Рішення

від 16.04.2025 по справі 400/11898/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2025 р. № 400/11898/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомКОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ, вул. Київське шоссе, 9, с. Баловне, Миколаївський район, Миколаївська область, 56664,

до відповідачаГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул.Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54005, Державної податкової служби України, пл. Львівська, 8, м.Київ, 04053,

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.09.2024 № 1832714290704, рішення від 15.11.2024 № 324450/6/99-00-06-01-04-06,

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (далі позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 05.09.2024 № 1832714290704 та рішення Державної податкової служби України від 15.11.2024 № 324450/6/99-00-06-01-04-06 (а.с. 2-6, том 1).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Головне управління ДПС у Миколаївській області прийняло податкове повідомлення-рішення (далі ППР) від 05.09.2024 № 1832714290704, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі ПДВ) за червень 2024 року на 291423,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 145711,50 гривні. За результатами розгляду скарги позивача на вищенаведене ППР Державна податкову служба України рішенням від 15.11.2024 № 324450/6/99-00-06-01-04-06 залишила йо без змін.

Позивач переконаний, що відповідачі необґрунтовано прийшли до висновку про завищення ним суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2024 року внаслідок неналежного дослідження його господарських операцій з ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПП МОНОЛИТ» (далі ТОВ «ПП МОНОЛИТ»). Так, позивач наголосив на тому, що 15.12.2023 між ним і ТОВ «ПП МОНОЛИТ» було укладено без проведення процедури закупівлі договори № 1/12/23 і № 2/12/23 з облаштування тимчасових укритів відповідно № 1 і № 2. Фактичне виконання підрядником робіт підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2024 року № 1 (форма № КВ-2в) та візуальним оглядом. Контролюючий орган помилково наголосив в Акті перевірки, що акти виконаних робіт не мають силу первинних документів, не розмежував поняття «послуга» і «робота». Охорону об`єкта здійснюють підрозділи Національної гвардії України, які і забезпечують пропускний режим. А для отримання й аналізу інших документів, перелічених в Акті перевірки потрібно було провести зустрічну перевірку, на що позивач звертав увагу, але його пропозиція була проігнорована.

У відзиві на позовну заяву від 24.01.2025 (а.с. 97-105, том 1) Головне управління ДПС у Миколаївській області заперечило проти позову і просило відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі. Відзив умотивовано тим, що під час проведення документальної позапланової перевірки позивача щодо дотримання ним законодавства при декларуванні ПДВ за червень 2024 року встановлено факт завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 291423,00 грн, а саме: за господарськими операціями з ТОВ «ПП МОНОЛИТ» щодо облаштування тимчасових укритів № 1 і № 2. Відповідач стверджує, що під час перевірки позивач не надав додатків до відповідних договорів на виконання робіт, що унеможливило ідентифікувати, які саме були використані матеріали для облаштування тимчасових укритів, джерело походження матеріалів та оціночну (ринкову) вартість матеріалів, закуплених контрагентом позивача. Також позивач не надав контролюючому органу витребувані в нього документи щодо виконання вказаних робіт субпідрядником ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВІТ АРХІТЕКТУРИ ТА БУДІВНИВНИЦТВА» (далі ТОВ «СВІТ АРХІТЕКТУРИ ТА БУДІВНИЦТВА»). Водночас аналіз контрагентів, які виконували роботи з облаштування укритів, засвідчив, що у них були відсутні трудові ресурси для виконання робіт. Наявна інформація свідчить про часткову відсутність ведення ТОВ «ПП МОНОЛИТ» фінансово-господарської діяльності, а ТОВ «СВІТ АРХІТЕКТУРИ ТА БУДІВНИЦТВА» з моменту своєї реєстрації не подавало контролюючому органу жодного податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку та сум нарахованого єдиного внеску. Що стосується суми нарахованої штрафної (фінансової) санкції, то відповідач вважає, що він правомірно наклав на позивача штраф у розмірі 50 відсотків сум визначеного податкового зобов`язання та / або іншого зобов`язання відповідно до пункту 123.3 статті 123 Податкового кодексу України (далі ПК України), оскільки до нього вже застосовувались фінансові (штрафні) санкції за ППР від 07.10.2021 № 846214290704. Додатково Головне управління ДПС у Миколаївській області наголосило на тому, що рішення про результати розгляду скарги не можуть бути самостійним предметом оскарження.

