Рішення від 16.04.2025 по справі 440/13738/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/13738/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Компанії "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед", від імені якої діє Представництво "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед", до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Компанія "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед", від імені якої діє Представництво "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед", звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби геології та надр України, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття наказ Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 №535 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами" в частині, що стосується зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №3334 від 01.07.2004, наданого Представництву "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед", та зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №3335 від 01.07.2004, наданого Представництву "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед".

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є власником двох спеціальних дозволів №3334 від 01.07.2004 на користування надрами з метою видобування вуглеводнів Свиридівського родовища, №3335 від 01.07.2004 на користування надрами з метою видобування вуглеводнів Мехедівсько-Голотовщинського родовища. На переконання позивача, внаслідок зупинення наказом Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 №535 дії дозволів порушені права позивача як власника спеціальних дозволів на користування надрами, зокрема на видобування вуглеводнів та розпорядження видобутими вуглеводнями протягом строку дії санкцій.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у справі №440/13738/24.

10.12.2024 Державною службою геології та надр України подано відзив, у якому просило відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що Указом Президента України від 08.10.2024 № 698/2024 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 08.05.2024 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) у вигляді анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами строком на 10 років. Вказані вище фізичні особи є кінцевими бенефіціарними власниками Компанії "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед", від імені якої діє Представництво "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" (спеціальні дозволи на користування надрами № 3335 від 01.07.2004 (Мехедівсько-Голотовщинського родовища); № 3334 від 01.07.2004 (Свиридівського родовища).

Розгляд цієї справи відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.07.2004 Державною службою геології та надр України позивачу був виданий Спеціальний дозвіл на користування надрами №3334 з метою видобування вуглеводнів Свиридівського родовища зі строком дії до 01.07.2044.

Також 01.07.2004 Державною службою геології та надр України позивачу був виданий Спеціальний дозвіл на користування надрами №3335 з метою видобування вуглеводнів Мехедівсько-Голотовщинського родовища зі строком дії до 01.07.2044.

Листом від 01.05.2023 №26/1.6-5.5-8901 Мінегерго повідомило Держгеонадра, що у Порталі даних видобувної галузі України, у звіті Представництва "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" про платежі на користь держави за 2022 рік, у розділі "Інформація про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) у звітному періоді", наявна наступна інформація:

1) ОСОБА_6 (країна громадянства -Кіпр), розмір статутного капіталу 1,98 тис. GBP;

2) ОСОБА_3 (країна громадянства -Кіпр), розмір статутного капіталу 1,98 тис. GBP;

3) ОСОБА_1 (країна громадянства -Кіпр), розмір статутного капіталу 1,98 тис. GBP;

4) ОСОБА_4 (країна громадянства -Кіпр), розмір статутного капіталу 1,98 тис. GBP;

5) ОСОБА_5 (країна громадянства -Кіпр), розмір статутного капіталу 1,98 тис. GBP.

Указом Президента України від 08.10.2024 № 698/2024 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 08.05.2024 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) у вигляді анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами строком на 10 років.

Як зазначено у відзиві, Держгеонадра розглянули питання подальшої дії вказаних вище спеціальних дозволів на користування надрами (протокол засідання Робочої групи з питань надрокористування від 11.10.2024 № 2024-48 (наданий до суду) та рекомендували Держгеонадрам розглянути відповідно до частини сьомої статті 13 Кодексу України про надра питання щодо подальшої дії спеціальних дозволів на користування надрами після 10.11.2024.

На засіданні Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 11.11.2024 № 2024-53 (наданий до суду) рекомендовано Держгеогнадрам зупинити дію вищевказаних спеціальних дозволів на користування надрами.

Листом від 13.11.2024 № 7244/02-1/2-24 Державна служба геології та надр України звернулася до Міністерства енергетики України та Служби безпеки України з проханням надати актуальну інформацію про відомості у звіті про платежі до держави за 2023 рік щодо кінцевих бенефіціарних власників ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , Софоклеус Андреас Представництва "Регал Петролеум Корпорейшн лімітед".

Листом від 13.11.2024 № 4420/02-1/2-24 Державна служба геології та надр України повідомила Міністерство економіки, Службу безпеки України та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про обсяги видобування вуглеводнів підприємствами-надрокористувачами, кінцеві бенефіціарні власники яких попали під санкції.

Наказом Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 № 535 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами" відповідно до пункту 3 частини першої статті 26 Закону України "Про нафту і газ" (застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді зупинення дії або анулювання спеціального дозволу на користування надрами) з урахуванням частини сьомої статті 13 Кодексу України про надра, враховуючи пропозиції Робочої групи з питань надрокористування (протоколи від 11.10.2024 № 2024-48 та від 11.11.2024 № 2024-53), зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами, зокрема, № 3335 від 01.07.2004 та № 3334 від 01.07.2004.

Вважаючи протиправним наказ Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 № 535 у частині зупинення дії спецдозволів №3334, №3335, позивач звернувся з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.

Згідно з частинами першою та другою статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Відповідно до статті 3 Кодексу України про надра гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

Частиною першою статті 4 Кодексу України про надра визначено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Відповідно до статті 13 Кодексу України про надра (у редакції, чинній на час видання спеціальних дозволів позивачу з урахуванням внесених змін (наказ № 753 від 20.10.2021) користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Статтею 14 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ); задоволення інших потреб.

Статтею 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Перебіг строку користування надрами починається з дня одержання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня, зазначеного в такій угоді.

Відповідно до частини другої статті 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 19 зазначеного Кодексу визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Частиною третьою статті 24 Кодексу України про надра визначено, що права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою.

Частиною другою статті 24 Кодексу України про надра (у редакції, чинній на час винесення спірного наказу) встановлено, що користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) здійснювати підготовку і розкриття звітів (консолідованих звітів) про платежі на користь держави та інформації про укладені договори (угоди) щодо користування надрами в обсязі та у порядку, встановлених Законом України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Статтею 60 Кодексу України про надра передбачено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

Відповідно до приписів частини першої статті 11 вказаного Кодексу, передбачено, що державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Згідно з частиною першою статті 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України (далі - Положення №1174).

Згідно з пунктом 1 Положення №1174 Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції.

Відповідно до пункту 3 Положення №1174 основними завданнями Держгеонадра є, у тому числі, реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Підпунктами 9, 10 пункту 4 Положення №1174 визначено, що Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.

Як встановлено матеріалами справи, 01.07.2004 Державною службою геології та надр України позивачу був виданий Спеціальний дозвіл на користування надрами №3334 з метою видобування вуглеводнів Свиридівського родовища зі строком дії до 01.07.2044.

Крім того, 01.07.2004 Державною службою геології та надр України позивачу був виданий Спеціальний дозвіл на користування надрами №3335 з метою видобування вуглеводнів Мехедівсько-Голотовщинського родовища зі строком дії до 01.07.2044.

Наказом Державної служби геології та надр України від 15.11.2024 № 535 "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами" відповідно до пункту 3 частини першої статті 26 Закону України "Про нафту і газ" (застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді зупинення дії або анулювання спеціального дозволу на користування надрами) з урахуванням частини сьомої статті 13 Кодексу України про надра, враховуючи пропозиції Робочої групи з питань надрокористування (протоколи від 11.10.2024 № 2024-48 та від 11.11.2024 № 2024-53), зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами, зокрема, № 3335 від 01.07.2004 та № 3334 від 01.07.2004.

Статтею 1 Закону України "Про санкції" від 14.08.2014 №1644-VII (далі - Закон №1644-VII, у редакції, чинній на час винесення спірного наказу) передбачено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність.

Застосування санкцій не виключає застосування інших заходів захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, її економічної самостійності, прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави.

Підстави для застосування санкцій визначені у статті 3 Закону № 1644-VII, згідно із пунктом 1 частини першої якої, такими є дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб`єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.

Пунктом 6 частини першої статті 4 Закону №1644-VII визначено, що одним із видів санкцій згідно з цим Законом є припинення дії або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, припинення дії чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами.

Наведені положення свідчать про те, що у разі вчинення згаданими вище суб`єктами дій, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод до них застосовуються санкції, зокрема у вигляді анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, припинення чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами.

Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої статті 5 Закону №1644-VII пропозиції щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій виносяться на розгляд Ради національної безпеки та оборони України Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Національним банком України, Службою безпеки України.

Рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання.

Рішення щодо застосування санкцій повинно містити строк їх застосування, крім випадків застосування санкцій, що призводять до припинення прав, та інших санкцій, які за змістом не можуть застосовуватися тимчасово.

Отже, аналіз наведених приписів законодавства про санкції свідчить про те, що Укази Президента України, якими введені в дію рішення РНБО щодо застосування санкцій до фізичних та юридичних осіб, які є чинними і не скасовувались у встановленому законодавством порядку, підлягають обов`язковому виконанню, тому суд дійшов висновку, що оскільки Указ Президента України від 08.10.2024 № 698/2024 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 08.05.2024 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 строком на 10 років, станом на момент виникнення спірних правовідносин - 15.11.2024 був чинним, то останній підлягає обов`язковому виконанню як суб`єктами владних повноважень (у даному випадку відповідачем), так і фізичними та юридичними особами, яких вони стосуються.

Водночас, суд зауважує, що правомірність Указу Президента України від 08.10.2024 № 698/2024 не є предметом спору у цій справі та з огляду на вимоги частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України надання оцінки останньому виходить за межі позовних вимог.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері користування надрами" від 01.12.2022 №2805-ІХ (набрав чинність - 28.03.2023) до Кодексу України про надра було внесено ряд змін, зокрема, статтю 13 Кодексу України про надра доповнено частинами три - сім.

Так, положеннями частини сьомої статті 13 згаданого Кодексу у новій редакції встановлено, що у разі застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у вигляді припинення дії або зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами відповідно до Закону України "Про санкції" до кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, яка є користувачем надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, відповідно припиняє або зупиняє дію спеціального дозволу на користування надрами такого користувача через 30 днів з дня застосування таких санкцій, якщо через 30 днів з дня видання указу Президента України про застосування відповідної санкції особа, до якої її застосовано, залишається кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, що є власником відповідного спеціального дозволу на користування надрами.

Верховним Судом у постанові від 30.10.2024 у справі № 360/433/23 зазначено: Суд зі змісту вказаної норми вбачає, що законодавець з метою захисту прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки, у тому числі для здійснення заходів щодо раціонального використання надр, передбачив можливість (повноваження) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр (відповідача) приймати рішення про зупинення спеціального дозволу юридичної особи, до кінцевого бенефіціарного власника (фізичної особи) якої застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) у вигляді анулювання або зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами відповідно до Закону № 1644-VII. Зазначене, на думку суду, є проявом державної політики, спрямованої на захист національних інтересів та протидію незаконним діям окремих осіб, зокрема, такими діями можуть бути: фінансування тероризму та екстремістської діяльності, ухилення від сплати податків та митних платежів тощо.

Правова позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом також у постанові від 28.10.2024 у справі № 240/12039/23.

Також указаним вище Законом №2805-ІХ стаття 57 Кодексу України про надра викладена у новій редакції, пунктом 3 частини першої якої передбачено, що право користування надрами може бути тимчасово заборонено (зупинено) з підстави застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону №1644-VII у вигляді зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.

Частиною третьою статті 57 згаданого Кодексу закріплено, що тимчасова заборона (зупинення) дії спеціального дозволу на користування надрами з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, здійснюється з урахуванням вимог частин п`ятої-сьомої статті 13 цього Кодексу на строк дії таких спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

У пункті 80 постанови Верховного Суду від 18.10.2024 у справі № 160/8773/23 за подібних правовідносин зазначено: "аналізуючи характер правового регулювання відносин у сфері користування надрами у контексті підстави для зупинення дії спецдозволу на користування надрами, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 57 Кодексу України про надра, а також враховуючи наявність прямого посилання на статтю 13 Кодексу України про надра у частині третій статті 57 цього Кодексу, Суд доходить висновку про необхідність їх комплексного застосування. Такий підхід обумовлений тим, що стаття 13 цього Кодексу визначає загальний перелік суб`єктів, які можуть бути користувачами надр, а також визначає категорії осіб, які такого права не мають. Водночас, стаття 57 Кодексу України про надра передбачає механізм державного контролю за дотриманням умов користування надрами та встановлює відповідальність за їх порушення. Спільне застосування вищезазначених положень статей 13 та 57 Кодексу України про надра дозволяє точно визначити суб`єкта, до якого можуть бути застосовано обмеження у вигляді тимчасової заборони (зупинення) дії спеціального дозволу на користування надрами, забезпечивши при цьому ефективний державний контроль за дотриманням вимог законодавства про надра. Це свідчить про те, що законодавець свідомо створив систему правових норм, яка дозволяє забезпечити баланс між інтересами користувачів надр, суспільними інтересами в галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, створивши при цьому ефективний механізм захисту національних інтересів, забезпечення економічної безпеки та захисту довкілля".

Як встановлено матеріалами справи та не заперечується позивачем, у звіті Представництва "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" про платежі на користь держави за 2022 рік, у розділі "Інформація про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) у звітному періоді", наявна наступна інформація:

1) ОСОБА_6 (країна громадянства -Кіпр), розмір статутного капіталу 1,98 тис. GBP;

2) ОСОБА_3 (країна громадянства -Кіпр), розмір статутного капіталу 1,98 тис. GBP;

3) ОСОБА_1 (країна громадянства -Кіпр), розмір статутного капіталу 1,98 тис. GBP;

4) ОСОБА_4 (країна громадянства -Кіпр), розмір статутного капіталу 1,98 тис. GBP;

5) ОСОБА_5 (країна громадянства -Кіпр), розмір статутного капіталу 1,98 тис. GBP.

До вказаних осіб були застосовані персональні санкції у вигляді припинення або зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами відповідно до Указу Президента України від 08.10.2024 № 698/2024, на десять років.

Суд враховує, що Закон № 2805-ІХ, зокрема, в частині доповнення Кодексу України про надра такою підставою для зупинення дії спеціального дозволу як застосування до кінцевого бенефіціарного власника надрокористувача спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів, в реаліях сьогодення, а саме збройної агресії РФ проти України, має на меті посилення національної безпеки та захисту економічних інтересів України в умовах війни, а також демонструє фокусування держави на протидії спробам використання природних ресурсів України в інтересах держави-агресора. З огляду на це, поширення дії вказаних норм на вже діючі персональні санкції свідчить про мету законодавця забезпечити максимальну ефективність запроваджених обмежувальних заходів та додатково підкреслює актуальність питання вжиття додаткових заходів для протидії спробам підриву економічної стійкості держави.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на вищенаведене, врахувавши вищезазначені позиції Верховного Суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Інші доводи позивача є безпідставними та не впливають на висновки суду.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Проте у цій справі суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, у зв`язку з чим відсутні підстави для відшкодування судових витрат, понесених позивачем.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог Компанії "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед", від імені якої діє Представництво "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед" (вул. Шевченка, 162, с. Яхники, Полтавська область, 37212, код ЄДРПОУ 26333503) до Державної служби геології та надр України (вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 37536031) про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.С. Канигіна