Постанова

від 13.05.2008 по справі 10/685/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/685/07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 13 травня 2008 р.                                                                                    № 10/685/07  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйова О.В. –головуючогоПолянського А.Г.Фролової Г.М.

за участю представників:

Генеральної прокуратури     Сахно Н.В. –посв. №99 від 20.05.2004 рокуУкраїни

позивачаДяченко В.В. –дов. від 17.03.2008 року

відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

третіх осіб1)          Камисов А.Я. –дов. від 01.02.2007 року2)          Сущенко П.Г. –дов. від 03.01.2007 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж"

на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду

від12.03.2008 року

у справі№ 10/685/07 господарського суду Запорізької області

за позовомПрокурора м. Енергодар в інтересах держави в особі Енергодарської міської ради

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж"

треті особи- Відділ культури Енергодарської міської ради- Комунальне підприємство "Підприємство комунальної власності"

прозобов'язання звільнити нежитлове приміщення

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2007 року Прокурор м. Енергодара в інтересах держави в особі Енергодарської міської ради звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж", треті особи Відділ культури Енергодарської міської ради, Комунальне підприємство "Підприємство комунальної власності" про зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення в жилому будинку, розташованому за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул.Будівельників, 22, на першому поверсі (площею 585 м2), на другому поверсі (площею 114, 4 м2), у підвалі (площею 416, 7 м2).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що незаконне використання відповідачем майна, яке знаходиться у комунальній власності, порушує права Енергодарської міської ради та позбавляє власника можливості використовувати своє майно у будь-який спосіб незаборонений законом з метою реалізації функцій та повноважень місцевого самоврядування, визначених Конституцією України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.12.2007 року (суддя: Алейникова Т.Г.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 12.03.2008 року (судді: Федоров І.О. –головуючий, Кагітіна Л.П., Кричмаржевський В.А.) по справі № 10/685/07 господарського суду Запорізької області, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж" звільнити нежитлове приміщення в жилому будинку, розташованому за адресою: Запорізька область, м. Енергодар, вул.Будівельників, 22, на першому поверсі (площею 585 м2), на другому поверсі (площею 114, 4 м2), у підвалі (площею 416, 7 м2), які знаходяться на балансі КП "ПКВ" шляхом виселення. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж" на користь Державного бюджету України 85, 00 грн. державного мита. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж" на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Мотивуючи судові рішення господарські суди з посиланням на статті 17, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 317, 319, 391 Цивільного кодексу України  зазначають про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Не погоджуючиcь з постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.03.2008 року по справі № 10/685/07 господарського суду Запорізької області, в якій просить постанову у справі та рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2007 року скасувати, прийняти нове рішення, в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, статей 17, 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 764 Цивільного кодексу України, статей 35, 84 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, заявник зазначає про те, що відповідач є законним орендарем, а тому підстав для задоволення позовних вимог в даній справі немає.

Прокуратура міста Енергодара надіслала відзив на касаційну скаргу, в якому просить постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж" надійшов лист, в якому скаржник підтримує касаційну скаргу та просить розглянути справу без участі його представника.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників позивача, прокуратури та третіх осіб, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга  підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий  господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вставлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, 28.01.2005 року між Комунальним підприємством "Підприємство комунальної власності" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж" укладено договір оренди №47-05, відповідно до якого Комунальне підприємство "Підприємство комунальної власності" передало, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Енергодар, вул. Будівельників, 22, на першому поверсі (інв. №212), загальною площею 585 кв. м., на другому поверсі (інв. №212), загальною площею 114,4 кв. м., у підвалі (інв. №228), загальною площею 416,7 кв.м.

Строк дії договору, згідно пункту 2.1, складає 11 місяців, тобто з 01.01.2005 року до 30.11.2005 року.

Дія договору продовжувалась до 30.09.2007 року.

20.09.2006 року Виконавчим комітетом Енергодарської міської ради прийнято рішення №212 про передачу з балансу Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності" на баланс Відділу культури Енергодарської міської ради приміщення магазину "Меблі" по вул. Будівельників, 22. Зазначеним рішенням зобов'язано юридичний відділ апарату міської ради та її виконавчого комітету забезпечити проведення ефективних заходів з оперативного вирішення питань щодо розірвання договірних відносин по оренді приміщень з Товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж" та звільненням приміщень по вул. Будівельників, 22. Відділу культури міської ради доручено при звільнення приміщення здійснити заходи по переведенню до нього Центральної міської бібліотеки.

Відповідно частини 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У  разі  відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну  умов  договору  оренди  протягом  одного  місяця  після закінчення  терміну дії договору він вважається продовженим на той самий  термін  і  на  тих  самих  умовах,  які  були   передбачені договором.  

Судами встановлено, що Відділ культури Енергодарської міської ради  листами від 01.10.2007 року, 02.10.2007 року, 03.10.2007 року, 04.10.2007 року, 05.10.2007 року, 25.10.2007 року, 26.10.2007 року, 29.10.2007 року повідомляв відповідача про відсутність наміру щодо продовження договору оренди.

Також орендодавець за договором  - Комунальне підприємство "Підприємство комунальної власності" повідомив відповідача листом від 29.10.2007 року №01/5831 про необхідність передачі орендованого приміщення за актом приймання-передачі у зв'язку з закінченням строку договору.

Задовольняючи позов, господарські суди виходили з того, що у встановлений договором та чинним законодавством строк відповідач був належним чином повідомлений про відсутність у орендодавця наміру продовжувати дію договору оренди на новий строк, тобто договір оренди припинив свою дію по закінченню строку, на який його було укладено.

Відповідно   до   Роз'яснень   Пленуму   Верховного Суду   України,    викладених пунктах 1, 6 постанови від 29.12.1976 року №11 "Про судове рішення",  рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги процесуального законодавства   і   всебічно   перевіривши всі обставини справи;   вирішив   справу у відповідності з нормами  матеріального   права,   що  підлягають  застосуванню  до  даних правовідносин, а за їх відсутності —на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Судові рішення цим вимогам не відповідають.

Згідно із статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.   

Згідно частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Однак судами не звернуто уваги на те, що докази, що подані та знаходяться у матеріалах справи, зокрема, а.с. 14-18 не відповідають вимогам частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України.

Також в матеріалах справи відсутні докази надсилання орендодавцем за договором  - Комунальним підприємством "Підприємство комунальної власності" листа від 29.10.2007 року №01/5831 відповідачу щодо відсутності наміру продовження дії договору оренди.

Крім того, судом апеляційної інстанції не звернуто уваги на те, що у резолютивній частині рішення зазначено про зобов'язання відповідача звільнити нежитлові приміщення, які знаходяться на балансі Комунального підприємства "Підприємство комунальної власності".

Відповідно до частини 1 статті 11110  Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки, відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а також враховуючи, що господарськими судами  порушено вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України  щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення та постанова суду підлягають скасуванню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду  Запорізької області.

При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з'ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.

Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 17.12.2007 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 12.03.2008 року по справі № 10/685/07 господарського суду Запорізької області скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Головуючий                                                                              О. Муравйов

Судді                                                                                          А. Полянський

                                                                                                   Г. Фролова