Рішення

від 17.04.2025 по справі 918/4/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2025 р. м. РівнеСправа № 918/4/25(918/976/24)

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., за участю секретаря судового засідання Гуменюк О.С. розглянувши матеріали справи

за позовом Антимонопольного комітету України

до відповідача: Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка"

про стягнення штрафів та пені в сумі 182 521 638,00 грн

в межах справи

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс"

до боржника Приватна виробничо - комерційна фірма "Фіалка"

про банкрутство

Представники сторін в судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України звернувся в Господарський суд Рівненської області із позовом до Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" в якому просить стягнути з останньої 182 521 638,00 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України розглянула матеріали справи № 63/9-01-81-2020/67-01/15/1-20 про порушення Приватною виробничо-комерційною фірмою "Фіалка" законодавства про захист економічної конкуренції, та прийняла рішення від 08.11.2022 № 48-р/тк (далі - Рішення № 48-р/тк), яким визнано, що ПВК фірма "Фіалка" вчинила порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю робіт "Реконструкція стадіону "Авангард" на вул. Замковій, 34 у м. Рівному", які проводило Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради за допомогою системи електронних закупівель "Ргоzогго", ідентифікатор закупівлі UА-2018-11-22-003115-е. За зазначене порушення, на Відповідача накладено штраф у розмірі 91 260 819 (дев`яносто один мільйон двісті шістдесят тисяч вісімсот дев`ятнадцять) гривень.

Позивач зазначає, що копія Рішення №48-р/тк була надіслана Комітетом разом із супровідним листом від 01.12.2022 №145-26.13/01-3751є та отримана Відповідачем 11.01.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №5 0303515090781. Строк для добровільної сплати штрафу, накладеного Рішенням № 48-р/тк, закінчився 13.03.2023 (оскільки 11.03.2023 та 12.03.2023 припадають на неробочі дні).

Також, позивач зазначає, що відповідач оскаржив Рішення № 48-р/тк до Господарського суду міста Києва. Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.11.2023 у справі № 910/3443/23 ПВКФ "Фіалка" в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Постановою Північного апеляційного суду від 02.07.2024 у справі №910/3443/23, апеляційну скаргу ПВКФ "Фіалка" залишено без задоволення, а зазначене рішення суду першої інстанції - без змін. Постановою Верховного Суду від 26.09.2024 у справі № 910/3443/23 касаційну скаргу ПВКФ "Фіалка" залишено без задоволення, а зазначені рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Станом на день подання даної позовної заяви позивач не отримував від відповідача документів, що підтверджують сплату штрафу, накладеного Рішенням №48-р/ тк.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області (суддя Марач В.В.) від 24.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

11.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.02.2025 матеріали справи № 918/976/24 за позовом Антимонопольного комітету України до Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" про стягнення 182 521 638 грн. 00 коп. передано до Господарського суду Рівненської області у провадженні якого перебуває справа №918/4/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" до боржника Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" про визнання банкрутом для розгляду спору в межах справи про банкрутство.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.02.2025 справу № 918/4/25(918/976/24) передано судді Горплюку А.М.

При цьому, суд враховує, що в провадженні Господарського суду Рівненської області знаходиться справа № 918/4/25 (суддя Горплюк А.М.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервіс" до боржника Приватна виробничо - комерційна фірма "Фіалка" про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою суду від 24.02.2025 справу № 918/4/25(918/976/24) прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 18.03.2025, запропоновано сторонам подати суду протягом 10 днів з дня отримання ухвали на подачу додаткових пояснень (у випадку наявності).

03.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшли пояснення по суті справи.

18.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання без його участі.

Судове засідання 18.03.2025 не відбулось у зв`язку з надходженням повідомлення про замінування будівлі Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою суду від 18.03.2025 підготовче засідання призначено на 10.04.2025.

10.04.2025 через підсистему "Електронний Суд" від представника відповідача надійшла заява про повне визнання позовних вимог. Зазначає, що заперечення, що вказані у відзиві відкликаються. Також представник відповідач просить проводити розгляд справи без його участі.

В підготовче судове засідання 10.04.2025 сторони не забезпечили явку уповноважених представників, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином у встановлений законом строк.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За приписами ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд вважає, що учасники справи про дату, час і місце розгляду заяви повідомлені належним чином і їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Також, судом зазначається, що у даній справі судом не визнавалася необхідність обов`язкової участі учасників справи.

Відтак, з огляду на належне повідомлення сторін про дату, час та місце проведення судового засідання, відповідно до ст. 202 ГПК, відсутні підстави для відкладення судового засідання, а неявка представників учасників справи не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 191 ГПК України унормовано, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відтак, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог в повному обсязі, суд вважає за можливе ухвалити рішення у підготовчому засіданні.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Відтак, враховуючи неявку учасників справи, суд зазначає, що датою ухвалення рішення є дата складання повного рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (надалі -Колегія) розглянувши матеріали справи № 63/9-01-81-2020/67-01/15/1-20 про порушення Приватною виробничо-комерційною фірмою "Фіалка" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль - Декор" законодавства про захист економічної конкуренції, прийняла рішення від 08.11.2022 № 48-р/тк (надалі - Рішення № 48-р/тк), яким визнано, що ПВКФ "Фіалка" вчинило порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю робіт "Реконструкція стадіону "Авангард" на вул. Замковій, 34 у м. Рівному", які проводило Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради за допомогою системи електронних закупівель "Prozorro", ідентифікатор закупівлі UA-2018-11-22-003115-с.

За зазначене порушення, на відповідача накладено штраф у розмірі 91 260 819,00 грн.

Копія Рішення № 48-р/тк була надіслана Комітетом разом із супровідним листом від 01.12.2022 № 145-26.13/01-3751е та отримана відповідачем 11.01.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303515090781.

Відповідач, не погодившись із рішенням позивача № 48-р/тк, оскаржив його до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі № 910/3443/23 в позові відмовлено. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що при прийнятті оскарженого рішення Комітет діяв у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законом; висновки, викладені у рішенні, відповідають фактичним обставинам справи та є обґрунтованими, поряд з цим позивачем належними та допустимими доказами такі обставини спростовані не були.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 апеляційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі № 910/3443/23 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі № 910/3443/23 залишено без змін, відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.09.2024 касаційну скаргу приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 у справі № 910/3443/23 - без змін.

Окрім того, в даній справі позивач за несплату штрафу у встановлений строк здійснив нарахування пені в розмірі 140 997 965,87 грн, однак, враховуючи, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету, відтак заявив до стягнення 91 260 819,00 грн.

З урахуванням викладеного судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, накладенням у зв`язку із цим штрафу та нарахування пені за несплату накладеного штрафу, регулювання яких здійснюється на підставі Закону України "Про захист економічної конкуренції", Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли між сторонами у грудні 2018 - лютому 2019 років. За час їх існування, зокрема оскарження відповідачем рішення позивача, до законодавства були внесені зміни, у тому числі Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету" від 09.08.2023.

У свою чергу, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону установлено, що рішення органів Антимонопольного комітету України, прийняті до дня набрання чинності цим Законом, підлягають виконанню відповідно до законодавства, яке діяло на момент прийняття відповідного рішення.

Отже, до правовідносин у цій справі підлягає законодавство, що діяло станом на дату прийняття рішення позивача.

Статтею 238 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, в тому числі, адміністративно-господарський штраф (ч. 1 ст. 239 ГК України).

У ч. 1 ст. 241 ГК України вказано, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, клопотання, позови, скарги до суду, в тому числі про: стягнення несплаченої у добровільному порядку пені; з інших підстав, передбачених законом.

Приписами ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" унормовано, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначено Законом України "Про захист економічної конкуренції".

За змістом ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, у тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об`єднання, суб`єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб`єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до ст. 1 цього Закону визнається суб`єктом господарювання, у випадках, передбачених ч. 4 цієї статті (ч. 1 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

За ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Судом із фактичних обставин справи встановлено, що рішення позивача про порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції прийняте 08.11.2022, направлене відповідачу 02.12.2022, отримане останнім - 11.01.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України може бути оскаржене до господарського суду в двомісячний строк з дня його одержання.

Відповідач скористався своїм правом на оскарження рішення позивача, як зазначалося вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі № 910/3443/23, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У силу вимог ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з практикою Європейського суду право на справедливий розгляд судом, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення у справах "Брумареску проти Румунії", "Желтяков проти України", "Христов проти України").

За ч. 3, 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Відтак, як встановлено судом із фактичних обставин справи, рішення позивача у судовому порядку не скасовано, а отже, є чинним, у матеріалах справи докази сплати відповідачем штрафів відсутні, відтак вимога позивача про стягнення штрафу в розмірі 91 260 819,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Частинами 5, 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" врегульовано, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

У застосуванні приписів ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (щодо стягнення з суб`єктів господарювання штрафу та пені у зв`язку з порушенням ними законодавства про захист економічної конкуренції) необхідно враховувати, що названий Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а відтак і суму) стягуваних штрафу та/або пені (у разі їх правомірного нарахування) (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/20661/16, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18 тощо).

Накладений на відповідача штраф є видом відповідальності за вчинення правопорушення, а нарахована пеня - способом забезпечення сплати цього штрафу. Нарахування пені в даному випадку не є видом відповідальності за вчинене порушення антиконкурентного законодавства; вказані нарахування застосовані територіальним відділенням АМК на підставі Закону та не пов`язані з невиконанням чи неналежним виконанням грошового зобов`язання або зобов`язання щодо сплати податків і зборів, а тому не належать до цивільних правовідносин.

Водночас нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має обов`язковий характер, не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування.

Окрім того, абз. 3 - 5 ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18).

На підставі викладеного, а також враховуючи визнання відповідачем позовних вимог в повному обсязі, беручи до уваги, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 847 840,00 грн.

За приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що позов задоволено повністю у зв`язку із визнанням позовних вимог відповідачем, відтак судовий збір в розмірі 423 920,00 грн покладається на відповідача, а решта - 423 920,00 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України за його заявою.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Антимонопольного комітету України - задоволити.

2. Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" (35705, Рівненська обл., Рівненський р-н, місто Здолбунів, вул. Шкільна, будинок 30, код ЄДРПОУ 30207687) штраф у розмірі 91 260 819 (дев`яносто один мільйон двісті шістдесят тисяч вісімсот дев`ятнадцять) гривень та пеню у розмірі 91 260 819 (дев`яносто один мільйон двісті шістдесят тисяч вісімсот дев`ятнадцять) гривень і зарахувати зазначені суми у дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві / Соломян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100.

3. Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "Фіалка" (35705, Рівненська обл., Рівненський р-н, місто Здолбунів, вул. Шкільна, будинок 30, код ЄДРПОУ 30207687) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, код ЄДРПОУ 00032767) 423 920,00 (чотириста двадцять три тисячі дев`ятсот двадцять грн 00 коп.) грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 17.04.2025.

Суддя А.М. Горплюк