27.01.2025 Державна податкова адміністрація України подала до суду відзив на позовну заяву (а.с. 116-118, том 1), в якому закцентувала увагу на неможливості оскарження в судовому порядку рішення Державної податкової служби України від 15.11.2024 № 34450/6/99-00-06-01-04-06, оскільки до суду можуть бути оскаржені рішення, дія, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють фактично порушенні права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин. Оскаржуване рішення ДПС України про результати розгляду скарги саме по собі не є юридично значеним для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки останнього шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак, безпосередньо не порушує права та інтереси позивача. А отже, підстави скасування такого рішення та для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

31.01.2025 Головне управління ДПС у Миколаївській області подало до суду додаткові пояснення, до яких додало копії деяких доказів (а.с. 135-136, том 1).

Позивач у встановлений судом строк правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду документа, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 501,02 гривні (а.с. 83-84, том 1).

Позивач усунув недоліки позовної заяви й подав 31.12.2024 до суду документ про сплату судового збору в розмірі 501,20 гривні (а.с. 87-89, том 1).

08.01.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі та про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 90-92, том 1).

У відзиві на позовну заяву від 24.01.2025 (а.с. 97-105, том 1) Головне управління ДПС у Миколаївській області заявило клопотання про розгляд справи у відкритому засіданні з повідомленням сторін, у задоволенні якого ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 відмовлено (а.с. 149-150, том 1).

24.03.2025 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про витребування у відповідача доказів, а позивачу рекомендовано надати докази (а.с. 155-157, том 1).

28.03.2025 відповідач подав до суду витребувані докази (а.с. 162-181, том 1), а позивач частину рекомендованих для надання докази (а.с. 182-250, том 1, а.с. 1-188, том 2). Так, позивач не надав суду:

а) копію Договору від 15.01.2024 № 2504 з усіма додатками до нього, укладеного між ТОВ «ПП МОНОЛИТ» і ТОВ «СВІТ АРХІТЕКТУРИ ТА БУДІВНИЦТВА»;

б) копію Договору від 15.01.2024 № 2525 з усіма додатками до нього, укладеного між ТОВ «ПП МОНОЛИТ» і ТОВ «СВІТ АРХІТЕКТУРИ ТА БУДІВНИЦТВА»;

в) калькуляцію виконаних ТОВ «ПП МОНОЛИТ» і ТОВ «ПП СВІТ АРХІТЕКТУРИ ТА БУДІВНИЦТВА» робіт з облаштування тимчасових укритів № 1 і № 2.

Щодо договорів між ТОВ «ПП МОНОЛИТ» і ТОВ «СВІТ АРХІТЕКТУРИ ТА БУДІВНИЦТВА» позивач зазначив, що вони наявні у відповідних товариствах (а.с. 183, том 1). Про причини ненадання калькуляції виконаних ТОВ «ПП МОНОЛИТ» і ТОВ «ПП СВІТ АРХІТЕКТУРИ ТА БУДІВНИЦТВА» робіт з облаштування тимчасових укритів № 1 і № 2 позивач суд не повідомив.

Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

20.07.2021 позивач подав до контролюючого органу Податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2021 року (а.с. 174, том 1), в якій задекларував суму для бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 1932911 гривні.

Відповідач виніс ППР від 07.10.2021 № 846214290704 (форма «В1») (а.с. 169-170, том 1), згідно з яким позивач допустив порушення підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1 і 200.4 статті 200 ПК України та зменшив суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2021 року на рахунок платника у банках у розмірі 16978 грн та застосував штрафну (фінансову) санкцію (штраф) на суму 8489 грн у зв`язку із завищенням позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2021 року.

Згідно з Уточнюючим розрахунком податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2024 року, подану позивачем 21.03.2024 (а.с. 171-172, том 1), зменшено залишок від`ємного значення ПДВ на 23543 грн на підставі ППР від 29.01.2024 № 901132220, усього залишок від`ємного значення ПДВ становив 10811 гривень.

19.04.2024 позивач подав до контролюючого органу Податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2024 року (а.с. 173, том 1), в якій задекларував суму від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в розмірі 895055 гривні.

19.07.2024 позивач подав до контролюючого органу Податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2024 року (а.с. 111, том 1), в якій задекларував суму для бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 981883 гривні.

Згідно з Розрахунком суми бюджетного відшкодування (ДЗ) за червень 2024 року від 21.07.2024 (а.с. 112, том 1) загальна сума бюджетного відшкодування становить 981883, з яких 283309,4 грн за господарською операцією з постачальником, який має індивідуальний податковий номер « 411273214022», тобто з ТОВ «ПП МОНОЛИТ».

15.12.2023 позивач уклав з ТОВ «ПП МОНОЛИТ» (код ЄДРПОУ 41127324, індивідуальний податковий номер 411273214022) договори на виконання робіт № 1/12/23 (а.с. 189-216, том 1) і № 2/12/23 (а.с. 125-152, том 2) з облаштування укритів відповідно № 1 і № 2 (пункти 1.1 наведених договорів).

Згідно з пунктами 1.4 договорів № 1/12/23 і № 2/12/23 роботи за цими договорами виконуються виконавцем із застосуванням власних інструментів та технічних засобів.

Пунктами 2.1 договорів № 1/12/23 і № 2/12/23 визанчено, що загальна ціна договорів становить загальну вартість робіт з використаних матеріалів виконавця за цими договорами, які визначені в договірній ціні (додаток № 1), кошторисі (додаток № 2), що є невід`ємними частинами цих договорів.

Ціна на роботи за цими договорами є договірною, визначається з урахуванням складності, обсягу робіт та становить:

1699856,40 грн з ПДВ 20 % (пункт 2.2 договору № 1/12/23);

1699856,40 грн з ПДВ 20 % (пункт 2.2 договору № 2/12/23).

Пунктами 2.3 договорів № 1/12/23 і № 2/12/23 визначено наступний порядок розрахунків:

- 50 % від вартості робіт Замовник (позивач) сплачує протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку від Виконавця;

- 50 % від вартості робіт Замовник сплачує протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту закриття 100 % передбачених робіт та підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Замовник має право виконувати свої грошові зобов`язання достроково, як єдиним платежем, так і частинами (пункт 2.7 договорів № 1/12/23 і № 2/12/23).

22.07.2024 між позивачем і ТОВ «ПП МОНОЛИТ» укладено додаткові угоди № 2 відповідно:

до договору на виконання робіт № 1/12/23 від 15.12.2023 (а.с. 218-245, том 1), згідно з якими внесено зміни до пункту 2.2 вказаних договорів в частині збільшення ціни договорів до 2439238,12 грн;

до договору на виконання робіт № 2/12/23 від 15.12.2023 (а.с. 154-181, том 2), згідно з якими внесено зміни до пункту 2.2 вказаних договорів в частині збільшення ціни договорів до 2538184,63 гривні.

15.01.2024 ТОВ «ПП МОНОЛИТ» уклав з ТОВ «СВІТ АРХІТЕКТУРИ ТА БУДІВНИЦТВА» (код ЄДРПОУ 45430954) договори на виконання робіт № 2504 (а.с. 28-29, том 1) і № 2525 (а.с. 33-34, том 1) з облаштування укритів відповідно № 1 і № 2 (пункти 1.1 наведених договорів).

Відповідно до пунктів 1.4 договорів № 2504 і № 2525 роботи за цими договорами виконуються виконавцем із застосуванням власних інструментів та технічних засобів.

Загальна ціна договорів становить вартість робіт за цими договорами та становить:

250000,00 грн з урахуванням ПДВ 20 % (пункт 2.1 договору № 2504);

250000,00 грн з урахуванням ПДВ 20 % (пункт 2.1 договору № 2525).

Відповідно до рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних контролюючого органу від 10.05.2024 № 13650 прийнято рішення про відповідність ТОВ «СВІТ АРХІТЕКТУРИ ТА БУДІВНИЦТВА» критеріям ризиковості платника податків (а.с. 113, том 1).

