Постанова

від 16.04.2025 по справі 535/646/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 535/646/24 Номер провадження 22-ц/814/1395/25Головуючий у 1-й інстанції Гуляєва Г. М. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

за участю секретаря судового засідання Чемерис А.К.

розглянув увідкритому судовомузасіданні вм.Полтавісправу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 09 грудня 2024 року (час ухвалення судового рішення з 11:52:44 год до 12:07:56 год; дата виготовлення повного текста судового рішення 13 грудня 2024 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклуванняКотелевської селищноїради, про позбавлення батьківських прав та стягнення додаткових витрат на утримання дитини.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд

у с т а н о в и в :

У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, просив ухвалити рішення, яким позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути із ОСОБА_2 на його користь додаткові витрати на утримання дітей у сумі 16433 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилався на таке.

З17 березня 2012 року по 16 листопада 2018 року позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .

За час спільного проживання у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після розірвання шлюбу діти залишилися проживати спільно з позивачем, а з кінця 2019 року відповідачка виїхала за межі України, за попередньою інформацією до Мексики, створивши там нову сім`ю та припинивши будь - яке спілкування з дітьми в Україні.

Згідно рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 06 квітня 2021 року, яке набрало законної сили 07 травня 2021 року, з ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Відповідачка не спілкується з дітьми, не приймає жодної участі у їхньому житті, з кінця 2019 року жодного разу не приїздила до синів та не бачила їх, не приймає участі й у фінансовому забезпеченні синів, та в їх культурному, духовному розвитку. Взагалі ніколи не цікавилася їхнім життям, уподобаннями чи навчанням.

Згідно довідки - розрахунку державного виконавця від 12.06.2024 року за станом на 01.06.2024 року відповідачка має заборгованість по аліментам у сумі 276 571,67 грн.

Позивач здітьми проживає у господарстві його батьків за адресою: АДРЕСА_1 . Діти маютьналежні умовипроживання,забезпечені необхіднимиречами,навчаються уКотелевській гімназії№1ім.С.А.Ковпака,мають позитивні характеристики, здобувають освіту у КЗ ПСО «Дитяча мистецька школа» Котелевської селищної ради, де також мають успіхи.

Для забезпечення належного розвитку дітей та контролю за станом їхнього здоров`я вони знаходяться на обліку у сімейного лікаря ОСОБА_9 .

У зв`язку з наведеним, вважає за доцільне позбавити відповідачку батьківських прав відносно неповнолітніх дітей, так як вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та матеріальному забезпеченню синів, не піклується про їхнє здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, не переймається здобуттям ними освіти, не готує їх до самостійного життя, не цікавиться проблемами, захопленнями, бачила їх в останнє у 2019 році, та за ці всі роки не шукала зустрічі з дітьми, ніколи навіть не пробувала налагодити з ними зв`язку.

З 2021 року сини ОСОБА_8 і Влад навчаються у КЗ ПСО «Котелевська ДМТТТ» та проявляють особливі здібності до музики. У зв`язку з цим позивач для їх подальшого розвитку придбав електрогітару ESP LTD КН-202 KIRK HAMMETT SIGNATURE (14260) загальною вартістю 28 499 грн та складові до неї загальною вартістю 4 367 грн, а всього додаткові витрати на розвиток особливих здібностей дітей у музиці склали 32 866 грн.

Тому позивач вважає, що відповідачка повинна сплатити частину понесених ним витрат на музичні інструменти у сумі 16 433 грн.

Заочним рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 09 грудня 2024 року позов задоволений частково.

У задоволені позовних вимог пор позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на утримання дітей у сумі 16 433 (шістнадцять тисяч чотириста тридцять три гривні).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду у частині вимог про позбавлення батьківських прав відповідачки скасувати, ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджується, що висновки суду про відсутність підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав суперечать встановленим обставинам та вимогам закону.

Наголошується, що мати покинула дітей, коли їм було 5 і 8 років, відповідно, і з грудня 2020 року не спілкується з ними, що є істотним порушенням батьківських обов?язків.

