Рішення

від 13.12.2007 по справі 33/356

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/356

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  33/356

13.12.07

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі філії “Дирекція первинної мережі”ВАТ “Укртелеком”

до відкритого акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню засобів та споруд «Діпрозв'язок»

про стягнення 45592,17 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Путієнко В.В., представник за довіреністю № 2645 від 30.11.2007 року;

від відповідача: Похилько О.В., представник за довіреністю № 2336/03 від 09.11.2007року.

встановив :

Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі філії “Дирекція первинної мережі” ВАТ “Укртелеком” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства “Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку “Діпрозв'язок” про стягнення 45592,17 грн. авансу та пені за договором №9165/Чрг-2205-19 від 19.08.2005 року та розірвання договору №9165/Чрг-2205-19 від 19.08.2005 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем був укладений договір №9165/Чрг-2205-19 від 19.08.2005 року, відповідно до умов якого позивач доручає, а відповідач приймає на себе зобов'язання на виконання проектно-вишукувальних робіт по об'єкту “Реконструкція зонової первинної мережі зв'язку Чернігівської області”.

Відповідно до п.2.1. договору №9165/Чрг-2205-19 від 19.08.2005 року за виконану проектну продукцію згідно з цим договором замовник перераховує виконавцю у відповідності з протоколом про договірну динамічну ціну (Додаток № 3) 221610,00 грн., крім того ПДВ 20% - 44322,00 грн., всього –265932,00 грн.

Згідно п.2.2 договору №9165/Чрг-2205-19 від 19.08.2005 року виконавець приступає до виконання робіт по договору з моменту одержання від замовника авансу в розмірі 30% договірної динамічної ціни в сумі 66483,00 грн. Перерахування замовником авансу проводиться в термін 10-ти банківських днів після підписання договору.

Пункт 2.3 договору №9165/Чрг-2205-19 від 19.08.2005 року передбачає, що оплата проводиться за фактичне виконання роботи з урахуванням раніше сплаченого авансу.

Відповідно до Додатку № 2 до договору №9165/Чрг-2205-19 від 19.08.2005 року (календарний план робіт) 1 етап робіт (вишукувальні роботи та “Проект”) мав бути закінчений 30.03.2006 року при умові отримання авансу до 29.08.2005 року; розрахункова ціна цього етапу становить 113320,00 грн. Другий етап (погодження місця розташування об'єкту із землекористувачами) мав бути виконаний до 25.03.2006 року при умові отримання авансу до 29.08.2005 року; розрахункова ціна цього етапу становить 108290,00 грн.

Позивач свої обов'язки згідно з умовами договору виконав вчасно та у повному обсязі.

01.06.2007 року відповідач звернувся до позивача з листом №1203/03, в якому визнає порушення ним договірних зобов'язань та просить продовжити термін виконання зобов'язання до 30.06.2007 року. Проте зобов'язання на момент подання позовної заяви до суду не виконані.

18.07.2007 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 3859/06 від 18.07.2007 року з проханням терміново виконати свої зобов'язання за договором та сплатити штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов'язання, з попередженням про розірвання договору.  

Відповідачем на адресу позивача була надіслана відповідь на претензію вих. № 1809/03 від 17.08.2007 року в якій зазначає, що вимоги щодо сплати 3% річних та неустойки не визнає, але визнає вимоги стосовно видачі проектної продукції обґрунтованими та зобов'язується виконати їх в найближчий строк.

В судовому засіданні 13.12.2007 року представник позивача надав пояснення по справі № 33/356, та заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач зазначив, що 04.12.2007 року відповідач повернув на розрахунковий рахунок частину авансу у розмірі 38984,40 грн. тому, заборгованість становить 6607,77 грн., яка складається з пені за несвоєчасне виконання зобов'язань відповідно до умов договору.

Представник відповідача подав заяву про пропущення строку позовної давності за вихідним № 2521/03 від 12.12.2007 року.

Дослідивши заяву про порушення строку позовної давності суд не приймає її до уваги, оскільки листом №1203/03, відповідач просить позивача продовжити термін виконання зобов'язання до 30.06.2007 року, що було погоджено позивачем, тому посилання на те, що строк позовної давності скінчився 27.03.2007 року є необґрунтованим.

Також, в судовому засіданні, представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та відповідно до заяви про уточнення, що подана суду просив стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 6607,77 грн. –пені, розірвати договір №9165/Чрг-2205-19 від 19.08.2005 року, а також  витрати по оплаті державного мита у розмірі 540,92 грн. та 118,00 грн. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покласти на  відповідача.

Представник відповідача заперечував проти стягнення пені, проти розірвання договору не заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи  докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням уточнень.

13.12.2007 року судом за згодою сторін оголошена вступна та резолютивна частини рішення.  

Частина1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України  та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем визнано, що ним порушено пункт 1.3 договору №9165/Чрг-2205-19 від 19.08.2005 року, а саме: затримка виконання деяких етапів. На підтвердження зазначеного факту в матеріалах справи наявні відповідь на претензію № 1809/03 від 17.08.2007 року відкритого акціонерного товариства “Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку “Діпрозв'язок”, в якій зазначається, що в зв'язку з виробничою необхідністю та непередбачуваними обставинами просимо перенести термін надання документації по вищезазначеним об'єктам на 30.06.2007 року.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пункт 4.3 Договору №9165/Чрг-2205-19 від 19.08.2005 року передбачає, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт або відмовлення від неї, зрив терміну надавання вихідних даних замовником і не виконання робіт виконавцем сторони сплачують пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, виконавець –від вартості всього комплексу або завершеного етапу робіт по договору за кожний календарний день прострочення, замовник –від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перенесли строк виконання робіт та термін надання документації по договору №9165/Чрг-2205-19 від 19.08.2005 року на 30.06.2007 року, тому пеня нараховується з 01.07.2007 року, становить 6 607,77 грн. та підлягає задоволенню.

Представник позивача також просить розірвати договір №9165/Чрг-2205-19 від 19.08.2005 року.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 652 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Згідно ч.4, 5 ст. 188 Господарського кодексу України  у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Вимога позивача про розірвання договору в судовому засіданні була визнана представником відповідача, тому договір №9165/Чрг-2205-19 від 19.08.2005 року визнається розірваний в судовому порядку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір №9165/Чрг-2205-19 від 19.08.2005 року.

3.Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв'язку “Діпрозв'язок”  (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3; р/р 26002001013674 в ВАТ “Перший інвестиційний банк”, МФО 300506, ідентифікаційний код 01168185) або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем,

на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі філії “Дирекція первинної мережі” ВАТ “Укртелеком”(03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 3; р/р 26006501022891 в Київській регіональній дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 322904; р/р 26004503022891; 26006501022891; 26040501022891; 26051501022891; 26062501022891 в Солом'янському районному відділенні КРД(Ф) АППБ “АВАЛЬ”, МФО 322904, код ЄДРПОУ 16479714)

пеню в сумі 6 607 (шість тисяч шістсот сім) грн. 77 коп., та витрати по сплаті державного мита в сумі 540 (п'ятсот сорок) грн. 92 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 7266 (сім тисяч двісті шістдесят шість) грн. 69 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

        Суддя                                                                                                          С.М.Мудрий