У листі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 19.03.2025 № 29-18/6591 (а.с. 178, том 1) зазначено, що за ТОВ «ПП МОНОЛИТ» і ТОВ «СВІТ АРХІТЕКТУРИ ТА БУДІВНИЦТВА» трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні та меліоративні машини, сільськогосподарська техніка та інші механізми не зареєстровані.

Згідно з актами приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) ТОВ «ПП МОНОЛИТ» виконало роботи з облаштування:

1) тимчасового укриття № 1:

а) за Актом № 1 від 30.06.2024 за червень 2024 року на суму 849928,20 грн (а.с. 49-52, том 2);

б) за Актом № 2 від 16.09.2024 за вересень 2024 року на суму 662732,03 грн (а.с. 17-22, том 2);

в) за Актом № 1 від 25.09.2024 за вересень 2024 року на суму 664620,12 грн (а.с. 33-38, том 2);

г) за Актом № 2 від 14.10.2024 за жовтень 2024 року на суму 74761,60 грн (а.с. 247-250, том 1);

ґ) за Актом № 3 від 14.10.2024 за жовтень 2024 року на суму 187195,98 грн (а.с. 8-1, том 2);

2) тимчасового укриття № 2:

а) за Актом № 1 від 30.06.2024 за червень 2024 року на суму 849928,20 грн (а.с. 117-120, том 2);

б) за Актом № 2 від 16.09.2024 за вересень 2024 року на суму 662732,03 грн (а.с. 80-85, том 2);

в) за Актом № 1 від 25.09.2024 за вересень 2024 року на суму 760175,54 грн (а.с. 63-68, том 2);

г) за Актом № 2 від 14.10.2024 за жовтень 2024 року на суму 78152,68 грн (а.с. 97-100, том 2);

ґ) за Актом № 3 від 14.10.2024 за жовтень 2024 року на суму 187195,98 грн (а.с. 108-110, том 2).

Позивач оплатив ТОВ «ПП МОНОЛИТ» за виконанні роботи:

1) з облаштування тимчасового укриття № 1 на загальну суму 2439237,93 грн, зокрема 406539,66 грн ПДВ, згідно з платіжними інструкціями:

а) від 25.12.2023 № 11716 (а.с. 184, том 1) на підставі рахунку від 25.12.2023 № 11716 в розмірі 849928,20 грн, зокрема 141654,70 грн ПДВ;

б) від 30.09.2024 № 12104 (а.с. 185, том 1) на підставі рахунку від 16.09.2024 № 11 в розмірі 662732,03 грн, зокрема 110455,34 грн ПДВ;

в) від 30.09.2024 № 12105 (а.с. 186, том 1) на підставі рахунку від 25.09.2024 № 13 в розмірі 664620,12 грн, зокрема 110770,02 грн ПДВ;

г) від 16.10.2024 № 12134 (а.с. 187, том 1) на підставі рахунку від 14.10.2024 № 17 в розмірі 74761,60 грн, зокрема 12460,27 грн ПДВ;

ґ) від 16.10.2024 № 12135 (а.с. 188, том 1) на підставі рахунку від 14.10.2024 № 16 в розмірі 187195,98 грн, зокрема 31199,33 грн ПДВ;

2) з облаштування тимчасового укриття № 2 на загальну суму 2538184,43 грн, зокрема 423030,74 грн ПДВ, згідно з платіжними інструкціями:

а) від 25.12.2023 № 11717 (а.с. 57, том 2) на підставі рахунку від 25.12.2023 № 23112402/2 в розмірі 849928,20 грн, зокрема 141654,70 грн ПДВ;

б) від 08.10.2024 № 12119 (а.с. 58, том 2) на підставі рахунку від 16.09.2024 № 12 в розмірі 662732,03 грн, зокрема 110455,34 грн ПДВ;

в) від 08.10.2024 № 12120 (а.с. 59, том 2) на підставі рахунку від 25.09.2024 № 14 в розмірі 760175,54 грн, зокрема 126695,92 грн ПДВ;

г) від 16.10.2024 № 12132 (а.с. 60, том 2) на підставі рахунку від 14.10.2024 № 19 в розмірі 78152,68 грн, зокрема 13025,45 грн ПДВ;

ґ) від 16.10.2024 № 12133 (а.с. 61, том 2) на підставі рахунку від 14.10.2024 № 18 в розмірі 187195,98 грн, зокрема 31199,33 грн ПДВ.

ТОВ «ПП МОНОЛИТ» склало податкові накладні за виконанні для позивача роботи з облаштування укриття № 1 від 25.12.2023 № 1 на загальну суму робіт 849928,20 грн, зокрема 141654,70 грн ПДВ (а.с. 175, том 1), та з облаштування укриття № 2 від 25.12.2023 № 2 на загальну суму робіт 849928,20 грн, зокрема 141654,70 грн ПДВ (а.с. 176, том 1).

На підставі наказа Головного управління ДПС у Миколаївській області від 01.08.2024 № 1052-п «Про проведення відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки КП «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ 40823143)» (а.с. 167, том 1) посадова особа відповідача провела документальну позапланову виїзну перевірку позивача.

За результатами цієї перевірки Головне управління ДПС у Миколаївській області склало Акт від 15.08.2024 № 13707/14-29-07-04/408231143 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ 40823143) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявлено до відшкодування з бюджету» (далі Акт від 15.08.2024) (а.с. 7-56, том 1).

За результатами вищевказаної документальної позапланової перевірки відповідач дійшов до висновку, зокрема, про завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації за червень 2024 року) на суму 294120 гривень.

В Акті від 15.08.2024 посадова особа відповідача зафіксувала таке, зокрема, правопорушення з боку позивача:

пункту 200.1, абзацу «в» пункту 200.4 статті 200 ПК України, оскільки ним завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 2697 грн;

пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.1, абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2024 року, на 291423 гривні.

На підставі Акта від 15.08.2024 (а.с. 7-56, том 1) відповідач виніс ППР від 05.09.2024 № 1832714290704 (форма «В1») (а.с. 67-69, том 1), згідно з яким позивач допустив порушення пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 200.1, абзацу «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України та зменшив суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2024 року на рахунок платника у банках у розмірі 291423 грн та застосував штрафну (фінансову) санкцію (штраф) на суму 145711,50 грн у зв`язку із завищенням позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2024 року за рахунок не підтвердження реальності здійснення операцій по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «ПП МОНОЛИТ».

Не погоджуючись з ППР від 05.09.2024 №1832714290704 (форма «В1»), позивач оскаржив його до Державної податкової служби України (а.с. 70-76, том 1), яка за результатами розгляду скарги прийняла рішення від 15.11.2024 № 34450/6/99-00-06-01-04-06 про залишення без змін оскаржуваного ППР, а скаргу без задоволення (а.с. 78-80, том 1).

Вважаючи зазначене ППР і рішення Державної податкової служби України протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України (далі ПК України) контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (абзац перший підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Згідно з абзацом п`ятим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Абзацом першим підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до пункту 1 наказа Головного управління ДПС у Миколаївській області від 01.08.2024 № 1052-п «Про проведення відповідно до пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки КП «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (код ЄДРПОУ 40823143)» (а.с. 167, том 1) підставою для перевірки позивача слугувало декларування ним від`ємного значення з податку на додану вартість за червень 2024 року.

В Акті перевірки від 15.08.2024 (а.с. 7-56, том 1) зазначено, що в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2024 року (від 22.07.2024 вх. № 9203130932) позивач задекларував від`ємне значення ПДВ у розмірі 984580,00 грн, тобто в розмірі, що перевищує 100000,00 гривень.

Таким чином, відповідач мав правові підстави для проведення документальної позапланової перевірки позивача щодо дотримання ним податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з ПДВ за червень 2024 року.

Що стосується обставин, на підставі яких контролюючий орган прийняв оскаржувані ППР, то суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до абзаців першого-третього пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

придбання або виготовлення товарів і послуг;

придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно з абзацами першим-третім пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Суд встановив, що в Акті від 15.08.2024 (а.с. 7-56, том 1) відповідач зафіксував, на його переконання, з боку позивача факт протиправного завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації за червень 2024 року) на суму 294120 грн, за операцією з виконання ТОВ «ПП МОНОЛИТ» робіт з облаштування тимчасових укритів № 1 і № 2.

До таких висновків відповідач прийшов у зв`язку з тим, що відповідач до перевірки не надав:

перелік спецтехніки / техніки, яка використовувалась для облаштування тимчасових укриттів;

дозвільних документів, які були видані працівника ТОВ «ПП МОНОЛИТ» і ТОВ «СВІТ АРХІТЕКТУРИ ТА БУДІВНИЦТВА» для виконання вищевказаних робіт (на думку відповідача, оскільки позивач відноситься до об`єктів критичної інфраструктури та режимних об`єктів, в`їзд і виїзд з його території здійснюється після ідентифікації особи, а тому відповідні працівники його контрагентів, які проводили відповідні роботи повинні були мати дозвільні документи);

загальну вартість робіт і використаних матеріалів виконавцем за договорами від 15.12.2023 № 1/12/23 і від 15.12.2023 № 2/12/23, які визначені в договірній ціні (додаток № 1), кошторисі (додаток № 2), що є невід`ємними частинами договорів на виконання робіт.

Крім того, згідно з актами виконаних робіт (ф. КБ-2) за червень 2024 року ТОВ «ПП МОНОЛИТ» були використані матеріали, які остання згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних не придбавав.

За таких обставин, як підсумовує контролюючий орган в Акті від 15.08.2024, не можливо підтвердити та ідентифікувати, які саме матеріали використовувалися для облаштування тимчасових укриттів, джерело їх походження та чи взагалі ТОВ «ПП МОНОЛИТ» закуповувало та використовувало на об`єктах позивача матеріали та надавало послуги, які зазначені в актах виконаних робіт (ф. КБ-2) за червень 2024 року.

У запереченнях від 02.09.2024 № 66 до Акта перевірки від 15.08.2024 (а.с. 58-64, том 1), які були подані контролюючому органу з порушенням граничного терміну подання і не були відповідачем розглянуті (а.с. 65-66, том 1), позивач зазначив, що фактичне виконання підрядником робіт підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2024 року № 1 (форма № КВ-2в) та візуальним оглядом. Контролюючий орган помилково наголосив в Акті перевірки, що акти виконаних робіт не мають силу первинних документів, не розмежував поняття «послуга» і «робота». Охорону об`єкта здійснюють підрозділи Національної гвардії України, які і забезпечують пропускний режим. А для отримання й аналізу інших документів, перелічених в Акті перевірки потрібно було провести зустрічну перевірку, на що позивач звертав увагу, але його пропозиція була проігнорована.

Так, 15.12.2023 позивач уклав з ТОВ «ПП МОНОЛИТ» договори на виконання робіт № 1/12/23 (а.с. 189-216, том 1) і № 2/12/23 (а.с. 125-152, том 2) з облаштування укритів відповідно № 1 і № 2 (пункти 1.1 наведених договорів).

Згідно з пунктами 1.4 договорів № 1/12/23 і № 2/12/23 роботи за цими договорами виконуються виконавцем із застосуванням власних інструментів та технічних засобів.

Пунктами 2.1 договорів № 1/12/23 і № 2/12/23 визанчено, що загальна ціна договорів становить загальну вартість робіт з використаних матеріалів виконавця за цими договорами, які визначені в договірній ціні (додаток № 1), кошторисі (додаток № 2), що є невід`ємними частинами цих договорів.

Ціна на роботи за цими договорами є договірною, визначається з урахуванням складності, обсягу робіт та становить 1699856,40 грн з ПДВ 20 % по кожному договору (пункти 2.2 договору № 1/12/23 і договору № 2/12/23).

Пунктами 2.3 договорів № 1/12/23 і № 2/12/23 визначено наступний порядок розрахунків:

- 50 % від вартості робіт Замовник (позивач) сплачує протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку від Виконавця;

- 50 % від вартості робіт Замовник сплачує протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту закриття 100 % передбачених робіт та підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Замовник має право виконувати свої грошові зобов`язання достроково, як єдиним платежем, так і частинами (пункт 2.7 договорів № 1/12/23 і № 2/12/23).

Позивач здійснив 25.12.2023 перші платежі ТОВ «ПП МОНОЛИТ» на виконання договорів № 1/12/23 і № 2/12/23 у розмірі 849928,20 грн, зокрема 141654,70 грн ПДВ, по кожному з цих договорів, що підтверджується платіжними інструкціями від 25.12.2023 № 11716 (а.с. 184, том 1) і від 25.12.2023 № 11717 (а.с. 57, том 2).

Цього ж дня ТОВ «ПП МОНОЛИТ» склало податкові накладні за виконанні для позивача роботи з облаштування укриття № 1 від 25.12.2023 № 1 на загальну суму робіт 849928,20 грн, зокрема 141654,70 грн ПДВ (а.с. 175, том 1), та з облаштування укриття № 2 від 25.12.2023 № 2 на загальну суму робіт 849928,20 грн, зокрема 141654,70 грн ПДВ (а.с. 176, том 1).

Відповідно до Акту № 1 від 30.06.2024 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2024 року (а.с. 49-52, том 2) і Акту № 1 від 30.06.2024 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2024 року (а.с. 117-120, том 2) відповідач прийняв від ТОВ «ПП МОНОЛИТ» виконанні роботи відповідно щодо облаштування тимчасового укриття № 1 на суму 849928,20 грн і тимчасового укриття № 1 на суму 849928,20 гривні.

У підтвердження факту виконаних ТОВ «ПП МОНОЛИТ» будівельних робіт з облаштування тимчасових укритів позивач надав суду фотографії цих укритів до проведення робіт з їх облаштування та після проведення робіт з їх облаштування (а.с. 182-188, том 2).

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що матеріалами справи підтверджується факт виконання у червні 2024 року ТОВ «ПП МОНОЛИТ» робіт з облаштування тимчасових укритів № 1 і № 2 на суму 849928,20 грн за кожен об`єкт, всього за червень 2024 року 1699856,40 грн, зокрема 283309,40 грн ПДВ.

Відтак твердження відповідача про завищення позивачем за червень 2024 року суми від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за вищенаведеною господарською операцією на суму ПДВ 283309,40 грн є необґрунтованим.

Тому оскаржуване ППР у частині зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2024 року у розмірі 283309 грн та застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) на суму 141654,5 грн (?283309 х 50 % = ?141654,5) є протиправним і підлягає скасуванню.

Водночас суд врахував, що порушення податкового та іншого законодавства контрагентом позивача не може підставою для твердження, що відповідні роботи для позивача не були виконанні.

В Акті від 15.08.2024 (а.с. 44-45, том 1) відповідач також стверджує, що у рядку 21 Податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2024 року (а.с. 111, том 1) позивач протиправно не врахував різницю 8114 грн з рядка 20.2.

Суд встановив, що 21.03.2024 позивач подав контролюючому органу Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2024 року (а.с. 171-172, том 1), згідно з яким зменшено суму від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на «-10811» гривень.

Однак, у поданій 19.04.2024 Податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2024 року (а.с. 173, том 1) позивачу рядку 16.2 не відобразив вищевказаний показник Уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2024 року.

У рядку 21 Податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2024 року (а.с. 111, том 1) зазначено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду в розмірі 2697 гривні.

Таким чином, позивач протиправно завищив суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню за червень 2024 року, на 8114 грн (?10811 - ?2697 = ?8114).

Будь-яких спростувань і заперечень щодо цього факту позивач не навів ні у позовній заяві (а.с. 2-6, том 1), ні у запереченнях від 02.09.2024 № 166 до акту перевірки від 15.08.2024 № 13707/14-29-07-04/40823/143 (а.с. 58- 64, том 1).

Тому відповідач правомірно зменшим позивачу розмір бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2024 року на 8114 гривень.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктами 123.1-123.3 статті 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу,

тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

123.2. Діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті, вчинені умисно,

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Діяння, передбачені пунктом 123.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів,

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до ППР від 07.10.2021 № 846214290704 (форма «В1») (а.с. 169-170, том 1) до позивача було застосовано фінансові (штрафні) санкції відповідно до пункту 123.2 статті 123 ПК України за результатами перевірки податкової декларації з ПДВ за червень 2021 року, поданою позивачем 20.07.2021 (а.с. 174, том 1).

Водночас податкову декларацію з ПДВ за червень 2024 року позивач подав контролюючому органу 19.07.2024.

Таким чином, позивач повторно вчинив протягом 1095 календарних днів діяння, передбачені пунктом 123.2 статті 123 ПК України.

Тому відповідач правомірно застосував до позивача штраф у розмірі 50 відсотків завищеної суми бюджетного відшкодування за червень 2024 року на 8114 грн, а ППР від 05.09.2024 №1832714290704 (форма «В1») у частині застосування до позивача штрафу на суму 4057 грн (?8114 х 50 % = ?4057) є правомірним.

Що стосується визнання протиправним і скасування рішення Державної податкової служби України від 15.11.2024 № 34450/6/99-00-06-01-04-06 (а.с. 78-80, том 1), суд зазначає наступне.

Пунктами 56.1 і 56.2 статті 56 ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Згідно з пунктом 56.10 статті 56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, прийняті за розглядом скарги платника податків, є остаточними і не підлягають подальшому адміністративному оскарженню, але можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Однак, відповідно до абзацу першого частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Таким чином, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Аналізуючи статтю 56 ПК України Верховний Суд сформував у постанові від 18.06.2019 у справі № 826/7961/16 правовий висновок, згідно з яким запроваджені ПК України способи оскарження рішень податкових органів адміністративний та судовий повному мірою дають можливість платнику податків захистити порушене права, при цьому за механізмом їх реалізації вони не є тотожними, доводи позивача, викладені у скарзі оцінені судом під час розгляду справи, а не шляхом оцінки рішення прийнятого вищестоящими податковими органами за результатами адміністративного оскарження. Само по собі рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов`язків.

Отже, рішення Державної податкової служби України від 15.11.2024 № 34450/6/99-00-06-01-04-06 не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку а, відтак безпосередньо не порушує його права та інтереси.

Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: щодо визнання протиправним і скасування ППР від 05.09.2024 №1832714290704 (форма «В1») у частині зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2024 року у розмірі 283309 грн та застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) на суму 141654,50 гривні.

Натомість задоволенню не підлягають позовні вимоги щодо визнання протиправними і скасування:

ППР від 05.09.2024 №1832714290704 (форма «В1») у частині зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2024 року у розмірі 8114 грн та застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) на суму 4057 грн;

рішення Державної податкової служби України від 15.11.2024 № 34450/6/99-00-06-01-04-06.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зазначений спір є спором майнового характеру із ціною позову 437134,50 гривні.

Позовні вимоги задоволено на загальну суму 424963,50 гривні.

Відповідно до платіжних інструкцій від 09.12.2024 № 12204 (а.с. 1, том 1) і від 26.12.2024 № 12229 (а.с. 88, том 1) позивач за подання позову сплатив судовий збір в сумі 6557,02 гривні. Оскільки цим рішенням позов задоволено частково, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме: 6374,45 грн (?6557,02 х ?424963,50 / ?437134,50 ? ?6374,45, де ?6557,02 розмір сплаченого позивачем судового збору, ?424963,50 розмір задоволених позовних вимог, ?437134,50 ціна позову).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (вул. Київське шосе, 9, с. Баловне, Миколаївський район, Миколаївська область, 56664; код ЄДРПОУ 40823143) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 05.09.2024 №1832714290704 (форма «В1») в частині зменшення КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2024 року на рахунок платника у банках у розмірі 283309 (Двісті вісімдесят три тисячі триста дев`ять) гривень 00 копійок та застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ на суму 141654 (Сто сорок одна тисяча шістсот п`ятдесят чотири) гривні 50 копійок.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними і скасування:

податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 05.09.2024 №1832714290704 (форма «В1») у частині зменшення КОМУНАЛЬНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2024 року на рахунок платника у банках у розмірі 8114 (Вісім тисяч сто чотирнадцять) гривень 00 копійок та застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) до КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ на суму 4057 (Чотири тисячі п`ятдесят сім) гривень 00 копійок;

рішення Державної податкової служби України від 15.11.2024 № 34450/6/99-00-06-01-04-06.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) на користь КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «МИКОЛАЇВСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ АЕРОПОРТ» МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (вул. Київське шосе, 9, с. Баловне, Миколаївський район, Миколаївська область, 56664; код ЄДРПОУ 40823143) судовий збір у розмірі 6374 (Шість тисяч триста сімдесят чотири) гривні 45 копійок.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 16 квітня 2025 року