З посиланням на висновки, викладені у постанові ВС від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19, зазначається, що свідоме створення умов, за яких участь у вихованні дітей є мінімальною, зокрема виїзд за кордон і постійне проживання за кордоном, є підставою для позбавлення батьківських прав.

Суд не звернув уваги, що звернення до суду із вимогою про позбавлення батьківських прав обумовлене турботою про дітей, так як у разі призову позивача до Збройних Сил України, діти залишаться без батьківського захисту і опіки.

Суд не врахував думки дітей, яким вже виповнилося, відповідно 9 і 12 років, та які здатні усвідомлено сформулювати своє ставлення до порушеного питання. а також проігнорував висновок органу опіки та піклування.

У справі не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили прог те, що позивач чинить перешкоди відповідачці у спілкуванні з дітьми.

Відповідачка, яка була обізнана про розгляд справи судом не виявила бажання приїхати до дітей чи діяти іншим чином через свого представника; її усні заперечення проти позбавлення батьківських прав, висловлені у режимі відеоконференції на адресу комісії з питань захисту прав дитини, не можуть беззаперечно свідчити про її інтерес до дітей та бажання змінити своє ставлення до них.

Заборгованість зі сплати аліментів підтверджує байдужість відповідачки до своїх дітей.

Відсутність будь-яких заходів впливу на відповідачку обмовлене її фактичною відсутністю на території України.

Суд не дав належної оцінки показанням допитаних свідків, які підтвердили байдуже ставлення матері до своїх дітей.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 17березня 2012року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м.Києві зареєстрований шлюб між позивачем і відповідачкою, про що було зроблено відповідний запис №196.

У шлюбі сторін народилося двоє синів: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.14,15).

16 жовтня 2018 року шлюб між сторонами розірваний на підставі рішення Котелевського районного суду Полтавської області (а.с.13).

Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 06 квітня 2021 року стягнуто з відповідачки на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей-синів ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до повноліття дитини, починаючи з дня подачі позову до суду - 01.03.2021 року (а.с.16-18).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Святошинського відділу державної виконавчої служби у м.Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за станом на жовтень 2024 року боржниця ОСОБА_12 має заборгованість у сумі 312 150 грн (а.с.182-183).

Відповідно до актів обстеження домоволодіння за адресою : АДРЕСА_1 , від 21.11.2023 та 22.05.2024 у даному господарстві зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.28,29).

Діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з третього класу, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з першого класу навчаються у Котелевській гімназії №1 ім. С.А.Ковпака Котелевської селищної ради. За роки навчання зарекомендували себе як старанні учні. Мають добрий загальний розвиток. До виконання громадських доручень ставляться відповідально і добросовісно. Тато завжди підтримує тісний контакт зі школою, мама не відвідувала синів у школі, не цікавиться їх успішністю, на батьківських зборах не була (а.с.30,31, 105,106).

Діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 2021 року по класу баяна та з 2023 р. по класу синтезатора, а ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 2021 р. по класу синтезатора навчаються у Котелевській ДМШ, де мають добрі успіхи, приймають участь у конкурсах. Піклується навчанням та вихованням дітей тато. Мама ніякої звісток про себе не подавала (а.с.32,33).

Згідно висновку органу опікита піклуванняКотелевської селищноїради затвердженого рішенням виконавчого комітету Котелевської селищноїради від 10.09.2024, при прийнятті рішення щодо доцільності чи недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , орган опікита піклуванняКотелевської селищної ради покладається на розсуд суду, оскільки на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Котелевської селищноїради - 29.08.2024, ОСОБА_2 була присутня в режимі відеозв`язку, і заперечувала проти позбавлення її батьківських прав, пояснила, що спілкується з дітьми по телефону, надсилає повідомлення, матеріально підтримує їх, має намір повернутися в Україну (а.с.85-88).

Відмовляючи в задоволенні вимог про позбавлення батьківських прав , суд першої інстанції виходив з недоведеності факта свідомого ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків.

У справу не надано доказів застосування до відповідачки заходів впливу у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, притягнення до адміністративної відповідальності, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.

Стороною позивача не доведено, що поведінка відповідачки відносно її синів є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками.

Позивач не довів та не надав суду доказів, в чому полягає захист інтересів дітей шляхом позбавлення їх матері по відношенню до них батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачкою від виконання батьківських обов`язків відносно дітей.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд керується таким.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.

Такі висновки щодо застосування норми права у спірних правовідносинах викладені Верховним Судом у постановахвід 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18,від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14,від 22 листопада 2023 року у справі № 1915/2789/12, та інших.

Європейський суд з прав людини визначив дві умови, які необхідно брати до уваги при визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (див. пункт 100 рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України»).

Взаємне задоволення батьків і дітей від товариства одне одного становить фундаментальний елемент «сімейного життя». Інтереси дитини вимагають збереження зв`язків дитини з її сім`єю, за винятком випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною, і це може завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини (див. пункт 143 рішення ЄСПЛ від 14 березня 2017 року у справі «KB та інші проти Хорватії»). Розрив таких зв`язків означає відрізання дитини від її коріння, що можна зробити лише в дуже виняткових випадках, необхідно зробити все для збереження особистих стосунків і, якщо і коли це доречно, для «відбудови» сім`ї. У цьому контексті ЄСПЛ підкреслив, зокрема, зобов`язання держави вживати заходів для збереження зв`язку між батьками та дитиною, наскільки це можливо (див. пункт 48 рішення ЄСПЛ від 13 жовтня 2015 року у справі «СH проти Італії).

Сам факт виїзду відповідачки за кордон і її постійне проживання за кордоном не є достатнім підтвердженням того, що відповідачка свідомо обрала такі життєві умови, за якими її участь у вихованні дітей є мінімальною та недостатньою, що, в свою чергу, свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов`язків в розумінністатті 164 СК України. Перебування відповідачки за кордоном не є підставою для позбавлення її батьківських прав, оскільки позбавлення батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого позивач не довів.

Посилання вапеляційній скарзіна висновки,викладені у постанові ВС від 26 квітня 2022 року (справа № 520/8264/19) не можна визнати обгрунтованим, оскільки у вказаній справі були встановлені відмінні фактичні обставини, зокрема те, «що відповідач був достовірно обізнаний про тяжку життєву ситуацію дітей, викликаною хворобою та смертю їх матері, однак не вжив заходів на забезпечення догляду за дітьми, які після смерті матері були позбавлені будь-якого батьківського піклування, що викликало необхідність встановлення опіки над дітьми та призначення опікуном діда».

У цій справі орган опіки та піклування не надав категоричного висновку про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав з урахуванням її доводів, висловлених під час спілкування з нею у режимі відеоконференції.

Думка дитини не є для суду абсолютною і не позбавляє суд можливості ухвалити рішення всупереч такій думці, але обов`язково з наведенням відповідного обґрунтування.

У цій справі думка дітей була з?ясована працівниками служби у справах дітей в порядку підготовки висновку органу опіки та піклування: діти не заперечували про позбавлення матері батьківських прав, діти не висловили будь-яких міркувань чи тверджень, які б давали підстави вважати, що мати негативно впливає на дітей, а збереження зв?язку із матір?ю може завдати шкоди здоров`ю та розвитку дітей,

З урахуванням наведеного апеляційний суд визнає, що думка дітей не свідчить про ухилення матері від виконання батьківських обов`язків та наявність підстав для позбавлення її батьківських прав.

Посилання позивача на його можливу мобілізацію і, як наслідок, залишення дітей без нагляду та піклування, не може бути підставою для задоволення позову, так як законодавство, що регулює сімейні відносини та відносини з мобілізації під час воєнного стану у країні, не пов?язують можливість позбавлення матері, яка проживає окремо від дітей, батьківських прав з урахуванням можливого призову (мобілізації) батька.

Суд першої інстанції дотримався вимог процесуального закону та у відповідності до приписів ст.89 ЦПК України дав належну оцінку встановленим обставинам та поданим доказам і у відповідності до вимог ч.4 ст.265 ЦПК України у своєму рішенні надав вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції не встановлено.

Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 09 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 16 квітня 2025 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов