Рішення

від 07.04.2025 по справі 160/4024/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 рокуСправа №160/4024/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальність "ВИНАЛЬ" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся через систему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного МУ ДПС по роботі з ВПП № 35/35-00-04-05-33 від 28.01.2025 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що за результатами акта фактичної перевірки №4158/04-36-09-03/41146771 від 26.12.2024 року щодо порушення п.85.2 п.85.4 ст.85 ПК України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №35/35-00-04-05-33 від 28.01.2025 року, яким до товариства застосовано штрафну санкцію у розмірі 2 040 грн. Позивач з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням не погоджується, вважає його протиправним, прийнятим Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків всупереч вимогам діючого законодавства. Так, контролюючим органом порушено вимоги щодо призначення та проведення перевірки, а саме: відсутній обов`язковий реквізит наказу на проведення перевірки, не зазначено період який буде перевірятись, а також строк проведення перевірки. Також, не зазначення в наказі чіткого строку проведення перевірки унеможливлює ані самому контролюючому органу, ані суб`єкту господарювання пересвідчитись, що останнім, в момент пред`явлення запиту на отримання копій документів, дотримано строки визначені в абз.2 п.85.4 ст.85 ПК України. Відсутній й факт повторності, тобто прийняття до цього податкового повідомлення-рішення за ч.1 пп.121.1 ст.121 ПК України, яке стало узгодженим, адже саме таким чином контролюючий орган може встановити повторність. Однак, таке податкове повідомлення-рішення відсутнє, а також в акті подібне не зазначено. Окремо позивач відзначив, що посадові особи контролюючого органу вважаючи, що вони не отримали всі належно запитувані в ході перевірки документи мали б скласти відповідний акт та надати його на підпис уповноваженій особі позивача, але факт відмови не зафіксований відповідно до вимог п.85.6 ст.85 ПК України. Водночас, оскільки предметом фактичної перевірки є питання дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, запити податкового органу щодо показників лічильників також не стосується предмету вказаної перевірки, а тому, їх витребування також є неправомірним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем 12.02.2024 року подано відзив на позовну заяву, в якому відносно доводів позивача щодо не зазначення в наказі строку проведення перевірки та періоду, який буде перевірятися вказано, що в наказі від 13.12.2024 р. №6511-п визначено період, який буде перевірятися згідно із вимогами ст.102 ПК України та тривалість проведення фактичної перевірки з 16.12.2024 р. по дату закінчення перевірки, яка може тривати не більше 10 діб. Відносно доводів позивача щодо недотримання строків подання запиту на отримання копій документів зазначено, що позивач не враховує специфіку норми п.85.4 ст.85 ПК України, який надає право контролюючому органу на отримання від платника податків копії документів на підтвердження вже встановленого порушення під час перевірки, визначає строки надання такого запиту (5 робочих днів до дати закінчення перевірки) та вимагає наявність в такому запиті конкретного переліку документів, які необхідно надати платнику податків. Запит ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 16.12.2024 року скерований на адресу позивача в зв`язку із початком проведенням фактичної перевірки та на підставі вимог п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 ПК України. Згідно із якого законодавством надано право контролюючим органам запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. До спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги п.85.2 ст.85 ПК України, який визначає обов`язок платника податків надати посадовим особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. В зв`язку із початком проведення фактичної перевірки ТОВ "ВИНАЛЬ" контролюючим органом вручено представнику позивача 16.12.2024 р. письмову вимогу перевіряючих щодо необхідності надання до перевірки інформації та її документального підтвердження, яка оформлена відповідно до вимог п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.85.2, п.85.4 ст.85 ПК України. А отже, письмова вимога контролюючого органу про надання документів від 16.12.2024 р. не пов`язана із встановленим під час перевірки фактом порушення діючого законодавства, а обґрунтована необхідністю отримання після початку перевірки від платника податків документів, що належать до предмета перевірки та буде слугувати об`єктом перевірки з питання, що визначено в наказі на проведення такої.

