Рішення

від 25.12.2007 по справі 25/356

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/356

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.12.07 р.                                                                               Справа № 25/356                               

Суддя господарського суду Донецької області І.А.Бойко          

при секретарі судового засідання                                       О.О. Тимошенко          

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом   відкритого акціонерного товариства „Концерн Стирол” м. Горлівка Донецької області

до відповідача    закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа” м. Горлівка Донецької області

про    стягнення    2124542грн.63коп.

за зустрічним позовом закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа” м. Горлівка Донецької області

до відповідача відкритого акціонерного товариства „Концерн Стирол” м. Горлівка Донецької області

про визнання договору недійсним

За участю представників  сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом): Никонович С.В. – юрисконсульт (довіреність №  30 від 25.10.2007р.);

від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом):

Лапіна  Н.В. – провідний юрисконсульт (довіреність № 06/1479 від 06.02.2007)

              Позивач - відкрите акціонерне товариство „Концерн Стирол” м. Горлівка Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача - закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа” м. Горлівка Донецької області про стягнення  2124542грн.63коп., у тому числі заборгованість за  поставлену теплову енергію в сумі 1812236грн.99коп., індекс інфляції в розмірі 254924грн.61коп. та  3 % річних у розмірі 57381грн.03коп.

           В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на користування тепловою енергією № 10 від 11.10.2002р., протокол розбіжностей до договору № 10 від 11.10.2002, додаткову угоду № 1 від 29.04.2003р. до договору № 10 від 11.10.2002, додаткову угоду № 2 від 01.10.2004 до договору № 10 від 11.10.2002, додаткову угоду № 3  від 12.05.2005р. до договору № 10 від 11.10.2002, додаткову угоду № 4 від 29.05.2006р. до договору № 10 від 11.10.2002, протокол розбіжностей до додаткової угоди № 4,  акт звірки станом на 01.09.2007р., акт звірки  від 08.10.2007р.,  рахунки – фактури, акти про кількість відпущеної теплової енергії від 30.11.2005,  від 30.12.2005, від 31.01.2006, від 28.02.2006, від 31.03.2006, від 28.04.2006, від 31.10.2006,  від 30.11.2006, від 29.12.2006 від 31.01.2007, від 28.02.2007, від 30.03.2007, поштові реєстри в підтвердження направлення відповідачу рахунків – фактур, листи в підтвердження факту вручення відповідачу рахунків – фактур.

            У відзиві  на позовну заяву (вих. № 06/14601 від 17.12.2007р.) відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те,  що договір № 10 від 11.10.2002р., укладений між сторонами,  не відповідає вимогам ЗУ “Про житлово–комунальні послуги”, тому повинен бути визнаний недійсним. Також, відповідач  не згоден з заявленою позивачем кількістю теплової енергії, так як акт за квітень 2007р. з боку ЗАТ „Горлівськтепломережа” не підписаний;  та з сумою основного боргу, оскільки по даним бухгалтерського обліку відповідача сума заборгованості станом на 18.12.2007р. становить 1800380грн.78коп.

          18.12.2007 ЗАТ „Горлівськтепломережа”  м. Горлівка звернулося до господарського суду з зустрічною позовною заявою до ВАТ „Концерн Стирол” м. Горлівка про визнання договору № 10 на користування тепловою енергією від 11.10.2002 недійсним.

          В обґрунтування  вимог, викладених у зустрічний позовній заяві, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що договір № 10 на користування тепловою енергією від 11.10.2002 не приведений у відповідність до ст. 26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, а саме: не містить суттєвих умов договору таких як:

визначення точок  розділу, в яких здійснюється передача послуг від виробника споживачу;

порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень по їх експлуатації та відновленню (ремонту);

умови доступу  в квартиру,  будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку;

порядок вирішення спорів;

перелік форс-мажорних обставин;

умови зміни, продовження, припинення дії договору. Отже, в силу приписів ст. ст. 203, 215 Цивільного  кодексу України, даний договір повинен бути визнаний недійсним.

          18.12.2007 позивач за первісним позовом через канцелярію суду за супровідним листом подав  копію акту звірки від 11.12.2007 та копію акту заліку взаємної заборгованості від 30.11.2007, які судом оглянуті та долучені до матеріалів справи.

