накладну №3 від 19.04.2024 на суму 6236189,94 грн, з яких ПДВ- 1 039 364,99 грн.

У зв`язку із самостійно виявленою помилкою у наведеній податковій накладній, позивачем 24.05.2024 зареєстрована податкова накладна № 4 від 19.04.2024 р. на вірну суму 6500000,00 грн, з яких ПДВ складає 1 083 333,33 грн.

До податкової декларації з ПДВ за квітень 2024 року податкова накладна №3 від 19.04.2024 на суму 6236189,94 грн, з яких ПДВ - 1 039 364,99 грн, не була включена, так як є помилковою, про що свідчить зареєстрований розрахунок коригування №1 від 21.05.2024 на суму 6236189,94 грн, з яких ПДВ 1 039 364,99 грн.

Пунктом192.1 статті 192 ПК Українивстановлено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсацій їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Під помилковими податковими накладними слід розуміти ті податкові накладні, які: складені на неправильного покупця (наприклад, неправильно вказали ІПН або склали податкову накладну на покупця, до якого ця накладна жодного стосунку не має); виписані двічі на одну і ту ж операцію; складені на неправильну дату. При цьому, у даному випадку, мова йде про податкові накладні, які вже зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з роз`ясненнями Державної фіскальної служби України (лист від 03 лютого 2015 року №2208/6/99-99-19-03-02-15 та від 29 січня 2016 року №1721/6/99-99-19-03-02-15), у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з пунктом192.1 статті 192 ПК Українискласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної.

Крім того, відповідно до роз`яснень ДПІ у листі №2095/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 03 жовтня 2017 року, якщо платником податку була зареєстрована помилково складена податкова накладна, то така податкова накладна не належить до відображення у звітності з ПДВ (декларації ПДВ). Розрахунок коригування, який може бути вписаний до такої податкової накладної, належить до реєстрації, але до звітності з ПДВ також не включається.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що в разі направлення у визначеному законом порядку платником податку розрахунку коригування до податкової накладної, вказана у ньому сума має бути врахована контролюючим органом при обчисленні суми податку, на яку такий платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 1 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Отже, в податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складених податкових накладних на підставі первинних документів.

Суд зазначає, що якщо платником податку зареєстровано помилково складені податкові накладні, то вони не підлягають відображенню у звітності з ПДВ (декларації ПДВ). Розрахунок коригування, який може бути вписаний до такої податкової накладної, належить до реєстрації, але до звітності з ПДВ також не включається.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2021 року по справі №640/3029/18.

Таким чином, вказані обставини свідчать, що контролюючий орган помилково відніс дані коригування до показника Перевищення на підставі невідповідності суми податкових зобов`язань, задекларованих позивачем та податкових накладних/розрахунків коригування.

Отже, суд доходить висновку, що контролюючий орган неправомірно зменшив позивачу реєстраційний ліміт, оскільки подання позивачем уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з самостійним виявленням помилок є правом платника податку, реалізація якого не могла вплинути на реєстраційний ліміт в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

При цьому, суд враховує, що згідно з положеннями податкового законодавства, що наведені вище, система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на центральному рівні ДПС України, а відтак на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми при зміні значення будь-якого з показників формули, тобто саме на ДПС України покладається обов`язок щодо забезпечення автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму непогашеного від`ємного значення податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного позовні вимоги суд вважає обґрунтованими.

Оцінюючи наявність правових підстав для зобов`язання відповідача збільшити в СЕА ПДВ суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд виходить із такого.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду

Отже, суд, із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки бездіяльності відповідача що полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму, про яку зазначає позивач в СЕА ПДВ, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вважає за необхідне зобов`язати відповідача збільшити в СЕА ПДВ суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідному розмірі.

Обраний позивачем спосіб захисту своїх майнових прав узгоджується з усталеною правозастосовною практикою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, відображеною, зокрема, у постановах від 12.02.2019р. по справі № 821/1664/16, від 02.04.2019р. по справі № 815/2201/16, від 21.01.2021р. по справі № 810/5839/15.

Відтак, в цій частині позов також підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 та ч.2ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1, 2статті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. 241-246, 250 КАС України, суд,

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК ЕЛЕКТРО" (вул. Мудрого Ярослава Князя, буд. 27 оф.213 м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 44064744) до Державної податкової служби України(пл.Львівська буд.8 м.Київ код ЄДРПОУ 43005393) третя особа: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області ( вул. Сімферопольська буд.17-А, м.Дніпро 49005, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕК ЕЛЕКТРО" реєстраційного ліміту за звітний період травень 2024 у розмірі 1 039 365, 00 грн. в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Зобов`язати Державну податкову службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕК ЕЛЕКТРО» має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від ємного значення, сформованого за формулою обчислення реєстраційної суми, за результатами господарських операцій за звітний період травень 2024 року у розмірі 1 039 365, 00 грн. відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Стягнути з Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕК ЕЛЕКТРО" (вул. Мудрого Ярослава Князя, буд. 27 оф.213 м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 44064744) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко