Постанова від 16.04.2025 по справі 240/29638/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/29638/23

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

16 квітня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б.

за участю: секретаря судового засідання: Човган А. В.,

представників позивача: Лисюка О.Ю., Бойка Р.В.

представника відповідача: Крутоузова Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю "Пайол" про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу,

В С Т А Н О В И В :

Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави із позовом до Державної служби геології та надр України, за участю третьої особи ТОВ "Пайол", в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати спеціальній дозвіл на користування надрами від 23.08.2019 №6357, який виданий ТОВ "Пайол" з метою видобування лабрадоритів, габро, габро-лабрадоритів Верхолузького-2 родовища Ділянки №1 площею 2,1 на території Черняхівського району Житомирської області.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

В судовому засіданні представники позивача підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити. В свою чергу, представник відповідача заперечив стосовно задоволення апеляційної скарги і просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною комісією України по запасах корисних копалин прийнято рішення (протокол 07.12.2016), яким виділено в окремий об`єкт надрокористувачів Ділянку №1 Верхолузького-2 родовища кристалічних порід, а також апробовані підраховані станом на 01.11.2016 балансові запаси основної та спільнозалягаючої корисних копалин-незмінених вивітрюванням кристалічних порід (лабрадорит, габро, габро-лабрадорит), придатних для видобутку блоків і порушених вивітрюванням кристалічних порід (лабрадорит, габро, габро-лабрадорит), придатних для виробництва щебеню.

Відповідно до протоколу № 3745 засідання колегії ДКЗ, станом на 01.01.2016 у Державному балансі запасів корисних копалин України (згідно з формою 3-гр) на Верхолузькому-2 родовищі обліковуються балансові запаси лабрадоритів. На державну експертизу подані підраховані станом на 01.01.2016 балансові запаси кристалічних порід.

Підпунктом 3.12 пункту 3 Протоколу колегією ДКЗ постановлено: внести в протокол засідання колегії ДКЗ при Мінприроди від 30.05.2008 №1519 інформацію про те, що на підставі права приватної власності з 03.07.2014 належить ТОВ «Пайол» відповідно до Договору купівлі-продажу геологічної інформації від 03.07.2014 №б/н, укладеного між ТОВ «Маркет-25» та ТОВ «Пайол», а також Акта передачі-приймання геологічної та проектно-дозвільної документації Верхолузького-2 родовища габро-лабрадоритів у Черняхівському районі Житомирської області від 03.07.2014, такі зміни: вилучити із загально обсягу затверджених запасів Верхолузького-2 родовища запаси Ділянки №1, апробовані згідно з підпунктом 3.3. пункту 3 цього Протоколу як такі, що вилучені з цього родовища в окремий об`єкт надрокористування - Ділянку № 1 Верхолузького-2 родовища.

Підпунктом 3.13. пункту 3 Протоколу ДКЗ постановлено: вважати даний Протокол доповненням до Протоколу засідання колегії ДКЗ при Мінприроди від 30.05.2008 №1519.

Цим же протоколом постановлено, що він підлягає розгляду й уведенню в дію Державною службою геології та надр України.

ТОВ «Пайол» звернулося до Державної служби геології та надр України із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування незмінених вивітрюванням кристалічних порід (лабрадорит, габро, габро-лабрадорит), придатних для видобутку блоків і порушених вивітрюванням кристалічних порід (лабрадорит, габро, габро-лабрадорит), придатних для виробництва щебню Верхолузького-2 площею 2,1 га, яка знаходиться у Черняхівському районі Житомирської області, строком на 15 років, без аукціону з підстав здійснення за власні кошти геологічного вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ (протокол від 07.12.2016 № 3745), до якої додало документи, зазначені у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України № 615 від 30 травня 2011 року.

Державною службою геології та надр України 23.08.2019 видано ТОВ «Пайол» спеціальний дозвіл на користування надрами №6357.

У березні 2019 заступник прокурора Житомирської області звернувся з позовом до суду в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, треті особи - Державна служба геології та надр України, ТОВ «Пайол» про визнання протиправним та скасування протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин №3745 від 07.12.2016 та визнання протиправним та скасування рішення Житомирської обласної ради щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Пайол».

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 позов задоволено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15,02.2023 апеляційні скарги ТОВ «Пайол», Житомирської обласної ради, Держгеонадра задоволено. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову заступника прокурора Житомирської області відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 27.09.2023 задоволено касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023 року - скасовано, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 - залишено в силі.

В подальшому, заступник керівника Житомирської обласної прокуратури оскаржив до суду спеціальний дозвіл на користування надрами від 23.08.2019 № 6357, шляхом подання позову у даній справі.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції зокрема виходив із того, що протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин відноситься до індивідуально-правових актів, його дія вичерпується у зв`язку з його застосуванням до конкретних правовідносин. Протокол №3745 Державною службою геології та надр України розглянутий та введений у дію, тобто останній реалізований. Скасування протоколу ДКЗ після його реалізації не може мати наслідків, з огляду на те, що його дія вичерпана у зв`язку з його застосуванням до конкретних правовідносин, а саме, видачі спеціального дозволу на користування надрами надрокористувачу.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про надра, Порядком №615, Положенням №865, Порядком державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 червня 2013 року № 263 (далі - Порядок №263).

Завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до статті 3 Кодексу України про надра (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

Надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування (частина перша статті 4 Кодексу України про надра).

У частині першій статті 13 Кодексу України про надра закріплено, що користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

За змістом статті 14 Кодексу України про надра, такі надаються у користування для: геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ); видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, отримання геотермальної енергії (теплової енергії надр), експлуатації підземних споруд, пов`язаної із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади) (крім нафтогазоносних надр); виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

Статтею 15 Кодексу України про надра встановлено, що надра надаються у строкове платне користування. Спеціальний дозвіл на користування надрами надається на строк, визначений заявником, та становить від 3 до 50 років. У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

За приписами частини другої статті 16 Кодексу України про надра спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення та території Автономної Республіки Крим порядок проведення аукціонів с продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 19 зазначеного Кодексу визначено, що право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу на користування надрами.

Частиною другою статті 24 Кодексу України про надра передбачено, що користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) здійснювати підготовку і розкриття звітів (консолідованих звітів) про платежі на користь держави та інформації про укладені договори (угоди) щодо користування надрами в обсязі та у порядку, встановлених Законом України "Про забезпечення прозорості у видобувних галузях; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції. Статтею 60 Кодексу України про надра передбачено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою (ч.3 ст.24 Кодексу України про надра).

За положеннями ч.1 ст. 61 Кодексу України про надра державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174 затверджено Положення про Державну службу геології та надр України (далі - Положення №1174).

Пунктом 1 Положення №1174 закріплено, що Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції.

Відповідно до пункту 3 Положення №1174 основними завданнями Держгеонадра є, у тому числі, реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулює Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (тут і далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, пунктами 3, 5 Порядку № 615 встановлено, що на кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл.

Дозволи надаються на такі види користування надрами:

-геологічне вивчення ділянок надр корисних копалин;

-геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

-видобування корисних копалин;

-геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промислова розробка родовищ);

-геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промислова розробка родовищ);

-будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

-створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо);

-виконання робіт (провадження діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції.

Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, органом з питань надання дозволу, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.

За змістом підпункту 1 пункту 8 Порядку №615, (у редакції, на момент виникнення спірних правовідносин), без проведення аукціону дозвіл надається у разі: видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку, та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів; видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію, за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку; геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти виключно в результаті геологічного вивчення ділянки надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами здійснив апробацію за умови затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин після отримання спеціального дозволу.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин підпункт 1 пункту 8 Порядку № 615 передбачав три самостійні виключні підстави для надання дозволу без проведення аукціону при дотриманні чітко визначених складових умов кожної з підстав.

Перша підстава передбачає, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо:

а) заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ;

б) заявник подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження підрахунку запасів.

Друга підстава передбачає, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку.

Третя підстава передбачає, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти виключно в результаті геологічного вивчення ділянки надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами здійснив апробацію за умови затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин після отримання спеціального дозволу.

Тобто, вказана редакція підпункту 1 пункту 8 Порядку №615 передбачала, що суб`єкт господарювання міг отримати спеціальний дозвіл на користування надрами у разі видобування корисних копалин (крім нафти і газу), зокрема, у випадку здійснення ним за власні кошти апробації корисних копалин та затвердження їх підрахунку в установленому порядку.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 квітня 2020 року у справі №826/7696/1 8, від 16 квітня 2020 року у справі № 826/6766/18, про що правильно зазначив скаржник у касаційній скарзі, від 17 жовтня 2023 року у справі №640/414/22 та від 08 серпня 2024 року у справі № 420/5343/23.

З матеріалів справи з`ясовано, що за результатами розгляду матеріалів геолого-економічного обґрунтування виділення ділянки № 1 Верхолузького-2 родовища кристалічних порід (лабрадорит, габро, габро-лабродорит), як окремого об`єкту надрокористування у Черняхівському районі Житомирської області, поданих ТОВ «Пайол» оформлено протокол засідання колегії ДЗК України № 3745 від 7 грудня 2016 року.

Вказаним протоколом, серед іншого, виділено в окремий об`єкт надрокористувачів ділянку № 1 Верхолузького-2 родовища кристалічних порід, а також апробовані підраховані станом на 1 листопада 2016 року балансові запаси основної та спільнозалягаючої корисних копалин-незмінених вивітрюванням кристалічних порід (лабрадорит, габро, габро-лабрадорит), придатних для видобутку блоків і порушених вивітрюванням кристалічних порід (лабрадорит, габро, габро-лабрадорит), придатних для виробництва щебню.

На підставі вказаного протоколу ТОВ "Пайол" звернулося до Державної служби геології та надр України із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.

За результатами розгляду заяви, Державною службою геології та надр України 23.08.2019 видано ТОВ «Пайол» спеціальний дозвіл на користування надрами №6357.

Однак, рішеннням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року у справі № 240/3448/19, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 27 вересня 2023 року, протокол засідання колегії ДКЗ України №3745 від 07 грудня 2016 року, на підставі якого надано оскаржуваний у цій справі дозвіл, скасовано.

Таким чином, відповідачем надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Пайол" спеціальний дозвіл на користування надрами від 23.08.2019 №6357, на підставі протоколу, який визнаний судом незаконним та скасований.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що наявні підтави для скасування спеціального дозволу на користування надрами від 23.08.2019 №6357, який виданий ТОВ "Пайол" з метою видобування лабрадоритів, габро, габро-лабрадоритів Верхолузького-2 родовища Ділянки №1 площею 2,1 на території Черняхівського району Житомирської області.

Щодо висновків суду першої інстанції на те, що протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин відноситься до індивідуально-правових актів, а тому скасування такого після його реалізації не може мати наслідків, оскільки його дія вичерпана у зв`язку з його застосуванням до конкретних правовідносин, а саме, видачі спеціального дозволу на користування надрами надрокористувачу, колегія суддів вказує на наступне.

Так, відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт-це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті (рішенні) особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, у яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією.

В свою чергу п.2 ч.1 ст.5 КАС України визначено один із способів захисту визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

При цьому, право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.

Подібний правовий висновок з розгляду спорів щодо оскарження актів індивідуальної дії висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 06.10.2021 у справі № 9901/26/21, від 03.11.2021 у справі № 9901/226/21, від 02.02.2022 у справі № 9901/256/21, від 16.03.2023 у справі № 9901/494/21, від 06.04.2023 у справі № 990/152/22.

Тобто індивідуально-правові акти можуть бути предметом оскарження в адміністративній справі.

Як вбачається зі змісту рішення суду першої інстанції, висновки суду першої інстанції фактично зводяться до того, що протокол № 3745 вичерпав свою дію, а тому не може бути оскаржений, однак колегія суддів вважає таку позицію суду першої інстанції необгрунтованою з огляду на те, що протокол № 3745 вже скасований в судовому порядку (справа № 240/3448/19).

Стосовно посилання третьої особи на те, що п.8 Порядку №615, яким передбачалося, що однією із підстав надання спеціальних дозволів без аукціону, втратив чинність на підставі Постанови КМ № 749 від 04.07.2023, то колегія суддів звертає увагу, що відповідно до норм ч.3 ст.3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відтак, до спірних правовідносин підлягає застосуванню законодавство, що діяло на момент видачі спеціального дозволу, що є предметом спору у цій справі.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави задовольнити повністю.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати спеціальній дозвіл на користування надрами від 23.08.2019 №6357, який виданий ТОВ "Пайол" з метою видобування лабрадоритів, габро, габро-лабрадоритів Верхолузького-2 родовища Ділянки №1 площею 2,1 на території Черняхівського району Житомирської області.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 16 квітня 2025 року.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.