Щодо відсутності повторності правопорушення відповідачем зазначено, що контролюючим органом при визначенні повторюваності податкового правопорушення, як необхідної умови застосування штрафної санкції передбаченої п.121.1 ст.121 ПК України, врахований факт узгодження попереднього податкового повідомлення-рішення від 11.01.2024 р. № 2135000405 на суму штрафних (фінансових) санкцій 2 040 грн. згідно із постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 року у справі №160/3236/24, яка набрала законної сили. Таким чином, попереднє податкове повідомлення-рішення від 11.01.2024 р. №2135000405, згідно із якого позивача притягнуто до відповідальності згідно із п.121.1 ст.121 ПК України, є узгодженим в зв`язку із набранням законної сили рішенням у справі №160/3236/24, та є підтвердженням встановленого факту повторності правопорушення за ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів при здійсненні податкового контролю. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

До суду 19.02.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, зазначено, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове-повідомлення-рішення, автоматично притягував до відповідальності позивача в тому числі за ненадання інформації щодо лічильників. Проте, відповідач у відзиві на позовну заяву не зазначає даної інформації. Запитування інформації щодо показників щодобових витрат води та енергоносіїв, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв є незаконною вимогою, оскільки законодавством України не передбачено обов`язку виробнику алкогольних напоїв мати окремі лічильники на виробничі потужності виробництва алкогольних напоїв. Щодо визначення тривалості перевірки в рамках максимально визначеного строку встановленого ПК України покладені виключно на особу, що уповноважена видавати наказ про проведення такої перевірки. Проте, ані надані направлення, ані наказ тривалості проведення перевірки не містять. Зазначено лише "тривалість не більше 10 діб". Тож таке формулювання не може вважатися "тривалістю перевірки" в розумінні норм ПК України, оскільки не містить в собі вираження чітких строків. Позивачу, як суб`єкту який перевіряється, незрозуміле таке визначення строку тривалості перевірки. Фактично дата закінчення перевірки не встановлена. А тому, відсутність чітко визначених строків тривалості проведення перевірки та періоду діяльності підприємства, що перевіряється, порушує права ТОВ "ВИНАЛЬ" та не дає можливості чітко визначитися в яких часових межах буде проведена перевірка та саме за який проміжок часу, що ускладнює роботу персоналу товариства по наданні необхідної для перевірки інформації та документів.

Ухвалою суду від 25.02.2024 року відмовлено у задоволенні клопотань відповідача - про залучення другого відповідача та розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом сторін) по адміністративній справі №160/4024/25.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що ТОВ "ВИНАЛЬ" (код ЄДРПОУ 41146771) перебуває на обліку у Північному міжрегіональному управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Видами діяльності позивача по КВЕД є: 11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв (основний); 11.02 Виробництво виноградних вин; 11.04 Виробництво інших недистильованих напоїв із зброджуваних продуктів; 20.59 Виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у; 46.34 Оптова торгівля напоями; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах.

Відповідно до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилянтів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", на підставі наказу №6511-п від 13.12.2024 р. та направлень на проведення перевірки №11658, №11659, №11661 від 13.12.2024 р., Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області у період з 16.12.2024 року по 25.12.2024 року було проведено фактичну перевірку ТОВ "ВИНАЛЬ" за адресою: Дніпропетровська область, м.Синельникове, вул.Космічна, 1-В.

За результатами вказаної перевірки було складено акт №4158/04-36-09-03/41146771 від 26.12.2024 р. "Про результати фактичної перевірки ТОВ "ВИНАЛЬ" код ЄДРПОУ 41146771".

Вказаний акт було отримано представником позивача 26.12.2024 року, про що зазначено в самому акті фактичної перевірки.

Також в акті фактичної перевірки вказано, що відповідно до вимог пп.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.85.2, п.85.4 ст.85 ПК України, вручена 16.12.2024 року представнику за довіреністю Мельникову А.В, письмова вимога перевіряючих щодо надання до перевірки інформації та її документального підтвердження, у т.ч. з питань: бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв; надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв.

У ході проведення фактичної перевірки з 16.12.2024 року по 25.12.2024 року документи не надано.

