Рішення

від 17.04.2025 по справі 908/222/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/16/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2025 Справа № 908/222/25

м.Запоріжжя

За позовом: Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах

позивача: Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), код ЄДРПОУ 43877338

до відповідача:Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», (код ЄДРПОУ 44768034) в особі Філії «Східний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код філії в ЄДР 45632138)

про стягнення суми 59480,00 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Першого заступника Запорізької обласної прокуратури, подана в порядку ст. 53 ГПК України в інтересах держави в особі позивача: Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) про стягнення з відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (код юридичної особи: 44768034) в особі Філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) суми 59480,00 грн збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сфері охорони, захисту та використання лісів.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 27.01.2025 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/222/25 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 04.02.2025 вищевказану позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, прокурору надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 11.02.2025, після усунення недоліків, позовну заяву (в уточненій редакції, яка надійшла до суду 10.02.2025 на усунення недоліків позовної заяви) прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №908/222/25, присвоєно номер провадження справи 9/16/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві в уточненій редакції, яка надійшла до суду 10.02.2025 на усунення недоліків позовної заяви, які мотивовані, зокрема, наступним. Під час досудового розслідування кримінального провадження № 42023080000000093 встановлено, що працівниками Філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України» виявлено незаконну рубку лісових насаджень невстановленими особами на території кварталів 29, 27 та 19 Запорізького лісництва, які розташовані у с. Біленьке Запорізького району Запорізької області та с. Смоляне Запорізького району Запорізької області на земельних ділянках, що входять до складу Державного лісового фонду України та перебувають у постійному користуванні Філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України». З метою підтвердження фактів порушення вимог природоохоронного законодавства та розміру завданих державі збитків, слідчим із залученням представників Держекоінспекції Південного округу Запорізька та Херсонська області) та Філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України» 30.04.2024 проведено огляд місця події (місця, де невстановленими особами було здійснено самовільне вирубування дерев) та виявлена незаконна вирубка дерев. Відповідно до висновку судової інженерно-екологічної експертизи від 12.09.2024 сума завданих державі збитків внаслідок незаконної порубки дерев складає 59 480,00 грн, які на даний час не відшкодовані. В ході досудового розслідування, особи, які вчинили кримінальне правопорушення, не встановлені. Відповідно до Наказу генерального директора ДП «Ліси України» від 12.04.2024 №695 Філію «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» припинено шляхом закриття, правонаступником її майна, прав та обов`язків є Філія «Східний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі - Філія). Посадовими особами Філії, усупереч вимогам ст. ст. 19, 69 89, 90, 91 Лісового кодексу України та Порядку спеціального використання лісових ресурсів,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761, не забезпечено належну охорону та збереження лісових ресурсів, що призвело до самовільної вирубки дерев, чим заподіяно шкоди на суму 59 480 грн. Шкода, завдана навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вирубування дерев має бути відшкодована постійним лісокористувачем ДСГП «Ліси України» з огляду на те, що зазначені земельні ділянки в межах кварталів 29, 27 та 19 Запорізького лісництва, перебувають у його постійному користуванні. Позов обґрунтовано, зокрема, ст.ст. 13, 16, 66, 68, 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 11, 15, 16, 104, 1166, 1172 ЦК України, ст.ст. 5, 20, 41, 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 1, 16, 17, 19, 63, 64, 69, 86, 89-91, 105, 107 Лісового кодексу України, Порядком спеціального використання лісових ресурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761.

Позивачем Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) пояснення щодо заявленого позову суду не надано.

19.03.2025 до суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву з викладеною у ньому заявою про поновлення строку на подання відзиву.

Ухвалою суду від 24.03.2025 відповідачу поновлено пропущений строк для подання відзиву у справі № 908/222/25 та прийнято відзив до розгляду.

У відзиві відповідачем зазначено про необґрунтованість заявлених позовних вимог та суперечливість долучених до справи доказів у зв`язку з наступним. Реєстрація кримінального провадження №42023080000000093 за ч. 1 ст. 246 КК України та досудове розслідування було здійснене за заявою відповідача, а відповідач, в свою чергу, визначений як потерпілий від вказаних незаконних дій невстановлених осіб. У долученому до позовної заяви протоколі огляду місця події від 30.04.2024 відсутні посилання на нормативно правові акти, якими керувались при його складанні. В протоколі огляду місця події від 30.04.2024 вказано, що цей протокол складено у с.Біленьке на підставі кримінального провадження №42023080000000093; загальна кількість дерев, відносно яких виявлено порубку до ступеня припинення зросту складає 18 дерев. З висновку експерта вбачається, що предметом судової інженерно-екологічної експертизи від 12.09.2024 було встановлення суми збитків, завданих довкіллю внаслідок незаконної порубки 18 дерев. Одним із джерел інформації наданої експерту (вихідних даних) для проведення експертизи був Протокол огляду місця події від 30.04.2024 на 6 аркушах, додатком до якого є фототаблиці, складені у с. Біленькому та у с.Смоляне. У своєму висновку експерт встановив, що сума збитків, завданих довкіллю внаслідок незаконної порубки 18 дерев (породи «акація» в кількості 15 дерев та породи «ясен» в кількості 3 дерев), становить 36689,25 грн + 22790,75 грн, тобто разом 59480 грн. Однак, з таким висновком експерта не можна погодитись, оскільки з фототаблиць складених у с.Біленькому та у с. Смоляне, які долучені до Протоколу огляду місця події від 30.04.2024, можливо встановити лише наявність 15 пнів (6 у с. Смоляне, 9 у с. Біленькому), з яких заміри середнього діаметру пня було здійснено лише відносно 7 дерев (пнів) - 1 у с. Смоляне та 6 у с.Біленькому. Таким чином висновок експерта стосовно кількості пнів та їх середнього діаметру ґрунтувався на припущенні, а не на безпосередньому дослідженні. Відповідно, і розрахована сума збитків є необґрунтованою. Також у кримінальному провадженні не встановлено винних осіб, та дій чи бездіяльності відповідача, які б виразилися у неналежному здійсненні заходів з охорони та збереження лісу у формі бездіяльності та призвели до заподіяння шкоди. При цьому відповідачем звернуто увагу на те, що розрахунок розміру шкоди не здійснювався Державною екологічною інспекцією Південного округу. Розрахунок шкоди не може ґрунтуватися на припущеннях позивача, оскільки вони не є фактичними даними в розумінні ст. 73 Господарського процесуального кодексу України. Відсутність належних та достовірних доказів, які б підтвердили точну кількість пнів, їх ознаку та діаметр, у результаті незаконної рубки, виключає можливість становлення дійсного розміру шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу, як обов`язкової умови для настання відповідальності. Аналогічну позицію Верховний Суд виклав у постанові від 16.08.2022 у справі № 925/1598/20. Крім того, долучені до матеріалів справи докази не містять будь-яких доказів протиправних дій (бездіяльності) працівників відповідача. Не встановлені такі факти і в межах кримінального провадження №42023080000000093. Таким чином, матеріалами справи не встановлено наявності вини працівника відповідача під час виконання ним своїх трудових обов`язків. Як вбачається з матеріалів справи, підставою кримінального провадження № 42023080000000093 слугувало звернення ДП «Ліси України» до Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, яким на адресу прокуратури направлено копію Акту проведення контрольного заходу від 14.08.2023. Отже, виявлення незаконного вирубування дерев на території кварталів 29, 27 та 19 Запорізького лісництва, що розташовані у с. Біленьке Запорізького району Запорізької області та с. Смоляне Запорізького району Запорізької області відбулось безпосередньо відповідачем, про що було відразу повідомлено правоохоронні органи для вжиття заходів реагування. Така поведінка відповідача має безсумнівно вказувати на добросовісність його дій, спрямованих як на захист лісу, так і на встановлення осіб, винних у незаконній порубці дерев. Відповідач об`єктивно не мав можливості здійснювати заходи контролю за дотриманням лісового законодавства у період дії правового режиму воєнного стану з огляду на те, що здійснення заходів державного нагляду (контролю) на час військового стану було припинено підзаконним нормативним актом, а саме Постановою КМУ від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану». У зв`язку із чим відповідач був позбавлений можливості у здійсненні заходів державного контролю в сфері охорони лісу, що є незалежною від волі відповідача обставиною, та виключає наявність провини з його сторони. Вочевидь, що з моменту запровадження в Україні воєнного стану внаслідок російської агресії, відповідач був позбавлений можливості застосовувати в своїй діяльності весь спектр заходів по охороні лісу, а саме таких як патрулювання наземне, патрулювання з використанням літаків, гвинтокрилів, безпілотних літальних апаратів з причин, незалежних від нього, в силу дії непереборної сили. Отже, відповідач не мав можливості виконувати в повному обсязі покладені на нього нормативними актами обов`язки щодо забезпечення збереження лісів у нічний час, внаслідок російської агресії, оскільки не наділений правом на порушення режиму комендантської години і був обмежений діяти у нічний час доби. На підставі викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

