Рішення

від 17.12.2007 по справі 10/685/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/685/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.07                                                                                        Справа №  10/685/07

Суддя   

За позовом :  Прокурора м. Енергодара в інтересах Енергодарської міської ради, м. Енергодар   

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Будмонтаж”,

м. Енергодар

Треті особи:1. відділ культури Енергодарської міської ради, м. Енергодар

                    2. КП “Підприємство комунальної власності”, м. Енергодар

про зобов'язання звільнити не житлове приміщення

Суддя   Алейникова Т.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 10/685/07 за позовом прокурора міста Енергодара Запорізької області в інтересах Енергодарської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж», м. Енергодар про зобов'язання звільнити не житлове приміщення.

          Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на ту обставину, що від  Орендодавця –КП «ПКВ»не надходило попереджень про припинення договору оренди № 47-05 протягом місяця після його закінчення.

Представник третьої особи відділу культури Енергодарської міської ради позов прокурора підтримав та надав у судове засідання витребувані судом документи в підтвердження своєї позиції зі справи.

        Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Проведеною прокуратурою міста Енергодара перевіркою встановлено, що 28 січня 2005 року між комунальним підприємством «Підприємство комунальної власності»(далі по тексту –КП «ПКВ») та товариством з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж»(далі по тексту –ТОВ «Будмонтаж») було укладено договір оренди № 47-05, згідно якого «орендодавець»передає, а «орендар»приймає в тимчасове володіння і користування нежитлові приміщення в жилому будинку, розташованому за адресою: м. Енергодар, вул. Будівельників, 22, на першому поверсі (інв. №212), загальною площею 585кв.м., на другому поверсі (інв. №212), загальною площею 114,4кв.м., у підвалі (інв. №228), загальною площею 416,7кв.м., які знаходяться на балансі КП «ПКВ».

П.п.1.3,1.4 п.1 договору зазначено, що передача орендованого майна орендодавцем і прийняття його орендарем оформлюється відповідним актом, що підписується сторонами. Орендар використовує орендоване майно для розміщення магазину торгівлі непродовольчими товарами і дитячого спортивного клубу.

Відповідно до п.п.2.1 п.2 договору строк його дії становить одинадцять місяців з 01.01.2005р. по 30.11.2005р.

У подальшому до договору оренди укладена додаткова угода №1 від 23.11.2005р. щодо зміни орендної плати.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на той самий строк і тих же умовах (п.п.2.3. п.2 договору).

Заперечень орендодавця (КП «ПКВ») протягом місяця після закінчення дії договору не було, орендар (ТОВ «Будмонтаж») продовжував користуватися майном, тому договір вважався продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором - 11 місяців. Таким чином, останній строк дії договору оренди нежитлового приміщення №47-05 від 21.01.2005р. становив 30.09.2007р. (зазначені обставини також встановлені господарським судом Запорізької області в рішенні від 21.09.2007р. по справі №20/390/07).

Рішенням виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 20.09.2006р. №212 передано з балансу Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності»на баланс відділу культури міської ради приміщення магазину «Меблі»по пр. Будівльників, 22. Цим же рішенням визначено, що відділу культури міської ради при звільненні приміщення по пр. Будівельників, 22 здійснити заходи по переведенню до нього Центральної міської бібліотеки.

Енергодарська міська рада - власник майна, листом від 29.10.2007р. №02-22/3297, відділ культури Енергодарської міської ради листами від 01.10.2007р. №422, від 02.10.2007р. №424, від 03.10.2007р. №428, від 04.10.2007р. №432, від 05.10.2007р. №438, від 25.10.2007р. №476, від 26.10.2007р. №481, від 29.10.2007р. №484, від 30.10.2007р. №491, від 31.10.2007р. №493, комунальне підприємство «Підприємство комунальної власності»листом від 29.10.2007р. №01/5831 письмово повідомили ТОВ «Будмонтаж»про відсутність наміру щодо продовження договору оренди нежитлового приміщення на новий строк, у зв'язку з чим орендарю запропоновано звільнити та передати нежитлове приміщення об'єкт по договору №47-05 від 28.01.2005р. в порядку, передбаченому умовами договору.

