Рішення від 15.04.2025 по справі 446/309/25

Справа № 446/309/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2025 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янка-Бузька матеріали римінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань23.01.2025 за №220250400000000113 про обвинувачення:

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресом: АДРЕСА_1 громадянина України, одруженого, з неповною вищою освітою, військовослужбовця, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , приблизно в 05 год. 00 хв. 24 лютого 2022 року підрозділи збройних сил та інших формувань Російської Федерації розпочали та продовжують агресивну війну проти України та повномасштабне вторгнення з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє на даний час відповідно до Закону України від 29 жовтня 2024 року № 4024-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 28 жовтня 2024 року № 740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». У липні 2024 року, але не пізніше 24.07.2024, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел на вчинення дій, направлених на поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України, що не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України чи Службою безпеки України або в офіційних джерелах країн-партнерів. Так, восени 2023 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_4 , при проходженні військових навчань у навчальному центрі у АДРЕСА_2 у складі НОМЕР_1 ОМБр (військова частина НОМЕР_2 ), познайомився з громадянином України ОСОБА 1 (протиправні дії якого досліджуються в окремому провадженні), ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким продовжив подальше спілкування. У період 04-05.07.2024, у ході спілкування, ОСОБА_4 використовуючи належний йому мобільний телефон марки «Motorola» модель «moto g72», s/n: НОМЕР_3 , imei1: НОМЕР_4 , imei2: НОМЕР_5 , з сім-картою з номером оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_6 , який зареєстрований в інтернет-месенджерах «Telegram» та «WhatsApp», використовуючи інтернет-месенджер «WhatsApp» відправив ОСОБА 1 (протиправні дії якого досліджуються в окремому провадженні), який використовує мобільний термінал з номером оператора мобільного зв`язку ТОВ «лайфселл» НОМЕР_7 , що зареєстрований в інтернет-месенджерах «Telegram» та «WhatsApp», голосове повідомлення про переведення його з десантно-штурмових військ до підрозділу протиповітряної оборони, який знаходиться у м. Кам`янка-Бузька Львівської області, а також надіслав посилання щодо розташування вказаного міста на мапі «Google». Після цього, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у період з 19 год. 13 хв. по 19 год. 14 хв. 10.07.2024, від свого знайомого громадянина України ОСОБА 1 (протиправні дії якого досліджуються в окремому провадженні), який використовує мобільний термінал з номером оператора мобільного зв`язку ТОВ «лайфселл» НОМЕР_7 , ОСОБА_4 в інтернет-месенджері «Telegram» отримав кілька повідомлень наступного змісту: «Це ж 540 зенітно-ракетний полк де він служить? Нічого не плутаю? ОСОБА_6 », «Це написав мені мій начальник що відповісти йому», «І він питає на карті щоб ти знайшов саму точку ППО де вона знаходиться координати якщо є можливість скинь мені будь ласка», на що о 19 год. 14 хв. 10.07.2024 ОСОБА_4 , використовуючи належний йому мобільний телефон марки «Motorola» модель «moto g72» з номером оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_6 , надіслав останньому голосове повідомлення, у якому підтвердив проходження військової служби в НОМЕР_8 зенітно-ракетному полку (військова частина НОМЕР_9 ). Далі, ОСОБА_4 , реалізуючи вказаний злочинний умисел, використовуючи належний йому мобільний телефон марки «Motorola» модель «moto g72» з номером оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_6 , о 07 год. 50 хв. 24.07.2024, перебуваючи у м. Кам`янка-Бузька Львівської області, в інтернет-месенджері «WhatsApp» надіслав ОСОБА 1 (протиправні дії якого досліджуються в окремому провадженні), який використовує номер оператора мобільного зв`язку ТОВ «лайфселл» НОМЕР_7 , повідомлення російською мовою, у якому зазначив інформацію про переміщення озброєння та бойових припасів територією України, а саме: «…А так всё гуд, часть на бч стала, привезли ракеты и пусковые)…» Крім цього, продовжуючи свій вищезазначений злочинний умисел, достовірно розуміючи протиправність своїх дій, діючи умисно, використовуючи належний йому мобільний телефон марки «Motorola» модель «moto g72» з номером оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна» НОМЕР_6 , о 07 год. 47 хв. 25.07.2024 перебуваючи у м. Кам`янка-Бузька Львівської області, в інтернет-месенджері «Telegram» ОСОБА_4 надіслав ОСОБА 1 (протиправні дії якого досліджуються в окремому провадженні), який використовує номер оператора мобільного зв`язку ТОВ «лайфселл» НОМЕР_7 , три фотозображення пускових установок до системи протиповітряної оборони типу «С-300», а також повідомлення наступного змісту: «Доречі, отримали ракети, тепер частина на бч.». Згідно з відповіддю військової частини НОМЕР_9 Міністерства оборони України від 18.11.2024, у липні 2024 року військовою частиною НОМЕР_9 отримувались військові засоби ураження для системи протиповітряної оборони С-300. В липні 2024 року 5403 зенітний ракетний дивізіон військової частини НОМЕР_9 перебував на чергуванні з ППО. Передача вищевказаної інформації в умовах воєнного стану представникам спецслужб, збройних формувань рф, окупаційної адміністрації рф чи т.зв. «л/днр», може завдати шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України та може підірвати стан боєготовності підрозділів ЗС України, нести загрозу життю та здоров`ю військовослужбовцям та бути використана в проведенні підривної діяльності проти України

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 114-2 КК України - поширення, в умовах воєнного стану, інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України, що не розміщувалася (не поширювалася) у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України, Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України чи Службою безпеки України або в офіційних джерелах країн-партнерів.