Крім того, у ході проведення фактичної перевірки посадовими особами ТОВ "ВИНАЛЬ" не надано працівникам Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформацію та показники щодобових витрат води та енергоносіїв, які використовуються для виробництві алкогольних напоїв.

За висновками перевірки за порушення п.85.2, п.85.4 ст.85 ПК України передбачена відповідальність згідно із п.121.1 ст.121 ПК України.

Не погоджуючись з актом №4158/04-36-09-03/41146771 від 26.12.2024 р. "Про результати фактичної перевірки ТОВ "ВИНАЛЬ" код ЄДРПОУ 41146771", останнім подано до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області заперечення №09-01 від 09.01.2025 року.

Листом №4737/6/04-36-09-01-11 від 24.01.2025 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомило позивача, що висновки за результатам розгляду заперечення від 09.01.2025 року №09-01 на акт №4158/04-36-09-03/41146771 від 26.12.2024 р. "Про результати фактичної перевірки ТОВ "ВИНАЛЬ" є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

28.01.2025 року на підставі акта №4158/04-36-09-03/41146771 від 26.12.2024 р. Північним МУ ДПС по роботі з ВПП було прийнято податкове повідомлення-рішення №35/35-00-04-05-33, яким до ТОВ "ВИНАЛЬ", за порушення п.п.85.2, 85.4 ст.85 ПК України, на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, ч.2 п.121.1 ст.121 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 2 040 грн.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі - ПК України).

Право на проведення перевірки, в тому числі фактичної перевірки, визначено положеннями пункту 75.1 статті 75 та підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, при цьому така перевірка повинна проводитися в межах повноважень контролюючого органу виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.

Вимоги до змісту наказу керівника контролюючого органу про проведення фактичної перевірки встановлені абзацом 3 пункту 81.1 статті 81 ПК України, відповідно до якого в наказі про проведення перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Отже, ПК України закріплює таку обов`язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, а також необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.

Відтак, під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті зазначення платника податків, який має перевірятися, та чіткого визначення у наказі правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Відповідно до ч.5 ст242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 28.05.2024 року в справі № 280/1431/23 викладено наступний правовий висновок:

"Судова палата наголошує, що оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов`язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

Тобто, у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про "наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення" або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 ПК України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.

Судова палата не може не погодися з тим, що розкриття змісту та деталізації фактичної обставини, яка стала приводом для прийняття рішення про проведення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України (до прикладу, щодо якого саме факту отримана інформація або ж у якій сфері можливі порушення, їх характер і докази на підтвердження) відповідала б більш високим стандартам правової визначеності та більш повно б забезпечувала розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення.

Водночас, як вже зазначалося, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26.06.2024 року у справі №420/9909/23, підставою для визнання наказів контролюючого органу або наслідків його реалізації протиправними є не будь-які недоліки, а лише ті, які є істотними і суттєво вплинули на реалізацію прав платника податків. Відсутність детальної конкретизації підстав перевірки не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним. Здійснюючи розгляд конкретної справи та оцінюючи обставини, підстави позову, суд не позбавлений можливості встановити та перевірити дійсну наявність або відсутність підстав для призначення фактичної перевірки згідно з наказом, у якому відображено мінімально допустимий обсяг інформації."

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Отже, передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, є наявність та/або отримання контролюючим органом відповідної інформації, яка свідчить про можливі порушення з боку платника податку порушень вимог законодавства, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Також слід зазначити, що Верховний Суд послідовно дотримується правової позиції, яка викладена, зокрема, в постановах від 20.03.2018 у справі № 820/4766/17, від 22.05.2018, від 04.10.2022 у справі № 810/1394/16, від 05.11.2018 у справі № 803/988/17, від 25.01.2019 у справі № 812/1112/16, від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18, від 12.08.2021 у справі №140/14625/20, від 05.07.2023 у справі № 460/2663/22, від 26.07.2023 у справі № 280/4696/22, від 17.08.2023 у справі № 160/15431/21, від 27.11.2023 у справі № 420/11790/22, згідно з якою підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить дві самостійні (автономні) підстави для проведення фактичної перевірки у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального: (1) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у цій сфері.

Тобто, цей підпункт передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Судом встановлено, що наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №6511-п від 13.12.2024 р. "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Виналь" (код ЄДРПОУ 4114677)" прийнятий на підставі підпункту 191.1.4, 191.1.14, 191.1.15, 191.1.16, 191.1.17, 191.1.18, 191.1.19, 191.1.20 пункту 191.1 статті 191, статті 20, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 (підстава проведення фактичної перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального) ПК України, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Отже, в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, зазначений наказ чітко відображає законодавчо визначену підставу для проведення перевірки, а тому не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства, як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним.

Щодо доводів позивача про відсутності обов`язкових реквізитів наказу на проведення перевірки, зокрема періоду, який буде перевірятися, а також строку проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Наказом ДПС України № 470 від 04.09.2020 року затверджено Методичні рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків (далі - Методичні рекомендації).

Порядок оформлення наказу на проведення перевірки визначений в п.п.1.2.1 Методичних рекомендацій, яким встановлено, що рішення про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79, пункту 80.2 статті 80 та пункту 81.1 статті 81 Кодексу оформлюється наказом, який підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДПС. У такому наказі зазначаються дата видачі, найменування органу ДПС, який його видав, та органу ДПС, який буде проводити таку перевірку (у випадках призначення такої перевірки органом ДПС вищого рівня відповідно до підпунктів 78.1.5 та 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Кодексу), найменування та реквізити суб`єкта (найменування або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, а також код за ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), який перевіряється, та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова виїзна/невиїзна або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДПС та скріплення відповідною печаткою цього органу.

Стаття 80 ПК України містить в собі умови відносно строків проведення фактичної перевірки, які повинні відповідати вимогам ст.82 ПК України.

Згідно із п.82.3 ст.82 ПК України тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб.

Таким чином, згідно із вимогами податкового законодавства, що врегульовує порядок проведення фактичної перевірки чітко визначений термін тривалості фактичної перевірки, який не може перевищувати 10 діб.

При цьому, ПК України не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім статті 102 ПК України (не пізніше 1095 днів), а так само, як і використання під час проведення фактичної перевірки відповідних документів, визначених ПК України, податкової інформації, даних СОД РРО, інших матеріалів, отриманих в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Судом встановлено, що у пункті 1 наказу №6511-п від 13.12.2024 року "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Виналь" (код ЄДРПОУ 4114677)" зазначено: "Період діяльності, який буде перевірятися з 16.12.2024 року по дату закінчення перевірки. Перевірку розпочати з 16.12.2024 року, тривалість не більше 10 діб".

Отже, на думку суду, наказ на проведення перевірки від 13.12.2024 року №6511-п містить в собі чітко встановлений темпоральний проміжок часу періоду який перевірявся та періоду протягом якого проводилась перевірка, які є достатньо передбачуваними для платників податків та не порушують норм чинного законодавства.

Суд вважає доводи позивача про недотримання контролюючим органом вимог ПК України, які пред`являються до наказу про проведення фактичної перевірки необґрунтованими, а тому відхиляє їх.

Стосовно суті порушення, за яке відповідачем застосовано штрафні санкції в розмірі 2040 грн. (порушення п.85.2, п.85.4 ст.85 ПК України - не надання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки), суд зазначає на таке.

Абзацом другим пункту 121.1 статті 12 ПК України передбачена відповідальність платника податків за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, у вигляді штрафу в розмірі 2 040 гривень.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Положеннями пункту 85.4 статті 85 ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Тобто, під час проведення перевірки запит на отримання копій документів може подаватися посадовою (службовою) особою контролюючого органу, а не виключно керівником контролюючого органу, як вважає позивач.

Статтею 85 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

В свою чергу, статтею 73 ПК України врегульовані питання отримання податкової інформації контролюючими органами, яка надається платниками податків періодично на запит податкового органу.

Таким чином, до спірних правовідносин вимоги статті 73 ПК України не застосовуються, а тому доводи позивача про те, що письмова вимога контролюючого органу була оформлена з порушенням порядку щодо оформлення такого запиту, встановленого нормами п.73.3 ст.73 ПК України, суд вважає необґрунтованими та відхиляє їх.