Згідно з п.п.2.5 п.2 договору, він припиняється у випадку, зокрема: закінчення строку, на який він був укладений.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Оскільки орендоване приміщення є комунальною власністю, на правовідносини сторін поширюється Закон України «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним законом з питань оренди комунального майна.

Відповідно до ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї сторони про припинення або зміну договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий строк і тих же умовах, які були передбачені цим договором. Такі ж умови передбачені вищезазначеним договором оренди.

Згідно з п.2 ст.26 та п.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Частиною 1 ст.785 ЦК України також зазначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до умов договору оренди, у випадку припинення договору, орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцю майно у стані, в якому воно було отримано, з урахуванням нормального зносу (п.п.2.12 п.2 договору). Орендар зобов'язався повернути орендодавцю майно, що орендується, в останній робочий день строку дії договору, що оформлюється актом повернення майна (п.п."ж" п.п.5.1. п.1).

Згідно зі ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Таким чином, відповідач зобов'язаний був своєчасно звільнити займане приміщення після припинення дії договору оренди.

ТОВ «Будмонтаж»не виконує свій обов'язок щодо звільнення займаного приміщення в добровільному порядку, об'єкт оренди до теперішнього часу не повернуто, а тому воно повинно бути примушено до виконання цього обов'язку в судовому порядку.

Спірне нерухоме майно є комунальною власністю і знаходиться, на теперішній час, в оперативному управлінні відділу культури Енергодарської міської ради з метою розташування в ньому Центральної міської бібліотеки, що визначено рішенням виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 20.09.2006р. №212.

Згідно ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном.

Відповідно до ст. 13 Конституції України від імені Українського народу права   власника   здійснюють   органи   державної   влади   та   органи   місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує, захист   прав   усіх   суб'єктів   права   власності   і   господарювання,    соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст.ст. 319, 391 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. А відтак, відповідач - ТОВ «Будмонтаж»зобов'язаний звільнити нежитлове приміщення, що було в оренді згідно з договором №47-05 від 28.01.2005р.

Згідно зі статтями 5, 7 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме, ч. 1 ст. 60 визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на рухоме і нерухоме майно. Пунктом 5 цієї статті передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду. Відповідно до ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема рухоме і нерухоме майно, що є у комунальній власності територіальних громад міст.

Статтею 143 Конституції передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Наведене свідчить, що міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідні територіальні громади та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження органу місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Як представницький орган територіальної громади рада у цих відносинах за законом набуває повноважень суб'єкта права комунальної власності на нерухоме майно, виконуючи надані їй територіальною громадою повноваження і, відповідно, набуває статусу виконавчого органу влади у системі органів самоврядування на відповідній території.

Відповідно до п. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.

Згідно з положеннями ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру»при виявлені порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.

Згідно з ч.1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. за №3-рп/99 визначено, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», зазначених в ч.2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі №3-рп\99 прокурори мають право звертатися до господарського суду з позовними заявами виключно в інтересах держави в особі органів державної влади або місцевого самоврядування, яким законом надані повноваження органів виконавчої влади. Державні інтереси відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійснені загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як   вбачається   з   позовної   заяви   прокурором   міста   Енергодара   до господарського суду Запорізької області подано позовну заяву в інтересах держави в особі уповноваженого органу - Енергодарської міської ради.

Незаконне використання Відповідачем майна, яке знаходиться у комунальній власності порушує права Енергодарської міської ради, як органу уповноваженого державою діяти від імені та в інтересах власника - відповідної територіальної громади, позбавляє власника можливості використовувати своє майно у будь-який спосіб незаборонений законом з метою реалізації функцій та повноважень місцевого самоврядування визначених Конституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», що зобов'язує відповідно до ст. 121 Конституції України органи прокуратури представляти інтереси держави в суді.

Статтею 145 Конституції України закріплено, що права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.

Просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будмонтаж»звільнити нежитлове приміщення в жилому будинку, розташованому за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, 22, на першому поверсі (інв. №212), загальною площею 585кв.м., на другому поверсі (інв. №212), загальною площею 114,4кв.м., у підвалі (інв. №228), загальною площею 416,7кв.м., шляхом виселення.

          За таких обставин суд вважає. Що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

                    Відповідно до ст.. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Господарським судом Запорізької області розглянуто справу № 20/390/07 за позовом відділу культури Енергодарської міської ради до ТОВ «Будмонтаж » про зобов,язання повернути орендоване приміщення у зв,язку з закінченням строку дії договору оренди № 47-05 від 28.01.2005 року. Рішенням від 21.09.2007 року, що набрало законної сили, встановлено що договір оренди № 47-05, укладений сторонами по справі 28.01.2005 року строком на 11 місяців вважався продовженим, з наступною пролонгацією до 30.09.2007 року включно.

          Згідно наданих документів право власності на об,єкт оренди з 04.09.2007 року зареєстровано за територіальною громадою міста Енергодар в особі Енергодарської міської ради та передано в оперативне управління відділу культури Енергодарської міської ради.

          Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме на приміщення № 226 в будинку № 22 по проспекту Будівельників в м. Енергодарі запорізької області було об,єктом дослідження по вже згаданій справі № 20/390/07 та по справі № 8/448д/07 між тими ж самими сторонами.

          Відповідачу по справі, ТОВ «Будмонтаж »було відомо про встановлення прав та обов,язків сторін стосовно об,єкта оренди. Тому його доводи про те, що він не знав та не одержав від КП «ПКВ »ніяких повідомлень стосовно припинення договору оренди у зв,язку з закінченням терміну його дії,  спростовуються матеріалами двох господарських справ за їх участю, та іншими письмовими доказами, наданими учасниками процесу.

          Згідно приписів ст.. 23 Закону України « Про оренду державного та комунального майна »передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно.

          В разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.

          Виходячи з загальних положень про найм, викладених у статті 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

          Відносно спірного майна повноваження мали тільки позивач та відділ культури. Чинне законодавство не містить положень про обов'язок сторін вносити зміни до існуючого договору оренди при зміні власника майна. Тому в цій частині доводи відповідача не заслуговують на увагу.

Судові витрати покласти на Відповідача.

          Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати  Товариство з обмеженою відповідальністю “Будмонтаж”,

м. Енергодар, 71500, вул. Радянська, 4а, п/р 26004301190662, ЄФ ПІБ м. Енергодар, МФО 313098, ЄДРПОУ 23286973,   звільнити не житлове приміщення в жилому будинку, розташованому за адресою: м. Енергодар, вул. Будівельників, 22, на першому поверсі (інв. №212), загальною площею 585кв.м., на другому поверсі (інв. №212), загальною площею 114,4кв.м., у підвалі (інв. №228), загальною площею 416,7кв.м., які знаходяться на балансі КП «ПКВ»шляхом виселення. Видати наказ.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмонтаж”,

м. Енергодар, 71500, вул. Радянська, 4а, п/р 26004301190662, ЄФ ПІБ м. Енергодар, МФО 313098, ЄДРПОУ 23286973 на користь державного бюджету країни 85 грн. держмита. Видати наказ.

Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю “Будмонтаж”,

м. Енергодар, 71500, вул. Радянська, 4а, п/р 26004301190662, ЄФ ПІБ м. Енергодар, МФО 313098, ЄДРПОУ 23286973 на користь ДП “СІС”, м. Київ 118 грн. витра на ІТЗ судового процесу. Видати наказ.

Суддя                                                                      Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 24.12.07