28 січня 2025 року між прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 на підставі ст. ст. 468, 469, 472, 473, 476 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості, за умовами якої обвинуваченим ОСОБА_4 , повністю визнав свою вину у вказаних в угоді діяннях і зобов`язався беззастережно визнавати обвинувачення у судовому провадженні. Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_4 , за ч. 1 ст. 114-2 КК України у виді 5 років позбавлення волі, та із звільненням його, на підставі ст. 75 КК України, від відбування призначеного покарання з випробуванням та покладенням на нього обов`язків, встановлених у ст. 76 КК України. ОСОБА_4 в угоді роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та наслідки невиконання угоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, просив затвердити укладену угоду про визнання винуватості та призначити йому покарання, узгоджене сторонами в угоді, а саме у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України.

Захисник ОСОБА_5 також просив суд затвердити укладену угоду про визнання винуватості, оскільки обвинувачений визнав свою вину повністю.

Прокурор ОСОБА_3 просив суд затвердити укладену між сторонами угоду та призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Відповідно ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 2, 4, 5 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності НАБУ за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності НАБУ, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Суд встановив, що дії, які інкримінуються ОСОБА_4 дійсно мали місце та були скоєні ним, тобто він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-2 КК України, який згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

Суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України. Крім того, судом також встановлено, що обвинувачений цілком розуміє наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.

Суд встановив, що укладення угоди між прокурором та обвинуваченим є добровільним, тобто не є наслідком застосування примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови укладеної угоди між прокурором та обвинуваченим не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, зокрема таке покарання визначено в межах, встановленої санкції ч. 1 ст. 114-2 КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховано ступінь тяжкості вчинененого кримінального правопорушення, особу винного, обставини що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин. Угода укладена на добровільних засадах.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб, а також інтересів суспільства, а тому така угода може бути затверджена судом.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.

Зокрема, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, з неповною вищою освітою, військовослужбовець, учасник бойових дій.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ч.1. ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Таким чином, узгоджена міра покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 114-2 КК Україниу виді 5 років позбавлення волі, є достатньою для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, відповідає загальним засадам призначення покарання.

Разом з тим, враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого та його перевиховання без ізоляції від суспільства, а тому ОСОБА_4 необхідно звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком та з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст.76 КК України.

Заслухавши думку учасників справи, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Цивільний позов не заявлявся.

Також, суд при ухваленні вироку, яким затверджується угода про визнання винуватості, вирішує питання щодо процесуальних витрат та речових доказів, оригінали щодо яких, разом із матеріалами даного кримінального провадження згідно постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 23.01.2025 виділено в окрема провадження з кримінального провадження №22024040000000989 від 16.08.2024.

Так, процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів становлять 3183,60 грн., та підлягають до стягнення з обвинуваченого в користь держави на підставі ст. 124 КПК України.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2024 - скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КК України.

Питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно, були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

За таких підстав, речовий доказ - мобільний телефон марки «Motorola» модель «moto g72», s/n: НОМЕР_3 , imei1: НОМЕР_4 , imei2: НОМЕР_5 , з сім-картою з номер мобільного зв`язку НОМЕР_6 , який вилучений у ОСОБА_4 та використовувався ним під час вчинення зазначеного кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у власність держави.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 373, 374, 474, 475 КПК України суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 січня 2025 року між прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-2 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 5 (п`ять) років з покладенням на нього відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України обов`язків періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти вказаний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за ОСОБА_4 , як військовослужбовцем, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покласти на командира Військової частини НОМЕР_9 , у разі зміни місця служби на командира військової частини за новим місцем служби, а у разі звільнення з військової служби контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів №325 від 18.11.2024 у сумі 3183,60 грн.

Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30.10.2024 на мобільний телефон марки «Motorola» модель «moto g72», s/n: НОМЕР_3 , imei1: НОМЕР_4 , imei2: НОМЕР_5 , з сім-картою з номер мобільного зв`язку НОМЕР_6 - скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КК України.

На підставі ст.ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність держави речовий доказ - мобільний телефон марки «Motorola» модель «moto g72», s/n: НОМЕР_3 , imei1: НОМЕР_4 , imei2: НОМЕР_5 , з сім-картою з номер мобільного зв`язку НОМЕР_6 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, захиснику, та прокурору.

Суддя ОСОБА_1