          25.12.2007 позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом)  подав заперечення на відзив ЗАТ „Горлівськтепломережа”, в яких зазначив про те,  що дія ЗУ „Про житлово-комунальні послуги” не розповсюджується на регулювання договірних відносин між ВАТ „Концерн Стирол” та ЗАТ „Горлівськтепломережа”, оскільки теплова енергія ВАТ „Концерн Стирол” поставляється не для забезпечення умов проживання та перебування осіб в житлових будинках та нежитлових приміщення, а на технологічні потреби споживача - ЗАТ „Горлівськтепломережа”. Також, вказав  про те, що сума боргу, внаслідок проведеного між сторонами взаємозаліку, зменшилася та складає 1800380грн.73коп.

          Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні 25.12.2007 надав доповнення  до зустрічного позову (вих. № 06/165 від 25.12.2007), якими уточнив найменування сторін за зустрічним позовом.

          Зазначені уточнення відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийняті.

          Представник позивача за первісним позовом в засіданні суду 25.12.2007 надав письмові пояснення, в яких просить суд:

- вимоги щодо стягнення заборгованості в сумі 42987грн.83коп. за актом  про кількість відпущеної теплової енергії від 30.04.2007, залишити без розгляду, у зв'язку з   відсутністю підтверджуючих документів; та

- стягнути з відповідача 1757392грн.90коп. – основного боргу, 250668грн.81коп.- індексу інфляції, 56736грн.21коп. – 3% річних, всього 2064797,92грн.

          Відповідно до уточнень позивач зменшив розмір індексу інфляції та 3% річних.

          Зазначені уточнення судом розглянуті та у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняті.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників  сторін, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

          11.10.2002р. між ВАТ „Концерн Стирол” (Постачальник) та  ЗАТ „Горлівськтепломережа” (Споживач) був укладений договір №  10   на користування тепловою енергією.

          29.04.2003р., 01.10.2004, 12.05.2005, 29.05.2006 Сторони підписали додаткові угоди № 1, № 2, № 3, № 4 до договору № 10 від 11.10.2002.

                    На виконання умов зазначеного договору  позивач за первісним позовом поставив  на об'єкти відповідача за зустрічним позовом – НС-1, ТП-40 та ТП-11С, теплову енергію, що підтверджується актами про кількість відпущеної теплової енергії від 30.11.2005,  від 30.12.2005, від 31.01.2006, від 28.02.2006, від 31.03.2006, від 28.04.2006, від 31.10.2006,  від 30.11.2006, від 29.12.2006 від 31.01.2007, від 28.02.2007, від 30.03.2007, та  виставив відповідні  рахунки-фактури  на оплату.

          Перелічені акти про кількість відпущеної теплової енергії підписані з боку ЗАТ „Горлівськтепломережа” без будь-яких зауважень чи заперечень, що свідчить про факт надання послуг з поставки теплової енергії та, відповідно, про прийняття її в кількості, зазначеній в цих актах.

          Виставлені рахунки-фактури на оплату були направлені/вручені відповідачу за первісним позовом, що підтверджується поштовими реєстрами та  листами про вручення рахунків – фактур.

                    Пункт  5.8.  договору  №  10  від 11.10.2002р. передбачає,   Постачальник виставляє Споживачу рахунки за теплову енергію, які останній повинен оплатити до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

          Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог – згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

          В свою чергу, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

В порушення умов договору, вимог зазначених статей Цивільного та Господарського кодексів України, відповідач  зобов'язання щодо оплати наданих та отриманих послуг з  подачі теплової енергії   виконував неналежним чином, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість.

Загальна сума заборгованості    з урахуванням уточнень позивача та акту заліку взаємної заборгованості становить 1757392грн.90коп.

Заборгованість в сумі 1757392грн.90коп. обґрунтована та документально підтверджена, тому ця сума підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом.

В частині стягнення  основного боргу в сумі 11856грн.26коп. провадження по справі підлягає припиненню по п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору, оскільки ця сума погашена під час розгляду справи за актом заліку взаємної заборгованості від 30.11.2007.

Вимоги позивача  щодо стягнення суми  42987грн.83коп. за актом про кількість відпущеної теплової енергії від 30.04.2007 підлягають залишенню без розгляду по п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, так як позивач  не виконав вимоги суду щодо надання доказів в підтвердження позовних вимог по цій сумі.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.

          З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач розрахував три відсотки річних та індекс інфляції.  Відповідно до розрахунку, з урахуванням уточнень позивача, три відсотки річних складають  56736грн.21коп., індекс інфляції –  250668грн.81коп.

Нарахування інфляційних та 3% річних на суму основного боргу законодавчо закріплено, отже інфляційні в сумі 250668грн.81коп. та 3% річних в сумі 56736грн.21коп. також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відносно  зустрічної позовної заяви, суд, розглянувши матеріали зустрічного позову, заперечення на зустрічний позов, заслухавши пояснення представників сторін, встановив.