07.04.2025 до суду від Першого заступника керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області надійшла відповідь на відзив (документ сформований в системі «Електронний суд» 04.04.2025), в якій зазначено, зокрема, про наступне. Постановою Кабінету Міністрів від 13.03.2022 № 303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану. Зазначенні вимоги законодавства стосуються проведення заходів державного нагляду (контролю) уповноваженими особами у діяльності суб`єктів господарювання. ДП «Ліси України» в особі філії «Східний лісовий офіс» є таким спеціалізованим лісогосподарським підприємством, яке уповноважене на реалізацію правомочностей щодо володіння та користування об`єктами права державної власності з метою забезпечення у процесі лісокористування збереження життєздатності лісового середовища та його біологічного різноманіття, збереження лісів, що становлять природоохоронну цінність, постійне, невиснажливе лісокористування, раціональне та ефективне використання лісових ресурсів. У даній справі відповідач, як постійний лісокористувач має обов`язок попередити, припинити та/або зафіксувати незаконну порубку дерев на підвідомчій території, водночас належних та достатніх заходів не вжив; неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків з охорони лісу свідчить про вину заподіювача шкоди. Складення актів проведення контрольного заходу від 15.08.2023 та 17.08.2023 працівниками філії «Східний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» не свідчить про вжиття такого комплексу заходів, що забезпечило б збереження лісів від незаконних рубок, як це передбачено нормами Лісового кодексу України, Статутом та посадовими обов`язками лісника. Звернення до правоохоронних органів вже по факту здійснених незаконних дій, свідчить про намагання відповідача встановити обставини незаконної діяльності (за допомогою правоохоронних органів), в той час як обов`язок відповідача не допустити такої незаконної діяльності. Відповідачем не вжито необхідних та достатніх заходів для забезпечення охорони лісових насаджень, що в свою чергу підтверджує протиправність поведінки у формі бездіяльності, яка полягає у незабезпеченні працівниками підприємства належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на підвідомчій території. В цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень. Настання ж збитків стало прямим наслідком неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань, встановлених законодавством і установчими документам. Зазначене свідчить про наявність складу цивільного правопорушення та наявність підстав для відшкодування відповідачем шкоди, завданої діяннями осіб, які вчинили незаконну порубку лісу. Право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу, має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами. Враховуючи викладене, саме постійний лісокористувач Запорізьке лісництво філії «Запорізьке лісове господарство», правонаступником якого є ДП «Ліси України» в особі філії «Східний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», має понести відповідальність у вигляді відшкодування збитків, завданих інтересам держави внаслідок незаконної порубки дерев третіми особами та має нести матеріальну відповідальність у повному обсязі. Експертизу проведено у межах кримінального провадження №42023080000000093 від 07.09.2023 на підставі постанови слідчого СВ ВП №6 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області від 05.09.2024. Проведення судової експертизи доручено судовому експерту Запорізького НДЕКЦ МВС Павелко Владлену Олексійовичу; експерта попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову від виконання покладених на неї обов`язків. Експерту, який проводив інженерно-екологічну експертизу присвоєно кваліфікацію за видом спеціальності « 10.19 Дослідження обставин та організаційно-технічних причин і наслідків впливу техногенних джерел на об`єкти довкілля». Прокурором до матеріалів справи долучено усі належні та допустимі докази, на підставі яких можна встановити розмір збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вирубування дерев. Доводи, викладені у відзиві є необґрунтованими та не спростовують обставини, наведені у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Згідно з Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 06.09.2023 від ДСГП «Ліси України» (код 44768034) надійшла заява, якою повідомлено про те, що в ході планової ревізії (лісових обходів) 14.08.2023 Запорізького лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України» виявлено незаконну рубку лісових насаджень невстановленими особами на території лісництва, чим завдано збитків державі. За цією заявою 07.09.2023 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження №42023080000000093 за ч. 4 ст. 246 КК України та розпочато досудове розслідування, яке здійснюється Відділом поліції № 6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області.

Відповідно до Актів проведення контрольного заходу Запорізького лісництва філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України від 14.08.2023 та 17.08.2023 (копії яких містяться в матеріалах справи), працівниками Східного сектору Управління контролю з використання лісового та мисливського господарства безпеки ДП «Ліси України» під час проведення контрольних заходів було обстежено лісові насадження на предмет самовільних рубок; здійснено виїзд на квартал 27 вид 19, квартал 29 вид 12, квартал 19 вид 12, 21 та виявлено самовільну рубку невстановленими особами дерев різних порід та діаметрів, що є порушенням ст.ст. 19, 67, 69, 86 Лісового кодексу України.

