Ухвала від 28.05.2025 по справі 240/29638/23

УХВАЛА

28 травня 2025 року

м. Київ

справа №240/29638/23

адміністративне провадження №К/990/21090/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайол" на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі №240/29638/23 за позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Пайол» про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України, в якому просив визнати протиправним та скасувати спеціальній дозвіл на користування надрами від 23.08.2019 №6357, який виданий ТОВ "Пайол" з метою видобування лабрадоритів, габро, габро-лабрадоритів Верхолузького-2 родовища Ділянки №1 площею 2,1 на території Черняхівського району Житомирської області.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано спеціальній дозвіл на користування надрами від 23.08.2019 №6357, який виданий ТОВ "Пайол" з метою видобування лабрадоритів, габро, габро-лабрадоритів Верхолузького-2 родовища Ділянки №1 площею 2,1 на території Черняхівського району Житомирської області.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пайол», не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанцій, через підсистему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2025 визначено склад колегії суддів: Тацій Л.В. (суддя-доповідач), Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г.

Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26.05.2025 №463, у зв`язку з обранням до Великої Патали Верховного Суду судді Стрелець Т.Г., за допомогою автоматизованої системи документообігу суду здійснено заміну судді Стрелець Т.Г. у цій справі.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2025 визначено склад колегії суддів: Тацій Л.В. (суддя-доповідач), Стеценко С.Г., Рибачук А.І.

В ході перевірки касаційної скарги на відповідність вимогам процесуального закону встановлено, що касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв`язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке.

Щодо підстав касаційного оскарження слід зазначити наступне.

При вивченні матеріалів касаційної скарги, суд встановив, що касаційна скарга не відповідає вимогам статей 328, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Одночасно з цим, у випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційну оскарження, скаржнику необхідно зіслатися на конкретний пункт частин другої або третьої статті 353 цього Кодексу з належним обґрунтуванням, яке могло б давати підстави для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник абстрактно покликається на постанови Верховного Суду, однак у касаційній скарзі відсутнє посилання на будь-який пункт частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу для відкриття касаційного провадження, а Суд позбавлений самостійно визначати підстави касаційного оскарження судових рішень.

Варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) у чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є взаємозв`язок усіх чотирьох умов.

Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Верховний Суд зауважує, що скаржником не доведено подібність правовідносин у вказаних справах, а аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі і у наведених скаржником судових рішеннях суду касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки.

Отже, зазначені скаржником доводи, на які зроблено посилання у касаційній скарзі, не можуть слугувати належним обґрунтуванням в розумінні положень частини четвертої статті 328 КАС України.

Разом з цим, пунктом 5 частини другої статті 330 КАС України визначено, що у касаційній скарзі зазначаються, зокрема, вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Так, заявник зазначає, що касаційна скарга подана на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025.

Однак, вимога заявника щодо скасування рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.12.2024, викладена у прохальній частині касаційної скарги, не узгоджується з повноваженнями суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, визначеними статтею 349 КАС України, та із зазначеним оскаржуваним рішенням у цій справі, оскільки Сьомий апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скарга не в повній мірі відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пунктів 4, 5 частини другої цієї статті, оскільки не містить належного обґрунтування зазначених у касаційній скарзі підстав, передбачених частиною 4 статті 328 цього Кодексу та коректного зазначення вимог до суду касаційної інстанції.

За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків шляхом уточнення підстав касаційного оскарження з урахуванням мотивів, викладених у цій ухвалі, та вимог до суду касаційної інстанції.

При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя, а є лише вимогою суду привести касаційну скаргу у відповідність до норм КАС України.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пайол" на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2025 у справі №240/29638/23 за позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю "Пайол" про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу - залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення вказаних недоліків касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху в порядку, встановленому статтею 251 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя А.І. Рибачук

Суддя С.Г. Стеценко