Постанова

від 25.11.2010 по справі 2а-6732/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 листопада 2010 р.                                                                                    № 2а-6732/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого –судді                                Костіва М.В.

при секретарі                                           Билень Н.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі, м. Пустомити, Львівська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Леопрінт”, м. Пустомити, Львівська область, про стягнення 20521,71 грн. боргу,

встановив:

Управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі, м. Пустомити, Львівська область, звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Леопрінт”, м. Пустомити, Львівська область, про стягнення 20521,71 грн. боргу, з якого 13085,13 грн. –заборгованість по страхових внесках, 1697,79 грн. –заборгованість по фінансових санкціях, 5738,79 грн. –заборгованість по пені.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.07.2010 р. відкрито провадження у справі. Розгляд справи відкладався в порядку, передбаченому ст. 150 КАС України.

У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.

Позивач у позовній заяві стверджує, зокрема, що на підставі розрахунку сум страхових внесків за грудень 2009 р., звіту про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень-травень 2010 р., у відповідача рахується заборгованість в сумі 13085,13 грн. За несвоєчасну сплату вказаної суми, відповідачу донараховано 1697,79 грн. –заборгованість по фінансових санкціях, 5738,79 грн. –заборгованість по пені. Просить позов задовольнити.

Відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у запереченні. Ствердив, зокрема, що протягом грудня 2009 р. –червня 2010 р. відповідач оплатив страхові внески на суму 13085,13 грн. 07.12.2009 р. Господарський суд Львівської області виніс ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача та ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів, яким зупинено виконання боржником грошових зобов’язань та протягом якого не нараховуються фінансові санкції. Просить у позові відмовити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, що мають значення для справи, суд встановив наступне.

На підставі розрахунку сум страхових внесків за грудень 2009 р., звіту про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за січень-травень 2010 р., у відповідача рахується заборгованість в сумі 13085,13 грн. Зазначена обставина сторонами не заперечувалася. Відповідно до звітів про дебітові і кредитові операції по рахунку, відповідач із порушенням встановлених законом строків сплатив суму зазначеної заборгованості протягом грудня 2009 р. –червня 2010 р.

Згідно із ст. 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки, а також рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу є виконавчими документами. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

З матеріалів справи вбачається, що у зв’язку із невчасною сплатою сум страхових внесків, відповідачу було донараховано 1697,79 грн. –заборгованість по фінансових санкціях, 5738,79 грн. –заборгованість по пені за вказаний період.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 07.12.2009 р. у справі №8/115 було порушено провадження у справі про банкрутство ТзОВ “Леопрінт” та уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів, що передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до порушення справи про банкрутство. Протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України, не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мораторій на задоволення вимог кредиторів визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Згідно з ч.4 ст.12 вказаного закону мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Про вказану обставину відповідач повідомляв позивача, що підтверджується відповідним листом. Відтак, нарахування санкцій у даному випадку є безпідставним.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.

Враховуючи наведене, позов не підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          У позові відмовити повністю.

          Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом   десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом   десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                              Костів М.В.

Повний текст постанови виготовлено 30.11.2010 року.