30.04.2024 слідчим слідчого відділення відділу поліції № 6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області в межах кримінального провадження №42023080000000093 від 07.09.2023 складено Протокол огляду місця події за участю спеціаліста еколога Лугвіщука І.П. та лісничого Паливоди С.В. та проведеним оглядом на об`єкті лісосмуга на території Запорізького лісництва Філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України» встановлено зокрема наступне.

В ході огляду ділянки на місцевості поблизу с. Біленьке Запорізького району Запорізької області виявлено пні різних порід дерев спиляних до ступеню припинення росту, а саме:

- при огляді кварталу 19 виділу 12 виявлено пні: 1)Д: 29,5 см породи Ясен; 2)Д: 43 см породи Ясен; 3) Д: 14 см породи Акація; 4) Д: 28,5 см породи Ясен.

- при огляді кварталу 19 виділу 19 виявлено пні: 1) Д: 11 см породи Ясен; 2) Д: 23,5см породи Акація.

- при огляді кварталу 19 виділу 21 виявлено пні: 1) Д: 10 см породи Акація, 2) Д: 11см породи Акація.

Також в ході огляду ділянки на місцевості поблизу с. Смоляне Запорізького району Запорізької області виявлено пні різних порід дерев спиляних до ступеню припинення росту, а саме:

- при огляді кварталу 27 виділу 19 виявлено пні: 1) Д:13,5 см породи Акація; 2) Д: 13 см породи Акація; 3) Д: 8 см породи Акація; 4) Д: 11 см породи Акація, 5) Д: 13 см породи Акація, 6) Д: 14 см породи Акація.

- при огляді кварталу 29 виділу 12 виявлено пні: 1) Д: 15,5 см породи Акація; 2) Д: 13 см породи Акація, 3) Д: 35,5 см породи Акація, 4) Д: 29 см породи Акація.

Відповідно до Висновку експерта від 12.09.2024 № СЕ-19/108-24/17163-ФХЕД Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, складеного на підставі постанови від 05.09.2024 про проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні №42023080000000093, винесеної т.в.о начальника СВ відділу поліції № 6 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, з урахуванням наданих на дослідження вихідних даних щодо кількості, стану, місця та дати виявлення незаконної порубки дерев, експертом було проведено розрахунок розміру шкоди завданої лісу, відповідно до Додатку 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної ліку» від 23.07.2008 № 665 (6). Так, згідно висновку судового експерта сума шкоди, яка була завдана довкіллю в результаті незаконної порубки деревини до ступеня припинення росту в лісосмузі, яка розташована поблизу с. Біленьке Запорізького району Запорізької області, відповідно до протоколу огляду місця події від 30.04.2024 становить 36689,25 грн; сума шкоди, яка була завдана довкіллю в результаті незаконної порубки деревини до ступеня припинення росту в лісосмузі, яка розташована поблизу с. Смоляне Запорізького району Запорізької області, відповідно до протоколу огляду місця події від 30.04.2024 становить 22790,75 грн.

Тобто загальний розмір заподіяної шкоди довкіллю внаслідок незаконної порубки дерев згідно з висновком експерта склав 59 480,00 грн.

Перший заступник керівника Запорізької окружної прокуратури Запорізької області, звертаючись до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), за якою відкрито провадження у даній справі № 908/222/25, зокрема, зазначив, що ході досудового розслідування, особи, які вчинили кримінальне правопорушення, не встановлені; шкода, завдана навколишньому природному середовищу залишається невідшкодованою. Шкода, завдана навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вирубування дерев на території кварталів 29, 27 та 19 Запорізького лісництва, що розташовані у с. Біленьке Запорізького району Запорізької області та с. Смоляне Запорізького району Запорізької області, що входять до складу Державного лісового фонду України має бути відшкодована постійним лісокористувачем ДСГП «Ліси України» з огляду на те, що земельні ділянки в межах кварталів 29, 27 та 19 Запорізького лісництва, перебувають у його постійному користуванні.

З положень статті 131-1 Конституції України слідує, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

В частинах 1, 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18).

У постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження №12-194гс19) Верховний Суд зауважив, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

У вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду наведено наступні правові висновки. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 906/982/19.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема, й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом «jura novit curia» («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

При встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначає про порушення або загрозу порушення «інтересів держави», якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 4/166«Б», «нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він наділений відповідними повноваження для їх захисту інтересів держави, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Згідно з висновками Верховного Суду, наведеними при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі №812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі №687/379/17-й, від 26.02.2019 у справі №905/803/18, постанова від 16.04.2019 у справі №910/3486/18) нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам до суду не звернувся.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах прокурором у позовній заяві вказано Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області), якою на теперішній час не здійснено достатніх заходів спрямованих на захист інтересів держави щодо стягнення у судовому порядку збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання лісових ресурсів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

За приписами статті 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних контрольних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За змістом ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Державному контролю підлягають, зокрема, використання і охорона лісів та іншої рослинності України, стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

У п.п. 1, 3 розділу І Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2022 № 230, визначено, що Державна екологічна інспекція відповідного округу (далі - Інспекція) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідної території.