При цьому, стаття 85 ПК України не визначає обов`язкові вимоги до запиту контролюючого органу про надання документів у межах проведення перевірки, натомість визначає обов`язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Як встановлено з матеріалів справи, податковим органом було призначено перевірку ТОВ "ВИНАЛЬ" з питань дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, відтак, витребувані перевіряючими та не надані позивачем документи бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв; документи, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв, на думку суду, безпосередньо пов`язані з предметом перевірки та мали бути надані платником податків.

Натомість позивач не надав ані до податкового органу, ані до суду обґрунтовані та переконливі пояснення щодо не пов`язаності цих документів з предметом перевірки, а також неможливості подання витребуваних документів.

Щодо доводів позивача про не складання контролюючим органом акту про ненадання документів до перевірки, суд зазначає наступне.

Приписами пункту 85.6 статті 85 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідач у справі не заперечує, що акт який би засвідчував факт відмови позивача надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу не складався, що свідчить про не дотримання відповідачем вимог п.85.6 статті 85 ПК України у спірних правовідносинах, натомість такий недолік, на думку суду, не може бути підставою для визнання неправомірними результатів перевірки, адже не складання відповідного акту не призвело до: не повідомлення позивача про результати перевірки, неправильних висновків за результатами такої перевірки та не порушило право платника податків на оскарження результатів такої перевірки тощо.

При цьому, факт відмови у наданні позивачем документів, а також перелік таких документів, зафіксовано безпосередньої в акті фактичної перевірки, який було отримано уповноваженою особою позивача 26.12.2024 року, що свідчить про підтвердження виявлених контролюючим органом порушень.

Позивачем під час розгляду справи не заперечується той факт, що витребувані податковим органом документи бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв; документи, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв, не були надані ані під час перевірки, ані під час звернення із запереченням на акт перевірки.

Також позивач не надав ані до податкового органу, ані до суду обґрунтовані та переконливі пояснення щодо неможливості подання цих документів.

Слід зазначити, що за усталеною практикою Верховного Суду порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень може бути підставою для скасування такого рішення, проте, лише за умови, що таке порушення вплинуло або об`єктивно могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення. Тобто, не кожне порушення, допущене суб`єктом владних повноважень, вважається таким, що безумовно впливає на правильність та обґрунтованість висновків такого суб`єкта.

Ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення". Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція висловлювалась Верховним Судом у постановах від 24.04.2023 року у справі 560/2210/19, 16.03.2023 року у справі №400/4409/21, від 21.02.2023 року у справі №369/7737/16-а, від 10.07.2019 року у справі №804/639/18, від 27.09.2022 року у справі №320/1510/20, від 16.12.2021 року у справі № 640/11468/20, тощо.

Застосовуючи до спірних в цій справі правовідносин наведені вище висновки Верховного суду, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, суд вважає не складання відповідачем акта відмови ТОВ "ВИНАЛЬ" у наданні копій затребуваних документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу формальним порушенням процедури, яке не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення, оскільки таке процедурне порушення не призвело б до наявності іншого рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Щодо повторності вчинення ТОВ "ВИНАЛЬ" податкового правопорушення, за яке позивача притягнуто до фінансової відповідальності згідно із податковим повідомленням-рішенням, яке є предметом оскарження в даній справі, суд зазначає на таке.

Судом встановлено, що штрафні санкції застосовані позивачем за абзацом другим пункту 121.1 статті 12 ПК України, тобто за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю, вчинене платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення.

Отже, зі змісту вимог п.121.1 ст.121 ПК України випливає, що визначення повторності правопорушення залежить від встановлення повторних протиправних вчинених дій платниками щодо ненадання контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю, які зафіксовані в акті перевірки.

Судом встановлено, що фахівцями ГУ Дніпропетровської області у 2023 та 2024 роках були проведені попередні фактичні перевірки ТОВ "ВИНАЛЬ", за результатами яких складено акти перевірок, в яких зафіксовані порушення позивачем п.85.2, п.85.4 ст.85 ПК України, в зв`язку із ненаданням товариством інформації та її документального підтвердження, у т.ч. з питань: бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв, надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв.

На підставі актів попередніх фактичних перевірок контролюючим органом було винесено податкові повідомлення-рішення: від 11.01.2024 року №2135000405, від 01.02.2024 року № 5435000405, від 03.04.2024 року №18435000405, якими за порушення п.85.2 та п.85.4 ст.85 ПК України та на підставі п.121.1 ст.121 ПК України до ТОВ "ВИНАЛЬ" було застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 2 040 грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 11.01.2024 року №2135000405, від 01.02.2024 року № 5435000405, від 03.04.2024 року №18435000405 ТОВ "ВИНАЛЬ" оскаржило їх до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 року у справі №160/3236/24 позовну заяву ТОВ "ВИНАЛЬ" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено, а саме:

-визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 11.01.2024 року №2135000405;

- вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 року у справі №160/3236/24 задоволено апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 року, у задоволенні позову ТОВ "ВИНАЛЬ" - відмовлено.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 року у справі №160/4693/24 позовну заяву ТОВ "ВИНАЛЬ" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено, а саме:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №5435000405 від 01.02.2024 pоку;

- вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.10.2024 року у справі №160/4693/24 задоволено апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2024 року, у задоволенні позову ТОВ "ВИНАЛЬ" - відмовлено.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 року у справі №160/10642/24 позовну заяву ТОВ "ВИНАЛЬ" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено, а саме:

-визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №18435000405 від 03.04.2024 року;

-вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 року у справі №160/10642/24 задоволено апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 року, у задоволенні позову ТОВ "ВИНАЛЬ" - відмовлено.

Отже, попередні податкові повідомлення-рішення від 11.01.2024 року №2135000405, від 01.02.2024 року № 5435000405, від 03.04.2024 року № 18435000405, якими позивача за порушення п.85.2, п.85.4 ст.85 ПК України було притягнуто до відповідальності згідно із п.121.1 ст.121 ПК України, на момент розгляду справи в суді є узгодженими в зв`язку із набранням законної сили рішеннями у справах №160/3236/24, №160/10642/24, №160/4693/24, що є підтвердженням встановленого факту повторності правопорушення за ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів при здійсненні податкового контролю.

Окрім того, на момент винесення податкового повідомлення рішення № 35/35-00-04-05-33 від 28.01.2025 року попередні податкові повідомлення-рішення від 11.01.2024 року №2135000405, від 01.02.2024 року № 5435000405, від 03.04.2024 року № 18435000405 були чинними та не були скасовані, що свідчить про наявність ознак повторності в діях позивача, як кваліфікуючої ознаки для настання відповідальності за податкове правопорушення, передбачене абзацом другим пункту 121.1 статті 121 ПК України на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Таким чином, на думку суду, є правомірним та обґрунтованим висновок відповідача про порушення ТОВ "ВИНАЛЬ" вимог п.85.2, п.85.4 ст.85 ПК Україна, за яке передбачена відповідальність п.121.1 ст.121 ПК України.

З огляду на встановлені обставини справи та зазначені норми права, суд дійшов висновку, що під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження обставини протиправності спірного податкового повідомлення-рішення № 35/35-00-04-05-33 від 28.01.2025 року, а тому підстави для його скасування відсутні.

Інші доводи позивача не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд робить висновок, що матеріалами справи підтверджується факт порушення позивачем положень податкового законодавства, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 35/35-00-04-05-33 від 28.01.2025 року є обґрунтованим та прийнятим з урахуванням усіх обставин, що мали значення, а тому повністю відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені у частині другій статті 2 КАС України, внаслідок чого позовна заява не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальність "ВИНАЛЬ" (вул.Космічна, 1в, м.Синельникове, Дніпропетровська обл., 52500, код ЄДРПОУ 41146771) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул.Благовіщенська, буд.30, м.Харків, 61052, код ЄДРПОУ 44131658) про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення.

Судовий збір не стягується.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма