Постанова від 27.03.2025 по справі 908/2153/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2025м. ДніпроСправа № 908/2153/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Запорізької міської ради на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.10.2024 (суддя Боєва О.С.; повне судове рішення складено 21.10.2024) у справі № 908/2153/24

за позовом Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

до відповідача-1 Фізичної особи-підприємця Цвєлих Тетяни Миколаївни, м. Запоріжжя

відповідача-2 Фізичної особи-підприємця Цвєлиха Леоніда Євгенійовича, смт Малокатеринівка, Запорізького району, Запорізької області

про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовної заяви і ухвали суду першої інстанції.

Запорізька міська рада звернулася до Господарського суду Запорізької області позовом про розірвання з Цвєлих Тетяною Миколаївною і ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки та її повернення позивачу.

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 09.10.2024 закрив провадження у справі № 908/2153/24 на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Оскаржуване судове рішення місцевий господарський суд мотивував тим, що спірний правочин укладено з фізичними особами без статусу суб`єктів підприємницької діяльності, тому правовідносини у даному випадку виникли між орендодавцем та фізичними особами, у зв`язку з чим цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

2.Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Запорізька міська рада звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.10.2024 у справі № 908/2153/24 скасувати і направити матеріали справи до місцевого господарського суду для подальшого розгляду.

Скаржник зазначає, що на земельній ділянці, переданій в оренду за спірним правочином, провадиться підприємницька діяльність, оскільки на ній розташовані будівля кафе-бару, топочна та шашлична. Також на момент укладення спірного правочину відповідачі мали статус фізичних осіб-підприємців, водночас положення Земельного кодексу України і Закону України «Про оренду землі» не передбачають передачу земельних ділянок фізичним особам-підприємцям, тому орендарем за таким правочином завжди є саме фізична особа, без визнання його статусу суб`єкта підприємницької діяльності.

Зазначені обставини, на думку скаржника, свідчать про належність даного спору до юрисдикції господарських судів, оскільки орендні правовідносини сторін у справі пов`язані із господарською діяльністю орендарів.

3.Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

ОСОБА_1 і Цвелих Тетяна Миколаївна у відзиві заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Відповідачі зазначили, що договір оренди земельної ділянки вони укладали як фізичні особи, а розташування на цій землі належного орендарям майна, як-от кафе-бару, топочної та шашличної, не свідчить про її використання у підприємницькій діяльності, тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що даний спір належить до цивільної юрисдикції, у зв`язку з чим правомірно закрив провадження в господарській справі.

На думку відповідачів, підтвердженням того, що спірний правочин укладено саме з фізичними особами, є рішення адміністративних судів у справах № 280/5791/19 і № 280/5791/19.

4.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 04.12.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Запорізької міської ради на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.10.2024 у справі № 908/2153/24.

У судовому засіданні 27.03.2025 колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частини постанови.

5.Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Матеріали справи містять договір № 201605000100969 від 29.12.2016 за умовами якого Запорізька міська рада передає в оренду Цвелиху Леоніду Євгенійовичу і Цвелих Тетяні Миколаївні земельну ділянку на якій розташовані такі об`єкти нерухомого майна орендарів: кафе-бар топочна та шашлична (пункти 3, 4 договору)

У пункті 18 договору зазначено, що земельна ділянка передається в оренду для розташування кафе (функціональне призначення). Цільове призначення земельної ділянки В 03.08: землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування).

В матеріалах справи наявний підписаний сторонами договору розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, у якому зазначено, що згідно з категоріями земель за функціональним призначенням, предмет договору оренди належить до земель комерційного використання.

6.Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Об`єктом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду, якою закрито провадження в господарській справі через належність спору до цивільної юрисдикції.

Предметом апеляційного оскарження є встановлення юрисдикції спору, який виник із правовідносин з оренди землі.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку із виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про розірвання договору оренди і витребування майна.

Місцевий господарський суд закрив провадження у господарській справі через належність спору до цивільної юрисдикції. Висновок місцевого господарського суду про належність даного спору до цивільної юрисдикції ґрунтується на тому, що орендарями за спірним правочином є фізичні особи без статусу суб`єктів підприємницької діяльності, тому за суб`єктним складом сторін спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Надаючи оцінку висновкам місцевого господарського суду щодо визначення юрисдикції спору у земельних правовідносинах, апеляційний господарський суд зважає на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, наведену в постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, відповідно до якої у спорах щодо земельних відносин при розмежуванні юрисдикції між цивільними і господарськими спорами на першому місці зміст правовідносин і вже другорядне значення надається суб`єктному складу (фізична чи юридична особа).

Апеляційний господарський суд встановив, що відповідно до укладеного сторонами договору в оренду передавалася земельна ділянка комерційного призначення для розташування кафе, що підтверджується умовами пунктів 4, 18 договору і підписаним сторонами договору розрахунку.

Крім того, згідно умов договору цільове призначення земельної ділянки В 03.08: землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що земельна ділянка за спірним правочином передавалася фізичним особам для використання у підприємницькій діяльності, тому правовідносини між сторонами цього правочину за своїм змістом притаманні господарській діяльності. Сам по собі факт того, що орендарями за оспорюваним правочином є фізичні особи, не може бути єдиним та визначальним критерієм для віднесення цієї справи до юрисдикції цивільних правовідносин.

Крім того, відповідно до наявних в матеріалах справи витягів з ЄДРПОУ, Цвелих Леонід Євгенійович і Цвелих Тетяна Миколаївна мають статус фізичних осіб-підприємців, з 2008 року та з 2000 року відповідно, своєю чергою положення Земельного кодексу України і Закону України «Про оренду землі» не передбачають передачу земельних ділянок фізичним особам-підприємцям.

Апеляційний господарський суд зазначає, що визнаючи спір цивільним, місцевий господарський суд керувався суб`єктним складом сторін, водночас першочергове значення у розмежуванні юрисдикції спорів із земельних правовідносин має їх зміст.

Посилання місцевого господарського суду на висновки адміністративних судів у справах № 2802719/19 і № 908/2153/24, наведені у якості підтвердження висновку щодо надання в оренду земельної ділянки саме фізичним особам, апеляційний господарський суд вважає помилковими, оскільки правовідносини у вказаних справах нерелевантні до правовідносин у даній справі, тому що у згаданих адміністративних справах вирішувалися спори, пов`язані з оподаткуванням, водночас на розгляд місцевого господарського суду постало питання юрисдикції спору, що виник із земельних правовідносин.

7.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1)неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3)невідповідність висновків суду обставинам справи;

4)порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала місцевого господарського суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки судом апеляційної інстанції скасована ухвала місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду справи по суті спору, згідно із загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 280-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької міської ради на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.10.2024 у справі № 908/2153/24 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.10.2024 у справі № 908/2153/24 скасувати.

Матеріали справи № 908/2153/24 направити до Господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 16.04.2025

Головуючий суддяЮ. ПАРУСНІКОВ

СуддяТ. ВЕРХОГЛЯД

СуддяО. ІВАНОВ