За змістом п. 2 розділу ІІ вказаного Положення, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства в т.ч. про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок та інш.

В п. 10 розділу ІІ Положення про Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.02.2023 № 31, визначено, що Інспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, звертається до суду з відповідними позовами.

Отже Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Запорізькою окружною прокуратурою Запорізької області до Держекоінспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) було направлено лист від 22.11.2024 № 54-10156ВИХ-24, в якому повідомлено про встановлення в межах кримінального провадження №42023080000000093 за фактом незаконної порубки лісових насаджень порушення вимог законодавства у сфері охорони, захисту та використання лісів, з проханням повідомити інформацію щодо звернення/намірів звернення до суду з позовною заявою про стягнення завданої державі шкоди.

Держекоінспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) у відповідь своїми листами від 19.12.2024 № 5630/10-08/06/2-34, від 30.12.2024 № 5733/10-08/06/2-34 повідомила, що заходи досудового та судового врегулювання спору щодо відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою лісових насаджень у розмірі 59480,00 грн відносно ДСГП «Ліси України» Філія «Запорізьке лісове господарство» не вживались; Інспекція всебічно підтримує Запорізьку окружну прокуратору Запорізької області з питання звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Інспекції по стягненню збитків.

Таким чином, володіючи необхідною інформацією та маючи відповідні повноваження для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області) самостійні заходи для звернення з позовом до суду не вжила, що свідчить про пасивну поведінку уповноваженого суб`єкта владних повноважень.

Листом від 23.01.2025 № 54-701вих-25 Першим заступником Запорізької окружної прокуратури Запорізької області на виконання ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області) про направлення до Господарського суду Запорізької області відповідної позовної заяви.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області).

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

В ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 1 Лісового кодексу України ліси України, є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

До лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі (ч. 1 ст. 4 Лісового кодексу України).

Частиною 1 ст. 57 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

Відповідно до частини 5 розділу 8 «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України, до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Згідно з ч. 1 ст. 16, ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України, право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (ст. 63 Лісового кодексу України).

З положень статті ст. 64 Лісового кодексу України слідує, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані, зокрема, здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання (ст. 65 Лісового кодексу України).

В пункті 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів, зобов`язані, зокрема, забезпечувати збереження підросту і не призначених для рубки дерев; виконувати інші вимоги, передбачені цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами з питань спеціального використання лісових ресурсів.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 86 Лісового кодексу України, організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Згідно зі статтею 89 цього Кодексу, охорону і захист лісів на території України здійснюють: державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління; лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.

Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу (ст. 90 Лісового кодексу України).

Повноваження посадових осіб державної лісової охорони визначені у статті 91 Лісового кодексу України, згідно з якою вказані посадові особи мають право, зокрема, складати протоколи та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, про правопорушення у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; направляти у відповідні державні органи матеріали про притягнення осіб до дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відповідальності, позови до суду.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 21.09.2021 № 509 було припинено Держане підприємство «Запорізьке лісомисливське господарство» шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного підприємства «Пологівське лісомисливське господарство», яке є правонаступником прав та обов`язків ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 04.11.2022 № 961 припинено ДП «Пологівське лісомисливське господарство» шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»; визначено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (далі ДСГП «Ліси України») є правонаступником прав та обов`язків ДП «Пологівське лісомисливське господарство».

Скороченим найменуванням Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є ДП «Ліси України».

Згідно з п.п. 1.1., 7.1. Положення про Філію «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України», затвердженого наказом ДСГП «Ліси України» від 16.12.2022 № 42, Філія є відокремленим підрозділом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі Підприємство). Філія володіє та користується майном, земельними ділянками, мисливськими угіддями, якими наділило її Підприємство для досягнення мети діяльності Філії, згідно з законодавством, Статутом Підприємства та цим Положенням.

За змістом п. 2.1, пп. 2.2.2, 2.2.3, 2.2.8 п. 2.2. Положення, Філія створена зокрема з метою одержання Підприємством прибутку від здійснення на промисловій та комерційній основі господарської діяльності, яка направлена на ведення лісового господарства, охорону, захист, раціональне використання та відтворення лісів; охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування Підприємству. Предметом діяльності Філії є, в т.ч., забезпечення охорони лісів від незаконних рубок; запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства; дотримання встановленого законодавством режиму використання земель.

Мотивуючи позовні вимоги, прокурор вказав, що посадовими особами Філії, усупереч вимогам ст. ст. 19, 69, 89, 90, 91 Лісового кодексу України та Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761, не забезпечено належну охорону та збереження лісових ресурсів, що призвело до самовільної вирубки дерев у кварталах 19 (виділи 12, 19, 21), 27 (виділ 19), 29 (виділ 12) Запорізького лісництва, які розташовані у с. Біленьке Запорізького району Запорізької області та с. Смоляне Запорізького району Запорізької області на земельних ділянках, що входять до складу державного лісового фонду України та перебувають у постійному користуванні ДП «Ліси України», чим заподіяно шкоди державі на суму 59 480,00 грн.

Водночас, як зазначено у позовній заяві та підтверджується матеріалами справи, відповідно до Наказу генерального директора ДП «Ліси України» від 12.04.2024 № 695 Філію «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» припинено шляхом її закриття, а все майно, активи та пасиви передані/прийняті на облік Філії «Східний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», яка, відповідно, є правонаступником майна, прав та обов`язків Філії «Запорізьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Відповідно до ч. 1 ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України. Шкода, заподіяна лісу, не наданому в користування, у разі невстановлення осіб, винних у заподіянні шкоди, відшкодовується органом місцевого самоврядування, у межах території якого знаходиться ліс, якому була заподіяна шкода (ст. 107 Лісового кодексу України).

Відповідно до частини 1, пункту 3 частини 2 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, зі змісту якої зокрема слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; 2) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4) вину особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 цього ж Закону підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 69 вказаного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди.

За приписами ст. ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України, організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

З положень ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу Українислідує, що на постійних лісокористувачів покладений обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів.

Окремо слід зазначити, що відповідно до статті 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» одним із основних принципів охорони навколишнього природного середовища є запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

Тобто такі заходи покликані усувати будь-які можливості незаконного впливу іншими особами на природній фонд та в першу чергу запобігати вчиненню цих порушень.

Отже, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що саме на постійних лісокористувачів покладений обов`язок щодо забезпечення організації захисту лісів з метою їх збереження та охорони, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Системний аналіз положень ст. 86, п. 1 ч. 2 ст. 105, ст. 107 Лісового кодексу України дає підстави для висновку про те, що у випадку порушення вимог щодо організації охорони і захисту лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; а також, що підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. При цьому, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17, від 12.09.2024 у справі 907/181/22.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну рубку дерев, а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та неперешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків.

Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев.

Для покладення на постійного лісокористувача обов`язку з відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу через незабезпечення охорони і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, першочерговим є з`ясування обставини щодо встановлення факту порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, тобто у даному випадку, здійснення незаконної порубки дерев.

Як встановлено судом вище, працівниками Східного сектору Управління контролю з використання лісового та мисливського господарства безпеки ДП «Ліси України» під час проведення контрольних заходів Запорізького лісництва Філії «Запорізьке лісове господарство» ДП «Ліси України» було виявлено самовільну рубку дерев різних порід та діаметрів невстановленими особами на території кварталів: 19 (виділ 12 та 21), 27 (виділ 19) та 29 (виділ 12), що розташовані у с. Біленьке Запорізького району Запорізької області та с.Смоляне Запорізького району Запорізької області, про що було складено відповідні Акти від 14.08.2023 та від 17.08.2023. Також в цих актах вказано розмір шкоди заподіяної незаконною рубкою.

Отже факт самовільної рубки дерев було встановлено безпосередньо працівниками ДП «Ліси України».

За вказаним фактом 07.09.2023 в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за заявою ДСГП «Ліси України» зареєстровано кримінальне провадження №42023080000000093 за ч. 4 ст. 246 КК України та розпочато досудове розслідування.

В подальшому, під час досудового розслідування кримінального провадження №42023080000000093, з метою підтвердження фактів порушення вимог природоохоронного законодавства та розміру завданих державі збитків, слідчим із залученням спеціаліста еколога ОСОБА_1 та лісничого ОСОБА_2 проведено огляд місця події та виявлені незаконні порубки дерев до ступеня припинення росту, що зафіксовано у протоколі огляду місця події від 30.04.2024.