Закон    України „Про житло-комунальні послуги” визначає    основні    засади    організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних  послуг між їхніми виробниками,  виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” житлово-комунальні послуги    -    результат    господарської діяльності,  спрямованої  на  забезпечення  умов   проживання   та перебування  осіб  у  жилих  і  нежилих  приміщеннях,  будинках  і спорудах,  комплексах будинків і споруд відповідно до  нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Комунальні послуги   -  результат  господарської  діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної  особи  у забезпеченні  холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням,  опаленням,  а   також   вивезення   побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Пункт 1.1. договору № 10  на користування тепловою енергією від 11.10.2002 встановлює зобов'язання  Постачальника – ВАТ „Концерн Стирол” подавати теплову енергію для об'єктів Споживача – ЗАТ „Горлівськтепломережа”: НС-1 (насосна станція), ТП-40 та ТП-11С (теплові пункти).

З огляду на умови договору № 10  на користування тепловою енергією від 11.10.2002, з урахуванням приписів Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, ВАТ „Концерн Стирол” надає ЗАТ „Горлівськтепломережа” послуги з поставки теплової енергії для технологічних потреб останнього. Тобто, діяльність ВАТ „Концерн Стирол” не спрямована  на  забезпечення  умов   проживання   та перебування  осіб  у  жилих  і  нежилих  приміщеннях,  будинках  і спорудах,  комплексах будинків і споруд

Таким чином,  господарська діяльність відповідача за зустрічним позовом в рамках укладеного договору № 10 від 11.10.2002  не полягає в наданні житлово-комунальних послуг в розумінні Закону України „Про житлово-комунальні послуги”. А, отже,  дія Закону України „Про житлово-комунальні послуги” не розповсюджується на відносини, що склалися між ВАТ „Концерн Стирол” та ЗАТ „Горлівськтепломережа”  за даним договором.

З урахуванням  викладеного, суд вважає, що відсутні підстави  для визнання договору № 10  на користування тепловою енергією від 11.10.2002 недійсним згідно ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Тому, позивачу за зустрічним позовом в вимогах про визнання договору № 10  на користування тепловою енергією від 11.10.2002 недійсним слід відмовити.

                    Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  за первісним позовом відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

                    Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  за  зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.          

На підставі  вищенаведеного, згідно ст. ст.  509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України,  ст. 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” від 24 червня 2004 року N 1875-IV, керуючись   ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 60, 82-85, п. 1-1 ст. 80, п. 5 ст. 81 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

В И Р І Ш И В:

             Первісні позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Концерн Стирол” м. Горлівка Донецької області до відповідача - закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа” м. Горлівка Донецької області про стягнення  2119642грн.01коп., у тому числі заборгованість за  поставлену теплову енергію в сумі 1812236грн.99коп., індекс інфляції в розмірі 250668грн.81коп. та  3 % річних у розмірі 56736грн.21коп., задовольнити частково в сумі 2064797грн.92коп., у тому числі заборгованість за  поставлену теплову енергію в сумі 1757392грн.90коп., індекс інфляції в розмірі 250668грн.81коп. та  3 % річних у розмірі 56736грн.21коп.  

Провадження по справі № 25/356 в  частині стягнення  основного боргу в сумі 11856грн.26коп. припинити за відсутністю предмету спору.

Вимоги позивача  щодо стягнення суми  42987грн.83коп. залишити без розгляду.

Стягнути з закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа” (84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Ак. Павлова, б.13; код ЄДРПОУ 03337007, р/р 260081159 в ГФ АТ „Кредит банк”, МФО 334884) на користь відкритого акціонерного товариства „Концерн Стирол” (84610, м. Горлівка Донецької області, вул. Горлівської дивізії, 10; р/р 26004002167110 в Горлівській філії АБ „Брокбізнесбанк”, МФО 394578, ЄДРПОУ 05761614) основний борг в сумі 1757392грн.90коп., індекс інфляції в розмірі 250668грн.81коп.,  3 % річних у розмірі 56736грн.21коп., держмито в сумі 20767грн.41коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі  115грн.35коп.

В зустрічних позовних вимогах закритого акціонерного товариства „Горлівськтепломережа”  м. Горлівка Донецької області до відкритого акціонерного товариства „Концерн Стирол” м. Горлівка Донецької області про визнання договору № 10 на користування тепловою енергією від 11.10.2002 недійсним відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати наказ  після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Бойко І.А.