Як зазначалося вище, в протоколі огляду місця події від 30.04.2024 вказано докладний перелік виявлених пнів дерев ясеня та акації та їх місцезнаходження: с. Біленьке та с.Смоляне Запорізького району Запорізької області, із зазначенням їх кількості та діаметрів. Всього згідно з протоколом огляду було виявлено пні дерев у кількості 18 штук. Також зазначено, що у зв`язку із великою кількістю високої трави (від 40 до 75 см) та густих кущів більш нічого виявлено не було.

Згідно вищезазначеного протоколу під час огляду були застосовані технічні засоби: фото та відеокамера, рулетка вимірювальна металева зав. №11 (свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-0859-22 від 10.11.2022 (чинне до 10.11.2024). Копії вказаного свідоцтва та фототаблиці до протоколу ОМП від 30.04.2024 містяться в матеріалах справи.

Щодо посилання відповідача на те, що у фототаблицях, які долучені до протоколу огляду місця події від 30.04.2024, містяться зображання з яких можливо встановити лише наявність 15 пнів (6 у с. Смоляне, 9 у с. Біленькому ), і з яких заміри середнього діаметру пня було здійснено лише відносно 7 дерев (пнів) - 1 у с. Смоляне та 6 у с. Біленькому, суд зазначає, що за наявності докладно наведеного у протоколі переліку та опису виявлених пнів дерев у кількості 18 штук, із зазначенням породи кожного дерева та діаметрів пнів, відсутність фотозображення вимірювання кожного з цих пнів дерев не спростовує вказаних зафіксованих у протоколі відомостей, які в подальшому стали вихідними даними для розрахунку розміру шкоди.

При цьому, суд зауважує, що протокол огляду місця події від 30.04.2024 підписаний в т.ч. присутніми при огляді лісничим ОСОБА_3 , спеціалістом-екологом Лугвіщуком І.П. без зауважень; вказано, що протокол прочитаний, записаний вірно.

Слід також зазначити, що у вищезгаданих актах від 14 та 17 серпня 2023, складених працівниками ДП «Ліси України», було зафіксовано значно більшу кількість вирублених дерев, а у протоколі огляду місця події відображені тільки ті, які безпосередньо були виявлені під час проведення слідчих дій.

Розмір шкоди, завданої довкіллю в результаті незаконної рубки дерев визначений у Висновку експерта від 12.09.2024 № СЕ-19/108-24/17163-ФХЕД Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, складеному на підставі та з урахуванням наданих на дослідження вихідних даних щодо кількості, стану, місця та дати виявлення незаконної порубки дерев і діаметру пнів, відповідно до протоколу огляду місця події від 30.04.2024.

Розрахунок проведений відповідно до Додатку 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної ліку» від 23.07.2008 №665 (6), як то слідує зі змісту висновку та, згідно висновків експерта, загальний розмір заподіяних збитків лісу внаслідок незаконного вирубування дерев склав 59 480,00 грн.

Висновок складений судовим експертом Запорізького НДЕКЦ МВС Владленом Павелко, який згідно з висновком має кваліфікацію судового експерта з правом проведення інженерно-екологічної експертизи з правом проведення за експертною спеціальністю « 10.19 Дослідження обставин та організаційно-технічних причин і наслідків впливу техногенних джерел на об`єкти довкілля» (свідоцтво № 18599, видане Експертно-кваліфікаційною комісією МВС 01.07.2022). Експерта попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384,385 КК України за завідомо неправдивий висновок та відмову від виконання покладених на неї обов`язків.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що прокурором до матеріалів справи надані належні та допустимі докази на підтвердження розміру збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного вирубування дерев, розрахунок яких здійснений правомірно з урахуванням діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев, їх кількості та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Незаконна рубка дерев відбулась на території кварталів 29, 27 та 19 і в межах земельних ділянок, що входять до складу лісового фонду України та перебувають у постійному користуванні ДП «Ліси України» в особі Філії «Запорізьке лісове господарство» (на теперішній час Філії «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України»), що не заперечно відповідачем.

Суд приймає до уваги, що охорона і захист лісів є складовою частиною діяльності відповідача, а сам факт самовільної рубки дерев свідчить про неналежне виконання останнім обов`язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок.

Таким чином, прокурором доведено, що на відповідних земельних ділянках мала місце незаконна вирубка дерев, що свідчить про протиправність поведінки Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі Філії «Запорізьке лісове господарство», правонаступником якої є Філія «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України», внаслідок чого навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду в розмірі 59480,00 грн.

Оскільки відповідач, як лісокористувач, не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку дерев, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України, то вимога про стягнення з відповідача завданої шкоди є обґрунтованою.

При цьому, як зазначалося вище, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольних постійному лісокористувачу ділянках лісу.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та її об`єктивним наслідком - заподіяною шкодою.

Оскільки у спорах про відшкодування шкоди вина відповідача презумується, тому саме відповідач мав довести відсутність його вини у заподіянні шкоди.

Відповідач, заперечуючи проти позову не надав допустимих, належних і достатніх доказів забезпечення належного виконання обов`язків з вжиття заходів, направлених на збереження лісу та лісових насаджень в їх сукупності, з метою уникнення випадків незаконної порубки дерев.

Заперечення відповідача про відсутність його вини у вчиненому правопорушенні та, як наслідок, відсутність складу деліктного правопорушення, що виключає підстави для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення завданої шкоди, спростовуються вищенаведеними висновками суду, а також наступним.

Та обставина, що кримінальне провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконною вирубкою дерев, було відкрито за заявою самого ДСГП «Ліси України» не спростовує вини останнього та не звільняє від відповідальності відповідача, оскільки господарське правопорушення має свої самостійні елементи, котрі визначаються нормами господарського, в т.ч. природоохоронного законодавства.

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» судом до уваги не приймається, оскільки дія цієї постанови не впливає на обов`язок відповідача забезпечити належну охорону та збереження лісу на підвідомчій йому території.

Крім того, як зазначено судом вище, відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Положення про Філію «Запорізьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України», Філія створена зокрема з метою отримання прибутку від здійснення господарської діяльності, яка направлена на ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів. Забезпечення охорони лісів від незаконних рубок є одним із напрямків (предметів) діяльності Філії.

В контексті наведених вище висновків суду, відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, тому зобов`язаний відшкодувати державі шкоду, заподіяну внаслідок допущеної ним бездіяльності щодо незабезпечення заходів з охорони лісу.

Посилання відповідача на введений в Україні воєнний стан та запровадження комендантської години на території Запорізької області у зв`язку із чим він був позбавлений можливості застосовувати в своїй діяльності весь спектр заходів по охороні лісу, з причин, незалежних від нього внаслідок дії непереборної сили, суд також вважає безпідставними.

Відповідач не обґрунтував та не довів неможливість забезпечення охорони і збереження лісу та попередження відповідних порушень без патрулювання саме з використанням літаків, гвинтокрилів, безпілотних літальних апаратів тощо, як то зазначено ним у відзиві.

Визначення терміну комендантська година міститься у пункті 5 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», а саме це заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.

Матеріали справи не містять доказів здійснення незаконної вирубки дерев саме під час комендантської години, неможливості виконання відповідачем своїх обов`язків щодо забезпечення охорони лісових насаджень та недопущення незаконної вирубки дерев внаслідок запровадження воєнного стану.

Крім того, відповідно до ст. 89 Лісового кодексу України державна лісова охорона має статус правоохоронного органу. Разом з тим, під час комендантської години заборонено пересуватися вулицями, якщо це не пов`язано з виконанням службових або надзвичайних обов`язків, і підтвердженням наявності таких обов`язків є відповідна перепустка. Між тим, у матеріалах справи відсутні докази щодо факту звернення відповідача до Запорізької обласної військової адміністрації про видачу її посадовим особам державної лісової охорони відповідних перепусток на вільне пересування під час комендантської години з метою здійснення патрулювання лісів та відповідної відмови у видачі таких перепусток.

При цьому, у силу приписів ст. 74 ГПК України доведення відповідних обставин є обов`язком відповідача, однак, у даному випадку, останнім не надано належних доказів на підтвердження своєї позиції, з огляду на що такі доводи є необґрунтованими.

На підставі усього вищевикладеного, вимоги прокурора є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору згідно з положеннями статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», код ЄДРПОУ 44768034 (01601, місто Київ, вул. Шота Руставелі, будинок 9А) в особі Філії «Східний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», код ВП 45632138 (49000, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 35) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), код ЄДРПОУ 43877338 (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 72-А, розрахунковий рахунок UA38999980334189812000008377, Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області/ТГ с. Біленьке, код бюджетної класифікації 24062100, банк отримувача: Казначейство України) шкоду, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сфері охорони, захисту та використання лісів в сумі 59 480 (п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста вісімдесят) грн 00 коп.

Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», код ЄДРПОУ 44768034 (01601, місто Київ, вул. Руставелі Шота, будинок 9А) в особі Філії «Східний лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», код ВП 45632138 (49000, м. Дніпро, вул. Космічна, буд. 35) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Запорізької окружної прокуратури (69005, м.Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29-а, розрахунковий рахунок UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м.Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету 2800) суму 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 17.04.2025.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва